Невдалий експеримент 26-річного очільника Національної комісії

24 червня на засіданні Національної комісії, яка здійснює державне регулювання в сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), було прийнято рішення про підвищення з 1 липня вартості електроенергії: зокрема, промислові споживачі 1-го класу напруги отримали +10% до тарифу на електроенергію і він становитиме 1,73 грн. за 1 кВт-год., споживачі другого класу – +8,2%, що складатиме 2,19 грн. за 1 кВт-год.
А тариф на електроенергію, яка відпускається на потреби нічного зовнішнього освітлення населених пунктів, зросте до 1,31 грн.

У березні НКРЕКП затвердила нову методику визначення оптової ринкової ціни на електроенергію. У складі оптової ціни на електроенергію, згідно з новою постановою, ціна на вугілля визначається як середньозважена за 12 місяців ціна у порту Роттердама із додаванням вартості доставки такого вугілля до України. Через застосування нової формули теплові генерації, в тому числі генерації ДТЕК Ріната Ахметова і державне “Центренерго”, стали продавати електроенергію на 15-20% дорожче. У НКРЕКП запевняють, що електрика для підприємств здорожчала не через ДТЕК.

За словами голови НКРЕП Дмитра Вовка, підвищення пов'язане з тим, що істотно змінилася структура виробітку електроенергії порівняно з початковим планом міністерства: АЕС зменшили свої потужності на 10% і через це довелося заміщати іншими джерелами, що спричинило ріст ціни для промислового споживача. Але очільник НКРЕП не пояснює, чому атомні станції почали виробляти менше електроенергії. Відповідь проста: через ріст цін на електроенергію зменшилося її споживання. Особливо вночі, коли ціна на нічне зовнішнє освітлення з березня цього року збільшилася у два з половиною рази, і тисячі українських міст і сіл опинилися у темряві.

Що означає підвищення ціни на електроенергію для економіки країни і для населення загалом?  Витрати компаній на електроенергію закладаються у вартість вироблених товарів, послуг, що спричинить підвищення цін на них. Якщо ж їх не підвищувати – збитки нестимуть підприємства. Купівельна спроможність населення, в свою чергу, дуже низька. Керівники найбільших українських підприємств заявляють, що здорожчання електроенергії призведе не лише до суттєвих скорочень трудівників, боротьби за виживання а й до повної зупинки підприємств. Світло їм продають дорожче, ніж на експорт. В умовах військового протистояння, стрімкого падіння життєвого рівня населення ,підвищення цін на електроенергію, газ і нафтопродукти є не лише загрозливим , а й веде до соціально-політичної катастрофи. Постійним підвищенням тарифів місцеві комунальні підприємства доводяться до банкрутства, адже складова електроенергії закладена в тарифах на комунальні послуги і є досить суттєвою. До прикладу: в собівартість планового тарифу на водопостачання Славутського водопровідно-каналізаційного господарства закладена ціна за 1 кВт електроенергії 1, 68 грн. У червні ціна піднялася до 2,02 грн, а у зв’язку з новим підвищенням з липня місяця становитиме 2,19 грн.

Від нічного освітлення доведеться відмовлятися. За чотири останні місяці воно здорожчало у три рази.

Міська влада категорично засуджує такі економічно необґрунтовані дії. Натомість того, щоб піднімати економіку з колін, створювати нові робочі місця, комфортні й стимулюючі умови для інвестицій, конкурентноздатну українську продукцію, затягується зашморг на шиї українських підприємств.

За світовими правилами: жодна демократична країна не витримувала у своїй історії падіння життєвого рівня населення більше ніж у двічі. У скільки разів знизився життєвий рівень українців, більшість з яких має змогу купляти лише найнеобхідніші продукти харчування? За якими правилами живе українська економіка? Чи взагалі вони існують?

Під тиском медіа, громадськості здійснена перевірка роттердамскої формули. Нещодавно прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що в ній є порушення і встановлені тарифи на електроенергію будуть переглядатися. Це кричуще! Скільки ще рішень прийнято без економічного обґрунтування?

Чи можна довіряти НКРЕКП, його 26- річному голові, який не має ані досвіду, ані відповідної енергетичної освіти, а лише працював менеджером в компанії «ROSHEN» та помічником віце-президента з корпоративних фінансів компанії ICU, яка належить голові НБУ, і приймає рішення, від яких здригається економіка країна. Чи матиме майбутнє країна, в якій політично-олігархічна складова переважає професійність, кваліфікацію, досвід?

Міський голова Василь Сидор.

Розміщенно в Без категорії