ТЕРИТОРІЯ КОРУ

Кір – одне із найбільш заразних захворювань відомих у світі. 9 із 10 не імунізованих людей, які контактують із хворим, будуть заражені. А при зниженні імунітету – захворіють.

Хвороба, яку всі вважали дитячою, уражає не тільки дітей, а й дорослих. Так, з початку року станом на 10.04.2019 року на кір в районі захворіли 96, в т.ч. дітей – 27, дорослих – 69. По місту – 52, в т.ч. дітей – 13, дорослих – 38. По селу: захворіло 44, в т.ч. дітей – 14, дорослих – 30.

Із 27 дітей – 14 не щеплені (51,8%), щеплених – 13 (48,2%). Із 13 щеплених: 6 мали 1-е щеплення, 2 щеплення мали – 7. Відсоток захворілих, які мали два щеплення – 25,9%. Із 69 дорослих щеплені – 34 (49,2%).

Із чим це повʼязано та чи може медична реформа, спрямована на покращення якості і доступності медицини, зменшення захворювань, щось змінити у питанні щеплень, зменшення випадків кору, а також прогнозованих спалахів інших небезпечних недуги (сказ, дифтерія, правець, поліомієліт тощо)? – Своїми думками поділилися очільники славутської галузі медицини.

Головний лікар Славутського Центру первинної медико-санітарної допомоги Олег Гаврилюк:

  • Головна причина зростання захворюваності на кір – це низьке охоплення дорослих і дітей щепленнями від кору. Україна за рівнем імунізації займає останнє місце в Європі. Наприкінці 2016 року рівень вакцинації дітей не досягав навіть 40%. У країнах, де рівень охоплення вакцинацією достатньо високий (95%), спалах кору або не виникнув або був швидко ліквідованим. Серед причин недостатнього рівня імунізації – активна антивакцинальна кампанія в 2012-2016 роках; наявність фіктивних довідок про проведені щеплення (на жаль); активне поширення неправдивої інформації серед батьків у соціальних мережах; відсутність достатньої кількості вакцин в 2010-2016 роках; відсутність покарань за непроведення щеплення.

«Кір поширюється не по політичним законам, а по природнім. Епідемічні підйоми захворюваності на кір виникають приблизно раз на 5 років. Це циклічне явище спостерігалось у 2012, 2006, 2001 роках. Захворюваність у ці роки зростала в сотні разів. Між цими періодами кількість захворювань знижувалась до поодиноких випадків», – зауважив Олег Віталійович.  

«З метою зменшення випадків кору, а також прогнозованих спалахів інших небезпечних недуг (сказ, дифтерія, правець, поліомієліт тощо), на мою думку, варто вжити наступних заходів:  

  • ввести в національний календар щеплення проти вітряної віспи та менінгококової інфекції.
  • забезпечити закупівлю комбінованих вакцин, що дасть змогу зменшити ін’єкційне навантаження на дитину та кількість відвідувань лікаря і проведення щеплень у більш короткі терміни та проти більшої кількості інфекцій.
  • розробити механізм заохочення населення до проведення профілактичних щеплень (не сан.освітня робота) та підвищити рівень відповідальності за відмову від щеплень.
  • створити наказову базу щодо проведення додаткових і суворіших заходів у період спалахів (не допущення в організовані дитячі колективи не щеплених дітей, не допущення до роботи не щеплених дорослих, при необхідності проведення щеплень окремих груп населення без врахування імунологічного статусу.
  • створити епідеміологічні відділи, відділення чи групи при Центрах ПМСД для роботи у вогнищах інфекційних захворювань (ця робота покладена на ЦПМСД наказом МОЗ №504 від 19.03.2018 р.).
  • запозичити досвід європейських країн, у яких рівень охоплення щепленнями 98%».

Віктор Іващук, головний лікар Славутської ЦРЛ:

  • На сьогодні Хмельницька область є однією із лідерів за кількостю людей, які захворіли на кір – близько 3000 випадків. Щоб зупинити поширення кору у місті запроваджено ряд спеціальних заходів – так звана спецоперація, яка проводиться спільно із закладами освіти, медицини і місцевої влади з метою підвищення рівня імунізації дітей та працівників та зниження захворюваності. 

На мою думку, реформа та спалахи інфекційних захворювань, таких як кір, пов’язані між собою. Тому нинішня медична реформа, яка поки що акцентує увагу на зміні системи фінансування та підходів до надання допомоги, повинна також і ретельно продумати зміни у підходах до імунізації. Реформа має змінити, в тому числі, і відповідальність до вакцинації, але варто зауважити, що  сьогодні угода між сімейним лікарем та пацієнтом – це вже взаємна відповідальність як лікаря, так і пацієнта. Якщо останній не буде виконувати тих рекомендацій, які діють на сьогодні, то сімейний лікар може з ним розірвати угоду. Поки такі випадки ніде незафіксовані, але вже на слуху.

«На рівні Славутчини ми вживаємо усіх можливих заходів щодо профілактики та зменшення захворюваності, в тому числі на кір», – продовжив тему міський голова Василь Сидор. «Разом з тим, очевидно, що реформа, яка сьогодні проводиться в галузі медицини, не несе позитивних змін, тому що в основі реформування знаходиться не людина, а гроші. Спалахи кору, а також прогнози захворювань на інші небезпечні інфекційні хвороби – це результат реформи: Міністерству охорони здоров’я потрібно в першу чергу думати за профілактику в масштабах держави і працювати на упередження. Охорона здоров’я кожного громадянина – це обов’язок держави», – наголосив Василь Богданович.

Прес-служба Славутського МВК