Прийняті нещодавно Верховною Радою закони щодо децентралізації влади, реформи житлово-комунального господарства викликають неоднозначні дискусії в суспільстві. За роз’ясненням основних положень цих законів ми звернулись до міського голови Славути Василя Сидора, а також попросили його поділитись своїми думками стосовно підвищення тарифів та планами по благоустрою міста.
– Люди отримали перші рахунки за комунальні послуги. Втішного мало з огляду на те, що ціни ледь не щодня повзуть угору, а зарплати та пенсії лишаються на тому ж рівні. Населення бідніє, почались перші хвилі невдоволення. Василю Богдановичу, хотілось би почути Вашу позицію, як міського голови, з цього приводу, а також коментар стосовно повноважень щодо встановлення тарифів на комунальні послуги, які сьогодні розділені між НКРЕ та органами місцевого самоврядування.
– Насамперед, хочу зазначити, що і я особисто, і депутати міської ради ще три місяці тому звернулись до уряду з вимогою не допустити підвищення тарифів на газ та електроенергію. На жаль, жодна політична партія, громадська організація чи суб’єкт господарювання не відгукнулись на наш заклик долучитись до наших вимог. Натомість зараз знаходяться бажаючі спекулювати на даному питанні, звинувачуючи місцеву владу у підвищенні цін на комунальні послуги. Не зважаючи на це, ми й надалі будемо робити все, аби захистити інтереси громади. Вважаємо, що неприпустимо збалансовувати бюджет за рахунок населення та вилучаючи кошти з бюджетної сфери.
Згідно 28-ої статті Закону України про місцеве самоврядування до власних повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення тарифів на побутові, комунальні ( крім тарифів на теплоенергію, централізоване водопостачання та водовідведення, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги. Саме Національною комісією була встановлена ціна на централізоване водопостачання у м. Славута, яка становить 8,94 грн. за кубічний метр з ПДВ, та водовідведення – 6,14 грн. з ПДВ. Якщо порівнювати з іншими містами нашої області, то, наприклад, у Шепетівці тариф становить 17,48 грн., в Старокостянтинові – 16,00 грн.
Часто закидають, що в Хмельницькому або Києві тариф набагато нижчий. Але ж і чисельність населення в цих містах набагато вища, отже і коштів на обслуговування більше. Тому вони можуть собі це дозволити.
У нас же в місті проживає 30 тисяч мешканців, натомість маємо 70 км водопровідних мереж, 14 свердловин та трирівневу систему підйому води. До того ж багато підприємств нині мають свої свердловини і відмовились від послуг УВКГ, отже і надходження суттєво зменшились. У структурі ціни на водопостачання близько 34% становить електроенергія, 50% – заробітна плата ( в середньому – 3100 грн.). Хочу зазначити, що спостерігається тенденція до зниження витрат води. Нині обсяг споживання становить близько 2,38 кубічних метра на людину. Отже, вчимось економити.
Щодо тарифів на теплопостачання, які також встановлює НКРЕ. У Славуті це 19,14 грн. за квадратний метр, у Шепетівці -20,62, а в Старокостянтинові – 22,73 грн.
Болючим залишається питання встановлення індивідуального опалення. Але згідно законодавства дозвіл на його встановлення може отримати багатоквартирний будинок у разі згоди всіх його мешканців на від’єднання від центральної тепломережі.
Що стосується встановлення цін на комунальні послуги – вивіз сміття, прибирання прибудинкових територій, технічне обслуговування мереж тощо – це повноваження виконавчого комітету. Згідно закону був зроблений розрахунок по кожному будинку окремо. Відтак тариф становить від 1,6 до 2,5 грн за квадратний метр.
– Реформа житлово-комунального господарства дала «зелене світло» для організації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, які, по суті, і повинні стати альтернативою ЖЕКам. 14 травня Верховна Рада проголосувала за Закон України про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку. Василю Богдановичу, скажіть, будь-ласка, до чого призведуть ці зміни, чи вплине Закон на створення конкурентного середовища? Що краще – ЖЕК чи ОСББ?
– Найголовніше, аби люди почували себе власниками не лише окремо взятої квартири, а й місць загального користування, і щоб їх задовольняла якість послуг, що надаються. Для цього, за рішенням співвласників, усі або частина функцій по управлінню багатоквартирним будинком може передаватись управителю або створюватись ОСББ. Управитель визначатиметься лише рішенням зборів власників квартир, а він вже зможе заключати угоди з суб’єктами підприємницької діяльності щодо виконання тих чи інших робіт. Вартість послуг визначається за згодою і прописується в угоді. Витрати на утримання, реконструкцію, проведення поточного й капітального ремонтів, технічного переоснащення покладаються на управителя, хоча за попереднім законодавством капітальний ремонт повинен був виконуватись за рахунок державних коштів. Адже є будинки, яким по 40, 50 і більше років, і вони потребують значних капіталовкладень.
За новим законодавством, якщо протягом року мешканці не зможуть прийняти рішення щодо визначення управителя або створення ОСББ, він буде обраний органами місцевого самоврядування. ЖЕКи втратять в результаті монополію на надання послуг.
Вже зараз мешканці близько 40-а будинків у Славуті мають змогу обирати собі виконавця робіт. Отже, якщо буде конкуренція, підвищуватиметься якість послуг.
– В Україні триває реформа з децентралізації влади. Почав впроваджуватися закон про об’єднання територіальних громад. Навколо цього питання точаться різноманітні дискусії. Поділіться Вашими думками з приводу цього процесу. Чи існують якісь певні критерії, за якими громади повинні об’єднуватись, та хто ці критерії визначає?
– Критерії об’єднання визначені законом і відповідною методикою, яка затверджена Кабміном. Закон досить конкретно розписує етапність проведення об’єднання територіальних громад. На першому етапі облдержадміністрації розробляють перспективний план розвитку області. До цього процесу залучаються депутати, міські та сільські голови. Далі обласна рада погоджує цей план, а Кабмін затверджує. Наступний етап – обговорення. На сьогоднішній день у Хмельницькій області такий план готовий, затверджений облрадою і знаходиться на розгляді в Кабміні.
Згідно цього плану, на території Славутського району передбачається створення чотирьох територіальних громад – Славутської, Нетішинської, Берездівської та Ганопільської. До Славутської громади має увійти 27 населених пунктів. Це Славута, Крупець, Стригани, Улашанівка, Перемишель, Вачів, Цвітоха, Кам’янка, Ташки, Бачманівка,Миньківці, Романіни, Хутір Шевченка, Іванівка, Пузирки, Волиця, Губельці, Жуків, Марачівка, Варварівка, Голики, Ногачівка, Дятилівка, Хоровець, Пашуки, Гута, Хоровиця. 27 населених пунктів має входити до ‘Берездівської громади, 16 – до Ганопільської, 14 – до Нетішинської. Але остаточне рішення прийматиметься лише після обговорення та за згодою громади населеного пункту. На сьогоднішній день ми маємо згоду й відповідне рішення від громад Бачманівки, Іванівки, Жукова, Марачівки, Варварівки, Ногачівки, Цвітохи, Поляні, відмову – від Улашанівки, інші – на стадії обговорення.
Найбільше турбує мешканців села, чи будуть в разі об’єднання збережені школи, дитячі садочки, фельдшерсько-акушерські пункти. В планах – не лише збереження, а й розвиток інфраструктури села.
Не все йде гладко. Відчувається супротив районної ради, окремих сільських голів, керівників фермерських господарств. Але цей супротив, я переконаний, пов’язаний лише з власними інтересами, адже зараз їх ніхто не контролює, а власна відповідальність не всім притаманна.
– Який стан справ на сьогоднішній день щодо виділення коштів на розвиток 30-кілометрової зони ХАЕС?
– Є закон, у якому передбачається, що 1% від прибутку НАЕК «Енергоатом» спрямовується на розвиток населених пунктів зони спостереження атомних станцій. У 2014 році компанія внесла ці кошти до бюджету, але ми їх так і не отримали, тому змушені були звернутись в суд з позовом до Кабінету Міністрів. Розгляд у справі наразі триває і, сподіваюсь, ці кошти будуть повернуті.
У 2015 році нашому місту виділено 2 млн. 300 тис. гривень. Ці гроші ми плануємо витратити на закупівлю таблеток йодистого калію для населення, облаштування сховищ, виконання робіт з благоустрою.
– Які основні роботи заплановані в місті по підготовці до нового навчального року й опалювального сезону?
– Запланували проведення капітальних ремонтів та реконструкцій на шести об’єктах. Нами були обстежені всі заклади освіти, визначені обсяги робіт, в тому числі стосовно енергозбереження, переходу на альтернативні види палива.
Також в планах – реконструкція басейну в ДНЗ №3, благоустрій мікрорайону «Сонячний», завершення ремонтних робіт у школі №5, ремонт ДЮСШ, реконструкція самопливного колектору по вулиці Б. Хмельницького, ремонт доріг по вулицях Я. Мудрого, Поліській та Монастирській. Завершуємо ремонтні роботи водовідведення по вулиці Михайлова, освітлення – по Михайлова та Привокзальній. Також маємо встановити спортивний майданчик та два дитячих ігрових майданчики. Це не повний перелік виконаних та запланованих робіт, детальніше будемо повідомляти надалі.
І на завершення нашої розмови хочу сказати, що реформи – це завжди складно, а подекуди – й болісно. Але їх вимагає час. Ми повинні врешті-решт стати господарями у власному домі, адже за нас це ніхто не зробить.
Записала Л. Магдич.