Не згасне пам’яті вогонь

Пройшло багато років від тих жахливих подій, але й сьогодні нам страшно уявити як така щедро позолочена колоссям і благословенна на врожаї земля могла хоронити своїх трударів, як мусила здригнутися від розпачу і стогону матерів за померлими голодною смертю дітьми, як випивши стільки сліз і горя, не озлобилась, а витерпіла і воскресла.
Голодомор як велика трагедія нашого народу назавжди залишиться розкритою могилою на тлі української історії. Біль пам’яті про неї ніколи не втихне.
23 листопада славутчани вшанували пам’ять українців, яких було приречено на голодну смерть у 1932 – 1933 роках лише за те, що вони були українцями.
Скорботною ходою представники влади та громадськість пройшли від Будинку Рад до Пам’ятника жертвам політичних репресій і Голодомору, де відбувся мітинг-реквієм пам’яті жертв голодомору.
Присутні запалили свічки і вшанували жертв голодомору хвилиною мовчання, представники духовенства відслужили панихиду.
Розпочавши мітинг радник-консультант міського голови Роман Бачинський, зазначив, що в День пам’яті жертв голодомору 1932-1933 р. Україна скорботно згадує всіх невинно убієнних голодом, геноцидом, уклінно припадає до їх могил, ставить свічку перед образом Божим.
До присутніх звернувся міський голова Василь Сидор:
– Шановні славутчани! Ми сьогодні душею з тими, хто пережив ту страшну трагедію, і у скорботі з усією Україною вшановуємо їхню пам’ять. За даними внаслідок голодомору Україна втратила більше 4 млн. померлими та більше 6 млн. ненародженими. Що може бути страшнішим, цинічнішим і протиприроднішим, ніж приречення на голодну смерть мільйонів ні в чому не винних осіб. Не обійшло це горе стороною і нашу Славутчину. Головне, щоб більше ніколи не повторилися жахи тих далеких днів, а запорукою цьому має стати наша пам’ять. Міський голова закликав усіх долучитися до вшанування невинно убієнних хвилиною мовчання.
Приєдналася до сказаного депутат міськради Тамара Іванюк:
– Сьогодні уся прогресивна громадськість України і світу не має сумніву, що голодомор 1932-1933 років був штучним, спрямованим проти українства, а отже – геноцидом. Хоча знаходяться сьогодні й ті, хто попри документальні факти заперечує те, що голодомор був. Верхом цинізму сьогодні говорити, що голодомору не було. Сьогодні о 16.00 годині ми всі запалимо свічку пам’яті – вогник надії і переконання, що в нашій історії такого більше не повториться.
Також під час мітингу-реквієму було зачитано послання від славутчан співвітчизникам, які вшановуватимуть пам’ять жертв Голодомору українського народу 1932 – 1933 років у 100-ті роковини трагедії.
Учасники скорботного заходу поклали квіти, колоски та лампадки до Пам’ятника жертв Голодомору 1932-1933 років.
В. Федорчук, прес-служба
Славутського МВК,
фото П. Медведюка

Розміщенно в Без категорії