У межах заходів до Дня пам’яті жертв політичних репресій, міський голова Василь Сидор, представники виконавчого комітету Славутської міської ради, депутати, освітяни, громадськість вшанували пам’ять закатованих у роки комунобільшовицького терору.
Під час скорботного заходу біля пам’ятника жертвам голодоморів та політичних репресій на Славутчині згадали страшні сторінки нашої історії та провели паралелі із сучасними подіями.
Вшанували пам’ять усіх жертв політичних репресій комуністичного тоталітарного режиму та сучасних політичних переслідувань і терору, вчинених путінською росією проти українського народу хвилиною мовчання.
У своєму виступі ведуча заходу Оксана Турчак зазначила, що політичні репресії в Україні розпочалися з першої спроби встановлення радянської влади – з початку 1918 року. Сотні сімей були зламані, знищено долі, викорінено пам’ять про покоління. Така політика мала одну мету — стерти українську ідентичність.
Славутчина також була в епіцентрі репресій. Зокрема, згідно з документами Державного архіву Хмельницької області, понад 600 сімей прикордонних сіл району у 1935-1936 роках були примусово виселені у Луганську область України та в Казахстан. Висилали сім’ї за те, що вони «не проявили себе у зміцненні колгоспного ладу та державного кордону».
Загалом у Славутському районі кількість репресованих в 30-40-х роках ХХ століття сягнула 3426 чоловік, з них:
– діти (до 16 років) – 263,
– від 16 до 30 років – 862,
– від 31 до 50 років – 1837,
– після 50 років – 423.
До присутніх звернувся міський голова Василь Сидор:
«Сьогодні ми відновлюємо у пам’яті ті надзвичайно страшні та трагічні сторінки життя наших батьків, дідів, пращурів. За кожною цифрою – доля кожної окремої людини та цілих поколінь. Ці сторінки історії, написані кров’ю невинних українців, і сьогодні болять. На жаль, нині ці злочини продовжує росія, вчиняючи подібні репресії проти українців. Ми повинні не лише пам’ятати минуле, а й усвідомлювати цінність людського життя, підтримувати один одного та наближати Перемогу».
На завершення заходу учасники поклали живі квіти до підніжжя пам’ятника як символ скорботи, пам’яті та шани жертвам політичних репресій.
Пам’ять про них – наш моральний обов’язок і опора в боротьбі за вільне майбутнє.
Пресслужба Славутського МВК.