Легенда століть

Місто Львів – древнє місто, яке відоме ще з середини 13 століття та багате на старовинні архітектурні пам’ятки. Воно приворожує своєю величністю, багатою історією та неперевершеною красою. Саме тут, у Старому Львові, можна уявити минуле, дізнатися про цікаві історичні факти, традиції, звичаї різних народів та дослідити щось нове для себе. Місто чарувало і чарує, цікавило і цікавить, приваблювало й приваблює не тільки українців, а й іноземців. Я вважаю, що його по праву можна назвати легендою століть.
На початку червня саме це місто й відвідали учні 7-10 класів на чолі з вчителями ЗОШ № 1, аби зрозуміти, відчути та насолодитись його красою і неповторністю. Побувавши у Львові, ми піднялися на ратушу, яка нині є резиденцією Львівської міської ради і належить до Світової спадщини ЮНЕСКО. Знаходячись на 65-ти метровій висоті, відкривається вигляд на все місто, а від побачених вражень у всіх на мить затамовувало подих. Цікавим є те, що колись перед нею стояв стовп покарання, тому її вважають свідком багатьох історичних подій. Неабияку цікавість привернув той факт, що у Львові нараховується понад 6 тисяч левів, викарбуваних на різноманітних спорудах і предметах. Щодо цього існує дуже цікава легенда: якщо протягом дня нарахувати 50 таких левів, то потрібно загадати бажання, яке за легендою обов’язково здійсниться…
Також ми відвідали музей під відкритим небом за назвою «Шевченківський гай», який для всіх став певним дотиком до минулого. Територія цього музею розділена на шість етнографічних зон: «Поділля», «Бойківщина»,«Лемківщина», «Гуцульщина», «Буковина» і «Львівщина». Кожна зона має свої пам’ятки архітектури, в яких знаходяться предмети побуту, ремісничі інструменти, предмети мистецтва та транспортні засоби. Також є школа, вітряк, будинки, кузня, млин…. Коли доторкалися до них, то відчували щось нове, невідоме донедавна, нас переповнювали якісь дивні відчуття. Чому? Мабуть, тому що їм вже нараховується кілька століть, вони мають свою історію, яка заслуговує на нашу увагу. Щоразу, знаходячись біля цих споруд, хотілося їх сфотографувати й залишити в своїй пам’яті. Я вважаю, що саме тут минуле знаходиться в сучасному.
Ще однією, найприємнішою миттю нашого перебування у Львові, стали відвідини Львівської Майстерні Шоколаду, яка всім подарувала приємні почуття та емоції. Здається, що навіть у найменший шматочок шоколаду кондитери зуміли вкласти «шматочок» всього Львова. Не оминули своєю присутністю й «Копальні з ароматом кави» у центрі міста. На вході там на голову одягають шахтарську каску з ліхтарем, бо там доволі темно. Знаходячись у копальні, кожен із нас насолоджувався запахом ароматної кави.
Пізнати це місто допомагали доброзичливі та щирі жителі Львова. Блукаючи вулицями міста Лева, на якусь мить здавалося, що певні негаразди, які турбували нас раніше, кудись зникли. Ми поверталися додому, сповнені дивовижних вражень і були переконані, що ці дні були одними з найщасливіших днів, коли все було іншим та особливим.
Поліщук Анна, учениця ЗОШ № 1

Розміщенно в Без категорії