Іван киває на Петра, Петро киває на Івана…

Таке враження залишилось після судового засідання 12 грудня в Окружному адміністративному суді міста Києва, де розпочався розгляд позову Славутської міської ради до Кабінету Міністрів України про визнання його бездіяльності незаконною та зобов’язання вчинити дії. Третіми особами по справі є Мінрегіон України, Міністерство фінансів України та Держпідприємство «НАЕК «Енергоатом».

Нагадаємо, що цього разу міським головою Василем Сидором зініційовано захист права громад, які проживають у зоні спостереження, на отримання соціально-економічної компенсації ризику населення у розмірі відповідно до сплаченого збору експлуатуючими організаціями ядерних установок. Відповідно до Закону України «По використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» щорічно уряд зобов’язаний виділити громадам субвенцію з Держбюджету на компенсацію ризику населення, яке проживає у зоні спостереження. Однак, у 2014 році такі гроші взагалі нам не надійшли (з приводу чого також було звернення до суду).

А цьогоріч Славута (на жаль, єдине місто в Україні!) вимагає від Кабміну профінансувати вказані заходи в повному обсязі. Якщо ж суд не пристане на бік громад, то населені пункти в зонах ризику не дорахуються більше 240 мільйонів гривень тільки за 2016 рік…

На пропозицію нашого міста приєднатись до цієї справи та разом відстоювати інтереси більше ніхто не відгукнувся. Хтозна – чи бояться відповідні очільники громад переслідувань за принципову позицію мати сміливість виступати проти вищого органу виконавчої влади, а може зневірені у справедливості судової системи…

Які висновки після першого засідання? Сподіватись на сумління урядовців, напевно, марно. На запитання суду – куди ж поділась ця величезна сума? – представники Кабміну прямої відповіді не дають. Коли суд запитує – чому різниця субвенції населенню значно менша, ніж збір сплачений ядерними установками?- Кабінет Міністрів зазначає, що його вини тут не має, мовляв, це Мінрегіон до формування бюджету просив саме таку суму.

Представник Мінрегіону визнає, що субвенція таки має бути виділена громадам в повному розмірі, а це орієнтовно близько 357 млн.грн., а не 115 млн. грн., які фактично передбачені в бюджеті. Переконливо заявляє, що не погоджувався з цією несправедливістю та намагаючись захистити права громад, які знаходяться поряд з небезпечними об’єктами, звертався до Мінфіну із пропозицією внести зміни до Держбюджету на 2016 рік та віддати належні їм кошти…Мінфін, в свою чергу, виправдовується, що не міг ініціювати збільшення коштів на ці цілі, бо нібито законодавство не дозволяє…Але представники уряду та міністерств одностайні в тому, що протиправної діяльності Кабміну в цьому випадку немає…Чия ж вина, що громади залишаються обділеними, так і не вдалось зрозуміти.

На противагу урядовцям, тверда та непорушна позиція ДП «НАЕК «Енергоатом». Представники цієї сторони переконані, що відношення до населення, яке проживає поряд з потенційно небезпечними об’єктами, несправедливе та протизаконне. Кошти збору мають в повному обсязі спрямовуватися для цих громад, оскільки гарантовані Законом України та по справедливості можуть належати лише їм…
До слова сказати, на стороні Славутської міської ради також виступають і деякі комітети та фракції Верховної Ради України, хоча вони не є учасниками судового спору.

Ось такий стислий виклад того, що відбувалось у Києві під час розгляду позову міської ради до уряду. Чекатимемо продовження. Наступне засідання суду відбудеться 12 січня 2017 року.

Юридичний відділ виконавчого комітету Славутської міської ради