Сьогодні знову повертаємося до теми освітлення на вулицях. Зумисне в заголовку написала Україна, а не наше місто, тому, що це проблема не лишень нашого міста, а й усіх міст та сіл України.
Отже, з 1 березня на деяких вулицях Славути з 00.30 до 4.00 год. ранку вибірково зникло світло. Думаєте, відсутність в нічний час світла на вулицях Славути – вимушений захід, що допомагає місту економити електрику? Ні – ні в Славуті, ні в Україні немає дефіциту енергії, а проблеми з освітленням виникають через брак грошей у місцевої влади.
Про деталі, чому саме до таких кроків вдалося місцеве КП «Славутське ЖКО», запитуємо в його керівника Василя Яцюка: «КП «Славутське ЖКО» перед Славутським РЕМ ПАТ «Хмельницькобленерго» не має заборгованості за спожиту електричну енергію. Тому вони світло нам не відключали. Але наші відключення продиктовані тими економічними реаліями, у яких ми живемо. Хоча Славута одна з перших в області почала модернізувати систему зовнішнього освітлення: замінили лампиDRL250Вт на світодіодні світильники 50 Вт та лампи розжарення 160 Вт на вуличні світодіодні 24 Вт, завдяки чому вдалося зменшити споживання електроенергії на 35 %. За 2015-2017 роки здійснено 2/3 такої заміни від загальної потреби. Наразі заплановано замінити ще 1100 ламп. При цьому ми щей збільшили протяжність освітлення та кількість світлоточок. Але зиску від цього підприємство не відчуло – через постійний ріст тарифів на електроенергію, починаючи з 2013 року, плата за освітлення вулиць зросла в кілька разів – з 0,47 грн до 2,69 грн. І, якщо раніше за зовнішнє освітлення ми проплачували Славусьому РЕМ 30 тис. грн в місяць, то сьогодні ця сума сягає 130 тис. грн, незважаючи на значне зменшення використання електроенергії».
Раніше нічний тариф охоплював повністю сутінки та темну пору доби, до прикладу, в осінньо-зимовий період: з 17.00 до 07 години ранку в 2016 році він становив 0,67 грн /1 кВт та денний – 2,67 грн.
«Але, – продовжує розповідь енергетик підприємства Віктор Бондарчук, – з 1 січня 2017 року Хмельницьке обленерго відмінили тариф «нічне освітлення». Нас поставили перед фактом: або ми платимо по загальновиробничому тарифу – 2,47 грн за 1 кВт електроенергії, або ж переходимо на двохзонний чи трьохзонний тариф. Проаналізувавши всі варіанти, вирішили обрати найбільш оптимальний: перейти на трьохзонний тариф. Тому на початку року в метрологічній службі параметризували лічильники обліку вуличного освітлення з розбивкою на три зони доби.
Таким чином за трьохзонним лічильником в період з 1 березня по 31 квітня з 23.00 до 06.00 год. ранку плата становить 0,67 грн.
У так звані напівпікові пори доби:06.00-08.00, 10.00-18.00, 22.00 -23.00год.– тариф з 1 березня цього року становить 2,74 грн.
В години пік: з08.00до10.00год. та з18.00до22.00год. тариф на електроенергію зріс до4,84 грн за 1 кВт/год., що стало для нас найбільшою прикрою несподіванкою».
Отже, якщо брати в середньому вартість вуличного освітлення, в 2013 році – 0,35 грн, то станом з 01.01.2018 року вона становить 2,25 грн, тобто в 6,5 разів більше. Окрім цього, щомісяця вартість електроенергії збільшується. Розказує головний економіст комунального підприємства Зоя Маціюк: «Якщо раніше можна було прогнозувати збільшення ціни на електроенергію хоча б за місяць і якось перерозподіляти витрати, то наразі про зміну тарифу підприємство дізнається в день його зміни, що, звичайно, впливає на нормальне функціонування підприємства».
Чому саме підняли тариф в години пік з 18.00 до 23.00 год. та прибрали нічний неважко здогадатися – обленерго потрібні прибутки, і де ж їх отримати, як не в години пік.
А тепер трохи історії. Свого часу понижувальний коефіцієнт вартості електроенергії в сутінки та темну пору доби запровадили з огляду на те, що вулиці для нічного освітлення вулиць використовують надлишкову енергію.
Вночі споживання електроенергії падає, але виробникам все одно потрібно її якось її використовувати цілодобово. Виробництво електроенергії схоже на течію річки: навіть якщо її перекрити греблею, воду потрібно час від часу спускати, щоб дамбу не прорвало. Для енергокомпаній це навіть важливіше, ніж додатковий дохід, саме тому існують різні тарифи для різного часу доби, а вночі діє знижений тариф на електрику.Тому й у світі нічна електроенергія, яку відпускають споживачам енергоруючі компанії, набагато дешевша або й взагалі безкоштовна. Але куди дівати електроенергію тій же Хмельницькій АЕС уночі. Правда, в Україні додумалися – почали запроваджувати на атомних станціях нічні відключення енергоблоків, запевняючи в цілковитій безпечності таких відключень, хоча професійні атомники заявляють про інше: ядерні реактори повинні працювати рівномірно, уникаючи піків і тим більше зупинок. Їх не можна ввімкнути і вимкнути так само просто, як світло у в кімнаті. Незрозумілі маневрування потужностями атомними блоками через відсутність нічного споживання електроенергії є безглуздим з точки зору енергетичної безпеки
У багатьох країнах жителі безкоштовно користуються надмірною електроенергією. У Техасу своя енергосистема, яка не поєднана з іншими штатами, тому всю вироблену електроенергію доводиться споживати всередині штату. А нічні вітри настільки сильні, що електрики виробляється в надлишку, плюс є. За електрику, яка використовується в проміжок 21:00-6:00, тисячі клієнтів компанії TXU Energy нічого не платять. У Франції встановлено нульовий тариф на освітлення населених пунктів.
Тому нічна електроенергія в Україні може і повинна бути безкоштовною. Але натомість в Україні у вечірні години діє підвищений тариф на електрику для освітлення вулиць, з березня цього року в години пік, як зазначалося, він уже становить 4,84 грн, що в 10 разів більше, ніж у ці ж години у 2016 році.
Постійне підняття цін на електроенергію створює додаткове навантаження на місцевий бюджет, який і так не надто наповнений. Тож і Славута та інші населені пункти не можуть забезпечувати повноцінне зовнішнє освітлення вулиць у нічну пору доби
Але розберемося , як встановлюють тарифи на зовнішнє освітлення.
Ціни на зовнішнє освітлення встановлює Національний регулятор – НКРЕКП – постійно діючий незалежний державний колегіальний орган, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг підпорядкований Президентові України і підзвітний Верховній Раді України. Однак НКРЕКП, встановлюючи тарифи, опираються на розрахунки витрат, які надають власники обленерго. Національний регулятор уже не раз створював проблему органам місцевого самоврядування. Чого лише варта постанова НКРЕКП, прийнята у грудні 2015 року, якою було збільшено майже удвічі (з 0.25 до 0.6) коефіцієнт до загального тарифу на електрику, який і так вже збільшувався протягом 2015 року. Згідно цим рішенням, з 1 березня 2016 року органи місцевого самоврядування стали платити за вечірнє і нічне освітлення вулиць за єдиним роздрібним тарифом із застосуванням коефіцієнта 0,6 замість 0,25 – видатки населених пунктів на вуличне освітлення зросли у 2,4 рази. В ситуації, коли сільські, селищні та міські бюджети вже були прийняті, таке підняття коефіцієнту створило досить серйозну проблему для органів місцевого самоврядування, пов’язану з необхідністю пошуків додаткових коштів на забезпечення освітлення населених пунктів та внесення змін до вже прийнятих місцевих бюджетів.
Не можу не зачепити те, хто є головою незалежної Національної комісії. Комісію очолює Дмитро Вовк, 1989 року народження. З 2009 по 2013 рік – він віце-президент з корпоративних фінансів компанії Інвестиційний капітал Україна (ICU), що належить голові НБУ Валерії Гонтаревій. З березня 2013 по грудень 2014 року – національний менеджер в кондитерській компанії Roshen Петра Порошенка в Москві. У грудні 2014 року, у 25 років, призначений тимчасово виконуючим обов’язки Голови НКРЕКП, а в червні 2015 року – головою. Своє призначення юний менеджер назвав «рішенням президента». Окрім наявної авантюрності, призначення Дмитра Вовка виконуючим обов’язки порушило регламент НКРЕКП, відповідно до якого в. о. голови комісії обирається членами НКРЕКП з працівників комісії шляхом таємного голосування. Дивний вибір людини, який жодного дня не працював в енергетичній галузі.
На останок додам загальновідоме: обленерго, які продають і постачають електроенергію українцям, – 25. І вони майже повністю перейшли у приватні руки. Ці підприємства постійно мотивують державу, що треба піднімати тарифи і вона їх справно слухає.
До того ж, варто додати, що наразі Національна комісія з регулювання ринку енергетики та комунальних послуг запроваджує з 1 квітня цього року RAB-тариф для приватних обленерго, за яким Власники обленерго отримають десятки мільярдів прибутку на модернізацію, а що отримають споживачі – кращу якість чи підняття тарифів – є багато сумнівів.
Замість того, щоб знизити тариф і допомогти витратити електрику, яка йде в нікуди, яку потрібно штучно споживати, держава ще й підвищує плату за неї! Як назвати такі дії, що штовхають країну у темряву, в якій найкраще почувається криміналітет?
Поки що крайніми стали мешканці міста, які залишилися без вуличного освітлення. На міську владу повністю покладена відповідальність за ситуацію на місцях, в той же час правила гри встановлюються на державному рівні.
Правда, як запевнив начальник Славутського ЖКО Василь Яцюк, за результатами відключень зовнішнього освітлення буде проведений аналіз та буде прийняте відповідне рішення щодо наступних відключень.
Згадався нічний переїзд Польщею: освітлені нічні дороги, чітко видими дорожні знаки розмежування і раптова непробудна поліська темрява, в яку поглинули при перетині кордону з Україною. Добре, хоча б є можливість побачити у світі та знати, як воно може і має бути…
Світлана Ябковська