Нещодавно у приміщенні Будинку рад відбулася нарада з головними лікарями Славутської ЦРЛ та Центру ПМСД за участі міського голови Василя Сидора, голови Славутської районної ради Леоніда Радзивілюка, голови Славутської районної державної адміністрації Богдана Маршука, голів Ганнопільської ОТГ Маргарити Медведюк та Берездівської ОТГ Віктора Васьківского. Також на нараді були присутні медичні працівники.
Загалом медики говорили, що попри позитивні зміни від реформи, наразі змушені констатувати недостатню підтримку і увагу з боку держави. Низькі зарплати, дефіцит вузьких спеціалістів, плачевний стан сільської медицини, застаріле медичне обладнання та ще багато різноманітних аспектів негативно впливають на стан справ медичної галузі.
Розпочинаючи нараду, головний лікар ЦРЛ Віктор Іващук повідомив наступне:
– Нещодавно у Міністерстві охорони здоров’я відбулася нарада, під час якої піднімалося питання формування госпітальних округів, яке розпочнеться з 2020 року. Протягом 2018-2020 років будуть впроваджені пілотні проекти по госпітальних округах. Є велика вірогідність того, що пілотний проект буде реалізовано в Хмельницькій області, де уже зареєстровано 3 госпітальні округи. Наразі уже сформовані госпітальні ради, на яких будуть прийняті рішення щодо відпрацювання перспективного розвитку госпітального округу.
Ми будемо активно відстоювати позицію збереження лікарні, як лікарні інтенсивного лікування. Так, вона не буде лікарнею інтенсивного лікування першого рівня. Заклад першого рівня знаходитиметься на базі Шепетівської ЦРЛ. До складу лікарень першого рівня будуть входити всі спеціалізовані відділення – нейрохірургія, офтальмологія, лор і цілий ряд інших високоспеціалізованих відділень.
За об’ємами надання медичної допомоги ми претендуємо на статус лікарні другого рівня, яка повинна забезпечувати спеціалізовану допомогу пацієнтам хірургічного, акушерсько-гінекологічного, терапевтичного профілів (неврологія і інфекційна допомога). Такі лікарні також зобов’язанні мати відділення невідкладної допомоги, укомплектоване відповідним обладнанням і персоналом. Наразі працюємо в цьому напрямку.
Щодо поточної ситуації лікарні, то проблемним лишається питання онкології, яке зумовлене відсутністю кваліфікованих кадрів в цьому напрямку. Я відпрацьовував можливість залучення лікарів з інших регіонів, проте марно.
Щодо фінансової ситуації в поточному році. Ми отримали останню медичну додаткову субвенцію, яка перекрила дефіцит по видаткам іще на 850 тис.грн. На сьогоднішній день залишається дефіцит в межах 400 тис.грн. Це без урахування індексації на заробітну плату.
Сьогодні ми маємо цифри бюджету на 2018 рік. Згідно з наданими МОЗ розрахунками медична субвенція нам буде виділена в розмірі 41млн. 335 тис.грн. До відома, в 2017 році було профінансовано 45 млн. 657 тисяч. Розраховуючи заробітну плату на наступний рік, у нас залишиться 1,5 млн.грн на утримання закладу. У поточному ж році на це ми використали 4,5 млн.грн.
Наша основна ціль – не утримувати заклад, а надавати якісну медичну допомогу та послуги. Так, ми маємо багато нарікань з цього приводу. Із тих шляхів, що радикально можуть змінити ситуацію, є залучення молодих лікарів і спеціалістів.
Якщо говорити про реформування, то воно повинно принести позитивний результат. Стратегічно все робиться правильно. Як воно буде на практиці – питання часу.
Головний лікар Центру ПМСД Олег Гаврилюк довів присутнім основні підходи Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення»:
– Законодавчий акт визначає державні фінансові гарантії надання необхідних пацієнтам послуг з медичного обслуговування (медичних послуг) та лікарських засобів належної якості за рахунок коштів Державного бюджету України за програмою медичних гарантій.
Відповідно до цього Закону держава гарантує повну оплату, згідно з тарифом, за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних їм медичних послуг, та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій.
Цим законом вводяться наступні поняття:
-програма державних гарантій медичного обслуговування населення — програма, що визначає перелік та обсяг медичних послуг (включаючи медичні вироби) та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам держава гарантує за рахунок коштів Державного бюджету України, згідно з тарифом, для профілактики, діагностики, лікування та реабілітації у зв’язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв’язку з вагітністю та пологами;
– електронна система охорони здоров’я – електронна книжка пацієнта, електронний реєстр пацієнтів, електронний реєстр медичних закладів, лікарів і т.д.;
– надавачі медичних послуг – заклади охорони здоров’я усіх форм власності та фізичні особи — підприємці, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та уклали договір про медичне обслуговування населення з головними розпорядниками бюджетних коштів;
– реімбурсація — механізм повного або часткового відшкодування суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, вартості лікарських засобів, що були відпущені пацієнту на підставі рецепта, за рахунок коштів Державного бюджету України;
У державі функціонуватиме новий орган виконавчої влади – Національна служба здоров’я, на яку буде покладено саме виконання і втілення усіх тих змін, що декларуються цим законом.
Органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції можуть фінансувати місцеві програми розвитку та підтримку комунальних закладів охорони здоров’я щодо оновлення матеріально-технічної бази, капітального ремонту, реконструкції, підвищення оплати праці медичних працівників тощо.
Крім того, можуть створювати свої програми підтримки здоров’я окремих груп населення. Заклад охорони здоров’я може фінансуватися з трьох джерел. Перше джерело на рівні первинної ланки – укладання декларацій, договорів. На підставі кількості укладених договорів держава платитиме певну суму коштів. Друге джерело фінансування – це місцеві бюджети, які можуть дофінансовувати реконструкцію, будівництво, програми підтримки медиків. І третє джерело – програми розвитку деяких медичних напрямків. На прикладі нашої програми підтримки діалізних хворих.
Безкоштовно надаватиметься :
1) екстрена медична допомога;
2) первинна медична допомога;
3) вторинна (спеціалізована) медична допомога;
4) третинна (високоспеціалізована) медична допомога;
5) паліативна медична допомога;
6) медична реабілітація;
7) медична допомога дітям до 16 років;
8) медична допомога у зв’язку з вагітністю та пологами.
Іноземцям безкоштовно надаватиметься лише невідкладна медична допомога.
Обсяг коштів державного бюджету, який спрямовується на реалізацію програми медичних гарантій, тобто ті, які виділяються на медицину, повинен бути не менше 5% внутрішнього валового продукту. До вашого відома, наразі ми маємо лише 2,6 % від внутрішнього валового продукту.
Вперше у Законі прописуються права та обов’язки пацієнта.
Що стосується прав – отримання необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів належної якості; безоплатне отримання інформації про програму медичних послуг; вільний вибір лікаря пацієнтом (стосується тільки закладів первинного рівня); надання лікарям, третім особам права доступу до персональних даних; отримання від Уповноваженого органу інформації про осіб, які подавали запити щодо надання інформації, що міститься в електронній системі охорони здоров’я про такого пацієнта; оскарження рішень, дій чи бездіяльності надавачів медичних послуг;
У свою чергу, пацієнти зобов’язані: надавати достовірну інформацію для лікаря; проходити профілактичні медичні огляди в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади; виконувати медичні приписи лікаря та дотримуватися правил внутрішнього розпорядку надавача медичних послуг. На мою думку, це досить позитивний крок в плані законодавства.
Як відбувається порядок отримання медичної послуги? Пацієнт або законний представник пацієнта звертається до надавача медичних послуг в порядку встановленому законодавством.
Пацієнт (його законний представник) реалізує своє право на вибір лікаря шляхом укладання декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу. Надавачам медичних послуг забороняється відмовляти у прийнятті декларації про вибір лікаря. Сподіваюся, що все таки у подальшому буде розроблений механізм відмови від того чи іншого пацієнта.
В проекті передбачено, що лікар може відмовити в укладанні декларації у випадку, коли кількість укладених декларацій перевищуватиме 2 тис. пацієнтів.
Надання медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій, пов’язаних з вторинною (спеціалізованою), третинної (високоспеціалізованою), паліативною медичною допомогою та медичною реабілітацією здійснюється за направленням лікаря, який надає первинну медичну допомогу, або лікуючого лікаря в порядку, передбаченому законодавством, крім випадків, коли згідно із законодавством направлення лікаря не вимагається. Тобто на вторинному і третинному рівні так само буде здійснюватися надання медичної допомоги.
При наданні медичної допомоги в амбулаторних умовах лікарські засоби за програмою медичних гарантій надаються пацієнту на підставі рецепту лікаря суб’єктом господарювання. Це все безкоштовно або з незначною доплатою.
Також хотів би до вас довести, що при розрахунку тарифів та коригувальних коефіцієнтів базою для визначення компоненту оплати праці медичних працівників є величина, що є не меншою за 250 відсотків середньої заробітної плати в Україні за липень року, що передує року, в якому будуть застосовуватись такі тарифи та коригувальні коефіцієнти.
Це стосується не лише лікарів ПМСД, а усіх медичних працівників.
З 1 січня по 31 липня наступного року передбачається заключення декларацій і договорів між пацієнтами та лікарями первинного рівня.
Основною умовою того, що заклад первинної допомоги може функціонувати є зміна форми господарювання. Наразі ми працюємо як комунальний заклад. Для того, щоб в життя втілити всі зміни, які передбачаються ми повинні перетворитися в комунальне підприємство. Я вважаю, що ми зобов’язані зберегти систему первинної медичної допомоги в районі цілою і єдиною. Розпорошення є невигідним і неекономним. Тому звертатимусь до Славутської міської ради, Славутської районної ради, Берездівської та Ганнопільської громади з проханням підтримати ідею про наше перетворення в комунальне підприємство. Для керівника закладу в такому випадку надаватиметься набагато більше повноважень для того, щоб організовувати роботу первинної медичної допомоги. Заклад працюватиме на майні, яке закріплено за тією чи іншою громадою. Окрім збільшення повноважень керівника, збільшується і кількість організацій, які мають право контролювати, в плані опікунської і наглядової ради, членами яких може стати будь хто.
Для того, щоб ми повноцінно могли функціонувати нам потрібно розмежувати наші заклади, особливо в поліклініці.
Щодо відкриття нових амбулаторій загальної практики сімейної медицини. В селах у нас їх наявна достатня кількість, а у місті працюємо – до кінця року плануємо відкрити в м-ні «Сонячний». В подальшому працюватимемо над відкриттям в м-ні «Південий» та «Мокроволя». Що стосується фінансування, то на сьогоднішній день маємо дефіцит в сумі 425 тис. грн.
Міський голова Василь Сидор висловив своє бачення ситуації, що склалася. Зокрема, було озвучено, що не варто забувати про те, що фінансування медичної галузі, лікарні – це преференція держави. Всі ті недоліки і недофінансування, які допустив уряд при формуванні державного бюджету, тепер хочуть покласти на місцеві бюджети.
«Ми маємо сьогодні центральну районну лікарню, засновником якої є Славутська районна рада. Згідно з ст.85 бюджетного кодексу України заборонено фінансувати будь-яку бюджетну установу з двох бюджетів. Тільки Славутська районна рада може здійснювати фінансуваня, адже є юридичною особою, засновником даного закладу.
У проекті бюджету на 2018 рік передбачається 16,9 млрд. грн. вирівнюючої субвенції, але прогнозується, що вона фінансуватиметься через обласні державні адміністрації, які разом із департаментами охорони здоров’я будуть аналізувати ситуацію і додатково виділятимуть визначену суму.
Щодо дефіцитів. У державному бюджеті є кошти, які будуть розподілятися з Донецької і Луганської областей. Тому непокриті видатки, які у вас є, потрібно аргументувати, готувати відповідні запити. І є можливість того, що ви зможете отримати ці кошти до кінця року.
Результати цьогорічного соціологічного опитування показали, що одна із головних проблем, яка турбує славутчан – якість надання медичних послуг.
Я розумію те, що є проблеми, відсутні кошти. Але більше всього впевнений в тому, що потрібно змінювати механізм надання послуг. І вже сьогодні, не чекаючи закону, ви повинні над цим працювати.
Крім того, я хотів би бачити більшу активність медиків у відстоюванні своїх прав, побачити більш стійку позицію щодо майбутнього лікарні», – наголосив Василь Богданович.
І головне – фінансова підтримка, яку надають міський і районний бюджети, мала б бути прямо-пропорційна зростанню якості медичних послуг, а такого, за словами міського голови, поки не спостерігається.
Разом з тим секретар Славутської міської ради Світлана Медведєва констатувала, що чи не кожного пленарного засідання депутати міської ради піднімають тему негативних відгуків щодо якості медичного обслуговування. Вона висловила думку, що 30% проблемних питань можна вирішити на рівні «лікар-пацієнт».
Про формування довіри між ними також говорив і депутат міської ради Валерій Мельничук.
У свою чергу, лікарі висловлювалися і за взаємовідповідальність обох сторін: і лікарів, і пацієнтів.
Світлана Кузмінчук, заступник головного лікаря з медичної частини Славутської ЦРЛ:
«Кожного разу, коли відбуваються процеси реформування, все зводиться до того, що страждає медичний колектив, тому що, скорочувати скорочують, молоді спеціалісти не йдуть працювати, дехто працює за двох-трьох, всі можливі відсотки познімали і т.д. І як зазначив Віктор Дмитрович, що для того, щоб цього року вкластися в бюджет, ми ще повинні скоротити понад 50 осіб. Щоб медична допомога була якісною і кваліфікованою необхідно мати відповідне фінансування. Пропоную провести анкетування серед лікарів і дізнатися, чи вони задоволені своєю роботою, відношенням пацієнтів і влади до їх роботи. Це також сьогодні важливо для кожного».
Тетяна Квятковська – лікар невропатолог, голова районної організації профспілки працівників охорони здоров’я:
«Звичайно, такого відношення Міністерства охорони здоров’я до медичних працівників, яке є сьогодні не було ніколи. Три роки тому було ліквідовано санепідслужбу. ЦК профспілка медичних працівників подала судовий позов на державу. В цьому році, нарешті, виграно суд, в якому було зазначено, що це було зроблено абсолютно незаконно, але в цій ситуації уже неможливо щось змінити, тому що люди, які були звільнені уже працюють за кордоном, в інших структурах, в т. ч. у нашій лікарні.
З нашою державою важко знаходити спільну мову в політичних та юридичних питаннях.
Щодо медичних працівників. Більшість медиків працює із значним перевантаженням. Три роки я виконувала обов’язки психіатра, так як лікар був у декретній відпустці, отримуючи за це все 0,25 %, при чому, робота виконувалася уся. Цікаво, який би посадовець хотів би за 0,25 % виконувати роботу спеціаліста?! Ми хочемо, щоб люди отримували хороше медичне обслуговування, і щоб було якнайменше негативів, але і ви зрозумійте нас. Хочеться знайти порозуміння, адже ми усі працюємо маючи одну спільну мету».
Наталія Іващук, завідувач терапевтичним відділенням Славутської ЦРЛ:
«Можливо є якісь непорозуміння між лікарями і пацієнтами. Проте, далеко не завжди правий пацієнт. Мене цікавить – у яких галузях проводилося соціологічне опитування, тому що проблема незадоволення наданням медичних послуг є дуже розмитою, адже тут немає конкретики. Пацієнтів не цікавить, може лікар вночі прокинутись, чи ні, чи може він також почувається погано. Не у всьому і не завжди винен лікар, чи лікарня».
Хоча фінансування медицини є обов’язком держави, місто та район не залишаються осторонь її проблем. З боку керівників лікарняного комплексу необхідно звертатися до усіх державних інстанцій, депутатів Верховної Ради, Кабінету Міністрів, адже право на існування потрібно доказувати, захищати свій колектив на рівні Верховної Ради та Кабінету Міністрів, особливо зараз. У той же час покращення якості надання медичних послуг має бути у рівному співвідношенні із станом взаємовідносин «медичний працівник – пацієнт».
Прес-служба Славутського МВК