Щоранку о 9:00 Україна завмирає у хвилині мовчання. Це мить, коли серце стиснеться від болю, а в очах забринять сльози.
Подивись на ці обличчя. Молоді хлопці, які мали мрії, плани, кохання, сім’ї. Вони могли б зараз пити ранкову каву, обіймати дітей, будувати майбутнє. Але вони віддали найдорожче—життя, щоб ми могли жити.
Зупинись. Вшануй Героїв. Це найменше, що ми можемо зробити для них.
Вічна пам’ять і шана. 
