
10 серпня Славутська громада провела в останню земну дорогу мужнього Захисника України, старшого солдата Олександра Сергійовича Арещенкова.
Олександр Сергійович Арещенков народився 3 листопада 1985 року у місті Славуті. Тут минули його дитинство та шкільні роки.
Упродовж 1993–2003 років Олександр навчався у Славутській загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів № 7, де здобув повну загальну середню освіту.
Прагнучи пов’язати своє життя зі служінням суспільству, закону та правопорядку, після закінчення школи вступив до вищого навчального закладу. У 2010 році Олександр Сергійович успішно закінчив Харківський національний університет внутрішніх справ, здобувши вищу освіту. Після закінчення університету працював у Державній пенітенціарній службі України в Херсоні.
У жовтні 2019 року Олександр Арещенков став до лав Збройних Сил України та зі зброєю в руках розпочав захист рідної землі.
Військову службу проходив у військовій частині А3029 — 8-му окремому гірсько-штурмовому батальйоні 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».
Олександр Сергійович служив на посаді командира бойової машини, маючи військове звання старшого солдата. За роки служби він пройшов найгарячіші ділянки фронту та мужньо боронив суверенітет і територіальну цілісність України.
Брав участь у бойових діях на території Київської, Харківської, Донецької та Луганської областей.
За особисту мужність, героїзм та самовідданість, виявлені під час захисту державного суверенітету і територіальної цілісності України, Олександру Сергійовичу було надано статус учасника бойових дій.
Роки військової служби, постійна небезпека, важкі бойові випробування та отримані на фронті поранення не минули безслідно. Війна залишила глибокий слід у здоров’ї Олександра Сергійовича. Та навіть після повернення з найгарячіших ділянок фронту він продовжував мужньо долати наслідки пережитого, зберігаючи силу духу, гідність і любов до життя.
Внаслідок важких випробувань війни та отриманих поранень Олександр Арещенков отримав статус особи з інвалідністю внаслідок війни III групи.
На жаль, наслідки війни виявилися невідворотними. Здоров’я Захисника, яке роками зазнавало важких випробувань, було підірване війною та її наслідками. 8 серпня 2026 року серце Олександра Сергійовича зупинилося у рідній Славуті.
10 серпня рідні, близькі, друзі, побратими, представники міської влади та жителі громади зібралися, щоб провести Захисника в останню дорогу, схилити голови перед його подвигом і віддати шану людині, яка свій військовий обов’язок виконувала мужньо та самовіддано.
У пам’яті рідних, друзів, близьких та бойових побратимів Олександр назавжди залишиться чесною, справедливою, доброзичливою та життєрадісною людиною.
Його вирізняли щирість у спілкуванні, готовність підтримати та прийти на допомогу кожному, хто цього потребував. Таким його пам’ятатимуть ті, хто знав Олександра особисто, з ким він навчався, працював, дружив і пліч-о-пліч захищав Україну.
Міський голова, виконавчий комітет, депутати Славутської міської ради та вся Славутська громада висловлюють щирі співчуття рідним і близьким Олександра Арещенкова.
Нехай пам’ять про його життя, мужність і відданість Україні назавжди залишиться у серцях тих, хто його знав.
Схиляємо голови у скорботі перед світлою пам’яттю Захисника України.
Вічна пам’ять і слава Герою!
Пресслужба Славутського МВК.






