Діюче законодавство України гарантує більш як 36 пільговим категоріям населення безкоштовний проїзд у громадському транспорті. Та рівень забезпечення державою коштами на компенсаційні витрати перевізниками здійснюються в неповному обсязі. Ось і виникають питання від пільговиків: Чому ми не можемо вільно їздити безкоштовно у всіх автобусах міста? Від перевізників: Чому ми маємо возити людей за власний кошт?
У минулому номері газети «Вісті громади» розглядалось питання пільгових перевезень у Славутському районі. У цьому номері ми розглянемо проблему пільгових перевезень у місті Славута. Тим паче, що останнім часом саме це питання стало каменем спотикання у стосунках населення міста та місцевої влади.
Отже, експеримент букви «П» впроваджено ще з 2009 року. До цього часу система пільгових перевезень пасажирів повністю задовольняла населення Славути. Чому сьогодні постало це питання і як його можна вирішити допоможуть з’ясувати ті, хто безпосередньо має відношення до системи пільгових перевезень у місті Славута.
За коментарями ми звернулися до представників перевізників та офіційних осіб Славутського управління праці та соціального захисту населення.
Віктор Климович Ковальчук, підприємець-перевізник
Пасажирськими перевезеннями у місті Славута я займаюся ще з 1995 року. Відтоді у нашому місті діяли різні схеми пільгових перевезень. Наприклад, у 2004 році на один автобус виділялось лише 2 пільгових місця. Згодом було 15%, потім 30% пільгових від усієї кількості місць в автобусі. А з 2006 року ми здійснювали пільгові перевезення пасажирів в необмеженій кількості. На сьогодні, у місті Славута діє певний експеримент. Тобто, пільгові перевезення по місту, протягом дня, здійснюються окремими рейсами відповідно до графіка. Ці автобуси позначені буквою «П». Більшість людей задоволені такою схемою пільгових перевезень. Таким чином нам вдалось розвантажити ті рейси, які курсують у так звану «годину пік». Щодня населення міста обслуговують 13 автобусів. Кожного дня здійснюється близько 247 рейсів згідно з графіком руху автобусів. За 2012 рік ми перевезли 831, 706 тис осіб, які мають право на пільговий проїзд.
Неодноразово вже говорилось про те, що у нашій державі діє система відшкодувань для перевізників, які нам перераховує управління праці та соціального захисту населення. Складені відповідні договори з міською владою. Основними вимогами договору є щоденне виконання пільгових пасажирських перевезень відповідно до графіка. У даний час ми виконуємо план пільгових перевезень згідно з договором. На початок 2013 року у нас існує заборгованість від держави, згідно з плановими коштами, близько 276 тис грн. Тому, поки йде відшкодування коштів ще за минулий рік. Коли нам повернуть ці кошти ми ще не знаємо, оскільки у цьому році поступило лише 103 тис грн у рахунок боргів за минулий рік.
Я думаю, усі чудово розуміють, аби надавати будь-які послуги якісно, необхідні певні фінансові затрати. Для пільгових перевезень пасажирів життєво необхідна виважена фінансова політика. Потрібно, щоб була чітко встановлена ціна на проїзд, достатнє відшкодування коштів за пільгові перевезення. На сьогодні вартість проїзду у нашому місті становить 1,75грн. Така ціна наявна ще лише у місті Шепетівка. Хоча там вона встановлена ще з березня 2010 року. У нас же встановили таку вартість проїзду лише з 1 січня 2013 року. І це при тому, що мінімальна ціна проїзду, яка б покривала усі витрати в повному обсязі, за усіма підрахунками, має становити не менше 2,50 грн. Лише тоді, при наявності достатнього фінансування можна буде говорити про оновлення рухомого складу, про достойну заробітну плату водіям і про перевезення пасажирів, які би задовольнили усіх на 100%. Шкода, що не всі люди можуть це зрозуміти. Можливо, для пільгових категорій населення була б краща адресна допомога. Оскільки так, кожна людина, яка має пільги, могла би на власний розсуд використати надані їй кошти: чи без нагальної потреби лишній раз проїхатись в автобусі, чи витрати їх на щось інше.
Тетяна Вікторівна Базан, начальник відділу пільг Славутського управління праці та соціального захисту населення.
Скажіть, будь ласка, яка на сьогодні в місті Славута діє система відшкодувань для перевізників.
– Договори на перевезення пасажирів на міських маршрутах укладені виконавчим комітетом міської ради з 6 підприємцями-перевізниками. Відшкодування втрат перевізникам від пільгових перевезень окремих категорій громадян здійснюється за рахунок субвенцій державного бюджету місцевим бюджетам міським управлінням праці та соціального захисту населення. Ситуація в місті на 1липня 2009 року стала вимагати нових рішень щодо пільгових перевезень, оскільки, перевізниками було надано послуг по перевезенню пільгових категорій населення на суму 891 тис грн, а відшкодовано було лише 320,7 тис грн, що становить 35,9% та профінансовано було 206,7 тис грн (лише 23,2%). Тому було прийнято рішення з 1 серпня ввести в дію експеримент по перевезенню пільгових категорій пасажирів, шляхом впровадження так званих пільгових рейсів. Законом України «Про автомобільний транспорт» передбачено, як право пільгових категорій населення безкоштовно користуватись послугами автотранспорту, так і право перевізників отримати повне відшкодування втрат, які пов’язані з перевезенням цих категорій. Впроваджуючи у місті Славута такий механізм пільгових перевезень виконавчий комітет мав на меті запобігти виникненню соціальної напруги, страйків перевізників, які мали намір припинити надання послуг перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, а також забезпечити рух транспорту на соціально-значущих маршрутах, рейси на яких, на той час, у зв’язку з їх збитковістю виконувалися нерегулярно.
Наскільки дієвою та оптимальною для нашого міста є така схема пільгових перевезень пасажирів?
– У першу чергу, дія даного механізму дала змогу розвантажити пасажирський транспорт. Маршрутні автобуси стали працювати більш злагоджено та стабільно. По друге, не обмежуються права осіб, які користуються пільгами. Так, як здійснюються пільгові перевезення відповідно до графіка, який складений з урахуванням усіх пропозицій та зауважень пільгових категорій населення.
Чи можлива на сьогодні альтернатива, яка би стала кращим методом вирішення проблеми пільгових перевезень у місті та повністю задовольнила і населення, і перевізників?
– Скажімо так, що заборгованість перевізникам по пільговим перевезенням на 1 січня 2013 року становить 276,9 тис грн. Відтак, план асигнувань на 2013 рік буде проведено за мінусом кредиторської заборгованості за минулий рік. На сьогодні за два місяці 2013 року нараховано за пільгові перевезення пасажирів 211 тис грн, а відшкодовано лише 103 тис грн, які пішли на погашення заборгованості 2012 року. Отже, на 1 березня 2013 року заборгованість держави перед перевізниками становить 385 тис грн. У першу чергу буде закриватись минулорічна кредиторська заборгованість перед перевізниками. Підсумовуючи, можна сказати, що перевізникам відшкодовується лише 60-70% пільгових перевезень. Також проблемою на сьогодні є те, що відшкодування за пільгові перевезення не є захищеними статтями, і відшкодовуються казначейством в останню чергу.
Держава не виконує у повному обсязі своїх зобов’язань по відшкодуванню за пільгові перевезення пасажирів. Тому ми не можемо говорити про якісь зміни, оскільки, на сьогодні, у нашому місті можлива лише така схема пільгових перевезень. На мою думку, вона є найбільш оптимальною та дієвою.
Скажіть, будь ласка, яким чином визначається сума відшкодувань перевізникам?
– Для того, щоб визначити суму відшкодувань для кожного перевізника, два дні в квартал працівниками управління праці та соціального захисту населення, представниками міськвиконкому, фінансового управління здійснюється перевірка на всіх автобусних маршрутах нашого міста. Обстеження проводяться таким чином: один день береться «базарний» і один «не базарний» та виводиться середньоденна кількість перевезених пільговиків. Кількість перевезених пільговиків за день, помножена на кількість днів та на 1,75 дасть суму відшкодування коштів на наступний квартал. І так щоквартально.
У місті Славута на пільговий проїзд мають право всі пенсіонери за віком, інваліди війни та інваліди загального захворювання всіх груп, ветерани праці, учасники бойових дій, учасники війни, «діти війни», діти-інваліди, супроводжуючі дітей-інвалідів та інвалідів І групи, діти багатодітних сімей, вдови ветеранів війни, «чорнобильці» І та ІІ категорії з числа ліквідаторів, ветерани військової служби та міліції.
– Загалом це – 8265 осіб. З них 2392 пенсіонери за віком, та 5873 особи, які мають статус пільговика.
Варто також відмітити, що наразі здійснюється чергове обстеження кількості перевезень пільгових категорій громадян у міському транспорті загального користування. У зв’зку із зацікавленністю, яка виникла серед громадськості міста останнім часом, нами було запропоновано представникам громадських організацій, політичних партій взяти активну участь у цьому обстеженні. Однак, на превеликий жаль, відгукнулися на пропозицію лише представники громадської організації ветеранів Афганістану.
Чи часто до вас поступають скарги на недосконалість пільгових перевезень?
– Насправді, часом люди звертаються. В основному це стосується повного права пільговика у будь-якому автобусі їхати безкоштовно. Ми намагаємось їм пояснити, що на сьогодні є можливою лише така система пільгових перевезень у місті. Та, зачасту, люди не чують або не бажають чути цього. Тому ми щоразу усе розказуємо в надії, що населення все-таки зрозуміє.
Тетяно Вікторівно, а що Ви можете сказати стосовно, так званої, адресної допомоги?
– Основною метою заміни системи пільг на адресну допомогу є реалізація принципів соціальної справедливості. Заміна пільг, як форми соціального захисту не ліквідує діючої підтримки малозабезпечених громадян, а навпаки, шляхом її трансформування, забезпечить реалізацію конституційного права на соціальний захист. Заміна пільг на проїзд на адресну грошову допомогу дасть можливість сільському населенню, яке не в змозі у повній мірі використовувати своє право на пільговий проїзд, реально використати це право та тим інвалідам, які роками прикуті до ліжка. Але, введення адресної допомоги також передбачає врахування середньомісячного доходу пільговика, який не повинен перевищувати, наприклад, двох прожиткових мінімумів. З початком пенсійної реформи доходи окремих пенсіонерів значно зросли і в кілька разів перевищують прожитковий мінімум. Проте вони мають право на пільговий проїзд на рівні з тими, які отримують мінімальну пенсію. Тобто, із введенням адресної допомоги будуть враховуватись і доходи громадян. І якщо людина отримує високу пенсію, то адресну допомогу вона не отримає . Перевагою цієї системи відшкодувань є те, що кожна людина, яка має право на пільги буде отримувати певну надбавку до пенсії, яку буде використовувати за власними потребами. Тобто, подумає: чи варто їй їхати лишній раз у магазин, де трішки щось дешевше, чи все ж використати кошти на більш нагальні потреби. Хоча, на мою думку, навіть адресна допомога мало що змінить. Все одно будуть люди, які вимагатимуть в автобусі безкоштовного проїзду, попри грошову допомогу.
Звичайно ми не могли оминути й думки населення нашого міста щодо якості надання послуг з пільгових перевезень.
Віра Павлівна Бендюг, 57 років: «Я живу в районі склозаводу. Туди їздить автобус 2а. Та їздить – це занадто голосно сказано. Коли зранку, о 10 годині, ще можна якось з того району добратись до центру, чи на базар, то після десятої побачити цей автобус практично неможливо. Аж до 17 години. Жителі цього району неодноразово звертались до перевізників, до міської влади, аби вирішити це питання. Та поки ми не почули змістовних відповідей. Також, я особисто запитувала у водія чому так погано їздить цей автобус, а мені у відповідь: Винаймайте таксі, та й їздіть собі. Через 5 людей ми не будемо гнати машину. Тому хотілося б якогось вирішення цієї проблеми.»
Валентина Павлівна, 74 роки: «Особисто мене пільгові перевезення у місті Славута повністю задовольняють. Ще ні разу не було такого, щоб я чекала на пільговий автобус більше 20 хвилин. Як правило, вони їздять відповідно до графіка. Та й водії ніби нормально відносяться. Зупиняються там, де просять.»
Поки я спілкувалась з людьми, повз мене за 2 години (з 16.00 до 18.00) проїхало щонайменше 6 автобусів з буквою «П». Кожен, хто стояв на зупинці максимум чекав на свій автобус 10-15 хвилин. Чи це я потрапила у такий «багатий» на маршрутки час, чи не все так погано у нас з пільговими пасажирськими перевезеннями?
Спілкувалася Вероніка Чернега,
фото автора
Розміщено:
Редакція «Вісті громади».
+380384272241 visti_sl@ukr.net