Шановні Славутчани!
Що найбільше непокоїть мешканців міста? Певно, мир та спокій у країні, статок у сім’ї, зручне та комфортне місце для проживання. Якщо перше від нас мало залежить, то останнє людям під силу. Система устрою, де все було спільне, а зрештою, нічиє, де вкрасти суспільне було не лише звичкою, а й часом необхідністю, відійшла, а звички залишились та ще й міцно прижились.
Всі люди хотіли б жити в чистій країні, але мало хто з них замислюється, що причина, яка робить, зокрема, наше місто брудним – в них самих.
Ніякий двірник, озеленювач комунального підприємства не зможе самотужки навести лад у будинку, зробити гарним та зеленим двір, якщо кожен житель не докладе до цього свої зусилля. Ми не висипаємо сміття на долівку у власній оселі чи ховаємо у шафі, але, натомість – смітимо скрізь за порогом домівки, бо це вже не наше. Важко деяким людям поміняти свідомість чи байдужість у головах.
А ще важче підібрати слова, щоб охарактеризувати вкрай цинічний вчинок, моральний злочин, який показує глибину людського падіння: викопані квіти на Алеї Героїв Небесної Сотні.
Хто скористався не лише чужою працею, а плюнув в душі загиблих, їх рідним, усім славутчанам?
Я покладаю великі сподівання на кожного мешканця, чи то маленького, чи літнього, що вони допоможуть навести лад на своїй вулиці, біля свого будинку; висадять дерево, кущ, квітку. Для цього не потрібно великих коштів: найпростіші квіти, зелені насадження, вирощені власними руками, не лише милуватимуть око, а й вселятимуть гордість за свою працю, за свій куточок, за своє місто. Тоді людина не пройде мовчки повз того, хто нівечить розарій, висипає сміття у лісі чи біля річки. Це не лише наша територія, це свята земля і плювати на неї – гріх!
Прибрати разом свій двір чи околицю, посадити на місці купи сміття дерева чи квіти, – такі прості спільні дії об’єднають нас у спільній проблемі.
Переконаний, що людина, яка хоч раз добровільно прибирала свій двір вже не кидатиме сміття де заманеться і робитиме зауваження своїм друзям чи колегам, які ще не позбулися шкідливої звички.
Не штрафами за викинуте сміття, а тим, коли тому, хто це вчинив, зроблять зауваження пересічні мешканці і змусять його прибрати, – саме так ми ввімкнемо приспані ноти свідомості людей.
Закликаю кожну родину, кожного жителя міста долучитись протягом квітня, місяця толоки, до благоустрою міста: щоб кожен вибрав вільну годину, зручний для себе час, разом з дітьми та онуками, на лінощі яких ми часто нарікаємо, висадили квітку, кущ чи дерево у своєму дворі, прибрали сміття навколо. Хай це стане показником рівня свідомості нашої культури та самовідповідальності.
Там, де люди самоорганізуються: чи то об’єднання співвласників, чи окремі будинки, вийдуть на толоку, захочуть благоустроїти свій двір, околицю, міська влада візьме на себе зобов’язання допомогти їм у цьому: надати техніку, облаштувати заїзд чи виконати інші роботи. Така співпраця, коли мешканці братимуть на себе часткове виконання робіт, які їм під силу, допоможе зберегти створюване.
Сподіваюсь на жителів міста, що прийдуть до влади і скажуть: «Ми хочемо зробити на нашій вулиці куточок для відпочинку чи площадку для дітей; ми можемо зробити одне, а ви допоможіть нам в іншому». Найголовніше, щоб люди відчули в цьому потребу, зрозуміли, що це їх власність і вони за неї відповідають; що від них, мінімуму зусиль залежить не лише гарний настрій, а й відновлення традицій, багатої культури українського народу, який славився завжди своїм вмінням господарювати, та майбутнє дітей.
Демократичне суспільство починається не з того, що кожен може вільно вислови ти свою думку, а з того, що кожен несе особисту відповідальність за те, що говорить і хоча б за той куточок, де він живе. Це не пафосні слова, це істина та крайня необхідність.
З повагою, Ваш Василь Сидор
Ми поцікавились, що думають з цього приводу жителі міста:
Надія, 33 роки: «Це дуже хороша ідея, бо у нас звикли все лише руйнувати. Нас, на жаль, не вчили облаштовувати свої місця проживання. Але це потрібно робити і обв’язково разом з дітьми, щоб вони змогли внести якусь частинку своєї праці. Тоді вони виростуть відповідальними».
Каріна, 23 роки: «Прикрашати та озеленювати свої двори, прибирати прилеглу територію – це чудова ідея! Саме сьогодні я разом зі своєю сім’єю іду прибирати лісок біля школи №9. Це дуже потрібна справа, бо ми хочемо жити в гарному і чистому місті».
Лілія, 31 рік: «У моєму дворі встановлені контейнери для роздільного збору сміття. Діти вже змалку вчаться у дорослих розділяти сміття і залюбки це роблять. Якщо люди будуть самі облаштовувати території, де вони живуть, тоді це буде цінуватися.
Олександр, 52 роки: «Я тільки за! Сам особисто буду виходити і прибирати двір, у якому живу»!
Гангало Микола та Пилипчук Олександр, депутати міської ради: «Вважаємо, що кожен славутчанин має долучитись до прибирання міста, слідкувати за чистотою, хоча б того місця, де живуть, а члени виконавчого комітету та депутати міської ради повинні стати прикладом для мешканців».
Ігор Храплюк, член виконавчого комітету: «Мене дуже непокоїть стан довкілля у місті і в країні загалом. Я змалку привчаю дітей берегти природу. Для мене і моїх друзів звично поїхати на відпочинок і вернутися звідти з мішками сміття, яке викласти у сміттєві баки. Я ніколи не чекаю вказівок ні від кого, а стаю і роблю. Коли, ще проживав на зйомник квартирах і прибирав площадку, на мене і мою дружину дивились, як на диваків, з чого я щиро дивувався. Не раз у спілкуванні з людьми чув запитання: «Чого ми так погано живемо?» Я завжди запитую: «Що особисто ти зробив, аби жити стало краще?» У відповідь: «А що, хіба від мене щось залежить?» Так, я вважаю, що від кожного залежить багато. Іноді спостерігаю, коли люди відмовляються від спільної роботи, а потім таки користуються результатом праці; надалі й самі починають в чомусь допомагати. Наразі учасники спілки бойових дій в зоні АТО планують зайнятись облагородженням району Голубих озер. Це чудове місце для відпочинку, але засмічене, настільки, що ніде стати».
Майя Сайпель, депутат міської ради: «Я впевнена, що третина мешканців будинку, де я проживаю, готові вийти і самотужки впорядкувати свій двір. Ми ще не звикли до таких новацій, але у людей прокидається почуття господаря. Буде дуже добре, коли влада допоможе у цьому».
Світлана Медвєдєва, депутат, секретар міської ради: «Аби місто стало кращим, яскравішим потрібно починати з кожного будинку, з невеличкого квітника у своєму дворі, закладеного власноруч. Депутати міської ради виявили ініціативу в тому, щоб досадити за власні кошти троянди, нахабно викрадені з Алеї Героїв Небесної Сотні. Також вони братимуть участь у всіх акціях з благоустрою та планують закласти алею: висадити кущі та дерева.
Я радію з того, що мешканці нашого міста долучаються до цієї потрібної роботи. Це, зокрема – жителі будинку №25, що на вулиці Перемоги. Вони власними зусиллями збудували альтанку, планують висадити квіти і просять допомоги з розширення дитячого майданчика. Міська влада не залишить жодне подібне прохання без уваги. З таких маленьких острівців добра розпочинається велика любов до рідної землі, народу, країни. Славутчанам під силу зробити місто кращим»!
Прес-служба Славутського МВК.
