Якщо для населення тарифи на електроенергію заплановано підвищити у три рази впродовж двох років, то для промислових, сільськогосподарських та прирівняних до них споживачів ціна підвищується щомісячно – в середньому, на 5-10 копійок за кіловат, і становить на сьогоднішній день від 158,06 до 180,24 коп. за кіловат в залежності від класу напруги та групи споживачів.
Потерпають від регулярного підвищення цін на електроенергію й комунальні підприємства нашого міста.
– Якщо у 2014 році ми споживали, в середньому, 153 800 кіловат електроенергії на місяць, то у 2015-му ця цифра складає 127 679 кіловат, – розповідає начальник ЖКО Василь Яцюк. – Тобто економимо близько 26 тисяч кіловат. Однак економлячи електроенергію, ми сплачуємо все більше коштів за її використання. Працювати в умовах постійного зростання цін на енергоносії надзвичайно складно, постійно потрібно підлаштовуватись під нові умови, збільшується навантаження на працівників, які займаються розрахунками. Виручає нас те, що славутчани відповідально ставляться до сплати за комунальні послуги, розраховуючись вчасно і в повному обсязі, повертаються й витрати на пільги та субсидії.
Складнішою є ситуація в Славутському УВКГ, адже частка електроенергії при формуванні тарифу на водопостачання й водовідведення складає понад 50%.
– В діючий тариф на послуги нашого підприємства НКРЕКП закладено ціну на електроенергію, яка становила 168,13 коп. за кіловат, – розповідає директор підприємства Леонід Степанюк. – Вже в червні нинішнього року вартість електроенергії піднялась до 171, 66 коп., а з 1 липня – до 180,24 коп. за кіловат. В місяць наше підприємство споживає, в середньому, 224701 кіловат електроенергії. За ціною, закладеною в тарифі, ми сплачували 377790 гривень на місяць, зараз же сплата за електроенергію становить 405001 гривень. Тобто вже маємо 27211 гривень прямих збитків на місяць. Тариф на послуги водопостачання й водовідведення Комісія поки що залишає сталим, відтак підприємство втрачає кошти. До того ж держава не в повній мірі розраховується з нами, компенсуючи витрати на різницю в тарифах. Аби вирішити цю проблему, ми звертались до народного депутата Романа Мацоли, до депутатів обласної ради від нашого округу, але ситуація поки що, на жаль, залишається незмінною.
Поцікавились ми й думкою щодо зростання цін на електроенергію у керівників деяких промислових підприємств Славути.
Людмила Сабінська, директор ВАТ «Славутський цикорієсушильний завод»: – Частка електроенергії у собівартості нашої продукції становить 15-17%. Це суттєва складова, тому підвищення цін на неї не турбувати нас не може. Виживає наше підприємство завдяки грамотній ціновій політиці. У той час, коли різко обвалилась гривня, а ціни стрімко почали зростати, ми підняли вартість своєї продукції лише на 50-55%. Це дало нам змогу зберегти обсяги її реалізації, а , як наслідок, – стабільно працювати, сплачувати всі встановлені податки й заробітну плату.
Ми працюємо не хаотично, плануємо свою роботу не на один місяць наперед, тому хотілось би, аби енергопостачальна компанія повідомляла нас про зміни тарифів завчасно, а ми могли, в свою чергу, зробити правильні розрахунки. Вважаю, що відносини між надавачами послуг та їх споживачами мають бути більш цивілізованими. Але поки на ринку енергопостачання немає конкуренції, монополіст встановлює свої правила.
Ми працюємо не хаотично, плануємо свою роботу не на один місяць наперед, тому хотілось би, аби енергопостачальна компанія повідомляла нас про зміни тарифів завчасно, а ми могли, в свою чергу, зробити правильні розрахунки. Вважаю, що відносини між надавачами послуг та їх споживачами мають бути більш цивілізованими. Але поки на ринку енергопостачання немає конкуренції, монополіст встановлює свої правила.
Іван Панчук, директор ВАТ «Славутський хлібзавод»:
– Звісно, підвищення цін на електроенергію не може подобатись нікому – ні простим мешканцям, ні нам, виробникам. Ціни на свою продукцію піднімати не плануємо, принаймні, поки залишається стабільною нинішня ціна на зернові. Адже саме цей складник є основним при формуванні ціни на хліб. Частка електроенергії становить у собівартості нашої продукції близько 2%. Хотілося б, звісно, аби тарифи були стабільними, але такі реалії сьогоднішнього життя.
– Звісно, підвищення цін на електроенергію не може подобатись нікому – ні простим мешканцям, ні нам, виробникам. Ціни на свою продукцію піднімати не плануємо, принаймні, поки залишається стабільною нинішня ціна на зернові. Адже саме цей складник є основним при формуванні ціни на хліб. Частка електроенергії становить у собівартості нашої продукції близько 2%. Хотілося б, звісно, аби тарифи були стабільними, але такі реалії сьогоднішнього життя.
Прокоментував ситуацію, яка склалась у зв’язку з регулярним підвищенням ціни на електроенергію, і міський голова Славути Василь Сидор:
– Я вже не раз наголошував, що вважаю стрімке підвищення цін на енергоносії загалом, а на електроенергію зокрема, великою помилкою, яку робить уряд. Адже підняття тарифів ставить у надзвичайно важке становище і комунальні, і промислові, і сільськогосподарські підприємства. Крім того, знищується і приватне підприємництво. Наслідки такої політики не забаряться – підприємства змушені або піднімати ціни на товари та послуги, що при нинішньому падінні купівельної спроможності та зубожінні населення є неприпустимим, або працювати собі у збиток, не маючи ресурсу ні на розвиток, ні на підвищення заробітних плат. До того ж систематичне подорожчання енергоносіїв може призвести й до банкрутства та закриття підприємств. Ми вже змушені забути про багато своїх планів щодо реконструкції тих чи інших об’єктів, заміни зношених комунікацій та подальший розвиток інфраструктури міста.
Вважаю, що залишатись байдужим у такій ситуації не можна. І керівники підприємств всіх форм власності, і громадські організації, і представники політичних партій повинні вимагати від уряду та НКРЕКП скасування рішення щодо підвищення тарифів, інакше ми всі опинимось у замкненому колі глобальної руйнації економіки.
– Я вже не раз наголошував, що вважаю стрімке підвищення цін на енергоносії загалом, а на електроенергію зокрема, великою помилкою, яку робить уряд. Адже підняття тарифів ставить у надзвичайно важке становище і комунальні, і промислові, і сільськогосподарські підприємства. Крім того, знищується і приватне підприємництво. Наслідки такої політики не забаряться – підприємства змушені або піднімати ціни на товари та послуги, що при нинішньому падінні купівельної спроможності та зубожінні населення є неприпустимим, або працювати собі у збиток, не маючи ресурсу ні на розвиток, ні на підвищення заробітних плат. До того ж систематичне подорожчання енергоносіїв може призвести й до банкрутства та закриття підприємств. Ми вже змушені забути про багато своїх планів щодо реконструкції тих чи інших об’єктів, заміни зношених комунікацій та подальший розвиток інфраструктури міста.
Вважаю, що залишатись байдужим у такій ситуації не можна. І керівники підприємств всіх форм власності, і громадські організації, і представники політичних партій повинні вимагати від уряду та НКРЕКП скасування рішення щодо підвищення тарифів, інакше ми всі опинимось у замкненому колі глобальної руйнації економіки.
Вважати, що стабільне й суттєве підвищення цін на електроенергію для промислових, сільськогосподарських та інших підприємств не стосується населення, є помилковим. Адже досить значну частку у формуванні цін на продукцію й тарифів на комунальні послуги становить саме вартість енергоносіїв. Відтак, дивуватись стрімкому зростанню ціни товарів та послуг не доводиться.
Думками з цього приводу з нами поділились деякі славутчани.
Олена Марчук, 32 роки, безробітня:
– Я чула, що ціни на електроенергію для населення будуть підвищуватись вчергове вже у вересні. А про те, що вони підвищуються регулярно для промислових споживачів, й не чула. Щось по телевізору про це не говорять, та й у пресі ця тема не піднімається.
Я думаю, таким чином уряд намагається латати дірки в бюджеті. Замість того, аби проводити реформи й реально боротись з корупцією, перекладає тягар наповнення державної скарбниці на плечі виробників, а ті, в свою чергу,- на нас, простих людей. Адже в кінцевому результаті за все платить споживач. Чесне слово, затягнутий, за словами Яценюка, пасок вже душить, і більше схожий на зашморг.
– Я чула, що ціни на електроенергію для населення будуть підвищуватись вчергове вже у вересні. А про те, що вони підвищуються регулярно для промислових споживачів, й не чула. Щось по телевізору про це не говорять, та й у пресі ця тема не піднімається.
Я думаю, таким чином уряд намагається латати дірки в бюджеті. Замість того, аби проводити реформи й реально боротись з корупцією, перекладає тягар наповнення державної скарбниці на плечі виробників, а ті, в свою чергу,- на нас, простих людей. Адже в кінцевому результаті за все платить споживач. Чесне слово, затягнутий, за словами Яценюка, пасок вже душить, і більше схожий на зашморг.
Олександр Семенюк, 43 роки, приватний підприємець:
– Я вже нічому не дивуюсь, хоча вважаю таку політику Кабміну помилковою. Краще б вони свої зусилля спрямували на запровадження нових енергозберігаючих технологій та альтернативних джерел енергії. Хоча при такій кількості атомних станцій в Україні ціна на електроенергію, на мою думку, не мала б так зростати. Чув, що МВФ від України вимагає підвищувати ціни на комунальні послуги, наблизивши їх до європейських. Тільки ні разу не чув, аби він вимагав платити українцям європейські зарплати та пенсії.
– Я вже нічому не дивуюсь, хоча вважаю таку політику Кабміну помилковою. Краще б вони свої зусилля спрямували на запровадження нових енергозберігаючих технологій та альтернативних джерел енергії. Хоча при такій кількості атомних станцій в Україні ціна на електроенергію, на мою думку, не мала б так зростати. Чув, що МВФ від України вимагає підвищувати ціни на комунальні послуги, наблизивши їх до європейських. Тільки ні разу не чув, аби він вимагав платити українцям європейські зарплати та пенсії.
Валентина Туринська, 59 років, пенсіонерка:
– Чи не за наш рахунок користуються електроенергією окуповані території Донбасу, не платячи за неї державі ані копійки? Та й окупований Крим користується українською електроенергією. А чи розраховується Росія за неї, і за якою ціною, ми не знаємо. Чесно кажучи, вже все дістало. Поки літо, ще тягар тарифів не так відчувається, але з настанням опалювального сезону ситуація неодмінно загостриться. Розрекламована субсидія не сильно допоможе, адже ліміти споживання знизили до такого рівня, що навіть економлячи, в них важко буде вкластися.
– Чи не за наш рахунок користуються електроенергією окуповані території Донбасу, не платячи за неї державі ані копійки? Та й окупований Крим користується українською електроенергією. А чи розраховується Росія за неї, і за якою ціною, ми не знаємо. Чесно кажучи, вже все дістало. Поки літо, ще тягар тарифів не так відчувається, але з настанням опалювального сезону ситуація неодмінно загостриться. Розрекламована субсидія не сильно допоможе, адже ліміти споживання знизили до такого рівня, що навіть економлячи, в них важко буде вкластися.
Л. Магдич