Шановні славутчани!

Щорічно, у третю неділю травня, в Україні відзначають День пам’яті жертв політичних репресій.

У цю пам’ятну дату ми віддаємо шану тим, хто загинув та постраждав у наслідок політичних репресій комуністичного режиму.

Нагадаємо, що у часи існування тоталітарної держави, український народ зазнав найбільших фізичних втрат – загинули мільйони людей.

Політичні репресії на Поділлі попри загальні риси цього страхітливого процесу мали свою регіональну специфіку. Зокрема, аграрний характер регіону обумовив спрямування вістря політичних репресій насамперед проти селянства. Не останню роль у формуванні репресивної політики на Хмельниччині відіграла й та обставина, що тут у певний час працювали органи влади УНР, наукові та культурні установи.

Із 3426 репресованих славутчан було розстріляно 726 чоловік, 1003 – позбавлено волі: від 3 до 5 років – 400 чоловік, від 5 до 10 років – 584 чоловіка, від 10 до 25 років – 19 чоловік, у 423 випадках справи були призупиненні.

 Серед найпоширеніших видів обвинувачення  були: контрреволюційна діяльність – 736, шпигунство – 743, зрада Батьківщині – 189, соціально небезпечні елементи – 639, антирадянська діяльність – 696, шкідництво, терористична діяльність, диверсійна діяльність – 82, ухилення від праці в колгоспах – 78.

Трагічні події 30-х років ХХ століття на Славутчині мали свої особливості. Понад 600 сімей прикордонних сіл району у 1935-1936 роках були примусово виселені у Луганську область України та в Казахстан «як такі, що не проявили себе під час зміцнення колгоспного ладу та державного кордону».

Ми зобов’язані вічно берегти пам’ять про невинні жертви нелюдського режиму, і твердо дбати, аби минулі трагедії ніколи не повторилися на нашій землі.

Вічна пам’ять загиблим співвітчизникам, співчуття близьким та рідним, які зазнали непоправних втрат.

З повагою, міський голова Василь Сидор