Шановні славутчани! 9-го березня 2016-го року о 12:00, в рамках Всесвітнього заходу солідарності українців, на площі біля міськрайонного Будинку рад відбудеться акція на підтримку незаконно ув'язненої путінським режимом Надії САВЧЕНКО. 

Про те, як у сучасній Україні вдається розвивати своє місто за будь-яких державних «погодних» умов, поділився із громадськістю міський голова Славути Василь Сидор 4-го березня.

Щорічний звіт очільника міста став не лише віддзеркаленням досягнень у різних галузях Славути та амбіційних планів її подальшого розвитку, але й свідченням того, що громадяни нагально потребують живого діалогу із представниками вищих органів державної влади.

Ситуація правової невизначеності, яка виникла внаслідок анексії Криму Російською Федерацією, зміни владних структур та їх прискореної інтеграції у загальноросійську державну систему, породила низку ризиків та загроз безпеці мешканцям півострову, включаючи потенційні порушення принципів верховенства права.

Особливе занепокоєння у цьому зв’язку викликають випадки незаконних арештів, зникнень, тортур, переслідування за національною ознакою (передусім, кримських татар), порушення самопроголошеною владою свободи слова та ЗМІ, права на освіту, права на свободу совісті та віросповідання, права приватної власності та права на ведення підприємницької діяльності тощо. Гостро стоїть на сьогодні питання майбутнього становища тих мешканців Криму, які відмовилися від російського громадянства і залишили громадянство України.

Оцінюють ситуацію з дотриманням прав і свобод на тимчасово окупованій території України міжнародні інститути, які діють в Україні на запрошення української сторони та в межах Резолюції 68/262 Генасамблеї ООН, прийнятої 27 березня 2014-го під назвою «Територіальна цілісність України». Зокрема, працює Моніторингова місія ООН з прав людини, Місія ОБСЄ з оцінки стану справ із дотримання прав людини, міжнародна правозахисна організація «HumanRightsWatch». Це питання безпосередньо відслідковується Верховним комісаром ОБСЄ у справах національних меншин А.Торс, а також Комісаром Ради Європи з прав людини Н.Муйжнієксом.

Інформація щодо ситуації в Криму у сфері прав людини та прав національних меншин, яка системно оприлюднюється у вигляді доповідей і звітів цих міжнародних організацій,підтверджує погіршення ситуації з дотримання прав людини на тимчасово окупованій території України, а також свідчить про збільшення випадків їх порушення. Зростає кількість вимушених переселенців, які виїжджають з півострова на материкову частину України. За оперативною інформацією станом на 19 грудня 2014 року кількість внутрішніх переселенців з тимчасово окупованої території України перевищила 20 тис.осіб.

Порушення прав громадян на вільне волевиявлення

Проведення під тиском російських окупантів 16 березня 2014 р. «референдуму» в АР Крим всупереч чинному українському законодавству, а також наступна анексія півострову за сфабрикованими результатами, які не відповідали реальній волі населення Криму, стало першоосновою порушення прав громадян України, які проживають на території Кримського півострову.

Одним із ключових інструментів прискорення інтеграції окупованої Автономної Республіки Крим у загальноросійську державну систему стало проведення 14 вересня ц.р. виборів до «Державної ради» Республіки Крим (парламент) та місцевих органів влади півострову.

Недбала організація передвиборчої кампанії та її поспішна організація відбулися із системними порушеннями демократичних принципів та масовими порушеннями прав людини і громадянина. Бойкотування виборів кримськими татарами – корінним народом Криму поставило під сумнів як легітимність цих виборів, так і їх результати.

Порушення прав людини за ознаками громадянства та національності

Жодна особа не може в примусовому або автоматичному порядку змінити своє громадянство – це випливає із норм міжнародного права та практики міжнародних судів. Однак в Криму є численні факти примусової відмови від українського громадянства.

Значна кількість мешканців Криму після анексії Росією Криму та приєднання його на правах суб’єкту федерації до Російської Федерації не бажали відмовлятися від українського громадянства в обмін на отримування російського. Водночас окупаційна влада створила мешканцям півострову організаційні та правові перепони з метою уникнення відмов від російського громадянства. Так, в Криму було утворено лише 3 пункти для подачі відповідних відмов від російського громадянства (Сімферополь, Білогірськ, Бахчисарай). Термін їх подання становив лише місяць (до 18 квітня 2014 р.) і попри поширену самопроголошеною владою інформацію про його продовження не був збільшений. Кожній особі, яка написала відмову від російського громадянства, видавали довідку без печатки та підписів.

Питання громадянства набуло критичного характеру ще й у зв’язку з угодою між РФ та самопроголошеною владою Криму, в якій говориться, що громадяни України та особи без громадянства, які постійно проживають в Криму чи в Севастополі станом на 18 березня 2014, визнаються громадянами Росії, за винятком осіб, які протягом одного місяця виявлять бажання залишити собі чи своїм неповнолітнім дітям існуюче громадянство або залишитися особами без громадянства.

Крім того, 4 червня 2014 р. президент Росії підписав зміни до закону «Про громадянство Російської Федерації», якими була введена кримінальна відповідальність за приховання подвійного громадянства. Згідно з новою редакцією закону, особи, що приховують друге громадянство, підлягають штрафу в розмірі до 200 тис. рублів або обов’язковим громадським роботам. Нові положення набирають чинності з 1 січня 2016 року.

Порушення прав корінного народу та дискримінація за національною ознакою

Набувають системного характеру утиски та прояви дискримінації щодо етнічних українців, кримських татар та решти мешканців Криму, які виступили проти «референдуму» 16 березня та анексії півострову Російською Федерацією.

Приводом для відкритого застосування окупаційною владою практики залякування і репресій кримськотатарського населення стала принципова позиція більшості кримських татар бойкотування «виборів» у Криму.Відповідне рішення було прийняте абсолютною більшістю голосів Меджлісу кримськотатарського народу.Також не долучилися до виборчого процесу кримські татари, які входять до опозиційної Меджлісу і лояльної до Росії громадської організації «Міллі Фірка».

У зв’язку з цим представники російських силових структур провели низку обшуків у будинках активістів Меджлісу, навчальних закладах, де навчаються діти кримських татар. Обшуки проводились під приводом пошуку наркотиків, зброї, забороненої ісламістської та екстремістської літератури. Після проведених на території анексованого Кримського півострова т.зв. виборів (14 вересня 2014 р.), які не визнала ні Україна, ні світова спільнота, окупаційна влада посилила репресивні заходи проти Меджлісу кримськотатарського народу, його регіональних відділень і активістів, кримськотатарського благодійного фонду та газети.

Проведені незаконні обшуки будівель Меджлісу, редакції газети «Авдет»,благодійного фонду «Крим», розташованих у центрі Сімферополя, а такожпомешкань члена Меджлісу Е.Барієва, голови Білогірського районного меджлісу М. Асаби із вилученням релігійних книг, комп’ютерної техніки, особистих речей тощо. Незаконні обшуки також були проведені у с. Кольчугіно, с. Зуя та мечеті масиву Фонтани м. Сімферополя.

За оцінками представників Меджлісу та експертів, у такий спосіб окупаційна влада намагається залякати тих, хто не поділяє позицію офіційного Кремля та виступає проти анексії Криму Російською Федерацією.

Водночас слід очікувати, що переслідування кримських татар окупаційною владою буде супроводжуватися посиленням боротьби з «інакомисленням» в Криму проти нелояльних до влади його мешканців. Досить симптоматичною у цьому плані є заява «прокурора» Криму Н. Поклонської про примусове виселення за межі півострова всіх, хто висловлюватиметься проти «входження» Криму до складу Російської Федерації. За її словами, «всі дії, спрямовані на невизнання входження Криму до складу Росії, переслідуватимуться згідно із законом».

Насильницьке зникнення, катування, незаконні арешти

Широкого поширення в окупованому Криму набула практика залякування, викрадення і насильницького зникнення активістів українських патріотичних громадських організацій, кримських татар, правозахисників та журналістів. Зокрема, з початку окупації Кримського півострову було викрадено 21 представника кримськотатарського народу, 3-є з яких – згодом знайдено мертвими.

Під вартою залишається український режисер Олег Сенцов, який був заарештований в Криму за звинуваченнями в тероризмі і торгівлі зброєю. За словами адвоката засудженого, його підзахисний піддається тортурам для примусового зізнання у скоєнні злочину, до якого він не причетний. Під вартою на тих же підставах перебуває ще троє українських активіста.

Звернення до «правоохоронних органів» півострову щодо захисту прав людини та громадянина не дають жодних результатів, оскільки протизаконні дії так званих сил «самооборони Криму» та окупаційних військ підтримуються самопроголошеною владою Криму. Ця ситуація породжує негативну тенденцію – безкарність за правопорушення. Для прикладу, розслідування вбивства кримського татарина Решата Аметова досі не дало результатів щодо встановлення особи його вбивці.

Порушення права на вільне пересування

У зв’язку з анексією Російською Федерацією Криму повітряне та морське сполучення між материковою територією України та Кримським півостровом з березня 2014 року було призупинене. Разом з тим, на свободу пересування впливає ряд факторів, що стосуються статусу Криму та застосування різних нормативних актів – російських і українських, що створює складнощі для підтримки особистісних та професійних зв’язків.

Російська Федерація 25 квітня 2014 р. незаконно встановила свій державний кордон на північному в’їзді до Криму. Громадяни України, які не зареєстровані в Криму, вважаються іноземцями та зобов’язані заповнити імміграційну карту при в’їзді до півострову. Крім того, Федеральна міграційна служба видала попередження про те, що іноземні громадяни повинні протягом 90 діб залишити територію Криму і знову в’їхати на неї відповідно до російського законодавства, що діє відносно іноземних громадян.

Стосовно низки представників української влади, активістів та лідерів кримськотатарського народу окупаційна влада запровадила заборону на в’їзд на територію Кримського півострову (М.Джемілєв, Р.Чубаров). Також т.зв. Державна рада Республіки Крим склала список осіб, «перебування яких на території республіки є небажаним». До переліку цих осіб потрапило понад 300 українських високопосадовців.

Порушення права на освіту

В рамках інтеграції системи освіти на території окупованого Криму
до російських норм і стандартів (узгодження з нормативними документами Міністерства освіти і науки РФ навчальних планів, програм тощо),події, пов’язані з початком нового навчального року в Криму засвідчили, що окупаційна влада взяла курс на русифікацію та фактичне знищення україномовної освіти на півострові.

Після анексії в Криму працювало 7 шкіл з українською мовою навчання, 15 шкіл з навчанням кримськотатарською мовою, в 165 школах навчання проводилось українською і російською мовами, в одній школі навчання відбувалось українською і кримськотатарською мовами і в 333 школах – виключно російською.

При цьому необхідно зазначити, що під виглядом запровадження «нових підходів», а фактично спотворення ситуації та відвертої брехні масово закриваються/ліквідуються українські гімназії, школи, класи тощо. Відбувається тотальне скорочення класів з викладанням українською мовою. Наочним прикладом стала ситуація в Українській школі-гімназії
у м. Сімферополі.

Після анексії Криму окупаційна влада заявила про плани переведення гімназії на російську мову викладання (навчання в гімназії здійснювалось українською мовою). Під тиском та погрозами судового переслідування її директора Н. Руденко змусили написати заяву на звільнення.

З нового навчального року із 40 класів гімназії з українською мовою викладання залишилося лише 9. Крім того, за інформацією нового керівництва гімназії, до кінця року навчальний заклад перестане носити назву українського і буде перейменовано у Сімферопольську академічну гімназію (попередня назва).

Крім того, «міністр» освіти, науки та молоді Криму Н. Гончарова заявила, що в Криму більше не буде класів з навчанням українською мовою у початковій школі через нібито відсутність відповідних заяв від батьків. Виняток склала лише українська гімназія в м. Сімферополі. Реально ж через «міністерство» здійснюється адміністративний тиск на директорів шкіл щодо виключення з системи освіти української мови як такої, а ті відповідним чином впливають на батьків, які бажають, щоб їхні діти навчалися навчатися українською. «Міністр» також наголосила, що згідно з російським законодавством навчання у 10–11 класах буде проводиться лише російською мовою. З метою переведення навчальних закладів окупованого Криму на навчання російською мовою Міністерством освіти і науки РФ прийнято рішення про «перепідготовку вчителів української мови і літератури» для викладання російської мови.

При цьому необхідно наголосити, що цей процес відбувається з порушенням норм як федерального, так і кримського законодавства у частині забезпечення прав національних меншин. Попри визнання новою «конституцією» Криму трьох державних мов – російської, української і кримськотатарської, навчання українською і кримськотатарською дозволяється лише у початковій школі та за бажанням батьків. У той же час кримськотатарська мова заборонена для вивчення не лише у загальноосвітніх, але й у школах національних меншин.

За оцінками експертів, вивчення лише однієї російської мови це фактично є русифікацією освіти та порушенням базових прав корінних народів і національних меншин на отримання освіти рідною мовою.

Порушення права на свободу світогляду і віросповідання

З часу окупації тенденційного характеру набули випадки викрадення священнослужителів, опису майна православних храмів Київського Патріархату, погрози на адресу українських священиків та членів їх сімей.

Протягом червня-серпня 2014 р. відбулися напади кримських воєнізованих угруповань на храми Української православної церкви Київського патріархату у селах Перевальне та Мраморне Сімферопольського району, у Севастополі (храм мученика Климента Римського).

Через загрозу переслідувань священнослужителів вже закрилися храми УПЦ КП у Севастополі, Керчі, Красноперекопську, селі Перевальне. У зв’язку з різного роду погрозами, залякуванням і труднощами у проведенні богослужінь чимало греко-католицьких, римо-католицьких священиків та ряд пасторів протестантських церков змушені були залишити Кримський півострів.

15 березня 2014 р. «правоохоронними органами» Криму було викрадено греко-католицького священика-капелана Миколу Квича в Севастополі з подальшим обшуком його особистого житла і 8-годинним допитом. Микола Квич після свого викрадення виїхав з півострова.

Хоча наразі найбрутальніші форми залякування українських православних священнослужителів припинилися, потенційною загрозою подальшого існування українських релігійних громад в окупованому Криму став процес адаптації релігійної сфери до дії російського законодавства. Так, згідно законів РФ усі релігійні громади Криму зобов’язані ,були пройти до 1 січня 2015 року перереєстрацію. Українські церкви на тимчасово окупованій території постали перед важким вибором: відмова від умов встановлених окупаційною владою виводить їхню діяльність поза межі «закону», виконання ж вимог нового законодавства формально означатиме визнання анексії Російською Федерацією Криму.

Порівняння основних позицій законів про свободу совісті та релігійні об’єднання України та Росії дає підстави говорити про спробу окупаційної влади взяти під тотальний контроль релігійну сферу Кримського півострову.

Утисків на релігійному ґрунті зазнають і кримськотатарські общини. Мусульманське релігійне середовище Криму неоднорідне за своїми поглядами на сповідування ісламу, воно нараховує низку течій та напрямів (зокрема радикального толку), різну організаційну структуру. Цей фактор вдало використовується російською владою для розколу кримськотатарської громади, зміни її світоглядної позиції, підпорядкуванню кримського мусульманського середовища російським впливам.

Порушення свободи слова, ЗМІ та вираження поглядів

На сьогодні в Криму повністю відключено трансляцію всіх українських телеканалів, низки незалежних іноземних телеканалів, припинено діяльність ряду Інтернет-порталів, друкованих видань різного напрямку (зокрема, газета «Кримська світлиця», єдине кримське друковане видання, що виходило українською мовою, Інтернет-портали «BlackSeaNews», «Події Криму», телеканал «Чорноморка» тощо).

Відомі численні факти агресії та залякування щодо журналістів, що працюють в окупованому Криму. Крім того, російське законодавство у сфері засобів масової інформації вже чинить негативний вплив на умови вільного виконання журналістами своїх функцій. Побоювання становить також той факт, що представників ЗМІ можуть піддавати кримінальному переслідуванню відповідно до ст.280 (публічні заклики до екстремізму), ст.282 (організація діяльності екстремістської організації) і ст.319 (образа державного службовця) Кримінального кодексу РФ, що мають досить широкий характер застосування.

15 травня 2014 р. фотожурналіста газети «Кримський телеграф» М. Василенка затримали представники «кримської самооборони» у Сімферополі і піддали жорстокому поводженню. Причиною стала підготовка журналістом звіту про підготовку спеціальних підрозділів поліції перед церемонією, присвяченій 70-й річниці депортації кримських татар.

2 червня 2014 р. на допит з приводу можливої «екстремістської діяльності» до «прокуратури» був викликаний головний редактор кримськотатарської газети «Авдет» Ш. Каубуллаєв (газета «Авдет» – офіційний друкований орган Меджлісу кримськотатарського народу, що видається з 1990 р.). На сьогодні редакція проходить перереєстрацію відповідно до російського законодавства.

Порушення права приватної власності, права на ведення підприємницької діяльності, права на працю

Мешканці Криму зіткнулися з серйозними проблемами пов’язаними з реалізацією їхніх соціально-економічних прав. Так, з березня 2014 р., коли Україна заблокувала півострову доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державні нотаріуси перестали оформлювати документи по операціям купівлі-продажу нерухомості. Виникли труднощі також з реалізацією права мешканців півострову на приватну власність через очікування рішень судів, призупинення угод і процесу приватизації.

У свою чергу, Міністр РФ у справах Криму завив про те, що російська влада буде розглядати справи про несанкціоноване придбання землі в Криму. Вже 28 травня 2014 р. в Держдуму РФ був внесений законопроект про спеціальний порядок реєстрації об’єктів нерухомості у Криму. У ньому пропонується на дворічний перехідний період делегувати право вирішення земельних питань місцевим органам влади. За оцінками експертів в результаті цих нововведень найбільше постраждають кримські татари, які займають значні наділи не оформлених (само захоплених) земельних ділянок.

У сфері зайнятості українські громадяни Криму, що відмовилися від російського громадянства, тепер вважаються іноземцями і можуть прийматися на роботу лише у тому випадку, якщо у їхнього роботодавця є дозвіл на наймання іноземців. РФ також встановлено систему квот, що визначає число іноземців, які можуть бути працевлаштовані в Криму.

Наказом начальника Головного управлiння Нацiональної полiцiї в Хмельницькiй областi, Славутський відділ поліції очолив Володимир Валерійович Яцюк.

Відтак, 2 березня заступник начальника-начальник кримiнальної поліції ГУ НП в Хмельницькій області Василь Остапчук представив колективу та громадськості нового керівника.

В свою чергу, присутні на урочистому заході подякували колишньому очільнику поліції Славутчини Віктору Шуляренко, який вийшов на заслужений відпочинок, за вагомий особистий внесок у боротьбу зі злочинністю.

Прес-служба Славутського МВК

Шановні жителі Шепетівки та Славути!

Ситуація в країні з підняттям цін на енергоносії є дуже складною. Країна ніби завмирає в постійному очікуванні нових підняттів тарифів, але ця тиша є дуже тривожною. Що ще очікувати збіднілому населенню, коли влітку цього року підуть на аукціоні з молотка важливі об’єкти постачання енергоносіїв згідно з рішеннями Кабінету Міністрів України?!

В сьогоднішніх умовах керівник, який думає про громаду, ні в якому разі не віддасть в сумнівні руки електроенергетику: генерації, електростанції, обленерго, тому що інтереси мільйони споживачів ніяких приватників не цікавлять.

У наших сусідів у Шепетівці, у 2011 році два комунальних підприємства водоканалу і тепломережі були передані в концесію на 12 років товариству з обмеженою відповідальністю «Шепетівка Енергоінвест» тодішнім міським головою, членом партії регіонів. Засновником ТОВ «Шепетівка Енергоінвест» є київський концерн «Комунальні системи України». Варто зазначити, що за час правління Партії регіонів “Комунальні системи України” отримали в концесію низку комунальних підприємств у різних областях України, а не лише на Хмельниччині. До речі, в той же час, міська влада Славути таки відстояла своє комунальне майно, яке спритні «ділки» також намагалися привласнити.

«Шепетівка Енергоінвест» діяла за класичною схемою відмивання грошей: брала у «Нафтогазу» паливо, за яке не розраховувалась, надавала послуги з теплопостачання, отримуючи великі відсотки прибутку. В результаті, борг за спожитий газ складає близько 60-ти мільйонів гривень. До закінчення опалювального сезону сума може сягнути 65-70 мільйонів. Ось такі реалії: комусь можна не платити роками, а комусь за один місяць можна все відключити…

Міська влада Шепетівки домоглася в суді розірвання концесійної угоди та повернення підприємств в комунальну власність. Проте консесор не дотримується судового рішення та не повертає майно підприємства тепломережі громаді. Це завдає міському бюджету значних збитків, мільйонні прибутки осідають у кишенях її власників. І цілком реально, що борговий тягар може впасти на плечі міського бюджету. Окрім того, з боку ТОВ «Шепетівка Енергоінвест» можуть бути вчинені дії щодо можливого демонтажу котлів та насосів котелень і, навіть, навмисне виведення їх із ладу з метою компроментації міської влади.

Олігархічний сценарій наразі направлений на те, аби на більший час затягнути передачу майна, а тим часом – зібрати кошти з населення за опалювальний сезон, збільшивши ще борги, адже де-факто підприємство контролює «Енергоінвест». До речі, статутний фонд «Енергоінвесту» складає 100 тисяч гривень. Це все, що можуть запропонувати громаді натомість мільйонних боргів. А ці борги – це наші з вами пенсії, недофінансована медицина, освіта та багато іншого.

Але ця правда не була б такою гіркою, а ситуація мала би швидший розв’язок , якби група населення не долучилась до підтримки олігархічної компанії, які разом з «тітушками» пікетують міську раду. Людям, за великим рахунком, байдуже хто керуватиме підприємством, головне, щоб виплачували зарплату і трудівники не залишилися без роботи. Це гарантовано їм міським головою Михайлом Полодюком. Та стоять барабанщики на Шепетівському майдані із гаслом «Владу громадам», деякі бабусі, що прийшли, напевно, не задарма, організовані партією «Сила громади», очолюваною екс- керівником ТОВ “Шепетівка Енергоінвест” депутатом міської ради, які намагаються забрати ту ж владу в народу. А тим часом олігархи набивають собі кишені.

Ось так з народу, збіднілого до краю, через його байдужість, а, може й уже через відчай, роблять своєрідну біомасу, яку використовують магнати для свого живлення і укріплення позицій для володарювання.

Місто залишилось наодинці зі своїми проблемами. Правоохоронні органи мовчки стоять осторонь.

Нам немає на кого надіятися, тільки разом із виборцями можна відстояти свої законні права! Тому, сьогодні ми виступаємо спільно за відстоювання інтересів громад! Об’єднаймося проти свавілля олігархів та підтримаємо дії Шепетівської міської влади на чолі з міським головою Михайлом Полодюком у нелегкому протистоянні в поверненні комунального майна у власність громади!

З повагою, міський голова Славути, голова Хмельницького регіонального відділення Асоціації міст України Василь Сидор

У 2016 році Кабінет Міністрів України запланував залучити до бюджету від приватизації 13-х підприємств 17,1 млрд. грн.

Фонд державного майна України виставив на реалізацію 70% акцій ПАТ «Хмельницькобленерго» на аукціоні, який відбудеться у червні цього року. Крім того, передбачений продаж ще й 70% «Миколаївобленерго», 65% «Харківобленерго», 50,9% «Тернопільобленерго». 

Дорогі жінки!

Прийміть щиросердечні вітання з нагоди Міжнародного дня прав жінок і миру!

Це свято є втіленням вашої неповторної краси, дивовижної тендітності та ніжності. Жінка, як символ розквіту весни, уособлює в собі найкращі людські цінності – віри, надії, любові.

Ваша активна життєва позиція є справжньою запорукою миру і стабільності в державі, гарантом успіху і духовного збагачення України та нашого міста. Ви змінюєте та прикрашаєте оточуючий світ.

Низький уклін вам за розуміння і підтримку, безмежну самовідданість та чуйність.

Від усієї душі бажаю вам оптимізму, життєвих здобутків, здійснення планів, надій і мрій.

Нехай кожен день вашого життя буде світлим і сонячним, дарує радість творчого натхнення, приємні несподіванки і душевний комфорт!

Щастя вам, людських гараздів, душевного тепла і родинного затишку!

З повагою, міський голова Василь Сидор

Шановні славутчани!

26 лютого відбулося чергове пленарне засідання 5 сесії Славутської міської ради сьомого скликання. Перед початком засідання депутати вшанували хвилиною мовчання пам’ять героя-славутчанина Володимира Дрозда, який загинув 30 січня під час виконання бойового завдання у зоні проведення АТО.

Медицина України опускається до рівня виживання. За підрахунками аналітиків, державний бюджет на 2016 рік забезпечує потребу галузі менше, ніж на 30%, оскільки ціни на ліки і тарифи зросли за останні 2 роки приблизно в 3 рази. Зокрема, медична субвенція, виділена для Славутчини у 2016 році на 3 млн. грн. менша, ніж вторік. Державою не враховано здорожчання енергоносіїв, медичних послуг, препаратів, рівень інфляції, попри задеклароване підвищення соціальних стандартів.