Весняна Славута

Весна – це не лише прекрасна пора пробудження природи, але й початок робіт, які після зимових негод є вкрай актуальними. Ще до Великодня у Славуті багато що було зроблено для того, щоб її вулиці виглядали ошатними у період цього величного православного свята. Та на цьому міська влада зупинятись не планує, адже вже запланована ціла низка робіт, виконання яких є обов’язковим у весняно-літній період. Про те, як зустріла Славута весну-2013 та що чекає на неї у найближчому майбутньому розповів міський голова Василь Сидор.

– Весна додає клопотів. Роботи вистачає усім, але оскільки ми ведемо розмову напередодні Великодня, давайте на початку звернемося до питання проведення у місті місячника із санітарної очистки і благоустрою. Поговоримо спочатку про прибирання.
– На превеликий жаль, цьогорічна зима значно затягнулася, тому і роботи розпочалися пізніше. Та вже зараз заплановане ще на початку року починаємо стрімко втілювати в життя. Для подолання зимових негод було висипано біля 300 тонн солі і біля 3 тис. тонн піску і повесні це все необхідно було прибрати. Окрім того, в деяких районах міста накопичилося сміття, яке зі сходженням снігу особливо стало помітним. Для того, щоб зробити місто максимально чистим до Великодня в нас щоденно працювали десять одиниць транспортної спеціалізованої техніки, щоп’ятниці проходило загальноміське прибирання за участі широкого кола громадськості. Було вивезено близько 800 тонн вуличного змету, вивозилося біля 50 тонн сміття щоденно. Так, лише за неділю ЖЕК-ом №2 за один тиждень було прибрано та вивезено 225 куб. м. побутового сміття. В той же час хотілося б, щоб славутчани звернули увагу на те, звідки береться усе це сміття. Адже є певна категорія людей, які навмисно засмічують місто і які вочевидь так і не долучилися до його прибирання, хоча ми запрошували до цієї доброї справи кожного жителя Славути. Нами було виділено 42 тис. грн. на закупівлю та посадку декоративних дерев та квітів, які мають стати окрасою міста. Аби ж громадяни берегли це все, а не викорчовували. Варто пам’ятати, що чистими мають бути не лише приватні оселі, але й вулиці, якими ми так полюбляємо ходити та лісові масиви, де із задоволенням відпочиваємо.

– Що стосується благоустрою, то чи не найбільшою проблемою для українців, бідою – якщо слідувати класиці жанру, є дороги. Славутчани також із прикрістю констатували, що аномальна зима наробила тут багато шкоди. Наскільки вона велика в межах міста і як її позбуваємося? І що треба для того, аби щороку весна не приносила подібних сюрпризів?
– Дійсно цієї зими погодні умови як ніколи дали про себе знати. Стан доріг погіршився не лише у нашому місті, а й по всій Україні. Щоб зрозуміти чому так трапляється, варто ознайомитися із механізмом ремонту доріг. Якщо здійснюється капітальний ремонт, то термін експлуатації такої дороги близько десяти років. Але це йде мова про використання усього комплексу технологій капремонту дорожнього покриття. Більше того на такі дороги припустиме навантаження 7 тонн на вісь транспортного засобу. Останні роки ми маємо дуже великий вантажопотік автомобілів із вантажопідйомністю 30-40 тонн, які нанесли значну шкоду існуючим дорогам. Ми докладаємо на разі всі сили, щоб зробити на вулицях міста ямковий ремонт і більшість робіт в цьому плані вже виконано. На сьогоднішній день ми завезли вже 12 автомобілів по 13 тонн асфальту. Ще плануємо освоїти на ремонт доріг 311 тис. грн. з Держбюджету, 180 тис. грн. з обласного бюджету та 311 тис. за кошти субвенції для міст зони спостереження. Для того, щоб максимально провести капітальний ремонт доріг по місту необхідно 1 млн. 400 тис. грн. на 1 км. доріг, а ми на всі дороги маємо лише виділених коштів в сумі 1 млн. грн. Тому виконуємо роботи в межах існуючих фінансових можливостей і в більшості випадків – це поточний ремонт доріг, якій не дозволяє надовго зберегти дороги цілими. Ситуацію по фінансуванню доріг я вже не один раз озвучував: кошти усі акумулюються сьогодні в державі і держава виділяє лише певну незначну частину на ремонт доріг міст. Цих коштів катастрофічно не вистачає.

– Повернімось до зими. Вона хоч і була непередбачуваною та екстремальною, теплокомунальники витримали іспит на міцність і місто безперебійно було у теплоті. Як підприємство теплових мереж завершило опалювальний сезон? Чи не має збитків і чи маємо кошти на плановий ремонт котелень і тепломереж? Бо ж у нас, на щастя, кип’яток із асфальту не фонтанував, як у Києві, але проблемних місць вистачає.
– До опалювального сезону ми готувалися доволі серйозно, багато робіт було виконано і, врешті-решт, ми отримали хороші результати. Хоча зима була досить сувора, але перебоїв із теплопостачанням у нас практично не виникало. Надходили деякі скарги від людей щодо недостатнього температурного режиму в помешканнях, але ми намагалися якомога оперативніше реагувати на ці проблемні ситуації. Найчастіше такі питання виникали у багатоквартирних будинках, в яких певна кількість квартир за бажанням мешканців була в свій час переведена на індивідуальне опалення. Це призвело до розбалансування системи теплопостачання всього будинку.
За весь опалювальний період було спожито 7 млн. 336 тис. кубів газу, що на 250 тис. кубів менше ніж попередній рік. Такого результату вдалося досягти завдяки проведенню ряду робіт, зокрема, заміни старих труб на нові попередньо ізольовані та проведенню певних ремонтних робіт на котельнях. Разом з тим, загальна сума споживання склала біля 14 млн. 200 тис. грн., оплачено нами біля 7 млн. 660 тис. грн., окрім того маємо також різницю в тарифах – 1 млн. 830 тис. грн., 3 млн. 600 тис. дебіторську заборгованість споживачів. Загалом за останні 5 років маємо збитків близько 5 млн. грн., які виникли у зв’язку із невідповідністю існуючих тарифів по відношенню до постійно зростаючої ціни на газ, електроенергію, мінімальну заробітну плату та матеріали. Будемо сподіватися, що дану заборгованість буде з часом списано, адже вона виникла не по нашій вині, а через недосконалість існуючої у державі нормативної бази.
Маємо ще одне питання, яке на місцевому рівні не в силах вирішити. Так, до нас звернулася 47 громадян з проханням надати дозвіл перейти на індивідуальне опалення. Ми неодноразово говорили на цю тему із славутчанами і ще раз хочу всім роз’яснити існуючу ситуацію. На сьогодні чинне законодавство забороняє перехід окремих помешкань багатоквартирного будинку на індивідуальне опалення. Дозволено відключатися від централізованого опалення лише всім будинком. А тому, якщо мешканці певного будинку вирішать усі разом перейти на індивідуальне опалення, то ми готові розглянути таку пропозицію та навіть допомогти їм у цьому, взявши на себе частину витрат, особливо по малозахищеним категоріям населення.

– Якщо говоримо про кошти, які необхідні на ремонт доріг, комунальних мереж і багато іншого нагального та необхідного, хочемо поцікавитися як наповнюється міська казна. На нещодавній сесії міської ради, яка проходила 30 квітня, знаємо, слухався звіт про виконання бюджету міста за І-й квартал поточного року.
– За І квартал ми отримали 23 млн. 901 тис. грн. доходів та витрати в нас склали 26 млн. 531 тис. грн. Розрив склав 2 млн. 600 тис. грн., але ми отримали короткотермінову казначейську позику і змогли своєчасно провести платежі по захищених статтях. Всі надходження, які ми маємо, йдуть на покриття захищених статей – заробітну плату та оплату за енергоносії. Це що стосується загального фонду. Щодо спеціального фонду бюджету міста, то тут ситуація дещо краща. За І квартал до спецфонду надійшло 1533,6 тис.грн. доходів, що характеризується такими основними показниками, як: надходження від продажу землі, планові надходження по єдиному податку, поступлення збору за першу реєстрацію транспортних засобів до бюджету міста, поступлення за сплату екологічного податку. Все-таки маємо сподівання, що недовиконання, яке ми маємо по загальному фонду, буде з часом вирівняно.
Важливо відмітити, що уже з початку 2013 року ми маємо проблеми з проведенням розрахунків через Держказначейство. Так, через непроведення авансових платежів ми не можемо завершити роботи у ДНЗ№3.
– І хотілося б торкнутися такого актуального на разі загальнодержавного питання як концепція реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, яка нині обговорюється в суспільстві і розглядалася також на останній сесії міської ради. Який погляд на запропоновану концепцію маєте Ви, як міський голова? Які позитивні нововведення пропонуються і які положення викликають стурбованість?

– Так сталося, що з роками інститут місцевого самоврядування, основи якого закладалися ще з часу надання містам Магдебурзького права, замість того, щоб зміцнюватися, лише слабшає. Незважаючи на те, що в Україні на даний час говориться про децентралізацію влади, на практиці все виглядає геть інакше. Найяскравіше це бачимо у Податковому кодексі, який регламентує повну централізацію коштів міст у руках держави. Ще один зразок недосконалої податкової політики – суб’єкти підприємницької діяльності платять податки за місцем реєстрації підприємства, а не за місцем здійснення діяльності, що унеможливлює наповнюваність бюджетів міст. Для прикладу, таку ситуацію маємо по Укртелекому, прокуратурі, деяким банкам. Як формуються фінансові надходження у містах інших розвинутих держав – більша частина податкових зборів, а це 60-70%, спрямовується до міського бюджету. Така політика дозволяє територіальним громадам стрімко розвиватися. А що ми маємо в Україні? – Міста мають від власних податкових зборів лише 3%. Фінансових ресурсів на вирішення проблемних питань територіальної громади катастрофічно не вистачає.
Зважаючи на усі існуючі факти, реформування місцевого самоврядування є вкрай необхідним. Проте тут варто зважати на кілька вкрай важливих позицій, зокрема: чітке визначення повноважень органів місцевого самоврядування та об’єктивний перегляд територіальною устрою. Так, якщо попередньо йшла мова про ліквідацію адміністрацій всіх рівнів із створенням з них виконавчих органів, що дійсно є вимогою часу, то у сучасній концепції реформування адміністраціям навпаки – надають контрольно-наглядові функції. Це є неприпустимим у демократичній державі. Місцеве самоврядування – це в першу чергу право територіальної громади самостійно приймати рішення, будувати подальші напрямки розвитку свого населеного пункту. Адже ніхто інший не спроможний краще це робити аніж самі громади, які реально оцінюють ситуацію на місцях.
Окрім того, якщо ми будуємо державну політику на демократичних засадах, то варто звернути увагу і на виборність деяких посад на місцях. Якщо громадяни обирають міського голову, то вони повинні мати право також обрати як мінімум чотири керівника різних департаментів – фінансового, земельного, комунального, освітнього. Це ж має стосуватися і посади суддів та начальника міліції, які мають також бути виборними.

– І наостанок, Василю Богдановичу, що заплановане у місті буде втілено у життя найближчим часом?
– Цього року багато робіт та впроваджень маємо виконати у різних галузях міста – житлового-комунальному господарстві, соціальній, освітній та культурній сферах. Загалом маємо освоїти біля 9 млн. грн. Про хід виконання робіт ми обов’язково детально інформуватимемо громадян.
Будемо сподіватися, що за підтримки громадськості, їхній активній позиції у житті свого міста, нам вдасться виконати заплановане.
Розмову вела Ірина Стамбульська

Розміщенно в Без категорії