Сумний Великдень у Славутській громаді: на війні загинув Захисник України Михайло Корнійчук

Війна продовжує затьмарювати радість від такого величного свята болем та гіркотою важких втрат… Наша громада знову у жалобі, бо ще один полеглий Герой-славутчанин відійшов до Небесного війська і востаннє повернувся до свого дому.

Сьогодні віддали останню шану та провести у вічність вірного сина України – Корнійчука Михайла Павловича, який мужньо та до останнього подиху боронив її від ненависного російського ворога.

Народився Михайло 18 вересня 1973 року у селі Соснівка Славутського району.

З першого по четвертий клас навчався у місцевій Соснівській школі. Далі, з п’ятого по дев’ятий клас – у Плужненській загальноосвітній санаторній школі-інтернаті.

Після цього наш Захисник вступив на навчання до Грицівського вищого професійного училища.

Свій трудовий шлях Михайло розпочав із роботи водієм у колгоспі в селі Ганнопіль, а пізніше – електриком на Ганнопільському спиртзаводі. Також працював у воєнізованій охороні в місті Києві.

Останнє місце роботи нашого воїна перед мобілізацією – місцеве підприємство Славутський хлібзавод.

Колеги та знайомі згадують Михайла як працьовитого чоловіка, майстра на всі руки — до будь-якої справи ставився дуже відповідально. Його поважали за доброзичливість, щирість і людяність.

27 листопада 2024 року Михайла мобілізували до Збройних сил України. Службу проходив у десантно-штурмовому батальйоні військової частини А0224 на посаді старшого стрільця.

15 квітня 2025 року, захищаючи Україну від російської агресії, солдат Корнійчук Михайло Павлович, загинув смертю Героя у районі населеного пункту Костянтинопіль Волноваського району Донецької області під час виконання бойового завдання.

У Михайла залишилась вдячна за прожиті роки дружина, люблячі діти, старенька матір та сестра.

Наш захисник за життя був веселим, щирим, простим і доброзичливим. Прагнув до ладу та впорядкованості. Не залишався осторонь, коли хтось поруч потребував допомоги.

Найбільше пишався своїми дітьми, для яких був опорою, другом, наставником. Мріяв про їх щасливе майбутнє.

Голови Славутської міської та Ганнопільської сільської територіальних громад висловлюють щирі співчуття рідним і близьким захисника України Михайла Павловича.

Сьогодні ми змушені по-новому дивитися на цей світ та переосмислювати наше життя. Наша країна проходить важкі випробування, коли кожен день – це тернистий шлях боротьби за нашу свободу та право на існування.

Війна триває і щодня безжально забирає найкращих. Низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю Героя, який до останнього подиху віддано боронив рідну землю та захищав кожного з нас. Його подвиг назавжди залишиться у нашій пам’яті як символ незламного духу та відданості своїй Батьківщині.

Пресслужба Славутського МВК.