Інтерв’ю з міським головою

Про те, чим живе місто Славута сьогодні і про плани на майбутнє, ми будемо сьогодні говорити із міським головою Василем Сидором.

-На початку поговоримо про наболіле – підвищення тарифів. Позицію міської влади з цього питання ми знаємо. Сесія міської ради прийняла звернення до Президента, ВРУ, КМУ з вимогою переглянути тарифну політику, яка веде до зубожіння населення. Але вже з 1 травня ми будемо платити в рази більшу ціну за тепло, газ, світло, воду. Чи врятують людей субсидії? І як іде їх оформлення в Славуті, адже, за словами працівників управління праці та соціального захисту населення, орієнтовно 90% славутчан матимуть право на їх отримання?

– Дійсно, з 1 травня у нас досить суттєво піднялися тарифи на енергоносії. Але ви повинні розуміти, що 30-90 % тарифу, послуги, будь-якого товару складає вартість газу і електроенергії. Дуже важко сьогодні зрозуміти дії уряду. Ми разом із депутатами зверталися до Президента, ВРУ, КМУ стосовно вирішення даного питання. Нещодавно я мав нагоду зустрітися з головою ВРУ Володимиром Гройсманом, і висловив своє невдоволення в плані підходу до субсидіювання людей. Мною була надана пропозиція, над якою, я вважаю уряд повинен подумати – це підняття заробітної плати, пенсії для людей. А іншу частину коштів, передбачену на субсидії можна використати на енергозаощаджувальні технології, і таким чином суттєво зменшити тарифи на теплоносії. На сьогодні ми маємо постанову НКРЄ щодо затвердження тарифів на водопостачання, водовідведення, теплопостачання. Ми повинні розуміти, що питання формування надання послуг напряму залежить від цінової політики, яку встановлює ВРУ і КМУ.
Щодо субсидії. Чи врятує людей субсидія? Так, на якомусь етапі врятує. Допоможе людині мати якісь послуги, але не врятує Україну і українську економіку. Ми організували роботу управління праці та соціального захисту населення сьогодні таким чином, що кожна людина може зателефонувати, їй назначать час на який вона може підійти, щоб їй допомогли заповнити декларацію. З 1 травня потрібно написати заяву і заповнити декларацію. Є проблеми щодо отримання довідки про склад сім’ї з тими, хто проживає в приватному секторі. З славутчанами, які проживають в багатоповерхових будинках це питання вирішено. Сьогодні, на превеликий жаль, не врегульовано питання з державною міграційною службою стосовно видачі довідок, але ми прийняли рішення і ці питання взяли на себе.

Жорстка економія енергоносіїв – сьогодні головне питання порядку денного. На чому вдалось зекономити на сьогодні комунальним підприємствам і бюджетним установам і що ще планується зробити в цьому напрямку вже цього року?

Дійсно, біля 1 млн. кубометрів газу нам вдалося зекономити в житлово-комунальному господарстві, але це в першу чергу завдяки тому, що досить великі кошти було вкладено в підготовку об’єктів до зимового періоду. Також цьому сприяло те, що зима була теплою. У нас практично не було скарг від жителів, окрім тих, які мають бажання перейти на альтернативне опалення. Ми пропонуємо людям відключатися від тепломережі цілим будинком та отримати можливість переходу на альтернативу. Іншого механізму на сьогодні не існує.
Щодо бюджетної сфери. Біля 100000 кВт електроенергії нам вдалося зекономити. Але враховуючи те, що піднялися тарифи, це склало на 116 тис.грн. більше платежів. Через те, що піднялася ціна на газ з 3370 грн до 9100 грн, ми заплатили на 491 тис.грн більше. І в загальному у нас витрати в цьому році по бюджетній сфері склали додатково 1 млн. 900 тис.грн. Це не наша вина.
Дві котельні ми перевели на альтернативу. Якщо у нас по житлово-комунальному підприємству 1 Гкал була 1500 грн, то суб’єкти підприємницької діяльності надавали за 980 грн. Це досить серйозна економія. До того ж ми маємо електронну систему щоденного моніторингу споживання енергоносіїв бюджетними та комунальними установами міста. Дана програма повністю автоматизує процес подачі даних лічильників, їх обрахунки, проведення аналітичної інформації, розроблення графічної інформації по споживанню. Інформація про щоденне споживання енергоносіїв знаходиться в режимі онлайн, що дає змогу відслідковувати її в будь-який час і з будь-якого місця. Розроблена програма дає можливість аналізувати стан використання енергоносіїв, порівнювати показники з іншими об’єктами, оперативно реагувати в разі надмірного споживання енергії. Програма дозволяє покращити показники економії енергоносіїв в усіх закладах та установах міста. Наразі ми маємо конкретну розроблену програму по бюджетній сфері і по комунальним підприємствам. В стадії завершення котельня ЗБВ по переведенню на альтернативу. Виготовляється проектно-кошторисна документація щодо модернізації котельні на вул.Садовій. Також ми плануємо виконати досить великий обсяг робіт з заміни теплових мереж. Перед директорами шкіл та завідувачами ДНЗ поставлено завдання розробити проект щодо переведення котелень на альтернативне опалення. Є два варіанти – залучення інвесторів та модернізація котелень за кошти міського бюджету. Освітяни активно включилися в даний процес, по кожному закладу проведено глибокий аналіз і аудит. Зекономлені кошти підуть на виплати вчителям і на покращення матеріальної бази.

Змінимо дещо тему.
Що дали для міста новації в підході до формування місцевих бюджетів? Маємо вже результати наповнення міського бюджету за перший квартал і можна робити певні висновки. Які вони?

За 4 місяці ми маємо по доходам з фізичних осіб при плані 8 млн 140 тис. грн. – 9 млн. 335 тис.грн ( 114 %). Але потрібно відмітити, що все це завдячуючи розумінню керівників потужних підприємств, які виплачують індексацію заробітної плати працівників і підняли заробітну плату працівникам. На превеликий жаль, трішки інша у нас ситуація у бюджетних і державних установах. Там рівень заробітної плати суттєво зменшився. Відповідно зменшилися і надходження в доходну частину.
Щодо плати за землю. При плані 2 млн. 602 тис. грн. ми виконали 2 млн. 712 – це склало 104 %, власні надходження до загального фонду склали 16 млн. 320 тис.грн. – це 115 % від запланованих.
По надходженням до бюджету у нас був план 24 млн. 786 тис.грн, а отримали – 27 млн. 706 тис.грн. (111 % від запланованого). Але потрібно розуміти, що отримали ми цей результат не через зміни до Податкового кодексу. Навпаки, ми втратили за 1 квартал біля 3 млн. грн. коштів. Якби ми мали базу оподаткування і дохідну частину, яка була в 2014 році, ми б отримали на 3 млн. більше. Але ми зобов’язані знаходити додаткові можливості, максимально використовувати ті ресурси, які у нас є, для того щоб виконати бюджет.

Чи можна чекати на повернення місту коштів – субвенції на розвиток 30 км. зони ХАЕС? І взагалі чи збережеться вона?

Ви знаєте нашу позицію. Ми зверталися до ВРУ, до народних депутатів. І 17 квітня я отримав лист заступника Міністра регіонального розвитку, в я кому йдеться про те, що вказаним проектом постанови передбачено також погашення кредиторської заборгованості, що утворилася в минулих роках. 19 травня відбудеться засідання по нашому позову стосовно незаконних дій КМУ. Ці кошти передбачені 12 статтею ЗУ «Про використання ядерної енергії і радіаційної безпеки».
Сподіваємося, що кошти будуть повернені до міського бюджету і ми зможемо їх використати за призначенням.

Чи має місто кошти на ремонт доріг? І з чим пов’язана затримка із ямковим ремонтом, на що нарікають водії?

Ми мали проблему щодо своєчасного виконання робіт з поточного ремонту доріг. Попередньо були виконані підготовчі роботи, але поки запрацював асфальтний завод, то погіршилася погода, пішли дощі. Якби ми в таку погоду робили дороги, люди б нас не зрозуміли. Ми приносимо вибачення перед водіями, за ті незручності, які були. На сьогоднішній день максимально проводяться роботи. Залишилися ще ділянки, які плануємо завершити в найкоротші терміни. На поточний і капітальний ремонт заплановано біля 3 млн. коштів з акцизного збору. Також передбачені кошти з бюджету розвитку. В першу чергу плануємо капітально відремонтувати частину вулиці Я.Мудрого, далі Монастирську, Набережний провулок, вул.Поліську та м-н «Сонячний». На сьогоднішній день проектно-кошторисна документація знаходиться на експертизі. Ми виконаємо роботи на тих об’єктах, на яких планували.

Пропонуємо перейти до теми, яка сьогодні жваво обговорюється – добровільного об’єднання територіальних громад. Славута активно включилась в цей процес і Ви, як міський голова, напрвили пропозиції до багатьох сільських громад. Активно проводяться зустрічі. Чи знайшли відгук ці пропозиції і загалом чи готові до подібної реформи територіальні громади і чи розуміють довгострокову її перспетиву?

Є закон і всі ми зобов’язані його виконувати. Хочемо ми цього, чи не хочемо, але саме на керівництво міст обласного значення покладено обов’язок бути авангардом цього непростого процесу. Саме тому, останнім часом, я проводжу багато зустрічей з представниками населених пунктів нашого району. Ми намагаємось донести людям, що у кожної громади є право визначатися: з ким і в якому форматі будувати своє подальше життя. Але громада повинна розуміти не лише своє право, але й свою спроможність. Тобто, чи спроможна буде майбутня територіальна громада забезпечити надання передбачених адміністративних і комунальних послуг, як того вимагає чинне законодавство? Бо, якщо територіальна громада не спроможна організувати своє соціально-економічне життя, вона не може бути самодостатньою. До того ж, у цьому процесі є багато спекуляцій. Адже вводити сільські громади в оману – неприпустимо нікому! Люди самі повинні вирішувати свою долю виходячи в першу чергу з власних інтересів, а не з вказівок тих чи інших керівників району. Бо на сьогоднішній день вже «догосподарювалися до ручки»: дороги – розбиті, землі, ліси, водойми – в руках спритних ділків, а селяни як були, так і залишаються безправними. Так бути неповинно.
Відповідно до методичних рекомендацій, ми надали пропозиції всім тим громадам сіл нашого району, які знаходяться в межах 20 кілометрів. Відтак, в межах нашого району, ми розглядаємо утворення трьох територіальних громад з адміністративними центрами в Славуті, Ганнополі та Берездові. Тож тепер слово за сільськими громадами.

І якщо ми вже говоримо про об’єднання територіальних громад як законодавчу новацію, то чи маєте співпрацю в інтересах громади із народним депутатом від нашого округу Романом Мацолою?

Дієвої співпраці, поки що, не має. Наприклад, особисто мені, як міському голові, а також депутатському корпусу Славутської міської ради, було зовсім незрозуміло, чому перебуваючи в нашому місті та обговорюючи проблеми добровільного об’єднання громад з представниками районної влади, Роман Миколайович нас навіть не запросив до розмови. Натомість, ми запросили народного депутата України на чергову сесію Славутської міської ради, на яку він не приїхав. Окрім цього, Славутська міська рада неодноразово зверталася до Романа Миколайовича з проханням сприяти у вирішенні проблеми різкого підвищення тарифів, повернення з державної у комунальну власність громади міста будівель колишнього військового шпиталю, заводу ЗЗВ, ДОК, повернення заборгованих громаді коштів 30-кілометрової зони спостереження ХАЕС тощо. Нажаль, на деякі наші звернення, ми не отримали навіть відповідей. Разом із тим, ми готові до співпраці, адже розуміємо, що лише спільними зусиллями здолаємо існуючі негаразди.

-Василю Богдановичу, щиро дякуємо Вам за змістовну розмову.

Прес-служба Славутського МВК.

Розміщенно в Без категорії