Прем’єр-міністрові України А.П. Яценюку

Шановний Арсенію Петровичу!

Освітяни міста Славути, що на Хмельниччині, поділяють та підтримують наміри Уряду, Ваші особисті зусилля щодо всебічної модернізації держави на європейських засадах, посилення правового захисту громадян, забезпечення безумовного дотримання прав громадян на якісну освіту незалежно від рівня матеріального стану родин, забезпечення зв’язку освіти з вимогами сучасного ринку праці.

Працівники освіти нашого міста займають активну позицію по відстоюванню інтересів держави, захисту її єдності і соборності. Багато педагогів міста стояли на майдані, відстоюючи справедливість, реальними діями підтримують волонтерський рух і наших воїнів, що захищають державу на сході України, виховують дітей патріотами. Наші діти від дошкільника до випускника є активними учасниками акцій «Молитва за Україну», «Підтримай воїна», «Зігрій солдата», «Маскувальна сітка» та інших. На двох школах встановлені меморіальні дошки в пам'ять про випускників, що загинули, захищаючи Україну від сепаратистів на сході.

Усвідомлюємо всю складність сьогодення. Разом з тим не можемо погодитись, що всі проблеми вирішуються лише за рахунок простих людей, що звужуються права працівників освіти.

Проект нового Закону, що внесений до Верховної ради, не містить державних гарантій належного розвитку перш за все середньої загальноосвітньої школи. Освіта тепер стає все більш залежна від умов у кожному регіоні, від волі конкретної особистості. Основним принципом отримання якісної освіти, на жаль, став – за все плати: підручники, додаткові курси, харчування та ін. А звідки платити, якщо робочі місця відсутні, допомога на дітей зменшена, багато соціальних гарантій відмінено, а зарплата вчителя та й взагалі працівника бюджетної сфери зведена до мінімуму?

Хіба Вам такий стан невідомий? Хіба це нормально, що висококваліфікований педагог, досвідчений спеціаліст, шановний лікар стоїть у черзі за субсидією на комунальні послуги? Чому держава залізши в кишеню до пенсіонера, не дякує йому за терплячість, а продовжує принижувати його, позбавляючи мізерних пільг, якими він користувався?

ВИМАГАЄМО!

1. Зарплату, гідну професії педагога.
2. Не обманювати людей необґрунтованим прожитковим мінімумом.
3. Індексувати заробітну плату в зв’язку з інфляцією.
4. Гарантувати доступні комунальні тарифи.
5. Залишити соціальну підтримку для учнів: підручники, довіз до освітнього закладу, харчування, оздоровлення.
6. Узаконити соціальні гарантії педагога. Обов’язково включити надбавку за престижність до Закону «Про освіту».

За дорученням освітян міста, голова Славутської міської організації профспілки працівників освіти Зоя Сиропятова

Голові Верховної Ради України В.Б. Гройсману

Шановний Володимире Борисовичу!

У ці дні у Верховній Раді розглядається Закон про освіту. Освітяни міста Славути активно обговорювали проект Закону, направляли свої зауваження і пропозиції. Позитивно оцінюючи зміни в системі освіти, стурбовані тим, що реформування системи освіти знову перекладається на плечі місцевих громад і простих людей.

Якісна освіта неможлива без належного фінансового забезпечення. Впродовж дії попереднього Закону України «Про освіту» найбільше незахищеною була ланка середньої загальної освіти. Обсяг видатків складав 50-60% від потреби. Їх обмежений обсяг не забезпечував створення необхідних умов для належної організації навчально-виховного процесу. Більшість задекларованих позитивних змін не була виконана. Держава так і не змогла забезпечити гідний рівень оплати праці педагогічних працівників, а також спеціалістів закладів освіти, гарантований статтею 57 Закону України «Про освіту». Заробітна плата українських учителів не досягає навіть половини законодавчо встановленої норми і є найнижчою в Європі.

На жаль останнім часом прийнято низку нормативних актів, які тільки поглиблюють незадовільний стан у загальній середній освіті і становище працюючих у цій галузі. Встановлення надбавок за престижність праці, наповнюваність класів, організація груп продовженого дня, харчування дітей, забезпечення підручниками – все ґрунтується на можливостях місцевого бюджету і самих громадян. Держава фактично не опікується жодним з цих важливих питань. Але ж можливість здобуття загальної середньої освіти, її доступність для всіх верств населення – базовий принцип, адже саме він визначає грамотність населення.

Рівні умови повинні створюватись і гарантуватись державою і не залежати ні від регіону проживання, ні від функціонера-чиновника. Навчання в школі триватиме за новим Законом 12 років, за цей час чиновники різних рівнів мінятимуться по декілька раз. Зведення освіти до містечкових можливостей загубить покоління. Фінансове забезпечення ланки середньої загальної освіти повинно бути визначене державними нормативами.

У складних соціальних, економічних, політичних умовах саме освіта має стати підґрунтям для консолідації суспільства, для виходу з кризової ситуації.

Звертаємось до Вас, шановний Володимире Борисовичу, з вимогою не допустити погіршення далеко неналежних умов функціонування системи загальної середньої освіти, подальшого зубожіння працівників освіти. Забезпечити дотримання вимог статті 22 Конституції України, якою заборонено при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних звужувати зміст та обсяг існуючих прав і свобод.

За дорученням освітян міста, голова Славутської міської організації профспілки працівників освіти Зоя Сиропятова

19 червня з міста Хмельницького в зону проведення антитерористичної операції вирушив черговий зведений загін міліціонерів. 

22 червня – День скорботи і вшанування пам’яті жертв Другої світової війни.
Цього дня ми віддаємо данину пам'яті тим, хто, відстоюючи свободу нашої Батьківщини, загинув на фронтах Другої світової війни. У День скорботи у Славуті було проведено покладання квітів та вінків до монументів, що увіковічнюють пам’ять синів і дочок українського народу, полеглих під час Другої світової війни 1941-1945 років.
Взяли участь у покладанні представники міської влади, освітяни та громадськість міста.
Схиляючи голови перед пам’яттю воїнів, ми повинні пам’ятати жахливі сторінки нашої історії, щоб ніколи не робити помилок у майбутньому.
Вічна пам’ять загиблим. Вічна слава тим героям, які живуть поруч з нами!

Прес-служба Славутського МВК

Прийняті нещодавно Верховною Радою закони щодо децентралізації влади, реформи житлово-комунального господарства викликають неоднозначні дискусії в суспільстві. За роз’ясненням основних положень цих законів ми звернулись до міського голови Славути Василя Сидора, а також попросили його поділитись своїми думками стосовно підвищення тарифів та планами по благоустрою міста.
– Люди отримали перші рахунки за комунальні послуги. Втішного мало з огляду на те, що ціни ледь не щодня повзуть угору, а зарплати та пенсії лишаються на тому ж рівні. Населення бідніє, почались перші хвилі невдоволення. Василю Богдановичу, хотілось би почути Вашу позицію, як міського голови, з цього приводу, а також коментар стосовно повноважень щодо встановлення тарифів на комунальні послуги, які сьогодні розділені між НКРЕ та органами місцевого самоврядування.

– Насамперед, хочу зазначити, що і я особисто, і депутати міської ради ще три місяці тому звернулись до уряду з вимогою не допустити підвищення тарифів на газ та електроенергію. На жаль, жодна політична партія, громадська організація чи суб’єкт господарювання не відгукнулись на наш заклик долучитись до наших вимог. Натомість зараз знаходяться бажаючі спекулювати на даному питанні, звинувачуючи місцеву владу у підвищенні цін на комунальні послуги. Не зважаючи на це, ми й надалі будемо робити все, аби захистити інтереси громади. Вважаємо, що неприпустимо збалансовувати бюджет за рахунок населення та вилучаючи кошти з бюджетної сфери.
Згідно 28-ої статті Закону України про місцеве самоврядування до власних повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення тарифів на побутові, комунальні ( крім тарифів на теплоенергію, централізоване водопостачання та водовідведення, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги. Саме Національною комісією була встановлена ціна на централізоване водопостачання у м. Славута, яка становить 8,94 грн. за кубічний метр з ПДВ, та водовідведення – 6,14 грн. з ПДВ. Якщо порівнювати з іншими містами нашої області, то, наприклад, у Шепетівці тариф становить 17,48 грн., в Старокостянтинові – 16,00 грн.
Часто закидають, що в Хмельницькому або Києві тариф набагато нижчий. Але ж і чисельність населення в цих містах набагато вища, отже і коштів на обслуговування більше. Тому вони можуть собі це дозволити.
У нас же в місті проживає 30 тисяч мешканців, натомість маємо 70 км водопровідних мереж, 14 свердловин та трирівневу систему підйому води. До того ж багато підприємств нині мають свої свердловини і відмовились від послуг УВКГ, отже і надходження суттєво зменшились. У структурі ціни на водопостачання близько 34% становить електроенергія, 50% – заробітна плата ( в середньому – 3100 грн.). Хочу зазначити, що спостерігається тенденція до зниження витрат води. Нині обсяг споживання становить близько 2,38 кубічних метра на людину. Отже, вчимось економити.
Щодо тарифів на теплопостачання, які також встановлює НКРЕ. У Славуті це 19,14 грн. за квадратний метр, у Шепетівці -20,62, а в Старокостянтинові – 22,73 грн.
Болючим залишається питання встановлення індивідуального опалення. Але згідно законодавства дозвіл на його встановлення може отримати багатоквартирний будинок у разі згоди всіх його мешканців на від’єднання від центральної тепломережі.
Що стосується встановлення цін на комунальні послуги – вивіз сміття, прибирання прибудинкових територій, технічне обслуговування мереж тощо – це повноваження виконавчого комітету. Згідно закону був зроблений розрахунок по кожному будинку окремо. Відтак тариф становить від 1,6 до 2,5 грн за квадратний метр.

– Реформа житлово-комунального господарства дала «зелене світло» для організації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, які, по суті, і повинні стати альтернативою ЖЕКам. 14 травня Верховна Рада проголосувала за Закон України про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку. Василю Богдановичу, скажіть, будь-ласка, до чого призведуть ці зміни, чи вплине Закон на створення конкурентного середовища? Що краще – ЖЕК чи ОСББ?

– Найголовніше, аби люди почували себе власниками не лише окремо взятої квартири, а й місць загального користування, і щоб їх задовольняла якість послуг, що надаються. Для цього, за рішенням співвласників, усі або частина функцій по управлінню багатоквартирним будинком може передаватись управителю або створюватись ОСББ. Управитель визначатиметься лише рішенням зборів власників квартир, а він вже зможе заключати угоди з суб’єктами підприємницької діяльності щодо виконання тих чи інших робіт. Вартість послуг визначається за згодою і прописується в угоді. Витрати на утримання, реконструкцію, проведення поточного й капітального ремонтів, технічного переоснащення покладаються на управителя, хоча за попереднім законодавством капітальний ремонт повинен був виконуватись за рахунок державних коштів. Адже є будинки, яким по 40, 50 і більше років, і вони потребують значних капіталовкладень.
За новим законодавством, якщо протягом року мешканці не зможуть прийняти рішення щодо визначення управителя або створення ОСББ, він буде обраний органами місцевого самоврядування. ЖЕКи втратять в результаті монополію на надання послуг.
Вже зараз мешканці близько 40-а будинків у Славуті мають змогу обирати собі виконавця робіт. Отже, якщо буде конкуренція, підвищуватиметься якість послуг.

– В Україні триває реформа з децентралізації влади. Почав впроваджуватися закон про об’єднання територіальних громад. Навколо цього питання точаться різноманітні дискусії. Поділіться Вашими думками з приводу цього процесу. Чи існують якісь певні критерії, за якими громади повинні об’єднуватись, та хто ці критерії визначає?

– Критерії об’єднання визначені законом і відповідною методикою, яка затверджена Кабміном. Закон досить конкретно розписує етапність проведення об’єднання територіальних громад. На першому етапі облдержадміністрації розробляють перспективний план розвитку області. До цього процесу залучаються депутати, міські та сільські голови. Далі обласна рада погоджує цей план, а Кабмін затверджує. Наступний етап – обговорення. На сьогоднішній день у Хмельницькій області такий план готовий, затверджений облрадою і знаходиться на розгляді в Кабміні.
Згідно цього плану, на території Славутського району передбачається створення чотирьох територіальних громад – Славутської, Нетішинської, Берездівської та Ганопільської. До Славутської громади має увійти 27 населених пунктів. Це Славута, Крупець, Стригани, Улашанівка, Перемишель, Вачів, Цвітоха, Кам’янка, Ташки, Бачманівка,Миньківці, Романіни, Хутір Шевченка, Іванівка, Пузирки, Волиця, Губельці, Жуків, Марачівка, Варварівка, Голики, Ногачівка, Дятилівка, Хоровець, Пашуки, Гута, Хоровиця. 27 населених пунктів має входити до ‘Берездівської громади, 16 – до Ганопільської, 14 – до Нетішинської. Але остаточне рішення прийматиметься лише після обговорення та за згодою громади населеного пункту. На сьогоднішній день ми маємо згоду й відповідне рішення від громад Бачманівки, Іванівки, Жукова, Марачівки, Варварівки, Ногачівки, Цвітохи, Поляні, відмову – від Улашанівки, інші – на стадії обговорення.
Найбільше турбує мешканців села, чи будуть в разі об’єднання збережені школи, дитячі садочки, фельдшерсько-акушерські пункти. В планах – не лише збереження, а й розвиток інфраструктури села.
Не все йде гладко. Відчувається супротив районної ради, окремих сільських голів, керівників фермерських господарств. Але цей супротив, я переконаний, пов’язаний лише з власними інтересами, адже зараз їх ніхто не контролює, а власна відповідальність не всім притаманна.

– Який стан справ на сьогоднішній день щодо виділення коштів на розвиток 30-кілометрової зони ХАЕС?

– Є закон, у якому передбачається, що 1% від прибутку НАЕК «Енергоатом» спрямовується на розвиток населених пунктів зони спостереження атомних станцій. У 2014 році компанія внесла ці кошти до бюджету, але ми їх так і не отримали, тому змушені були звернутись в суд з позовом до Кабінету Міністрів. Розгляд у справі наразі триває і, сподіваюсь, ці кошти будуть повернуті.
У 2015 році нашому місту виділено 2 млн. 300 тис. гривень. Ці гроші ми плануємо витратити на закупівлю таблеток йодистого калію для населення, облаштування сховищ, виконання робіт з благоустрою.

– Які основні роботи заплановані в місті по підготовці до нового навчального року й опалювального сезону?

– Запланували проведення капітальних ремонтів та реконструкцій на шести об’єктах. Нами були обстежені всі заклади освіти, визначені обсяги робіт, в тому числі стосовно енергозбереження, переходу на альтернативні види палива.
Також в планах – реконструкція басейну в ДНЗ №3, благоустрій мікрорайону «Сонячний», завершення ремонтних робіт у школі №5, ремонт ДЮСШ, реконструкція самопливного колектору по вулиці Б. Хмельницького, ремонт доріг по вулицях Я. Мудрого, Поліській та Монастирській. Завершуємо ремонтні роботи водовідведення по вулиці Михайлова, освітлення – по Михайлова та Привокзальній. Також маємо встановити спортивний майданчик та два дитячих ігрових майданчики. Це не повний перелік виконаних та запланованих робіт, детальніше будемо повідомляти надалі.
І на завершення нашої розмови хочу сказати, що реформи – це завжди складно, а подекуди – й болісно. Але їх вимагає час. Ми повинні врешті-решт стати господарями у власному домі, адже за нас це ніхто не зробить.

Записала Л. Магдич.

Голові Верховної Ради України Гройсману В.Б. 

«Про визнання протиправної бездіяльності Кабінету Міністрів України та зобов’язання вчинити дії.»
Повернення коштів на фінансування заходів компенсації ризику населення, яке проживає в 30-км. Зоні спостереження ХАЕС.
Розгляд справи відбувається в Окружному адміністративному суді м. Києва.

У складі української делегації з 7 по 13 червня міський голова Василь Сидор взяв участь у проекті «Міста у трансфері польського досвіду децентралізації влади в Україні», який реалізовується Асоціацією міст у Польщі у співпраці з Асоціацією повітів Польщі, а також з Сілезькою асоціацією ґмін і повітів. Цікаво, що у Польщі адміністративна реформа відбувалася, на відміну від України ,добровільно-примусовим методом.
Розпочався візит у Варшаві, де відбулася інавгураційна зустріч на тему «Досвід польської реформи децентралізації влади і використання передвступних фондів». Тематичні виступи представили: Анджей Поравскі – представник Канцелярії Президента, директор Бюро Асоціації міст Польщі, Мірослав Ольчак – спеціаліст управління в місцевих органах влади,
Ян Гофмокль – заступник директора у справах політики розвитку ЄС і різнобічного співробітництва МЗС.
Зокрема, у виступах йшлося про наступне: «Польський досвід децентралізації влади та проведення адміністративно-територіальної реформи пропонується керівництвом нашої держави як найбільш прийнятна модель для реформ в Україні. Починаючи з 1989 р. по 1999 р. у РП було проведено ряд реформ місцевого самоврядування, які багато що змінили. Так, наприкінці 1989 р. був прийнятий Закон «Про гмінне самоврядування», яким базовим рівнем місцевого самоврядування законодавчо були визначені гміни (сільські, міські-сільські та міські громади) (аналог нашим сільським, селищним, міським громадам) і вже 27.05.1990 року відбулися перші демократичні вибори до 2490 гмін (в Україні на сьогодні більше 1010, сільських, селищних, міських рад). Саме у гмінах, відповідно до цього Закону, вирішуються усі місцеві питання: планування розвитку та просторове планування; охорони навколишнього середовища, місцевого громадського транспорту; місцевих доріг; водопостачання; стічних вод і твердих відходів; початкової освіти, соціальної допомоги; громадської безпеки. До речі, у Конституції ПР визначено, що польське законодавство базується «на принципах допомоги, що зміцнює право громадян та їх громад». Поняття базового рівня було також закріплено в новій Конституції Польщі. Крім того, в Конституції визначено, що «гміна виконує всі завдання місцевого самоврядування, що не віднесені до компетенції інших одиниць місцевого самоврядування».
У 1996 році прийнято Закон «Про повітове самоврядування», так званий міський закон, яким 65-и великим містам (міським гмінам) передбачалося передача в майбутньому прав повітів (районів). На сьогодні ця норма уже діє. У 1997 р. прийнято нову Конституцію, а в 1999 р. — закони про повіти (райони) та воєводства (області). Таким чином, у Польщі на кінець 1999року на законодавчому рівні було завершено формування трьохрівневого місцевого самоврядування: гмінне, повітове, воєводське, Але основним базовим рівнем в системі органів місцевого самоврядування Польщі залишається гміна. Це був нелегкий шлях. Були і складні дискусії у суспільстві, була і «шокова терапія», але нація була єдиною у своєму прагненні передати всю повноту влади на місця, як того вимагає Європейська Хартія місцевого самоврядування, рухатися до Євросоюзу та сповідувати європейські цінності. Тож і результати у Польщі вражаючі. Польський досвід показав, що побудувати заможну країну можна шляхом децентралізації влади та проведенням територіально-адміністративної реформи, побудувавши успішні місцеві громади.
На перший погляд законодавство і адміністративно-територіальний поділ нібито однакові з українським, але зміст зовсім інший. Різниця полягає в наступному:
1) Конституція та законодавство Польщі гарантує, а не декларує дуже високий рівень автономії органам місцевого самоврядування, а особливо базовому рівню, тобто гмінам. У своїй діяльності, з правової точки зору, вони незалежні від загальнодержавної влади і один від одного. Так органи влади гміни діють абсолютно незалежно від органів влади повіту, хоча ця гміна входить до складу повіту. Законодавство встановлює, що держава здійснює нагляд за діяльністю органів місцевого самоврядування тільки у частині дотримання ними діючого законодавства. Так фінансовий контроль здійснює рахункова палата, у решті питань, контроль здійснює воєвода (аналог голови обласної державної адміністрації).
2) Бюджети гмін, повітів, воєводств автономні і не входять один до одного. У бюджеті є два розділи: доходи і видатки. Орган місцевого самоврядування самостійно на конкурентній основі обирає банк у якому відкриває рахунок, що дозволяє вільно і своєчасно здійснювати фінансування прийнятих програм та іншої своєї діяльності. В Україні, через роботу державного казначейства, органи самоврядування позбавлені такої самостійності.
3) Особливістю польського самоврядування є повне розмежування повноважень між виконавчими та представницькими органами на місцях. Кожен орган діє в межах чіткого переліку повноважень.
Бурмістр міста (одноосібна виконавча влада гміни) фактично діє автономно від голови ради гміни (представницького органі гміни), а голова ради діє автономно від бурмістра. Перетин їх діяльності у прийнятті бюджету, програм розвитку, інших фінансових документів та контролю за їх виконанням.
4) У Польщі проведена децентралізація фінансів, у результаті якої сьогодні 43,6% податків, що збираються на території гміни, залишаються у місцевому бюджеті. До цього ж, додається ще 21% від загальної суми доходів фізичних та юридичних осіб, що проживають та діють на території міста) також залишається у гміні. Можуть бути і інші надходження (наприклад, на утримання державних доріг, які проходять через гміну і т.д.) Усі підприємства, які розташовані за межами гміни, але мають свої структурні підрозділи на її території, відраховують обов’язкові податки та збори до місцевого бюджету гміни. Підприємства, в яких працюють члени гміни, але які знаходяться за межами гміни, відраховують обов’язкові платежі до бюджету тієї гміни, у якій проживає працівник.
У випадку, коли у гміні валютний дохід на душу населення складає менше середньодержавного, держава надає так звані компенсаційні субвенції. В той же час гміни з надвисокими місцевими доходами, сплачують державні податки, які використовують на компенсацію субвенцій.
Особливістю Польщі є те, що органи самоврядування приймають активну участь у програмах ЄС по реформуванню різних галузей життєдіяльності гмін, повітів, воєводств та отримують грошові інвестиції. Представники приватного бізнесу мають можливість залучати кошти ЄС під конкретні програми на рівні до 50% вартості проекту. Інвестиційні кошти надаються виключно суб’єктам із бездоганною діловою репутацією, а їх освоєння проходить під пильним контролем інвестора, тобто ЄС. Тож, розуміння цих процесів, механізмів та інструментів, які стали запорукою польського успіху».
Ознайомившись з даною інформацію можна зробити один висновок – українській державі необхідно скористатися досвідом Республіки Польща, де процес децентралізації влади був одним із найдосконаліших. Проведена Польщею трансформація органів влади створила державу нового типу, яка служить громадянам. Така держава дає можливість своєму громадянському суспільству формувати й контролювати органи публічної влади.
Наступного дня для українських гостей були організовані навчальні візити, присвячені передачі польського досвіду реформ, використання передвступних програм і практичної презентації польського самоврядування. За розподілом міський голова відвідав місто Сопот, у якому проживає 35.349 мешканців. Детальніше читайте у наступному номері газети.

У понеділок на оперативній нараді, яка пройшла під керівництвом міського голови Василя Сидора, міські служби інформували про головні події, виконання робіт впродовж минулого тижня (з 8-14 червня).
Славутська ЦРЛ
У відділенні швидкої допомоги Славутської ЦРЛ зареєстровано 401 виклик, в тому числі на села – 43. З них: до хворих з серцево-судинними захворюваннями – 70, до травмованих – 22, до онкохворих – 7, до хронічно хворих – 60, до дітей віком до 1 року – 4, з алкогольним отруєнням – 20. Приймальним відділенням Славутської ЦРЛ госпіталізовано 148 осіб: дітей віком до 1 року – 3, з пневмонією – 3, травмою – 10. За минулий тиждень в пологовому відділенні народилося 17 немовлят, з них: дівчаток – 4, хлопчиків – 13.
КП «Славутське УВКГ»
Серед основних робіт, виконаних підприємством:
Ремонт водопроводу на вул.Паперника, 31 (фото № 1).
Ремонт свердловини №5, №7.
Підключення абонента до водопостачання на вул.Миру, 50.
Реконструкція каналізаційного колектора на вул.Б.Хмельницького (фото № 2, 3).

КП «Славутське ЖКО»
Серед основних робіт, виконаних підприємством:
ремонт м’якої покрівлі на вул. Я. Мудрого, 29;
ремонт холодного водопостачання на вул. Ізяславській, 17а, Садовій, 5, 23;
ремонт вхідних дверей на вул. Гвардійській;
проведено роботи по відлову безпритульних собак з подальшим розміщенням у притулок (6 собак);
прибирання вулиць Соборності, Миру, Лісної, Б.Хмельницького, Кузовкова;
заміна ламп вуличного освітлення на вул. Чкалова, Перемоги;
косіння газонів на вул. Я.Мудрого, «Поле пам’яті».

Під час проведення звітної кампанії міського голови Василя Сидора та депутатів Славутської міськради були оглянуті виборчі округи міста та вивчені проблемні питання кожного мікрорайону, які поступово вирішуються.
Наразі виконуються наступні роботи:
-облаштування заїзного карману для зупинки маршрутних транспортних засобів на вул.Миру (фото №4);
– укладання пішохідної доріжки на вул. Садовій (фото №5-6).
Прес-служба
Славутського МВК.

Обращаюсь к вам, как к коллегам по местному самоуправлению, с единственной целью – развеять миф относительно внутриполитической ситуации, которая сложилась в Украине. 

Жіночий футбол на сьогодні – один із найпопулярніших видів спорту в багатьох країнах світу. Фаворитами є Німеччина, США, Норвегія, перспективно грають японки. Говорять, футбол – не жіноча справа, що ж, скільки людей – стільки і думок.
09 червня 2015 року в м. Деражня на базі Деражнянської ДЮСШ відбулись фінальні ігри Спартакіади ДЮСШ системи освіти 2015 року з футболу серед дівчат 1999-2001 р.н., в яких брала участь команда ДЮСШ м.Славути у складі:
учениць ЗОШ І-ІІІ ст. №4 – Роженюк Дарії, Іванюк Анастасії та Поночовної Аліни,
учениць ЗОШ І-ІІІ ст. №6 – Шминдрук Катерини, Дишлюк Ірини, Гуменюк Ангеліни, Налісної Яни, Іщук Марії, Карплюк Дарини та Дишлюк Наталії,
учениці НВК «спеціалізованої школи І-ІІІ ст., ліцей,Успіх» – Степчин Вікторії та
Данішевської Юлії – учениці Костопільського обласного спортивного ліцею, яка у змаганнях серед ДЮСШ виступає за свою спортивну школу, з якої вона пішла на навчання.
Згідно жеребкування команда дівчат Славутчанок у складі 12 футболісток потрапила у групу А з командами Деражнянської та Кам.-Подільської ДЮСШ. В першій грі зійшлись з командою господарів змагань з міста Деражня та здобули переконливу перемогу з рахунком 4:0, відзначилась тричі Роженюк Дарія та один раз Дишлюк Наталія у другій грі з Кам.-Подільською ДЮСШ візначились забитими голами – двічі – Поночовна Аліна та по одному – Дишлюк Наталія, Данішевська Юлія та після розіграшу кутового удару забила головою у ворота суперника капітан команди Степчин Вікторія закріпивши перевагу команди з рахунком 5:0 та вийшли у фінал.
У фінальній грі зустрілись з командою Берездівської РДЮСШ, яка зіграла на одну гру менше. Гра проходила на рівних, мали гарні ігрові моменти як одна так і інша команди та команда м.Славута виявилась сильнішою так зі штрафного удару близько 25 метрів Данішевська Юлія забила вирішальний гол у грі та ДЮСШ м.Славута стала Чемпіонами області з дівочого футболу серед ДЮСШ. Дана перемога дівчат була очікуваною, адже 12 вихованок ДЮСШ м.Славута входять до складу збірної області з дівочого футболу WU-15. А з Данішевською Юлією жіночий футбольний клуб «Родина» підписав контракт та вона у свої 16 років виступає за даний клуб у вищій лізі Чемпіонату України 2015 року з футболу серед жіночих команд.
Переможці та призери обласної Спартакіади ДЮСШ системи освіти 2015 року з футболу серед дівчат були нагороджені методистом Хмельницького обласного центру фізичного виховання учнівської молоді Пліснярською А.В. медалями та грамотами відповідного ступеня.
На даний час в ДЮСШ продовжується набір у відділення футболу дівчаток 2001-2005 років народження.

Тренер – викладач В.В.Келюх