Таку назву носила Всеукраїнська наукова історико-краєзнавча конференція, організована Славутським історичним музеєм.
Так, 20 вересня, у приміщенні бібліотеки для дорослих зібралися доктори історичних наук, вчителі історії, наукові співробітники, музейні працівники, краєзнавці та громадськість міста, аби у спокійному колі обговорити багату історію славутського краю.
Відкрив засідання його модератор, директор Славутського історичного музею Сергій Андрощук.
Привітав учасників із подією наукової конференції міський голова Василь Сидор, який наголосив, що ще у ХVІІ столітті такі містечка як Славута, отримавши локаційні привілеї, утвердили свій цивілізований підхід та правове підгрунття. Василь Богданович зосередив увагу на важливості вивчення історії на основі об’єктивності та документальних доказах, а також подякував усім присутнім за те, що небайдужі до історії Славутчини та погодилися взяти участь у заході.
Григоренко Олександр, доктор історичних наук, професор Хмельницького національного університету, із приємністю відзначив Славутчину як місцевість, яка за свою багатовікову історію знала багато подій, що ввійшли в історію не лише краю чи Волині, а й всієї України.
«Ми зібралися для того, щоб обговорити різноманітні проблеми: коріння, походження цього славного міста, які сягають сивої давнини. Полеміка щодо виникнення Славути – питання досить неоднозначне, обговорення якого повинне проходити у спокійному плані, без образ та принижень», – зазначив вчений.
У свою чергу, доктор історичних наук, завідувач відділу історичних пам’яток НДІУ МОН України Ірина Ворончук, додала, що у наукових дискусіях та працях не місце емоціям; наука повинна творитися на документальних матеріалах, їх уважному прочитанні та інтерпретації, а також побажала усім присутнім дійти до спільного розуміння проблеми.
До вітального слова долучився й голова Славутської міської первинної організації Національної спілки краєзнавців України Станіслав Ковальчук – людина, небайдужа до історії краю, займається її вивченням з 2000 року, видав уже до 10 книжок про історію Славутчини. Станіслав Францович висловив надію, що даний захід покладе край тим дискусія, які панували до цього часу про заснування Славути.
У ході конференції своїми доповідями ділилися доктори історичних наук Ірина Ворончук та Олександр Григоренко, кандидат історичних наук, директор Державного архіву Хмельницької області Володимир Байдич; кандидат історичних наук, доцент, головний науковий співробітник відділу інформаційних технологій Державного архіву хмельницької області Віталій Галатир; Олександр Лукашук – науковий співробітник КЗК «Обласний літературно-меморіальний музей М. Островського» м. Шепетівка; літератор, дослідник краю Петро Надуваний; директор Кульминської ЗОШ Красилівського району Олександр Байдич, вчитель методист НВК «СЗОШ, ліцей «Успіх» м. Славута Галина Білецька, вчитель історії та правознавства ЗОШ № 6 м. Славута Любов Іванова; директор Славутського історичного музею Сергій Андрощук, а також краєзнавець Станіслав Ковальчук.
У своїх виступах доповідачі «торкалися» різноманітних тем історії міста Славути і Славутчини, наводили цікаві факти про князів Сангушків, обговорили різноманітні історичні події, серед яких перебування у минулому видатних постатей України, роль тих чи інших особистостей у становленні та розбудові нашого міста тощо.
Учасники конференції піднімали питання щодо утворення, заснування та розвитку нашого міста.
Ірина Ворончук у своїй доповіді «Щодо проблеми «утворення» та «заснування» міста Славути» детально зупинилася на результатах свого дослідження щодо початку історії Славути.
«Складність цього питання полягає у тому, що, по-перше, на сьогодні маємо недостатню кількість документальних матеріалів, які стосуються періоду заснування міста. По-друге, неузгодженості джерел між собою, їх протиріччю один одному. По-третє, одночасне існування поселень з однаковою назвою, що ускладнює їх ідентифікацію. Крім того, додається ще й суб’єктивний чинник – різний підхід інтерпретації тих чи інших документів», – зауважила Ірина Олексіївна.
У даному дискусійному питанні дослідник напрацювала свої аргументи щодо часу утворення та заснування міста. Так, якщо рахувати дату заснування міста 23 квітня 1633 року, то у документі 1636 року (він освітлює початок 1635 року) у містечку нараховувалося 32 ремісники 7-ми різних спеціальностей та близько 290 димів (садиб). За такий короткий час (а це два роки) збудувати місто такого формату не можливо. Таким чином, дату 1633 року можна вважати лише як підтвердження факту існування на той час міста.
Інший учасник конференції, Олександр Григоренко, у продовження теми дискусійності питання часу заснування міст навів приклад святкування Хмельницьким 500-ліття. За декілька місяців після гучного відзначення ювілейної дати, були віднайдені архівні документи, які однозначно свідчать, що місто старше на 80 років. Тоді таку звістку всі зустріли спокійно.
Врешті-решт, істина очевидна: станом на сьогодні 1617 рік – рік першої писемної згадки про село Воля Деражня, на базі якого була заснована Славута. Отже, цей рік і слід вважати датою утворення нашого міста. А 1633 рік – рік набуття поселенням статусу міста на основі відповідної грамоти князя Юрія Заславського.
Усі наукові та краєзнавчі дослідження учасників конференції розміщені у збірнику, із яким можна ознайомитися у шкільних та міській бібліотеках.
Прес-служба Славутського МВК
