Шепетівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

З 1 липня 2015 року розпочав роботу Шепетівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, юрисдикція якого поширюється на територію Білогірського, Ізяславського, Полонського, Славутського, Шепетівського районів та міст Нетішин, Славута, Шепетівка Хмельницької області.
Центр надає безоплатну вторинну правову допомогу у цивільних та адміністративних справах для соціально незахищених категорій громадян, а саме:
1. особам, які перебувають під юрисдикцією України, якщо середньомісячний сукупний дохід їхньої сім'ї нижчий суми прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до Закону України “Про прожитковий мінімум”;
2. дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, безпритульним дітям, дітям, які можуть стати або стали жертвами насильства в сім'ї;

3. особам, на яких поширюється дія Закону України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту”;
4. ветеранам війни та особам, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, особам, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, особам, які належать до числа жертв нацистських переслідувань;
5. особам, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;
6. особам, щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку;
7. особам, реабілітованим відповідно до законодавства України.
Шепетівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної
правової допомоги знаходиться за адресою:
м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні, 44
Розпорядок роботи: з понеділка по п'ятницю з 9:00 до 18:00
Контактні телефони: 4-00-15, 4-00-31

Пам’ятка для пільговика!

Інформуємо Вас, що з 01 липня 2015 року запроваджено новий порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї, який передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року № 389 « Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї».

На пільги без змін можуть розраховувати інваліди війни, учасники бойових дій, особи, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи I-II категорії, ветерани військової служби та деякі інші категорії.

Пільги в залежності від доходу надаватимуться:
– учасникам війни; членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни; особам, на яких поширюється чинність зазначеного Закону; особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдови (вдівці) та батьки померлих осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (ЗУ„Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” );
– багатодітним сім’ям, дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім’ям (ЗУ„Про охорону дитинства”);
– особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 3; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеним до категорії 3, смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою; сім’ям, які мають дитину-інваліда, інвалідність якої пов’язана з наслідками Чорнобильської катастрофи (ЗУ„Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”);
– працівникам міліції на пенсії, особам начальницького складу податкової міліції, особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби; дітям (до досягнення повноліття) працівників міліції, осіб начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби, загиблих або померлих у зв’язку з виконанням службових обов’язків, непрацездатним членам сімей, які перебували на їх утриманні (ЗУ„Про міліцію”);
– особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною (ЗУ„Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”);
– пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними працівниками, медичними і фармацевтичними працівниками, пенсіонерам, які раніше працювали у бібліотеках, у сфері захисту рослин, в державних та комунальних закладах культури, закладах освіти сфери культури (ЗУ „Про освіту”, Основи законодавства України про охорону здоров’я, „Про бібліотеки і бібліотечну справу”, „Про захист рослин”, „Про культуру”);
– жертвам нацистських переслідувань (ЗУ„Про жертви нацистських переслідувань”);
– дітям війни (ЗУ „Про соціальний захист дітей війни”);
– батькам та членам сімей осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які загинули (померли) або зникли безвісти під час виконання службових обов’язків; особам, звільненим зі служби цивільного захисту за віком, через хворобу або за вислугою років та які стали інвалідами під час виконання службових обов’язків (Кодекс цивільного захисту).

З 1 липня цього року при визначенні права на пільги до уваги братимуться доходи пільговика і членів його родини за останні шість місяців.
До членів сім’ї пільговика під час надання пільг належать особи, на яких згідно із законодавчими актами поширюються пільги:
дружина (чоловік); їх неповнолітні діти (до 18 років); неодружені повнолітні діти, визнані інвалідами з дитинства I та II групи або інвалідами I групи; непрацездатні батьки; особа, яка перебуває під опікою або піклуванням пільговика та проживає разом з ним.
До сукупного доходу сім’ї пільговика включаються нараховані:
1) пенсія;
2) заробітна плата;
3) грошове забезпечення;
4) стипендія;
5) соціальна допомога (крім частини допомоги при народженні дитини, виплата якої здійснюється одноразово, частини допомоги при усиновленні дитини, виплата якої здійснюється одноразово, допомоги на поховання, одноразової допомоги, яка надається відповідно до законодавства або за рішеннями органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств, організацій незалежно від форми власності);
6) доходи від підприємницької діяльності.
Пільговики, до сукупного доходу сім’ї яких входять доходи, зазначені вище (крім пенсії та соціальної допомоги), або до складу сім’ї яких входять працездатні особи, подають до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення декларацію про доходи сім’ї пільговика за встановленою формою, а також довідки про доходи свої та членів сім’ї (крім довідок про розмір пенсії та соціальної допомоги) за шість місяців, що передують місяцю звернення, або документи, що підтверджують відсутність доходів за такий період.
Якщо він буде більший за величину податкової соціальної пільги (тобто, 1710 грн.), дана родина не матиме права на пільги. Коли ж середньомісячний сукупний дохід на одного члена сім'ї буде менший за 1710 грн., то даний пільговик і надалі буде користуватися знижкою в межах соціальних норм.
Визначення права на пільги здійснюватиметься без звернення пільговиків. Про необхідність представлення додаткових документів про доходи та про відсутність права на пільги громадяни будуть повідомлені.

Прийом документів для надання пільг з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї проводиться в Славутському міському управлінні праці та соціального захисту населення (вул. Ярослава Мудрого, 47, кабінет № 23, тел. 7-03-40).

В.о. начальника управління О.В.Хмелевський

До відома славутчан

16 липня 2015 року на адресу міського голови Василя Сидора надійшла відповідь тимчасового виконуючого обов’язки президента Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» щодо сплати та нарахування збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження Хмельницької АЕС.

У відповіді, зокрема, зазначено, що ДП «НАЕК «Енергоатом» нарахувало та сплатило за 5-ть місяців 2015 року до Державного бюджету збір на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, у сумі 126 984 250, 16 гривень. Відповідно до вимог постанови КМУ від 19.05.2010р. № 352 суму збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, за червень 2015 року буде нараховано та сплачено до спеціального фонду Державного бюджету до 30 липня 2015 року.

Нагадаємо, що через невчасне та не в повному обсязі надходження коштів з державного бюджету України на здійснення фінансування заходів для населення, яке проживає на території зони спостереження, Славутська міська рада звернулася до суду за захистом порушеного права та інтересів громади, яку представляє.

На даний час в Окружному адміністративному суді міста Києва триває судовий розгляд позову міської ради до Кабінету Міністрів України про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити дії (справа №826/7262/15).

Роз’яснення порядку проведення індексації заробітної плати

Питання оплати праці є одним з найважливіших, але водночас і найскладніших з точки зору правильності і повноти нарахувань. На практиці найбільше непорозумінь у бухгалтерів виникає при проведенні індексації заробітної плати.
На даний час при проведенні індексації заробітної плати працівників слід керуватися Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII (далі – Закон) та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 (далі – Порядок), з урахуванням внесених до них змін.
Зазначений Порядок поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Відповідно до п. 14 Порядку роз’яснення щодо застосування вищевказаного Порядку надає Мінсоцполітики.
Враховуючи той факт, що зміни до Порядку внесені ще на початку минулого року згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 29.01.2014, проаналізуємо останні роз’яснення Мінсоцполітики, які пов’язані з індексацією заробітної плати.
Так, Листом Мінсоцполітики від 03.10.2014 р. № 219/10/136-14 надано таке роз’яснення про індексацію заробітної плати.
Згідно з вищевказаним Законом індексація грошових доходів – це механізм підвищення доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Законом України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” індексація визначена державною соціальною гарантією, що надається населенню з метою підтримки купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Статтею 15 Закону передбачено, що за порушення законодавства про індексацію грошових доходів населення винні особи притягаються до відповідальності відповідно до закону.
Кодексом України про адміністративні правопорушення за порушення встановлених термінів виплати заробітної плати передбачено накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян – суб'єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У листі Мінсоцполітики від 12.12.2014 р. № 288/10/136-14 міститься роз’яснення щодо індексації зарплати при встановленні надбавки за вислугу років.
Виходячи з норм пунктів 4, 5 Порядку слід мати на увазі, що надбавки, які не мають разового характеру і передбачені чинним законодавством, є об’єктами індексації і збільшення їх розміру впливає на визначення базового місяця.
У випадку встановлення працівнику надбавки за вислугу років, базовий місяць при проведенні індексації змінюється, якщо таку надбавку встановлено вперше, або відбувається підвищення відсотка надбавки.
Листом Мінсоцполітики від 25.12.2014 р. № 289/10/136-14 надано роз’яснення щодо індексації заробітної плати при роботі на двох посадах.
Пунктом 7 Порядку визначено, що особі, яка працює за сумісництвом, видається на її вимогу довідка з основного місця роботи про розмір доходу, що підлягає індексації, та проіндексованого доходу. На підставі цієї довідки проводиться індексація доходів від роботи за сумісництвом у межах суми, що не перевищує прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, з урахуванням отриманої заробітної плати за основним місцем роботи
Аналогічно індексуються доходи, які одержують громадяни на умовах погодинної оплати праці поза основним місцем роботи.
При цьому загальний дохід, який підлягає індексації, не має перевищувати розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Враховуючи зазначене, якщо працівник працює на 0,5 ставки за однією посадою та на 0,25 ставки за іншою, інший працівник – на 0,75 ставки за однією посадою та на 0,25 ставки за іншою, то сума індексації визначається за кожною посадою окремо пропорційно відпрацьованому часу.
У листі Мінсоцполітики від 29.04.2015 р. № 75/10/136-15 надано таке роз’яснення.
Відповідно до пункту 2 Порядку індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством.
Механізм проведення індексації у разі підвищення грошових доходів визначено пунктом 5 Порядку, яким передбачено, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
У разі коли грошовий дохід з урахуванням суми підвищення менше суми грошового доходу з урахуванням індексації до його підвищення, у базовому місяці сума загального доходу визначається з таким розрахунком, щоб сума грошового доходу з урахуванням індексації не перевищувала загального доходу до його підвищення. Приклад проведення індексації у разі підвищення доходів наведено в додатку 4 до Порядку.
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Пунктом 4 Порядку передбачено, що у разі коли особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається із розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованому часу.
Пунктом 103 Порядку передбачено, що для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, під час визначення базового місяця для проведення індексації зберігаються такі самі умови нарахування сум індексації, як і в інших працівників, які займають аналогічні посади, з урахуванням положень пунктів 11, 4 та 5 цього Порядку.
Враховуючи зазначене, якщо у працівника вдвічі підвищується заробітна плата, то місяць підвищення вважається базовим.
Сума індексації у базовому місяці зменшується на суму підвищення або не виплачується, якщо сума підвищення перевищує суму індексації.
Для проведення порівняння суми підвищення заробітної плати та суми індексації розрахунки у базовому місяці здійснюються за повний робочий час.
Якщо працівника переведено на 0,5 ставки, то виплата визначеної суми індексації здійснюється за фактично відпрацьований час.
Що стосується нарахування суми індексації працівнику, який працює на декретній посаді, то місяць підвищення його посадового окладу вважається базовим.
Якщо після тимчасової непрацездатності працівник приступає до роботи і отримує підвищений посадовий оклад, то базовим місяцем для цього працівника буде вважатись місяць підвищення посадового окладу за посадою, яку він обіймає. Виплата суми індексації здійснюється після виходу працівника на роботу.
У випадку, якщо працівник перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, базовий місяць визначається залежно від підвищення заробітної плати за посадою, яку займав цей працівник до відпустки.
Листом Мінсоцполітики від 08.06.2015 р. № 2963/0/10-15/10 надано наступне роз’яснення про індексацію розміру мінімальної заробітної плати.
Враховуючи положення пунктів 2, 5 Порядку, якщо розмір мінімальної заробітної плати переглядався у грудні 2013 року, то у червні 2015 року індекс для проведення індексації заробітної плати працівників, які отримують її на рівні мінімальної, становить 71,2 %, сума індексації складає 867,22 грн. (1218 х 71,2 : 100).
Отже, якщо працівник отримує заробітну плату на рівні мінімальної, то її розмір індексується у повному розмірі.
Таким чином, мінімальна заробітна плата підлягає індексації і окремого визначення її як об’єкту індексації не потребує.

Головний державний інспектор
Управління Держпраці у Хмельницькій області Данчевська Н.В.

Перший день відпустки у вихідний день

До Управління Держпраці у Хмельницькій області телефоном звернувся працівник щодо надання консультації з питань додержання законодавства про працю при наданні щорічної відпустки.
Запитання: Згідно з графіком надання щорічних відпусток по підприємству на липень поточного року заплановано надання працівникові щорічної основної відпустки. Працівник написав заяву про надання такої відпустки починаючи з 18 липня (вихідний день). Керівництво підприємства відмовилося надати відпустку в термін, що зазначений у заяві працівника, мотивуючи це тим, що перший день відпустки повинен обов’язково припадати на робочий день, а вихідні дні й так призначенні для відпочинку працівника.
Чи законні дії керівництва підприємства?
Відповідь: Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про відпустки» тривалість відпусток визначається цим Законом, іншими законами та іншими нормативно-правовими актами України і незалежно від режимів та графіків роботи розраховується в календарних днях.
Згідно зі ст. 10 Закону України «Про відпустки» конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.
Виходячи з вищевказаного, жодних законодавчих обмежень щодо надання працівнику щорічної відпустки починаючи з вихідного дня немає.

Головний державний інспектор
Управління Держпраці у Хмельницькій області Данчевська Н.В.

На порядку денному сесії міської ради – добровільне об’єднання громад

15 липня відбулося перше пленарне засідання 55-ї сесії Славутської міської ради шостого скликання.

Серед багатьох проектів рішень, які в цей день розглядалися депутатами, чи не найвагомішим був проект «Про добровільне об’єднання територіальних громад».

Відтак розглянувши документ, підготовлений спільною робочою групою утвореною рішенням Славутської міської ради від 26.06.2015 р. № 2-54/2015 «Про утворення спільної робочої групи з підготовки проектів рішень щодо добровільного об'єднання територіальних громад» (зі змінами від 15.07.2015р.), враховуючи результати громадських обговорень, керуючись статтею 7 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», Славутська міська рада вирішила:

1.Схвалити проект рішення міської ради «Про добровільне об’єднання територіальних громад», підготовлений спільною робочою групою (додається).

2.Міському голові Сидору В.Б. подати в 5-ти денний строк проект рішення міської ради «Про добровільне об’єднання територіальних громад» до Хмельницької обласної державної адміністрації для надання висновку щодо відповідності цього проекту Конституції та законам України.

3.Контроль за виконанням даного рішення покласти на голову постійної комісії з питань регламенту, депутатської діяльності та етики, зв’язків з об’єднаннями громадян та засобами масової інформації, законності, правопорядку – Климковецького М.О., а організацію виконання на керуючого справами – Круту В.Л., секретаря міської ради Медведєву С.В.

Нагадаємо, що відповідно до схваленого проекту рішення, Славутська міська рада вирішила об’єднатися з територіальними громадами сіл Славутського району: Марачівка Марачівської сільської ради; Іванівка, Пузирки Іванівської сільської ради; Жуків Жуківської сільської ради; Бачманівка Бачманівської сільської ради; Варварівка, Голики Варварівської сільської ради; Ногачівка, Дятилівка Ногачівської сільської ради; Цвітоха, Кам’янка, Ташки Цвітоської сільської ради; Губельці, Волиця Волицької сільської ради; Хоровиця Полянської сільської ради; Миньківці, Романіни, Шевченко Миньковецької сільської ради; Хоровець, Гута, Пашуки Хоровецької сільської ради; міста Славута в Славутську міську об’єднану територіальну громаду з адміністративним центром у місті Славута.

Детальніше з рішеннями Славутської міської ради можна ознайомитись на «Офіційному сайті міста Славута», в розділі: «Міська рада».

Прес-служба Славутського МВК

Розпочато підготовчі роботи щодо монтажу майданчика вуличних тренажерів

На чисельні прохання мешканців міста, виконавчим комітетом Славутської міської ради прийнято рішення про встановлення майданчика вуличних тренажерів в районні міського пляжу.

Наразі, працівниками Славутського житлово-комунального об’єднання розпочато відповідні підготовчі роботи щодо монтажу останнього.

ВИПРОБУВАННЯ УКРАЇНЦІВ НА МІЦНІСТЬ ТРИВАЄ…

Якщо для населення тарифи на електроенергію заплановано підвищити у три рази впродовж двох років, то для промислових, сільськогосподарських та прирівняних до них споживачів ціна підвищується щомісячно – в середньому, на 5-10 копійок за кіловат, і становить на сьогоднішній день від 158,06 до 180,24 коп. за кіловат в залежності від класу напруги та групи споживачів. 

Потерпають від регулярного підвищення цін на електроенергію й комунальні підприємства нашого міста. 
– Якщо у 2014 році ми споживали, в середньому, 153 800 кіловат електроенергії на місяць, то у 2015-му ця цифра складає 127 679 кіловат, – розповідає начальник ЖКО Василь Яцюк. – Тобто економимо близько 26 тисяч кіловат. Однак економлячи електроенергію, ми сплачуємо все більше коштів за її використання. Працювати в умовах постійного зростання цін на енергоносії надзвичайно складно, постійно потрібно підлаштовуватись під нові умови, збільшується навантаження на працівників, які займаються розрахунками. Виручає нас те, що славутчани відповідально ставляться до сплати за комунальні послуги, розраховуючись вчасно і в повному обсязі, повертаються й витрати на пільги та субсидії. 
Складнішою є ситуація в Славутському УВКГ, адже частка електроенергії при формуванні тарифу на водопостачання й водовідведення складає понад 50%.
– В діючий тариф на послуги нашого підприємства НКРЕКП закладено ціну на електроенергію, яка становила 168,13 коп. за кіловат, – розповідає директор підприємства Леонід Степанюк. – Вже в червні нинішнього року вартість електроенергії піднялась до 171, 66 коп., а з 1 липня – до 180,24 коп. за кіловат. В місяць наше підприємство споживає, в середньому, 224701 кіловат електроенергії. За ціною, закладеною в тарифі, ми сплачували 377790 гривень на місяць, зараз же сплата за електроенергію становить 405001 гривень. Тобто вже маємо 27211 гривень прямих збитків на місяць. Тариф на послуги водопостачання й водовідведення Комісія поки що залишає сталим, відтак підприємство втрачає кошти. До того ж держава не в повній мірі розраховується з нами, компенсуючи витрати на різницю в тарифах. Аби вирішити цю проблему, ми звертались до народного депутата Романа Мацоли, до депутатів обласної ради від нашого округу, але ситуація поки що, на жаль, залишається незмінною. 
Поцікавились ми й думкою щодо зростання цін на електроенергію у керівників деяких промислових підприємств Славути. 
Людмила Сабінська, директор ВАТ «Славутський цикорієсушильний завод»: – Частка електроенергії у собівартості нашої продукції становить 15-17%. Це суттєва складова, тому підвищення цін на неї не турбувати нас не може. Виживає наше підприємство завдяки грамотній ціновій політиці. У той час, коли різко обвалилась гривня, а ціни стрімко почали зростати, ми підняли вартість своєї продукції лише на 50-55%. Це дало нам змогу зберегти обсяги її реалізації, а , як наслідок, – стабільно працювати, сплачувати всі встановлені податки й заробітну плату.
Ми працюємо не хаотично, плануємо свою роботу не на один місяць наперед, тому хотілось би, аби енергопостачальна компанія повідомляла нас про зміни тарифів завчасно, а ми могли, в свою чергу, зробити правильні розрахунки. Вважаю, що відносини між надавачами послуг та їх споживачами мають бути більш цивілізованими. Але поки на ринку енергопостачання немає конкуренції, монополіст встановлює свої правила. 
Іван Панчук, директор ВАТ «Славутський хлібзавод»:
– Звісно, підвищення цін на електроенергію не може подобатись нікому – ні простим мешканцям, ні нам, виробникам. Ціни на свою продукцію піднімати не плануємо, принаймні, поки залишається стабільною нинішня ціна на зернові. Адже саме цей складник є основним при формуванні ціни на хліб. Частка електроенергії становить у собівартості нашої продукції близько 2%. Хотілося б, звісно, аби тарифи були стабільними, але такі реалії сьогоднішнього життя.
Прокоментував ситуацію, яка склалась у зв’язку з регулярним підвищенням ціни на електроенергію, і міський голова Славути Василь Сидор:
– Я вже не раз наголошував, що вважаю стрімке підвищення цін на енергоносії загалом, а на електроенергію зокрема, великою помилкою, яку робить уряд. Адже підняття тарифів ставить у надзвичайно важке становище і комунальні, і промислові, і сільськогосподарські підприємства. Крім того, знищується і приватне підприємництво. Наслідки такої політики не забаряться – підприємства змушені або піднімати ціни на товари та послуги, що при нинішньому падінні купівельної спроможності та зубожінні населення є неприпустимим, або працювати собі у збиток, не маючи ресурсу ні на розвиток, ні на підвищення заробітних плат. До того ж систематичне подорожчання енергоносіїв може призвести й до банкрутства та закриття підприємств. Ми вже змушені забути про багато своїх планів щодо реконструкції тих чи інших об’єктів, заміни зношених комунікацій та подальший розвиток інфраструктури міста.
Вважаю, що залишатись байдужим у такій ситуації не можна. І керівники підприємств всіх форм власності, і громадські організації, і представники політичних партій повинні вимагати від уряду та НКРЕКП скасування рішення щодо підвищення тарифів, інакше ми всі опинимось у замкненому колі глобальної руйнації економіки.

Вважати, що стабільне й суттєве підвищення цін на електроенергію для промислових, сільськогосподарських та інших підприємств не стосується населення, є помилковим. Адже досить значну частку у формуванні цін на продукцію й тарифів на комунальні послуги становить саме вартість енергоносіїв. Відтак, дивуватись стрімкому зростанню ціни товарів та послуг не доводиться. 

Думками з цього приводу з нами поділились деякі славутчани.
Олена Марчук, 32 роки, безробітня:
– Я чула, що ціни на електроенергію для населення будуть підвищуватись вчергове вже у вересні. А про те, що вони підвищуються регулярно для промислових споживачів, й не чула. Щось по телевізору про це не говорять, та й у пресі ця тема не піднімається.
Я думаю, таким чином уряд намагається латати дірки в бюджеті. Замість того, аби проводити реформи й реально боротись з корупцією, перекладає тягар наповнення державної скарбниці на плечі виробників, а ті, в свою чергу,- на нас, простих людей. Адже в кінцевому результаті за все платить споживач. Чесне слово, затягнутий, за словами Яценюка, пасок вже душить, і більше схожий на зашморг. 
Олександр Семенюк, 43 роки, приватний підприємець:
– Я вже нічому не дивуюсь, хоча вважаю таку політику Кабміну помилковою. Краще б вони свої зусилля спрямували на запровадження нових енергозберігаючих технологій та альтернативних джерел енергії. Хоча при такій кількості атомних станцій в Україні ціна на електроенергію, на мою думку, не мала б так зростати. Чув, що МВФ від України вимагає підвищувати ціни на комунальні послуги, наблизивши їх до європейських. Тільки ні разу не чув, аби він вимагав платити українцям європейські зарплати та пенсії. 
Валентина Туринська, 59 років, пенсіонерка:
– Чи не за наш рахунок користуються електроенергією окуповані території Донбасу, не платячи за неї державі ані копійки? Та й окупований Крим користується українською електроенергією. А чи розраховується Росія за неї, і за якою ціною, ми не знаємо. Чесно кажучи, вже все дістало. Поки літо, ще тягар тарифів не так відчувається, але з настанням опалювального сезону ситуація неодмінно загостриться. Розрекламована субсидія не сильно допоможе, адже ліміти споживання знизили до такого рівня, що навіть економлячи, в них важко буде вкластися. 
Л. Магдич

ЗВЕРНЕННЯ

Народному депутату України Р.М.Мацолі
01008, м. Київ, вул. Грушевського, 5

Шановний Романе Миколайовичу!

Усвідомлюючи важливість і складність нинішніх проблем держави, на вирішення яких спрямовує зусилля депутатський корпус Верховної Ради, сподіваємось, що Вам, як депутату від нашого виборчого округу небайдужі нагальні проблеми Ваших безпосередніх виборців. Серед них важливою категорією є освітяни, адже саме вони безпосередньо пов’язані з майбутнім держави – дітьми.

Освітня галузь міста Славути включає 23 заклади, з яких 8 загальноосвітніх шкіл, 2 навчально-виховних об’єднання «дошкільний заклад, початкова школа», 8 дошкільних закладів, 5 позашкільних установ. У закладах освіти працюють кваліфіковані педагоги, які реалізують завдання, поставлені державою.

Для освітян саме зараз гаряча пора – період підготовки до нового навчального року. Якісна освіта залежить від створення належних умов навчання та виховання.

Зусилля міської влади, управління освіти, спрямовані на якісну підготовку шкіл, садків, позашкільних закладів. За сприяння обласної ради тривають капітальні ремонти навчально-виховного комплексу «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, гімназія» № 5, Дитячо-юнацької спортивної школи. Станом на 10.07.2015 року на 95% виконано поточні ремонти, триває заміна обладнання на енергоємне, виконуються роботи по утепленню окремих закладів. Зусиллями батьків та благодійників проведено ремонти харчоблоків у дошкільних закладах, встановлюються лічильники тепла, облаштовано туалетні кімнати. Разом з тим, залишається ряд питань, які потребують вирішення.

Реалізація Державного стандарту середньої школи неможлива без належної матеріальної бази. Просимо Вас, як народного депутата України від виборчого округу долучитись до їх розв’язання.

Школам вкрай необхідні 49 кабінетів природничо-математичного спрямування (математики, фізики, біології, хімії),10 лінгафонних кабінетів. Зусиль Департаменту освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації недостатньо для повного забезпечення цих потреб. Просимо виділити кошти на придбання хоч би одного кабінету в кожну школу.

У зв’язку з реалізацією нових Державних стандартів початкової освіти, просимо до нового навчального року подарувати учнівські парти та стільці для учнів двох перших класів, а для забезпечення викладання інформатики з другого класу, що передбачено новими Державними стандартами, учням початкової школи – комп’ютерну техніку.

Реформування шкільної освіти передбачає удосконалення організації харчування школярів. Просимо забезпечити фінансування капітального ремонту харчоблоків дошкільних навчальних закладів № 1,3, загальноосвітніх закладів І-ІІІ ступенів № 3,6, навчально-виховного об’єднання «дошкільний заклад, початкова школа І ступеня».

Енергозбереження є одним із пріоритетних напрямів діяльності освітньої галузі. Сподіваємось на матеріальну підтримку для проведення капітального ремонту будівлі (утеплення контуру фасадів) загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1,3,7, дошкільного навчального закладу № 6, утеплення перекриття навчального корпусу навчально-виховного комплексу «Спеціалізована школа, ліцей «Успіх».

Якісна освіта неможлива без належного фінансового забезпечення працівників освіти. Заробітна плата українських учителів не досягає навіть половини законодавчо встановленої норми і є найнижчою в Європі. У зв’язку з високим рівнем інфляції матеріальне становище стало ще гіршим. Проте фонд заробітної плати є недостатнім для виплати індексації, дефіцит якої станом на 01.07.2015 року складає 5059,7 тис. гривень. Просимо через профільний комітет з питань освіти і науки порушити клопотання про виділення додаткових коштів на покриття дефіциту.

Будемо щиро вдячні за надану допомогу.

З повагою, за дорученням освітян міста:

начальник управління освіти Е.Перепелиця;

депутат обласної ради В.Сабінська;

депутати міської ради І.Зайонц, Н.Кішан, С.Медведєва, А.Смолійчук;

голова міської організації профспілки працівників освіти З.Сиропятова.

На сторожі інтересів місцевого самоврядування

16 липня на запрошення спікера українського парламенту, в рамках представництва Асоціації міст України, міський голова Славути Василь Сидор взяв участь в засіданні Верховної Ради України.

Як відомо, цього дня народні обранці обговорювали надважливий для країни проект Закону “Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)”.

В ході обговорення зазначеного законопроекту парламентарі ще раз пообіцяли уповноваженим представникам місцевого самоврядування врахувати питання, які були підняті ними під час XI Муніципального форуму в Одесі.

Нагадаємо, що в своєму зверненні до найвищих органів державної влади від 22 червня 2015 року, учасники форуму просили Президента України, Верховну Раду та Кабінет Міністрів України якнайшвидше вирішити наступні проблемні питання:

1)Передбачити в законопроекті «Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)» норми щодо: а) повсюдності місцевого самоврядування; б) зміни природи місцевих державних адміністрацій та формування виконавчих органів районних та обласних рад; в) громади як базової одиниці місцевого самоврядування; г) не менш, як п’ятирічного терміну повноважень місцевих рад та сільських, селищних, міських голів; ґ) права органів місцевого самоврядування на запровадження місцевих податків та на встановлення їх ставок у межах закону; д) права всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування звертатись до Конституційного суду України на предмет отримання висновків щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України; ж) можливості Президента України зупиняти повноваження органів місцевого самоврядування виключно у випадках вчинення ними діянь, що становлять загрозу порушення державного суверенітету та територіальній цілісності (передбачивши цю норму в перехідних положеннях);

2)Прийняти зміни до Земельного кодексу, що забезпечать повсюдність місцевого самоврядування та передання земель за межами населених пунктів до юрисдикції сільських, селищних, міських рад;

3)Підготувати та прийняти Закон України «Про завершення реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади шляхом адміністративного визначення територіального поділу на спроможні громади після вичерпання можливостей добровільного об’єднання територіальних громад»;

4)Прийняти схвалений Верховною Радою України в першому читанні законопроект «Про місцеві вибори» (№2831-3 від 28.05.2015), передбачивши при доопрацюванні такі положення: а) надати право сільським, селищним, міським головам бути депутатами районної, обласної ради (мати іншій представницький мандат); б) вибори сільських селищних, міських голів проводити в один тур; в) вибори депутатів сільських, селищних, міських рад (в т.ч. об’єднаних громад) з чисельністю виборців до 90 тисяч проводити за мажоритарною системою; г) самовисування кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, депутата місцевої ради; д) можливість висунення виборчих списків незалежних кандидатів;

5)Прийняти законопроекти «Про муніципальну варту» (№2890 від 18.05.2015) та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг» (№2984 від 02.06.2015), спрямовані на реалізацію важливих напрямів реформи місцевого самоврядування;

6)Прискорити прийняття законопроекту «Про службу в органах місцевого самоврядування» (р. № 2489 від 30.03.2015), в якому передбачити надання місцевим радам повноважень самостійно, в межах можливостей власних доходів місцевого бюджету, визначати посадові оклади службовців місцевого самоврядування для збільшення привабливості служби та забезпечення зв’язку між оплатою праці таких службовців і соціально-економічним розвитком відповідних територіальних громад;

7)Не допустити реалізації законодавчих ініціатив, спрямованих на зменшення частки акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що зараховується до бюджетів об’єднаних територіальних громад та міських, селищних, сільських бюджетів. Наразі в Парламенті зареєстровано законопроекти про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо порядку зарахування акцизного податку у 2015 році (№2549 від 03.04.2015) та про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо створення Державного дорожнього фонду (№2725 від 24.04.2015), які передбачають позбавлення відповідно 60% та 50% місцевого акцизу бюджетів міст, селищ, сіл та об’єднаних територіальних громад;

8)Передбачити повне забезпечення видатків місцевих бюджетів на виконання делегованих повноважень на підставі державних стандартів надання публічних послуг та нормативів їх бюджетної забезпеченості шляхом: 1) внесення змін до нормативно- правових актів відповідно до вимог п. 10 Розділу VІ Бюджетного кодексу України; 2) затвердження у натуральному та вартісному вираженні соціальних стандартів та нормативів надання послуг закладами бюджетної сфери, штатних нормативів і типових штатів та нормативів забезпечення населення закладами соціально-культурної сфери; 3) закріплення механізму розрахунку вартості публічної послуги відповідно до соціального стандарту та взаємозв’язку між обсягом фінансування та вартістю публічної послуги, що надається на рівні місцевого самоврядування;

9)Переглянути показники Держбюджету на 2015 рік в частині збільшення обсягів освітньої та медичної субвенцій для місцевих бюджетів, враховуючи зростання рівня інфляції, додаткової потреби для обслуговування громадян, які переміщені з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, підвищення вартості комунальних послуг та енергоносіїв для бюджетних установ, необхідність проведення індексації працівникам бюджетної сфери. В Держбюджеті на 2016 рік передбачити 100% забезпеченість місцевих бюджетів коштами освітньої та медичної субвенцій;

10)Передбачити у 2015 році збільшення на 1,5 млрд. грн. видатків з державного бюджету на компенсацію за пільгове перевезення окремих категорій громадян або прийняти нормативно-правові акти щодо переходу на надання державою прямої адресної допомоги в цій сфері. Закріпити в чинному законодавстві положення про те, що делеговані повноваження виконуються виключно в межах переданого державою фінансового ресурсу;

11)Виконати норми пункту 20 Розділу VІ Бюджетного кодексу України щодо повного забезпечення коштами бюджетів сіл, селищ, міст районного значення на виконання делегованих повноважень (апарати управління та заклади соціально-культурної сфери) в обсягах не менше ніж було в 2014 році;

12)Вдосконалити систему та інфраструктуру надання адміністративних послуг відповідно до чинного законодавства, а також забезпечити передачу органам місцевого самоврядування на засадах субсидіарності адміністративних послуг органів державної влади;

13)Створити систему координаційних центрів з впровадження реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні на центральному та регіональному рівнях за участю Асоціації міст України, органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

14)Дати доручення органам державної влади відповідно до компетенції розглянути по суті пропозиції органів місцевого самоврядування щодо вирішення проблемних питань у важливих сферах життєдіяльності громад.