Сьогодні ми завмираємо в тиші. Бо є втрати, які неможливо виміряти – і загибель дитини серед них найтяжча.
Ми вшановуємо пам’ять маленьких українців, чиє життя забрала війна, розпочата російською федерацією. Дітей, які мали рости, мріяти, сміятися – але не встигли.
Кожна така доля – це незагоєна рана в серці нації. Там, де мав лунати дитячий сміх – сьогодні тиша і батьківський біль. Українські сім’ї втратили найцінніше, що в них було.
Наша громада схиляє голову разом із усією країною. І ця спільна скорбота нагадує нам про відповідальність: зробити все, щоб більше жодна дитина в Україні не загинула від куль і ракет. Щоб кожен малюк міг рости у безпеці, оточений любов’ю та миром.
Ми пам’ятаємо кожне ім’я. Кожну усмішку. Кожну маленьку історію, яку перекреслила війна.
Вічна пам’ять маленьким янголам…
Міський голова Василь Сидор.