Не оспорюючи розпорядження Кабінету Міністрів України «Про передачу майнових комплексів військових містечок», вишукуючи незаконні підстави, ніби хтось із військового відомства його не погодив, а Квартирно-експлуатаційний відділ м. Хмельницький перевищив свої повноваження і помилково разом з будівлями передав землі – незрозумілими та незаконними шляхами Міністерство оборони України прагне повернути передані ним же у комунальну власність міста землі військового містечка. Їх зовсім не зупиняє той факт, що Земельним кодексом України встановлено, що з переходом права власності на будівлю до нового власника переходить і право на землю.
Не погодження кимось документа – це внутрішнє питання відомства. Якщо якісь службові особи вчинили правопорушення, то вони повинні бути притягнені до відповідальності. Необхідно розібратися у своїх відомствах та не робити крайніми людей.
Об’єкти, які були нам передані згідно з актом-передачі, ми зберегли, вклали в них кошти – понесли величезні витрати на їх підтримку в т.ч. і на процедуру реалізації. Адже 10 років тому майно військового містечка передавалось через неспроможність його утримувати, у занедбаному стані з розбитими дорогами, з будинками без ремонту і практично без теплопостачання. Фізичні та юридичні особи, яких близько 500 осіб, пройшовши усі процедури, передбачені нормативно-правовими актами, стали добросовісними набувачам. На землях, прийнятими від Міноборони, сьогодні розвиваються заводи, митниця, підприємства, які сплачують збори, податки, щоб утримувати в тому числі і армію. Лише славутчанами сплачено 10 млн. грн. податку військового збору. Окрім того, що ми годуємо армію, завдяки отриманим землям, у міста є можливість розвиватися. На цих спірних землях також проживають близько 5 тисяч мешканців.
З іншої сторони, коли Міноборони зверталося з проханням про виділення землі, ми безкоштовно надавали землю для будівництва житла. Ще частина землі – 5 га була передана в державну власність – державному професійно-технічному ліцею.
Виникає питання: для чого необхідна земля Міністерству оборони? Якщо є потреба в землі для армії, то є занедбані землі та майно, які їм належать: об’єкти військової частини у Стриганах, Хоростку, Славуті. Може спочатку необхідно навести порядок на цих об’єктах, які знаходяться в руйнівному стані? Є занедбані об’єкти, яким відомство не опікуються та має величезну заборгованість перед містом зі сплати податку за користування землею, і є політика його керівництва направлена на те, щоб ще більше землі повернути. Ми поставили питання представникам позивачам логічне питання: з якою ціллю хочуть відібрати землю у міста? Отримали відповідь: щоб продати! Ось така комерція у державному відомстві! Як альтернативу – в першу чергу, пропоную хоча б спробувати відсудити покинуті Міністерством оборони майно, землі в Криму, на Луганщині та Донбасі. Чи на своїй території це простіше зробити? Вважаю це звичайним рекетом і знущанням над українським народом, позицію Міноборони безвідповідальною та спекулятивною: спробою розвалити те, що створене руками людей.
Те, що суд прийняв законне рішення на користь міста, взявши до уваги наші переконливі аргументи, є прецедентом, створеним для інших судових інстанцій, в яких розглядаються аналогічні справи по всій Україні, адже майно передане не лише Славуті. Це дає надію на справедливість. З’являється впевненість, що українські суди готові приймати рішення на користь власного народу.
Міський голова Василь Сидор.