
Сьогодні наше місто наповнене особливою атмосферою — світлою, щемкою, сповненою глибокого змісту. День вишиванки — це не просто традиція чи свято одягу. Це день нашої спільної пам’яті, символічна мить, коли кожен з нас відчуває себе частиною великої української родини, з’єднаної невидимими нитками роду, історії й надії.
У кожному візерунку — голос поколінь, що промовляє до нас крізь час. У кожному хрестикові — молитва матері за сина, любов до землі, прагнення до волі. Вишиванка — це не мода, це наш генетичний код. Вона говорить про нас навіть тоді, коли ми мовчимо. Вона — як оберіг, як знамено, як пам’ять, що не стирається війнами чи роками.
Сьогодні, коли Україна тримає стрій у найважчому випробуванні століття, вишиванка єднає нас не лише з нашими пращурами, а й між собою. В тилу і на фронті, в Україні й за її межами — ми одні. І саме це відчуття спільності дає нам силу вистояти.
Низький уклін кожному, хто плекає своє, українське — в слові, у пісні, у вишитій сорочці. Бо доки живе наша вишивка — доти б’ється серце нації. А значить — ми живі. Ми вільні. Ми незламні.
Зі святом вас! З Днем вишиванки — святом нашої гідності, сили і єдності.
Слава Україні!
З повагою — міський голова Василь Сидор.

