НАРОДНИМ ДЕПУТАТАМ УКРАЇНИ

Після того, як 11 жовтня відбулося засідання комітету Верховної ради з питань бюджету, не лише мою стурбованість, а й інших міських голів, викликав проект Державного бюджету на 2018 рік. Його аналіз вже сьогодні дозволяє стверджувати, що фінансове забезпечення територіальних громад у наступному році суттєво погіршиться.

Перенесення на місцеві бюджети все більшої кількості видатків, яке уряд практикує вже три роки поспіль, стало традицією нашого сьогодення. У проекті держбюджету на 2018 рік, зареєстрованому у Верховній Раді, Кабмін запропонував депутатам ряд новацій, як країні можна ще більше зекономити за рахунок місцевих бюджетів, абсолютно не коригуючи їх дохідну частину.

Не так давно місцеві бюджети почали «ставати на ноги», як уряд переклав багатомільйонні видатки (дофінансування з місцевих бюджетів загальноосвітніх закладів, утримання професійних закладів, компенсація за пільговий проїзд окремих категорій громадян, пільги з послуг зв’язку та інші пільги, все утримання загальноосвітніх закладів (окрім зарплати педагогічному персоналу), енергоносії по закладах медицини, у 5 разів підвищилася плата на вуличне освітлення – з 0,47 грн. до 2,42 грн. тощо.

Конкретно для м.Славута такі видатки коштували:

  • 2015 р. – 5 871,9 тис.грн.;
  • 2016 р. – 11 913,3 тис.грн.;
  • 2017 р. – очікувано 26 022,4 тис.грн.

І навіть коли у лютому 2017 року окружний адміністративний суд міста Києва прийняв рішення та задовольнив позовні вимоги Славутської міської ради щодо визнання бездіяльності протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України у питанні пільгових перевезень, це не зупинило уряд продовжувати «децентралізацію» повноважень і відповідальності та централізацію фінансів.

Така «афера» уряду продовжується і далі. У проекті Закону «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» виявляється, що в наступному році окрім вищезазначених переданих напрямків фінансування, з місцевих бюджетів мають вже здійснюватися ще й такі загальнодержавні видатки як пільги на житлово-комунальні послуги усім пільговим категоріям громадян (включаючи і борги держави за станом на 01.01.2018 року) та різниця в цінах і тарифах на житлово-комунальні послуги населенню. Для нашого міста це ще додаткове навантаження у сумі понад 22 млн.грн. Загалом же у 2018 році місту Славута потрібно вишукати на вищезазначені видатки держави, які вона нам передавала починаючи з 2015 року, кошти в обсязі орієнтовно 54 904,5 тис.грн. А це вже для нас зовсім непосильний тягар.

Також на місцеві обмежені бюджети уряд переклав навіть пільги, які держава раніше гарантувала інвалідам, ветеранам війни та праці, малозабезпеченим, дітям-сиротам, опікунам, особам, які усиновили дітей, військовослужбовцям СБУ на пенсії, батькам загиблих військовослужбовців та багатьом іншим — всі ці пільги з Державного бюджету переносять на місцеві бюджети.

Неприянтними є заклики, мовляв, на місцях грошей багато, чи щороку зростають обсяги залишків коштів місцевих бюджетів депозитних рахунках.

Зростання обсягів місцевих бюджетів відбувається за рахунок нових податків, які сплачують пересічні громадяни (мешканці усіх територіальних громад та суб’єкти господарювання, які розташовані в регіонах) і за рахунок інфляції (знецінення національної валюти), а не за рахунок подарунків з державного бюджету.

Так, починаючи з 2015 року, було внесено зміни до Бюджетного і Податкового кодексів України, відповідно до чого бюджети міст обласного підпорядкування, а нині і об’єднані територіальні громади отримали такі нововведення:

– знижено норматив зарахування податку на доходи фізичних осіб в бюджет міста з 75% до 60% (втрати бюджету Славути: 2015 р. – 7 4843,6 тис.грн., 2016 р. – 10 318,9 тис.грн., 2017 р. – очікувано не менш як 13 780,1 тис.грн.);

– скасовано збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності (втрати бюджету Славути: 2015 р. – 414,0 тис.грн., 2016 р. – 468,4 тис.грн., 2017 р. – розрахунково 1 87,7 тис.грн.);

– скасовано збір за першу реєстрацію транспортного засобу (втрати бюджету Славути: 2015 р. – 219,9 тис.грн., 2016 р. – 223,8 тис.грн., 2017 р. – розрахунково 228,3 тис.грн.);

– впроваджено податок на майно (нежитлові будівлі), зміна граничних ставок (додаткові надходження до бюджету Славути: 2015 р. – 649,9 тис.грн., 2016 р. – 2 064,2 тис.грн., 2017 р. – очікувано 2 560,5 тис.грн.);

– запроваджено транспортний податок, змінено його базу оподаткування (додаткові надходження до бюджету Славути: 2015 р. – 263,1 тис.грн., 2016 р. – 75,8тис.грн., 2017 р. – очікувано 106,3 тис.грн.);

– впроваджено акциз з роздрібного продажу підакцизних товарів (додаткові надходження до бюджету Славути: 2015 р. – 4 372,9 тис.грн., 2016 р. – 8 200,2 тис.грн., 2017 р. – очікувано 9 321,4 тис.грн.);

– поступлення адміністративних послуг (додаткові надходження до бюджету Славути: 2015 р. – 464,9 тис.грн., 2016 р. – 781,1 тис.грн., 2017 р. – очікувано 1 029,1 тис.грн.).

Загалом внаслідок означеної реформи власні надходження бюджету міста Славути зменшились у 2015 році на 2 362,2 тис.грн., у 2016 році зросли лише на 110,6 тис.грн., а у 2017 році знову скоротились згідно із розписом бюджету на 2078,7 тис.грн. Частка ж власних доходів у структурі загального фонду бюджету міста невпинно скорочується і складає у: 2013 р. – 40,14%, 2014 р. – 36,39%, 2015 р. – 33,31%, 2016 р. – 35,34%, 2017 р. – очікувано – 31,43%.

Слід зазначити, що всі напрацювання з’їдають неймовірно високі інфляційні процеси в країні, зокрема у доларовому еквіваленті власні доходи загального фонду нашого бюджету складали:

  • 2013 р. – 4 949,5 тис.$;
  • 2017 р. – очікувано 3 679,9 тис. $.

Питання – чи настільки наші місцеві бюджети фінансово незалежні, щоб безмежно оплачувати пільги, які громадянам надає держава? І чи є межа безмежності?

Необхідно відстоювати у цьому питанні тверду позицію щодо неможливості прийняття такого рішення, адже це – державні соціальні гарантії, які передбачені чинним законодавством.

Державою не виконуються норми статті 142 Конституції України, яка визначає, що  «держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою», статті 67 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» про те, що «рішення органів державної влади, які призводять до додаткових видатків органів місцевого самоврядування, обов’язково супроводжуються передачею їм необхідних фінансових ресурсів. Вказані рішення виконуються органами місцевого самоврядування в межах переданих їм фінансових ресурсів.

Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади і попередньо не забезпечені відповідними фінансовими ресурсами, компенсуються державою». Ці дві норми ніхто не відміняв. Держава повинна відповідати за свої зобов’язання.

Місцеве самоврядування повинне вирішувати питання місцевого, а не державного значення.

Крім того, громад міст України сьогодні неабияк турбує питання середньострокової позики, яку отримували ще у 2009 році, різниці в тарифах для комунальних підприємств, яка виникла внаслідок діяльності НКРЕ, постійне зростання цін на електроенергію та природний газ, що породжує підняття тарифів на комунальні послуги. Крім того, не зникають постійні спроби обмежити місцеві бюджети від таких надходжень, як акцизний податок, пайова участь і т.д. Більше того, невідомо, які ще «нововведення» чекають на нас з прийняттям медичної реформи.

Виходить за будь-які рамки розуміння проблема суттєвого недофінансування заходів соціально-економічної компенсації  ризику населення, яке проживає в зоні спостереження: ДП НАЕК «Енегоатом» проплачує кошти в повному обсязі, тоді як уряд виділяє лише третю частину від належного. Результат – 960 млн. грн. недоотримали громади, де розміщені атомні електростанції та інші об’єкти атомної енергетики.

Постає питання: «Чому сьогодні Верховна Рада та Кабінет Міністрів України вирішили свої обов’язки перед українцями перекласти на плечі місцевого самоврядування, міських, районних об’єднаних громад, не передавши на ці послуги фінансування?». Замість того, аби розвивати місцеве самоврядування, урядовці роблять спроби дискредитувати його.

В реальності, децентралізація має створювати умови для ефективного та відповідального виконання органами влади всіх рівнів своїх функціональних повноважень у межах ресурсів відповідних бюджетів. А існуючі підходи до формування місцевих бюджетів таких умов не створюють.

Сьогодні місцеві бюджети стикаються з багатьма викликами. Ми маємо знайти шлях їх вирішення ще до початку бюджетного процесу на 2018 рік.

Я сподіваюся, що наші законні вимоги будуть враховані, тому що є депутати – Мельник С.І., Куліченко І.І., Білоцерківець Д.О., Продан О.П., які розуміють і підтримують нас.

Шановні народні депутати України! Виступаючи від імені українського народу, просимо Вас приймати рішення в інтересах свого народу, своїх виборців.

З повагою, міський голова м. Славута, голова Хмельницького регіонального відділення АМУ Василь Сидор