ДОРОГА СЛАВУТСЬКА ГРОМАДО!

У скорботний день 24 листопада ми згадуємо мільйони наших земляків, яких було приречено на голодну смерть лише за те, що вони були українцями.

Апофеозом зла, який на довгі роки й десятиліття підірвав генетичні, інтелектуальні, творчі сили нації і поставив її на межу цивілізаційного зламу, ми називаємо Великий Голод 1932-1933 років. Правда про нього пробила собі дорогу крізь товщу часу, лукавого замовчування і підступних міфів, щоб відтепер і назавжди залишитися пам’ятником безвинно загубленим і нагадуванням та пересторогою для живих.

Безжальна рука голоду торкнулася практично кожної родини. Надто високу ціну заплатив наш народ за прагнення бути господарем на власній землі. Ще й до сьогодні спогад про страшний голод в Україні – це незагоєна рана, невичерпаний біль, непрощенний злочин. Десятки країн світу офіційно визнали Голодомор в Україні геноцидом та засудили його.

Вічна пам’ять усім тим, хто став жертвою цього страшного злочину.

 

Міський голова Василь Сидор