Пам’ять збережена в віках

Продовжуючи традицію ознайомлення читачів газети із музеями нашого регіону, ми відвідаємо «Славутський державний історичний музей».
Нашим екскурсоводом по музею зголосився стати його керівник – Станіслав Францович Ковальчук. Зокрема, він наголосив: «Щороку понад 4 000 відвідувачів переглядає музейні експозиції. Цікавляться нашим музеєм і гості Славути, які залишаються у великому захопленні від його наповнення та історичних розвідок».

– Станіславе Францовичу, розкажіть, будь ласка, про історичні етапи становлення нашого міста і як це представлено в експозиціях музею?
Заховане в поліських лісах село Деражня Воля у 1633 році стає основою заснованого містечка торгівлі і ремесел з назвою Славутин, Славутина, а згодом – Славута. З кінця ХVІІІ століття, коли князь Геронім Сангушко переніс сюди свою резиденцію, до початку ХХ століття у місті засновано декілька промислових підприємств, окремі з яких успішно працюють і нині. Так з’явилось місто, що дало життя багатьом відомим за його кордонами славутчанам.
А розпочали ми нашу музейну подорож з маленької кімнатки, де розміщується стилізований інтер’єр помешкання селянина 50-х років ХХ ст. у якому збережено стиль та селянський дух. Розписана піч, мисник у якому розкладено місцеву порцеляну, прядка, жорна для помолу зерна, ткацький станок, який до цього часу є діючим. В кутку помешкання розміщувались образи та дідухи покриті розшитими рушниками. Біля печі – ступки та макітри, а також глиняний посуд, що використовувався селянами для приготовлення їжі в печі. А на виставковій стіні кімнати розміщено експозицію виготовленого своїми руками та вишитого жіночого та чоловічого одягу.
Дорогим для нас експонатом, що привертає увагу відвідувачів, є меч вікінгів, якому понад 1 000 років, подарований директором Славутського лісгоспу, В.Сапожніком. Адже даний меч знайдено у Славуті на березі річки Горинь. Як наголосив директор музею, С.Ковальчук: «Про кожний експонат та його історію можна розповідати дуже багато».
А далі директор музею захоплено розповідає про рід засновників Славути – Сангушків. Адже саме цей князівський рід від моменту заснування міста і до буремних революційних дій ХХ століття безперервно був власником міста.
Цікавою розвідкою працівників музею став пошук та ідентифікація людини на фото відпочивальників у місті Славута. Виявилось, що у нашому місті побувала та лікувалася у санаторії Леся Українка. Адже раніше вважали, що вона лише була тут проїздом. Виявляється, що багато чого можна дізнатись із звичного для нас, приватного фото.
Наступною експозицією нашої екскурсії було представлення давніх документів, що використовувалися славутчанами у реальному житті. Паспорт початку ХХ ст., свідоцтво про закінчення школи та училища. Цікавим є те, що багато документів надруковано саме в славутській друкарні.
Цікава експозиція на стенді національної валюти України від початку ХХ століття і до наших днів, а також паперові гроші, якими користувалися на території України від ХVIII – XX ст.

– А чи чули ви, як грає старовинний патефон?
Виявляється, не всі музеї України можуть похизуватися грою старовинних механічних засобів відтворення звуків. А у Славутському історичному музеї патефон, не мовчазний експонат, а засіб для відтворення звуків, за допомогою якого можна послухати голоси з минулого.
Не оминули голод та репресії і наш регіон. Працівниками музею створено відповідну експозицію та прийнято участь у написанні книг пам’яті славутчан, що постраждали в довоєнний час від радянської системи.

Холокост…
В історії Славути вагоме місце займає єврейська община. Адже ці люди багато зробили для становлення та розвитку нашого міста. У період військового протистояння саме євреям довелося відчути на собі весь жах фашизму – табори смерті, масові розстріли. – знищення єврейського народу.
Славута не стала винятком у машині смерті. Тут знищено тисячі євреїв… Не жаліли ні малих, ні старих…
Тому музейними працівниками створено спеціальну експозицію щодо Холокосту славутських євреїв. Важко говорити про ці експонати, що представлені в музеї, адже це особисті речі розстріляних…

Важливим видом діяльності музеїв є влаштування виставок. «Нам вдалося налагодити зв’язок з відомими художниками України та нашого міста. – говорить Станіслав Ковальчук, директор музею. – Зокрема, Валерієм Франчуком, народним художником України, що у минулому жив та працював у Славуті. Подаровані ним перші картини стали основою постійно діючої виставки картини у музеї. Окрім цього, нам подарували свої картини такі художники, як Сергій Гончарук, Олександр Гвоздій, Людмила Ворощук, Анатолій Красовський.
Ми проводимо тематичні екскурсії вулицями міста, які користуються великою популярністю, особливо серед жителів міста, що з певних причин переїхали жити у інші місця країни чи світу.
Основною географією відвідувачів є різні регіони планети, адже Славута завжди була поліетнонаціональним містом, де завжди мирно вживались представники різних націй та національностей».
Дякую за розповідь!

В екскурсії брав участь
Ігор Яніцький

Розміщено:
Редакція «Вісті громади».
+380384272241 visti_sl@ukr.net

Розміщенно в Без категорії