17 січня Славутська громада віддала шану тому, хто поклав своє життя заради нашого миру і свободи. Наш край у скорботі, адже прощався сьогодні з відважним Захисником України, гідним сином свого народу, нашим земляком — Суворовим Вадимом Єгоровичем.
Вадим народився 12 січня 1993 року у селі Комини Ізяславського району Хмельницької області. З 1999 по 2010 рік він навчався у НВК школа-гімназія №5, де проявляв себе як старанний та відповідальний учень.
Після закінчення школи Вадим вирішив опанувати фах, який поєднував технічну майстерність та практичні навички. Він здобув професійну освіту у Державному професійному технічному навчальному закладі «Славутський професійний ліцей», отримавши спеціальності слюсаря з ремонту колісних транспортних засобів та електрогазозварника.
Впродовж дев’яти років Вадим працював у місті Славуті на підприємстві «Геберіт», де обіймав посаду штампувальника. Завдяки своїй сумлінності та професіоналізму здобув повагу колег. Згодом його професійний шлях продовжився у місті Боярка Київської області, де він працював у ТОВ «Роял Фуд» на посаді експедитора.
У травні 2023 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Службу проходив у складі 80-ї Окремої десантно-штурмової Галицької бригади, де обіймав посаду старшого механіка-водія танка.
Його професійні навички були настільки високими, що він пройшов спеціалізовані навчання за кордоном, зокрема в Республіці Польща. Там Вадим опановував танкову техніку, включно з сучасними німецькими танками «Леопард».
Під час служби він став прикладом відваги й майстерності. У пам’яті його побратимів назавжди залишиться операція із захоплення ворожого танка в Суджі. Провівши аеророзвідку, група українських бійців, серед яких був і Вадим, зняла мінний шлагбаум, проникла на територію противника, захопила та відновила пошкоджений трофейний танк і вивезла його на підконтрольну Україні територію.
За час служби Вадим неодноразово отримував заохочувальні відзнаки командира 80-ї ОДШБр, а його бойова кар’єра стала прикладом для кожного українського воїна. Він завжди був готовий йти вперед, ніколи не ховався від небезпеки.
10 січня 2025 року солдат Вадим Суворов загинув смертю хоробрих на Курщині, виконуючи свій військовий обов’язок. Незадовго до цього він мав отримати звання молодшого сержанта.
Суворов Вадим Єгорович залишив по собі не лише спогади про подвиги, але й глибоку скорботу серед рідних. У нього залишилися любляча дружина Надія та маленька донька Олександра.
Під час громадського прощання найкращими спогадами про Вадима поділився його друг Петро Бражук.
Вадим був людиною, яка ніколи не втрачала життєрадісності. Він любив футбол, захоплювався конструюванням, а навіть у дорослому віці зберігав пристрасть до іграшкових автомобілів на дистанційному керуванні. Ще в підлітковому віці він захопився музикою, писав пісні у жанрі реп та хіп-хоп, а також був учасником хіп-хоп-групи «Район».
Міський голова, виконавчий комітет, депутати Славутської міської ради та вся Славутська громада висловлюють щирі співчуття рідним та близьким відданого Воїна України.
Подвиг Суворова Вадима Єгоровича — це подвиг справжнього патріота, який ціною власного життя відстоював наше право на вільне майбутнє. Його ім’я назавжди залишиться на сторінках історії Славутської громади та незалежної України.
Слава Україні! Героям Слава!
Пресслужба Славутського МВК.
