Шановні славутчани!
Сьомого квітня о 16.00 год. у міському Палаці культури відбудеться громадське обговорення стану та перспектив розвитку медичної галузі Славутчини.
Запрошуються усі бажаючі. Вхід вільний.
Прес-служба Славутського МВК.
Автор: Admin
Чорнобильська катастрофа: 30 років по тому
30 березня у читальному залі центральної районної бібліотеки, в рамках відзначення 30-х роковин аварії на Чорнобильській АЕС, відбулося засідання круглого столу на тему: «Чорнобильська катастрофа: 30 років по тому».
На заході були присутні представники міських служб з питань соціального захисту населення, учасники ліквідації аварії на ЧАЕС, представники Славутської ЦРЛ та аптечної мережі міста, громадських організацій, що співпрацюють з ліквідаторами. Проводив захід заступник міського голови Ігор Піголь.
Під час засідання була надана детальна інформація про виплату соціальних компенсацій, допомог та надання пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Кожен охочий мав можливість висловити свою думку стосовно питань, які найбільше їх турбують.
Виступаючі наголошували на проблемах врегулювання процедури забезпечення “чорнобильців” належними медичними послугами, медикаментами, а також висловили загальне невдоволення соціальною політикою держави.
Учасники круглого столу були обурені відсутністю на заході представника від управління Пенсійного фонду, адже у них накопичилося багато запитань щодо пенсійного забезпечення.
Активну участь у обговоренні взяли: головний спеціаліст по роботі з «чорнобильцями» Валентина Каленюк, заступник головного лікаря ЦРЛ Ярослав Пузич, завідувач державної аптеки №9 Тетяна Парай, голова Хмельницької обласної організації інвалідів Чорнобильської катастрофи «Чорнобиль Єдність» Віктор Калашніков, заступник голови Славутської міської громадської організації інвалідів Чорнобиля «Союз Чорнобиль» Борис Завішальний, ліквідатор аварії на ЧАЕС Петро Смірнов та інші.
На завершення було обговорено детальний план заходів, пов'язаних із відзначенням 30-х роковин Чорнобильської катастрофи та вшануванням учасників ліквідації наслідків аварії.
Прес-служба Славутського МВК
До уваги мешканців міста, керівників комунальних та промислових підприємств, організацій міста Славута !
Славутською міською радою були прийняті рішення про початок робіт з внесення змін до генерального плану міста Славута, розробку детального плану території, обмеженого вулицями Володимирська (в перспективі) та Ярослава Мудрого, розробку історико-архітектурного опорного плану міста Славута.
На виконання зазначених рішень було укладено договори з виконавцями щодо проведення даних робіт. В зв'язку з цим виконавчий комітет Славутської міської ради запрошує Вас взяти активну участь в наданні своїх пропозицій стосовно внесення змін до генерального плану міста та розробки вищезазначених видів містобудівної документації.
Свої пропозиції Ви можете надати в управління містобудування, архітектури та капітального будівництва за адресою вулиця Церковна, 46 «а». Зазначені пропозиції будуть надані розробникам для попереднього врахування в роботі.
Управління містобудування, архітектури
та капітального будівництва
Інформація щодо тендерних процедур закупівель, які проводяться виконавчим комітетом Славутської міської ради
У квітні 2016 року буде завершено проведення процедури відкритих торгів по об’єкту закупівлі «Реконструкція під’їзних шляхів до індустріального (промислового) парку «Славута» в м. Славута Хмельницької області».
В результаті аналізу поданих пропозицій, комітетом з конкурсних торгів відхилено п’ять із семи конкурсних пропозицій, поданих учасниками, на підставі їх не відповідності умовам документації конкурсних торгів та вимогам Замовника. 23.03.2016р. переможцем торгів було визнано приватне підприємство «Вестінвестбуд» (м.Рівне) з яким і буде укладено договір на виконання вказаних робіт. Ціна акцептованої пропозиції становить 26,7 млн.грн. (вартість об’єкту, згідно проектно-кошторисної документації, – 27,4 млн.грн.)
29.03.2016р. відбулася процедура розкриття пропозицій конкурсних торгів, поданих на участь у відкритих торгах по об’єкту «Реконструкція вулиці Соборності на ділянці від вул. Козацька до вул. Кузовкова м. Славута Хмельницької області». У торгах прийняли участь четверо учасників з міст Рівне, Нетішин та с.Судилків Шепетівського р-ну. Вартість об’єкту, згідно проектно-кошторисної документації, становить 5, 438 млн.грн. Цінові пропозиції учасників коливаються в межах 4,350 – 5, 220 млн.грн. Наразі триває вивчення та аналіз поданих конкурсних пропозицій.
Крім того, виконавчим комітетом оголошено про проведення відкритих торгів по наступних об’єктах закупівлі:
1. Реконструкція мереж каналізації по вул. Мічуріна, пров. Мічуріна, вул. П.Орлика, пров. П.Орлика та пров. Кн. Сангушків в м. Славута Хмельницької області. Вартість об’єкту, згідно проектно-кошторисної документації, становить 1, 863 млн.грн. Кінцева дата подання та розкриття конкурсних пропозицій 06.04.2016р.
2. Капітальний ремонт будівлі кінотеатру ім. Т.Шевченка на вул. Площа Шевченка, 3 в м.Славута Хмельницької області. Вартість об’єкту, згідно проектно-кошторисної документації, становить 7, 3125 млн.грн. Кінцева дата подання та розкриття конкурсних пропозицій 07.04.2016р.
3. Придбання контейнерів металевих для збору ТПВ.
Кошторисні призначення становлять 400,0 тис.грн. Кінцева дата подання та розкриття конкурсних пропозицій 20.04.2016р.
4. Реконструкція корпусу №1 НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, гімназія» по вул. Соборності, 9 в м.Славута Хмельницької області. Вартість об’єкту, згідно проектно-кошторисної документації, становить 37, 989 млн.грн. Кінцева дата подання та розкриття конкурсних пропозицій 26.04.2016р.
Бути чи не бути нічному освітленню?
Бути чи не бути нічному освітленню?
16 березня, як повідомлялось раніше у статті «Щоб не опинитись у цілковитій темряві…», відбулася спільна нарада Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕП), органів місцевого самоврядування з питання підвищення тарифів на зовнішнє освітлення, у якій від Асоціації міст України взяв участь Славутський міський голова Василь Сидор.
Пропонуємо до уваги протокол наради. Залишилось сподіватись, що за наслідками цих рішень постанова НКРЕП про підвищення тарифів на зовнішнє освітлення вулиць буде скасована, і українські міста та села не потонуть у темряві.
Прес-служба Славутського МВК.
ЗАТВЕРДЖУЮ
Заступик Міністра регіонального
розвитку, будівництва та житлово-
комунального господарства України-
керівник апарату
_____________М.А. Малашкін
ПРОТОКОЛ
наради з питання підвищення розрахунків за електричну енергію, яка
відпускається на потреби зовнішнього освітлення відповідно до постанови
Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах
енергетики та комунальних послуг від 28 грудня 2015 року № 3141
м. Київ 16 березня 2016p.
Головуючий – Малашкін М.А, заступник Міністра – керівник апарату
ПРИСУТНІ:
від Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства:
Барінов М.О. – начальник Управління благоустрою територій та комунального обслуговування;
Отколенко С.А, – завідувач сектору благоустрою Управління благоустрою
територій та комунального обслуговування;
від Міністерства енергетики та вугільної промисловості:
Угрюмова С.С. – заступник директора Департаменту економіки та фінансів; Власенко Л.Н. – заступник директора Департаменту електроенергетичного комплексу;
від Міністерства фінансів:
Кукла В.В. – начальник відділу в галузях енергетики Управління фінансів ПЕК Департаменту фінансів промисловості;
від Національної комісії] що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг:
КайдашР.Ю. – начальник Управління цінової політики;
від Асоціації міст України:
Слобожан О.В. – перший заступник виконавчої дирекції;
Рабошук Я.О. – директор Центру та аналізу законодавства;
Білоусов А.Л. – Дніпродзержинський міський голова
Абрамченко А.В. -Ізмаїльський міський голова
Абашев Р.А. – перший заступник Ізмаїльського міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради
Сидор В.Б. – Славутський міський голова
ПОРЯДОК ДЕННИЙ:
1.Розгляд питання щодо підвищення розрахунків за електричну енергію, яка відпускається на потреби зовнішнього освітлення відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28 грудня 2015 року №3141.
СЛУХАЛИ:
Інформацію заступника Міністра – керівника апарату Малашкіна М.А. щодо
мети проведення наради.
ВИСТУПИЛИ:
Кайдаш Р.Ю., який висловив позицію НКРЕКП шодо застосування постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2015 № 3141.
Слобожан О.В, Рабошук Я. О., Білоусов А.Л., Абрамченко А.В., Сидор В.Б., які висловили позицію місцевих органів виконавчої влади, а саме: підвищення цін на електроенергію для зовнішнього освітлення населених пунктів не обґрунтоване і матиме лише один наслідок – пропорційне зменшення кількості освітлювальних вулиць та площ міст, внаслідок чого погіршиться криміногенна обстановка в населених пунктах,
Барінов М.О. з позицією Мінрегіону, а саме: з метою ліквідації перехресного субсидіювання (скасування коефіцієнту 0,25) пропонується поступовий перехід від нічного тарифу протягом трьох років шляхом впровадженням новітніх технологій, покращення стану зовнішнього освітлення населених пунктів України із застосуванням енергозберігаючих технологій.
ВИРІШИЛИ:
За результатами обговорення взяти до відома позиції представників наради.
Рекомендувати:
1.Національній комісії що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг:
– призупинити дію постанови від 28 грудня 2015 року № 3141 «Про внесення змін до Порядку диференціювання за годинами доби тарифів на електроенергію, яка використовується для зовнішнього освітлення населених пунктів, затвердженого постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22 жовтня 2004 року №1030» до встановлення обгрунтованих тарифів на електроенергію;
– надати економічне обґрунтовування підвищення коефіцієнту з 0,25 до 0,6 до загального тарифу на електроенергію, що використовується для зовнішнього освітлення населених пунктів з відповідними розрахунками.
2. Мінпаливоенерго, Мінрегіону, АМУ спільно з ДП НАЕК «Енергоатом»:
дослідити доцільність підвищення цін на електроенергію в нічний час, потенційну зміну споживання електричної енергії та вплив на енергосистему країни.
3. Мінпаливоенерго:
– розрахувати економічну доцільність переходу підприємств, що займаються
зовнішнім освітленням, на тарифи диференційовані за періодами часу, які встановлені
постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від
20.12.2011 №1241;
– надати фінансові розрахунки та покрокову схему дій із зазначенням термінів
для перепрограмування лічильників, що обліковують елекгроенергію, що
використовується для зовнішнього освітлення.
Протокол вела Отколенко С.А.
Збори Ради оптового ринку електроенергії України відбулися на Хмельниччині
24-25 березня у м. Нетішині на базі Хмельницької АЕС відбулися збори Ради оптового ринку електроенергії України під головуванням радника Президента ДП НАЕК «Енергоатом» Костянтина Запайщикова. Крім членів Ради, провідних фахівців в галузі енергетики, в ній взяли участь народні депутати члени профільного комітету Верховної Ради України, представник Антимонопольного Комітету. Вперше на збори запрошені і споживачі електоренергії: органи місцевого самоврядування представив голова Хмельницького регіонального відділення Асоціації міст України, міський голова Славути Василь Сидор.
Василь Богданович взяв участь у зборах не лише для того, щоб ознайомитись з ситуацією, яка склалась на енергетичному ринку країни, але, в першу чергу, для того, щоб підняти перед фахівцями цієї галузі наболілі проблеми територіальних громад області.
В України діє на сьогодні один ринок електричної енергії – це Оптовий ринок (ОРЕ). Для того, щоб виробляти, купувати або продавати електричну енергію в Україні будь-яка компанія повинна отримати статус члена ОРЕ. Рада ОРЕ здійснює загальний нагляд за роботою ДП “Енергоринок”, системи забезпечення його функціонування , за виконанням договірних умов членів ринку та пов'язаних з цим зобов'язань.
На виїзному засіданні розглянуто ряд важливих питань, пов’язаних зі вступом до Оптового ринку електричної енергії України нових членів, заслухані звіт розпорядника коштів ОРЕ про фінансовий стан на оптовому ринку електроенергії, інформація про залучення ДП «Енергоринок» кредитних коштів для виробників, результати роботи робочих груп ОРЕ з питань доопрацювання Правил ОРЕ та формування нормативно-правової бази, яка регулює діяльність суб'єктів з впровадження нової моделі ринку тощо.
Члени Ради особливо переймалися тим, аби депутатами Верховної Ради були враховані всі їхні фахові пропозиції при прийнятті нового законодавства щодо функціонування енергетичного ринку.
На розгляд Ради виносилось також важливе для територіальних громад питання про внесення змін до законодавства щодо розщеплення тарифів за електроенергію при внесенні плати водопровідними господарствами. Вирішення цього питання дасть змогу комунальним підприємствам позбутися залежності від обленерго, що, в свою чергу, вирішить питання відключення світла населенню.
Треба відмітити не тільки належний професіоналізм директорів Ради, а й виявлену толерантність, високу культуру поведінки при розгляді досить складних питань, прийнятті непростих рішень, що викликали неабиякі, часом жорсткі дискусії.
У своєму виступі міський очільник Василь Сидор насамперед наголосив присутнім, що питання роботи атомних станцій – це не лише високий професіоналізм, а й необхідність проведення величезної роботи з населенням, яке проживає на території розміщення ядерних блоків. Дослівно: «Особливої гостроти ця робота набуває при проведенні громадських слухань з продовження терміну експлуатації діючих енергоблоків та ставиться у пряму залежність від виконання законодавчих норм. Як правило, директору ХАЕС Миколі Панащенку доводиться наодинці пояснювати населенню необхідність будівництва нових блоків та гарантувати безпеку їх діяльності. Чого лише варті громадські слухання трьохрічної давності, коли мені та керівнику атомної станції доводилось переконувати населення в необхідності добудови ядерних блоків. Всі добре пам’ятають наслідки замороження будівництва та знають про те, що величезні кошти вкладаються у боротьбу екологічних організацій з розбудовою атомних станцій.
В сьогоднішніх умовах важко пояснювати населенню ситуацію з підняттям тарифів, якщо вони проживають у зоні можливого радіаційного впливу. Прийняття Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» гарантувало населенню економічну компенсацію такого ризику. Але останні два роки Уряд, грубо порушуючи норми вищезгаданого Закону, не виконує свої зобов’язання по виділенні субвенції на компенсацію ризику населення. У 2014 році територіальні громади так і не дочекались від держави коштів у сумі 229 млн., а у 2015 році до місцевих бюджетів надійшло лише 108 млн. грн. із 324 млн. грн., сплачених виробниками атомної енергії на компенсацію ризику населення. В результаті, громади, на території яких розміщені атомні енергоблоки, втратили фінансові ресурси, які сприяли б вирішенню багатьох соціальних питань.
Атомні станції мають свій строк експлуатації. Виділення коштів громадам є гарантом можливості розвитку атомної енергетики. Люди повинні бути впевнені у тому, що держава піклується про них. Громади нічого лишнього не просять – лише гарантовані їм законом кошти від прибутку атомних станцій».
Також міський голова порушив питання підняття оплати за зовнішнє освітлення з 0,47 грн. до 1, 14 грн. Цитуємо пряму мову: «В освітлення міст та сіл вкладені чималі кошти. Якщо ми збільшуємо витрати в 2,5 рази, то повинні менше споживати елктроенергії або взагалі відключити – іншого не буде. Стоїть питання: з яких коштів врізати місту 700 тис. грн. на нічне освітлення, коли, крім цього, на місцеві бюджети перекидаються зобов’язаня держави з фінансування професійно-технічної освіти, пільгових перевезень, медицини, освіти?
Є великі проблеми з відключенням енергії через невиділення державою субвенції на покриття різниці в тарифах. Місцеві бюджети не мають додаткових коштів, як то заявляє Уряд, бо на сьогодні вони поповнються саме за рахунок населення. Нічне освітлення – це не розкіш, це крайня необхідність для забезпечення безпеки людей та держави взагалі. Адже впровадження маневрів з балансування потужностей подачі електроенергії на ринок атомними блоками є небезпечним. В свій час, сама НКРЕКП нещодавно закликала до якомога більшого використання електроенергії в нічний час з метою забезпечення більш рівномірного споживання». Тому Василь Богданович поставив питання представнику Національної комісії, що регулює тарифи на електроенергію (НКРЕП) про те, як вижити місцевим громадам в умовах постійного підняття тарифів?
Міський очільник, як голова Хмельницького регіонального відділення АМУ, звернувся до присутніх з проханням з розумінням віднестися до проблем місцевого населення, яке проживає в зоні дії атомних станцій і несе постійні ризики, та попросив поставити перед урядом питання: куди поділися кошти громад, які в повному обсязі перераховані до державного бюджету ДП НАЕК «Енергоатом» у 2014 та 2015 роках на ці цілі, та чому при запланованих доходах від збору прибутку виробників атомної енергії у 2016 році 356 млн.грн., громадам передбачається виділити лише 115 млн.грн.?
Наприкінці Василь Богданович подякував за можливість донести до фахівців інформацію про болючі проблеми громад, за вирішення яких міська влада протягом двох років бореться в судових інстанціях різних рівнів, висловив надію на допомогу Ради ОРЕ у вирішенні проблем місцевого самоврядування.
Також він зазначив викокий професіоналізм учасників при вирішені питань, що піднімались на засіданні, та додав, що запрошення до участі у цих зборах формує тільки довіру. Висловлена позиція міського голови була схвально підтримана усіма присутніми.
Без електронергії неможливе існування будь-якої галузі економіки, суспільства в цілому і кожного споживача. У своєму інтерв’ю Костянтин Запайщиков розказав, що на сьогодні збереження енергетичної системи, над яким працює і Рада ОРЕ, є вкрай важливим стратегічним завданням, бо втративши енергетику – ми втратимо все.
Голова Ради висловив занепокоєння підняттям тарифів та зазначив, що населенню повинно бути зрозумілим, чому відбувається їх підняття. Вироблення концептуального підходу до нової моделі ринку дозволить зберегти енергетичну галузь і врегулювати тарифи.
Костянтин Володимирович відзначив, що йому імпонує позиція міського голови м. Славути, який стукає у всі двері, щоб вирішити місцеві проблеми і пропонує реальні шляхи їх вирішення.
Прес-служба Славутського МВК.
Відстоюючи права територіальних громад Хмельниччини
Хмельницьке регіональне відділення
міст України просить Віталія Кличка невідкладно скликати засідання АМУ та
підготувати судові позови до керівництва держави.
міст України просить Віталія Кличка невідкладно скликати засідання АМУ та
підготувати судові позови до керівництва держави.
Лист № 22 від 25 березня 2016 року
Шановний пане голово, Віталіє Володимировичу!
Після прийняття Верховною Радою України бюджету на 2016 рік органи місцевого самоврядування опинились перед фактом перекидання на місцеві бюджети прямих зобов’язань держави щодо фінансування важливих соціальних сфер. Це необхідність здійснення з місцевих бюджетів видатків, які повинні згідно законодавства виділятися з державного бюджету: на фінансування пільгових перевезень, професійно-технічної освіти, різниці тарифів, медичної та освітянської галузі.
Такі дії Уряду, Верховної Ради не лише порушують Конституцію та Закони України, гарантовані законні права громадян, а й спричиняють соціальну напругу та обурення серед населення.
На численні звернення територіальних громад з вимогами вирішити ці питання: внести зміни до ЗУ «Про Державний бюджет на 2016 рік», підписати закони про виділення коштів місцевим бюджетам до Президента України, Уряду, Верховної Ради громади не отримують жодних відповідей чи роз’яснень. Ігнорування державними інституціями нагальних потреб місцевих громад є неприйнятним в демократичному суспільстві та підриває авторитет держави.
Тому, Хмельницьке регіональне відділення наполягає на проведенні правління Асоціації міст України в термін до 15 квітня з визначенням подальших спільних дій у вирішенні існуючих проблем громад.
Звернення схвалено на засіданні Хмельницького регіонального відділення міст України 22 березня 2016 року.
З повагою,
голова Хмельницького РВ АМУ Василь Сидор.
Лист № 23 від 25 березня 2016 року
Шановний пане голово, Віталіє Володимировичу!
Державні інституції: Кабінет Міністрів, Верховна Рада, Президент України зайняли позицію ігнорування звернень територіальних громад щодо вирішення питань державного фінансування пільгових перевезень, професійно-технічної освіти, різниці тарифів, медичної та освітянської галузей. На цей час на довгоочікуваний громадами закон про фінансування закладів професійно-технічної освіти Президентом накладено вето, а доля документа про фінансування пільгових перевезень невідома.
Крім того, враховуючи, що в порушення ЗУ «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», не розподілений у 2014 та 2015 роках збір НАЕК «Енергоатом» на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає в зоні спостереження у сумі 446 млн. грн., цілеспрямованими та послідовними діями Кабінету Міністрів України вкотре планується обікрасти сотні тисяч людей, які проживають у зонах спостереження підприємств ядерної енергетики, адже на 2016 рік ЗУ «Про Державний бюджет на 2016 рік» заплановані видатки місцевим бюджетам у сумі 115,9 млн. грн., тоді як у статті доходи від збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення передбачені кошти у розмірі 356, 3 млн. грн.
Тому, для захисту законних прав та інтересів українського народу, Хмельницьке РВ АМУ просить Вас розглянути можливість підготувати позови до керівників центральних органів державної влади щодо грубих порушень Конституції та Законів України, перекладання обов’язків держави на місцеві бюджети.
Звернення схвалено на засіданні Хмельницького регіонального відділення міст України 22 березня 2016 року.
З повагою,
голова Хмельницького РВ АМУ Василь Сидор.
Щодо будівельної виставки в Катарі
За інформацією Міністерства закордонних справ України 9-12 травня 2016 року у м.Доха Держава Катар, під патронатом Прем’єр-міністра, Міністра внутрішніх справ Катару шейха Абдулли Аль Тані відбудеться 13-а міжнародна будівельна виставка «Project Qatar» у якій планують взяти участь низка регіональних і міжнародних будівельних компаній.
Даний захід вважається найбільшим у Катарі у галузі будівництва та є унікальною платформою для ознайомлення з наявними будівельними проектами, реалізація яких потребує залучення іноземного досвіду і технологій, зокрема, у сфері виготовлення та постачань будівельних матеріалів, сантехнічного і промислового обладнання, продукції машинобудівельної індустрії тощо.
В рамках «Project Qatar» традиційно проходить також Міжнародна виставка «Qatar StoneTech – 2016», на якій будуть представлені виробники та постачальники будівельного каменю, граніту, мармуру, кераміки, а також Міжнародна виставка продукції важкого машинобудування «Ytavy Max – 2016», в якій беруть участь провідні світові виробники важкого устаткування, транспортних засобів, машин і кранів для потреб великих будівельних проектів.
Під час виставки «Project Qatar» учасники та гості форуму матимуть можливість встановити контакти як з місцевими, так і з міжнародними профільними компаніями, задіяними у реалізації проектів із розвитку катарської інфраструктури у контексті підготовки країни до проведення Чемпіонату світу з футболу у 2022 році.
Довідково: у минулорічній виставці «Project Qatar», загальна площа якої становила 41,5 тис.кв.м., взяли участь понад 2 тис.компаній з 40 країн світу.
Кількість відвідувачів заходу перевищтла 32 тисячі осіб, було організовано 21 національний павільон, проведено 3 спеціалізованих конференції.
Участь у даному заході зацікавлених українських будівельних та інших профільних компаній сприятиме їхньому залученню до реалізації числених інфраструктурних проектів у Державі Катар, просуванню вітчизняної продукції на місцевий та регіональний ринки.
Детальна інформація щодо умов участі за посиланням: www.projectqatar.com).
У разі зацікавленості щодо участі у виставці та отримання додаткової інформації просимо звертатись до Посольства України в Державі Катар (e-mail: emb_qa@mfa.gov.ua, web:http://qatar. mfa.gov.ua), в копії – МЗС (e-mail:uens@ mfa.gov.ua).
Просимо розглянути можливість зацікавлених підприємств та організацій міста для можливої участі у відповідних заходах.
Управління економічного розвитку
виконавчого комітету міської ради
виконавчого комітету міської ради
Історія Криму
У березні 2014 р. Кримський півострів раптово став російським. Сьогодні здається, що весняні події вмістилися в кілька днів, і не було цієї місячної напруженості, яка загрожувала перерости у війну.
Українці були шоковані: як за місяць можна провести референдум, підрахувати голоси і одразу ж укласти договір про входження до складу РФ? Оперативності Кремля можна позаздрити. “Це анексія”, – заявляють в Україні. “Це возз'єднання”, – парирують у Росії.
У самому Криму думки традиційно розділилися. Та й хіба важливо зараз, який термін слід вживати, – Крим все одно залишається російським. І, судячи із заяв Кремля, повертати його ніхто не буде. А що ж у Криму зараз? Чи стало кримчанам жити краще? І знову думки традиційно розділилися. Не будемо ставати на чийсь бік, просто подивимося на цифри і факти. А висновки кожен зробить сам…
ВСТУП
Коли у IX столітті в Києві тільки зароджувалася держава русів, а Москви ще не існувало, Крим, за винятком Херсонеса і низки прибережних фортець Візантії, входив у зону впливу Хазарського каганату. У 944 р. князь Ігор уклав договір з Візантією і зобов'язався не нападати на Крим.
Однак онук Ігоря, Володимир Красне Сонечко, проігнорував підписаний договір і в 988 році зайняв Херсонес.
А через кілька років князь отримав майже весь Крим як посаг за дочку візантійського імператора Анну. Утім, під впливом Київської Русі півострів довго не залишався. У XII столітті велика частина півострова стала половецькою. Половецькі назви у XIX столітті мали 23 кримських села, гора Аю-Даг, пізніше табір “Артек”.
У 1223 році у Крим потрапили монголи.
А через кілька років князь отримав майже весь Крим як посаг за дочку візантійського імператора Анну. Утім, під впливом Київської Русі півострів довго не залишався. У XII столітті велика частина півострова стала половецькою. Половецькі назви у XIX столітті мали 23 кримських села, гора Аю-Даг, пізніше табір “Артек”.
У 1223 році у Крим потрапили монголи.
Після розпаду Золотої Орди залишки монголів у Криму потрапили під вплив тюркської мови і були тюркізовані. Тоді Мангуп був столицею найбільшої держави середньовічної Таврики – князівства Феодоро.
Феодальні міжусобиці в Орді сприяли утворенню у 1449 незалежного Кримського ханства на чолі з Хаджі Гіреєм. У 1475 р. під час походу османської Туреччини на Крим кримська правляча династія в особі Менглі I Гірея визнала сюзеренітет османського султана.
Феодальні міжусобиці в Орді сприяли утворенню у 1449 незалежного Кримського ханства на чолі з Хаджі Гіреєм. У 1475 р. під час походу османської Туреччини на Крим кримська правляча династія в особі Менглі I Гірея визнала сюзеренітет османського султана.
Кримською військовою підтримкою неодноразово користувалися українські гетьмани, починаючи ще з Хмельницького.
Уперше російські війська ступили на кримську територію у 1730-і роки, а в 1784 році, розгромивши укотре Туреччину, Росія домоглася підписання договору – Кючук-Кайнарджийського миру, згідно з яким Кримське ханство перестало бути васалом Османської імперії.
Уперше російські війська ступили на кримську територію у 1730-і роки, а в 1784 році, розгромивши укотре Туреччину, Росія домоглася підписання договору – Кючук-Кайнарджийського миру, згідно з яким Кримське ханство перестало бути васалом Османської імперії.
Згідно з Кючук-Кайнарджийським мирним договором Крим і суміжні татарські області визнавалися незалежними. Росія приєднала до своїх володінь фортеці Азов, Керч, Єні-Кале і Кінбурн із землями між Дніпром і Бугом; а також Велику і Малу Кабарду (сучасна республіка Кабардино-Балкарія).
Після того, як Крим отримав статус незалежного ханства під заступництвом Росії, імператриця Катерина видала “Маніфест про приєднання Криму до Росії”. Почалося будівництво Севастополя, який був стратегічним об'єктом, військовою базою чорноморського флоту та проектом князя Потьомкіна – “Новоросією”.
За часів громадянської війни в Росії Крим став оплотом Білої гвардії, але перемогу здобули більшовики. У 1921 році була створена Кримська Автономна Радянська Республіка у складі РРФСР. Постанова була підписана Володимиром Леніним, Михайлом Калініним і Авелем Єнукідзе. Республіка за конституцією 1921 затверджувалася як територіальна автономія.
За часів громадянської війни в Росії Крим став оплотом Білої гвардії, але перемогу здобули більшовики. У 1921 році була створена Кримська Автономна Радянська Республіка у складі РРФСР. Постанова була підписана Володимиром Леніним, Михайлом Калініним і Авелем Єнукідзе. Республіка за конституцією 1921 затверджувалася як територіальна автономія.
У ній прямо говорилося: “Кримська Радянська Соціалістична Республіка, стверджуючи рівність і право на вільний розвиток усіх національностей Криму, скасовуючи всі існуючі раніше національні та національно-релігійні привілеї та обмеження”. У 1930 році з 16 районів 5 були татарськими, один українським, один єврейським, один німецьким і вісім змішаними.
Під час Великої Вітчизняної війни на півострові почалася масова депортація меншин. Невдачі при обороні Криму, який вже до осені 1941 року був повністю окупований німцями, провали партизанського руху, підозріле ставлення до “інородців” сприяли формуванню думки про поголовну співпрацю кримських татар з німецькими військами.
У результаті у 1944 році з території півострова були виселені у Середню Азію кримські татари, вірмени, греки і болгари, а першими з Криму було депортовано в серпні 1941 року близько 50 тисяч німців. Крим був окупований німцями і звільнений у травні 1944 року, а у червні 1945 року автономія була перетворена на область у складі РРФСР.
Всього депортовано понад 228 тисяч осіб, з них 191 000 – кримські татари (їхнє масове повернення почалося лише наприкінці 80-х років).
У 1954 році Кримська область була передана до складу УРСР згідно з Указом Президії Верховної Ради СРСР без вказівки статусу Севастополя, що був на той момент містом республіканського підпорядкування РРФСР.
У 1954 році Кримська область була передана до складу УРСР згідно з Указом Президії Верховної Ради СРСР без вказівки статусу Севастополя, що був на той момент містом республіканського підпорядкування РРФСР.
В указі говорилося, що Крим є природним продовженням південних степів України, і “з географічних та економічних міркувань передача Кримської області до складу братньої Української Республіки доцільна і відповідає загальним інтересам Радянської держави”. Причини передачі Криму Українській РСР досі викликають масу суперечок. Висувається багато версій, зокрема передачу пов'язують з необхідністю термінового відновлення народного господарства півострова після війни. На Україну, яка була всесоюзною житницею, покладався порятунок півострова від краху народного господарства.
Указ про передачу також часто називають особистою ініціативою першого секретаря ЦК КПРС Хрущова, який вирішив піднести подарунок УРСР на честь святкування 300-річчя Переяславської Ради.
Проте в самому указі, документах і постановах про передачу Криму зі складу РРФСР до складу УРСР нічого не говориться про цю круглу дату. У складі радянської України Кримська область перебувала з 1954 по 1991 роки. До складу незалежної України Крим перейшов у статусі Автономної Республіки Крим (АРК).
Проте в самому указі, документах і постановах про передачу Криму зі складу РРФСР до складу УРСР нічого не говориться про цю круглу дату. У складі радянської України Кримська область перебувала з 1954 по 1991 роки. До складу незалежної України Крим перейшов у статусі Автономної Республіки Крим (АРК).
На законодавчому рівні статус автономії Криму був закріплений 12 лютого 1991, коли Верховна Рада Української РСР прийняла закон про відновлення КАРСР у рамках існуючої Кримської області Української РСР. За відтворення автономної республіки проголосувало 93% населення. У червні 1991 року у Конституцію Української РСР були внесені відповідні зміни.
У 1994 році Україна і Росія підписали двосторонню угоду про гарантії суверенітету України та її територіальної цілісності в обмін на передачу Росії ядерної зброї.
У 1994 році Україна і Росія підписали двосторонню угоду про гарантії суверенітету України та її територіальної цілісності в обмін на передачу Росії ядерної зброї.