Екологічна культура славутчан як своєрідний тест

19 лютого, в ході робочої поїздки, міський очільник Василь Сидор зустрівся з працівниками житлово-комунального господарства, зайнятими прибиранням дворів та вулиць, щоб дізнатись, як мешканці міста відносяться до сортування побутового сміття, що служить основою будь-якої переробки. Першим кроком у цьому напрямку було встановлення у місті 30 – ти окремих сітчатих контейнерів для збору поліетиленових пляшок (ПЕТ) та 4-х контейнерів для збирання склобою. У сітчасті контейнери жовтого кольору, крім пляшок-ПЕТ, можна викидати пластик та пластикові пляшки з-під миючих засобів тощо. А в звичні оцинковані контейнери, яких у минулому році встановили у кількості 99 штук, мешканці й надалі викидатимуть всі несортовані та харчові відходи. Такий початок збору сміття у місті дозволить зменшити кількість відходів, які потраплятимуть на сміттєзвалище.

 Адже, підраховано, що 80% відходів можна переробляти при роздільному зборі сміття, тоді як зі змішаного, можна вилучити для переробки лише 10-15%. До прикладу, з ПЕТ-пляшок переробники роблять не тільки нові пластикові вироби, а й спеціальну плівку, яка використовується у будівництві доріг. А, здавалося б, нікому не потрібні поліетиленові кульки активно використовуються у виробництві черепиці. 
Мільйонами викинуті в навколишнє середовище, сміття та відходи загрожують справжньою катастрофою – забруднюють моря, ріки і озера, околиці доріг, міст і сіл, є місцем розповсюдження гризунів, шкідливих комах та небезпечним джерелом інфекцій в т.ч. і повітряних.

Але нинішні епідемії грипу, туберкульозу, гепатиту, ВІЛ в Україні ми суто пов’язуємо з низьким рівнем життя, нестачою ліків, а не станом санітарії в країні, забуваючи про те, що саме санітарно-епідеміологічні умови міських поселень середніх віків сприяли поширенню хвороб. 

У Європі ще не початку 80-х минулого століття почали практикувати сортування сміття. Першопрохідцем у цій галузі стала Німеччина. І зараз, через десятки років, досвід цієї країни показав вигоди їхньої системи – системи різнокольорових контейнерів. 
Щодо Швейцарії, то на вулицях Женеви муніципальна служба вторсировини розставила металеві контейнери для битих і нестандартних пляшок, причому скло сортують за кольором: біле, зелене, коричневе – на контейнерах є відповідні написи. Для відпрацьованих батарейок навколо великих крамниць та шкіл ставлять «шпаківні» – невеличкі ящики. Підраховано, що 80% проданих у країні батарейок знову повертаються жителям. Женевці збирають і побутовий алюміній: кришки від молочних пляшок, навіть обгорткову фольгу від шоколаду. 
 Польща тільки кілька років тому прийняла Закон про роздільне сміття і з тих пір успішно його впроваджує. Мотивацією є те, що людям дешевше сортувати сміття, ніж скидати все до купи. Дбайливий польський господар везе на поле органічні рештки і перетворює їх в у родючий гумус, а решту сортує в контейнери. 
Звичайно, проблема сортування і утилізації сміття повинна вирішуватись на усіх рівнях – законодавчому, державному, місцевому, суспільному тощо. На жаль, Україна тільки почала робити кроки – за пару років згідно з законодавством, роздільне сортування буде обов’язковим. Але головний з цих перелічених рівнів – це ми з Вами. У той же час поки в країні не існує чітко налагодженої системи роздільного збору, допомогти рідному місту не потонути у смітті може кожен.
 Не може не тішити те, що більшість мешканців міста долучились до сортування відходів. Проте, є такі, за словами працівників ЖКГ, які зі зневагою відносяться до праці людей, що роблять наше місто чистим. Чи можна з ними говорити про сортування відходів? Хтось несе обгортку від морозива чи бляшанку від пива бодай 100 метрів, розшукуючи смітник, а хтось залишає після відпочинку на природі купу сміття. 
 Проблема сміття, насамперед, існує у свідомості людей. Тому кожен має починати із себе, з власних вчинків. Це зовсiм просто: не забруднювати озера, річки, не засмiчувати землю, по якій ходиш, сортувати відходи. Але це «просто», є своєрiдним тестом на людянiсть. 
Зробити наше місто, Україну чистими та охайними – це наш обов’язок. Від цього залежить не тільки наше здоров’я, а й життя наших дітей! 
Прес-служба Славутського МВК.
Розміщенно в Без категорії