Пам’ять жертв політичних репресій вшанували у Славуті

Минулого тижня біля пам’ятника жертвам політичних репресій і Голодомору відбувся мітинг-реквієм До дня пам’яті жертв політичних репресій. Представники влади, члени громадських організацій та жителі міста зібралися для того, щоб покласти квіти та вінки до пам’ятника, вшанувати пам’ять загиблих та віддати честь усім тим, хто постраждав у тих страхітливих подіях минулого століття.
Поминальну молебень за жертвами політичних репресій відслужили отець Петро ( УПЦ МП) та отець Андрій (УПЦ КП).
До учасників мітингу звернувся міський голова Василь Сидор:
– Дуже важко згадувати ті часи, дні, роки, які пережили наші батьки, діди і прадіди. Людей, які все життя жили на цій святій землі виселяли за те, що вони були українцями, за те що хотіли жити на своїй землі, обробляти поля, виховувати дітей, годувати свої сім’ї. Влада, яка прийшла – це сатаністська влада в обличчі комуністичної ідеології. Вона не сприймала людей, які вірили в Бога та були самодостатніми. Як можна було зрозуміти те, що убивали дітей, людей виганяли зі своїх домівок, а потім туди ж заселяли сексотів. Це пережив український народ, це пережила Україна. В Славуті репресії розпочалися з 1923 року. І з того часу людей розстрілювали та виселяли сім’ями. Ці катування продовжувалися в 1932, 1937, 1946 роках. Тисячі людей лишилися без своєї землі, без своїх домівок та були переселені на величезні простори Радянського Союзу.
Коли ми відзначаємо такі дати, то завжди говоримо про те, що треба зробити усе, щоб більше не допустити війни, катувань. Головна проблема в тому, що ми не викорінили, не знищили корінь тієї системи, який полягає в комуністичній ідеології, в ідеології без Бога, без віри, в ідеології побудованій на страху і вбивствах. На превеликий жаль, не зробивши відповідних висновків, ми маємо сьогодні продовження тих страхітливих подій – війну на своїй святій землі.
Українці ніколи не завойовували інших земель, не вбивали людей на чужих територіях, вони просто жили і працювали. А сьогодні змушені покидати свої домівки і шукати щастя там, де їх приймають. Я говорю про Крим – про українську землю, на якій віками жив український народ, татарський народ та інші національності. Путінський режим є явним проявом комуністичної ідеології – продовжує знущатися над українським народом, над віруючими людьми. Зараз нам усім потрібно об’єднуватися. Ми вміємо прощати і історія показує, що український народ не злопам’ятний. Але настав той час, коли потрібно відстоювати правду і свою землю. Я переконаний, що українці – справжні патріоти нашої держави не дозволять, щоб в подальшому на своїй вільній, батьківській землі, ми були рабами або полоненими. Сьогодні життя випробовує усіх нас і ми повинні зробити усе, щоб наші люди не покидали своїх домівок, щоб наші діти пам’ятали свій рід, історію, культуру і батьківську віру. Ми гідно пройдемо це випробування і зробимо усе, щоб на українській землі світило сонце, люди могли молитися Богу, в мирі і щасті жити та працювати.
Після офіційної промови міського очільника присутні вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання.