Ще в грудні 2016 року Славутський історичний музей розпочав нову сторінку своєї роботи: проведено реконструкцію музею, встановлено нові виставкові стенди. По-новому «зажив» музей й в експозиційному плані: колективом закладу створені нові експозиції, присвячені різним періодам історичного життя нашого міста. Вперше у музеї відкрито природоохоронний відділ, який включає в себе геологічну експозицію, експозицію тварин та рослин. У куточку природи представлені незвичайні об’ємні гербарії і фото рідкісних червонокнижних рослин краю.
Приємно, що зрушення в експозиційному наповненні музею доповнюються й різноплановими науковими заходами.
Так, 26 січня у приміщенні Славутського історичного музею відбувся круглий стіл за участю представників міської влади, освітян та фахівців музейної справи. Захід на тему «Нові підходи у створенні сучасної музейної експозиції» мав за мету вперше познайомити широкий загал нашої області із оновленим музеєм, презентувати новостворений відділ природоохорони. А головне – за плідною розмовою обговорити позитивні моменти та недоліки, надати пропозиції, поділитися досвідом, зорієнтуватися щодо подальших планів.
Представила учасників круглого столу Галина Фурманчук – Заслужений працівник культури України, радник міського голови, уродженка нашого краю, ініціатор та керівник створення відділу природоохорони у Славутському музеї.
У заході взяли участь міський голова Василь Сидор, заступник міського голови Ігор Піголь, начальник управління культури Сергій Сакалюк, колектив Славутського історичного музею на чолі із директором Сергієм Андрощуком, голова депутатської комісії з питань освіти та культури Майя Сайпель.
Ділилися досвідом ведення музейної справи та наукової діяльності й численні гості з Києва: директор відділу ботаніки національного науково-природничого музею НАН України, кандидат біологічних наук, Валерій Новосад, його колеги – старший науковий співробітник, кандидат біологічних наук Ольга Щербакова, науковий співробітник ботанічного музею, кандидат біологічних наук Катерина Новосад; директор геологічного відділу Національного науково-природничого музею, кандидат геологічних наук Володимир Гриценко.
На запрошення взяти участь у заході відгукнулися й представники музеїв сусідних міст області, а саме: завідувач відділу історії Хмельницького обласного краєзнавчого музею, головний експозиціонер по Славутському музею Сергій Єсюнін, член Національної Спілки художників України, розробник проекту реекспозиції Славутського музею Яків Павлович, заступник з наукової роботи Хмельницького обласного краєзнавчого музею Тетяна Смолій, директор Державного історико-культурного заповідника «Меджибіж» Олег Погорілець, заступник директора з наукової роботи Ігор Западенко, працівники, співробітники музею Ірина Леськів та Сергій Щур; директор Деражнянського районного історичного музею Олександр Кохановський, його колеги Леся Долінська, Наталія Мартинюк; представники з Нетішина – заступник з наукової роботи Нетішинського міського краєзнавчого музею Тарас Вихованець, Валерій Походенко – займався дизайном Нетішинського музею, завідувач відділу природи Нетішинського краєзнавчого музею Світлана Головко; директор Хмельницького обласного літературно-меморіального музею ім. М. Островського В’ячеслав Сміховський, директор Ізяславського історико-краєзнавчого музею Людмила Левицька, директор Хмельницького обласного літературного музею Василь Горбатюк; історик, заступник начальника управління будівництва ХАЕС по соціальним питанням Олександр Степанюк; колишній директор Славутського історичного музею, Почесний громадянин Славутського району Станіслав Ковальчук, а також освітяни міста – вчителі біології, історії, представники Екологічного центру та інші.
Привітав учасників круглого столу міський голова Славути Василь Сидор:
– Надзвичайно приємно зустрітися із людьми, які професійно займаються вивченням та дослідженням історії, розуміють значущість музейної справи. Музей має відображати багате минуле нашого краю, зробити його максимально доступним для вивчення молодого покоління. Усі пропозиції, які будуть сьогодні озвучені, заслуговують на повагу. Музей повинен розвиватися у науковому напрямку, стати майданчиком для роботи вчителів, навчання учнів, вихованню дітей.
Цікавими думками, ідеями, презентаціями ділилися й інші учасники заходу, які передали у фонд музею цінні подарунки та сувеніри.
За словами головного експозиціонера Славутського музея Сергія Єсюніна, з самого початку музей був побудований так, щоб відобразити ідею трудової та бойової слави, відкинувши при цьому цікаву та багату історію міста. Сьогодні завдяки новому фасаду, натяжних стель, стендів музей став більш «теплішим». Дякуючи працівникам музею, попередньому директору, вдалося зібрати експонатуру не лише тематики трудової-бойової слави, а й різних періодів історії міста та краю. Гарною ідеєю перед тим, як розпочати оновлення музею, було проведення громадських слухань за участю освітян та громадськості, де ми почули їх бажання побачити історію Славути, побудувати музей за хронологічним принципом – від давніх часів до сьогодення. І хоча не всі стенди насичені експонатами, а містять багато ілюстративного матеріалу, все зроблено таким чином, щоб забезпечити модульність, тобто можливість в будь-який час поповнити виставки новими експонатами. Ми намагалися відобразити кожну історичну добу краю так, щоб це було чудовою можливістю для проведення тематичних уроків для школярів.
Звернувся до присутніх Сергій Андрощук, директор Славутського історичного музею:
– Для того, щоб підняти музей до такого рівня, була проведена колосальна робота з його ремонту, монтування експозицій тощо. Дякую усім, хто долучився до цього. Хочеться, щоб музей розвивався, став науковою установою, у якій розширювалося коло працівників, постійно з’являлися нові виставки, збільшувалося число відвідувачів музею.
Директор відділу ботаніки національного науково-природничого музею НАН України, кандидат біологічних наук Валерій Новосад:
– Дуже приємно перебувати у вашому оновленому музеї. Будь-який музей – це духовний храм нашої історії. Кожен музей, особливо регіональний, повинен бути динамічним, різноплановими, постійно розвиватися. Приємно, що сьогодні відкриваються нові експозиції. Повірте, сьогодення таке, що створення нових музеїв, відкриття нових експозицій – це дуже велика рідкість. І саме на таку рідкість ми сьогодні з вами потрапили. Поряд із важливими суспільними проблемами, на перший план уже давно виходять екологічні. Зараз питання стоїть не тільки про виживання держави, нації, а й виживання людини як природного виду. Звичайно, музеї не стоять осторонь екологічних проблем. У природничому музеї у Києві – одного із найбільших у Європі – чинне місце займає ботанічна експозиція. Ми вводимо нові форми, щоб зацікавити глядачів. Завдяки такій копіткій праці було створено ботанічний музей, який не має аналогів у світі. Ось уже 17 років ми працюємо у вашому регіоні. Це цікава та унікальна місцевість, де знаходиться цілий ряд унікальних та рідкісних рослин – тих видів, які практично вже по всій Україні знищені. Природнича експозиція, яка поставлена у вашому музеї, хоч і невелика за розміром, але має усі перспективи свого росту. Природничі експозиції надзвичайно цікаві і дають можливість людям дізнатися про рідкісні рослини і про те, що їх необхідно зберігати.
Поділився досвідом музейної справи, новаторством у створенні експозицій директор відділу геології Національного науково-природничого музею у м. Київ Володимир Гриценко: «Я вважаю, що цей музей має все для розвитку. Це надбання вашого міста та району. Надіюся, що й на далі будемо співпрацювати на благо музею».
Директор державного історико-культурного заповідника «Меджибіж» Олег Погорілець:
- Музейний заклад – це в першу чергу, науковий заклад, тому одним із основних напрямків роботи музею повинно бути проведення різноманітних форумів, конференцій, круглих столів тощо, а результатом яких мають стати різноманітні наукові праці. Говорячи про нову експозицію у вашому музеї, хочеться покритикувати: якщо театр починається з вішалок, то музей повинен починатися з концепції. З історичного музей стає краєзнавчим. Історія потрібна як для міста, так і для усього краю. А де ж, як не в музеї, можна дізнатися про історію своєї батьківщини? На вимогу часу у музеї повинна прослідковуватись динамічність. Величезні площі музею необхідно використовувати для змінних, тимчасових виставок, тобто брати з простору музею найбільше користі, максимально запрошувати у музей дітей, наприклад, запроваджувати майстер-класи тощо.
Директор Деражнянського історичного музею Олександр Кохановський позитивно відзначив експозицію нашого музею, пов’язану із історією Славути, а також підкреслив важливість модульної системи експозицій, яка є різноманітною, разом з тим універсальною та практичною. Адже музей – це завжди недописана книга, і як би гарно не виглядала сьогоднішня експозиція, її завжди потрібно удосконалювати, доповнювати, змінювати.
Директор обласного літературно-меморіального музею ім. М. Островського В’ячеслав Сміховський зазначив, що у їхньому музеї теж стоїть питання реекспозиції, але її потрібно проводити не нашкодивши автентичності музею.
Думку про те, що краєзнавчі музеї-сусіди не повинні конкурувати, а доповнювати один одного, висловив заступник з наукової роботи МКМН Тарас Вихованець: «Історичні витоки Славути та Нетішина мають щось спільне, але далі життя міст розвивалося по-різному, а тому і повинні доповнювати один одного. Цікавим був би досвід співпраці на основі екскурсійного туру по сусіднім містам з метою пізнання історії північної Хмельниччини».
Також привітали усіх присутніх та колектив музею із новою експозицією, побажали успіхів у роботі директор Хмельницького обласного літературного музею Василь Горбатюк та заступник начальника управління будівництва ХАЕС по соціальним питанням Олександр Степанюк.
За надання практичної та методичної допомоги в створенні природничої експозиції в Славутському історичному музеї подяка міського голови була оголошена Валерію Новосаду та Володимиру Гриценку.
Плідна розмова учасників круглого столу завершилася зверненням мера міста Василя Сидора до славутчан брати активну участь у поповненні музейного фонду новими експонатами. Кожний подарований предмет не лише займе своє місце в музейній експозиції, а й отримає друге життя вже як частинка нашої історії – а це неабияка цінність та унікальність для майбутніх поколінь.
Прес-служба Славутського МВК
