Сьогодні ми схиляємо голови у скорботі та глибокій вдячності, вшановуючи пам’ять медичних працівників, які віддали своє життя, виконуючи найвищу місію – рятувати інших.
У мирний час професія медика завжди була символом милосердя, людяності та самопожертви. Та в умовах повномасштабної війни українські лікарі, медичні сестри, фельдшери, бойові медики, працівники екстреної медичної допомоги стали справжніми воїнами життя. Вони працюють під звуки сирен, під обстрілами, у прифронтових лікарнях, на стабілізаційних пунктах, евакуюють поранених, рятують цивільних і військових, часто ризикуючи власним життям.
На жаль, війна забирає найкращих. Серед її жертв – ті, хто до останнього подиху залишався поруч із пацієнтами, хто обирав не власну безпеку, а людське життя. Їхній подвиг неможливо виміряти словами, а їхню втрату неможливо компенсувати.
Ми пам’ятаємо кожного медика, який не повернувся зі свого чергування, не завершив операцію, не встиг обійняти рідних, бо до останньої миті виконував свій професійний і людський обов’язок. Їхні імена назавжди залишаться в історії України як приклад незламності, професіоналізму та жертовності.
Висловлюю щирі співчуття родинам, близьким і колегам загиблих. Поділяємо ваш біль і схиляємо голови перед світлою пам’яттю Героїв у білих халатах.
Водночас дякую всім медичним працівникам, які сьогодні продовжують боротьбу за життя українців. Ваша щоденна праця є безцінною, а ваша відданість професії – прикладом справжнього служіння людям.
Нехай пам’ять про тих, хто віддав життя заради інших, буде вічною. Вічна шана і світла пам’ять загиблим медичним працівникам.
З повагою — міський голова Василь Сидор.