Інтерв’ю з міським головою Василем Сидором щодо підняття цін на енергоносії

 З 1 липня суттєво зростуть тарифи на опалення, якими вони будуть для Славути? Хто відповідає за їх встановлення?

Рішенням уряду з 1 травня цього року підвищено ціну на природний газ до 6879 грн за тисячу кубометрів. Тарифи для населення і комунальників стали такі самі, як і для промисловості. До того ж, згідно з рішенням Кабінету Міністрів, для українців більше не буде пільгової ціни за газ в опалювальний період – 3,6 гривні за кубометр. Ті, хто опалюють приватні будинки газом, сплачуватимуть за повним тарифом. Закономірно, що нова газова ціна позначиться на вартості централізованого опалення і постачання гарячої води, адже складова газу у цих тарифах складає на сьогоднішній день до 85 відсотків. Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сфері енергетики і комунальних послуг вже заявила про прийняття нею постанови про підвищення ціни з 1 липня 2016 року на теплову енергію та послуги центрального опалення на 75-90%. Так, з 1 липня 1 кубометр тепла для Славути коштуватиме 37,7 грн., для порівняння: Шепетівка – 38,48 грн., Волочиськ -38,56 грн., Старокостянтинів – 42,7 грн., Кам’янець-Подільський – 42,9 грн.

Наскільки ці рішення є доцільними, і хто перевіряє їх економічну обґрунтованість?

Ці питання неодноразово обговорювались з громадськістю, з депутатами, на засіданні виконавчого комітету міської ради. Ми не зовсім розуміємо логіку в прийнятті таких рішень і не бачимо підстав для підвищення цін. Зі слів керманичів держави чуємо, що ціна на газ відповідає ринковому рівню вартості палива, що це значний антикорупційний крок, який поставить крапку махінаціям, які проводились, щоб завищити обсяги споживання палива і т.д. А техніко-економічного обґрунтування немає. З цього приводу регіональне відділення АМУ, чимало міських голів підготували звернення до Уряду. Сподіваємось, що нас почують, інакше про якийсь комфорт та зручності прийдеться забути.

Наразі спостерігається тенденція закликів урядовців тиснути на місцеві теплоенергокомунальні підприємства, аби ті знизили тарифи на послуги. Наскільки виправдані ці заклики?

В умовах постійного підвищення цін на електроенергію та газ, коли їх складова в тарифах на комунальні послуги сягає до 85 відсотків, хіба можна говорити про зниження тарифів на послуги ? Якби ціни на енергоносії не піднімались, тоді можна було б шукати підстави для зниження тарифів. Такі спроби перевести стрілки на органи місцевого самоврядування є безпідставними та завідомо неправдивими, що вводять в оману українців.

Як завершився опалювальний сезон у місті? Чи багато проблем він виявив? Які заходи з енергозбереження в комплексі з підготовлювальними роботами необхідно зробити?

За результатами опалювального сезону роботу комунальних служб міста можна вважати зразковою: за весь сезон було лише 4 скарги. За рахунок впровадження енергозберігаючих заходів нам вдалося зекономити 600 тис. кубометрів газу. До початку опалювального сезону необхідно провести капітальний ремонт котелень, розташованих на вулицях Чкалова та Садовій, замінити 2 км тепломереж, здійснити ряд підготовчих та профілактичних заходів. Ми відповідаємо за технічну сторону і славутчан не підведемо.

Питання, що найбільше турбує славутчан,- це тарифи на воду. Чи будуть вони переглядатися? Адже у славутчан побутує думка: раз Славута розташована на воді – значить тарифи на воду повинні бути мізерними.

Звичайно, проблем з водою у місті немає: джерела, озера, річка – це все доступно. Але є питання транспортування води до споживача. Це величезний і затратний процес трьох етапів підйомів води до споживача, її очистки. Вода, яка постачається містянам, досить якісна. Але через старі заржавілі труби частково є проблеми з вторинного забруднення Над цим необхідно працювати.

Складова на електроенергію у тарифі на воду закладена у розмірі 1,68 грн за 1 кубометр, хоча на сьогодні її вартість становить 2,02 грн. Це 1 млн 400 тис. грн. збитків на рік для «Водоканалу» лише за рахунок підняття цін на електроенергію. Звісно, у зв’язку з підвищенням тарифів на енергоносії будуть переглядатися тарифи й на воду. Якби ціна на них не піднімалася, то за рахунок досить серйозних енергозаощаджувальних заходів, які проведені водоканалізаційним підприємством, ціни вдалося би втримати. Тарифи на водопостачання встановлює державний регулятор НКРЕП. Якщо не буде прийнята постанова про перекриття різниці тарифів – будуть прийматись рішення про підняття ціни.

Чи можуть субсидії врятувати від комунальних збитків та зубожіння населення? Чи не є цей шлях тупиковим?

З однієї сторони, субсидії – це реальна підтримка соціально-незахищених верств населення, а з другої сторони, коли відсоток населення, який отримує їх, становить 60, а прогнозується до 90 – це викликає суперечливі думки.

Ми рік тому озвучували проблемні питання субсидіювання перед вищим керівництвом держави. Механізм переведення субсидій на приватні компанії, а не адресна допомога людям – це економічно невигідний шлях. Він несе дві біди: населення не зацікавлене в проведенні заходів з енергоефективності, і друге – відмиваються кошти, виділені з державного бюджету, які належать усім українцям, що могли піти на підняття заробітних плат, пенсій. У всьому світі спочатку формують доходну частину громадян, а тоді – витратну: харчування, одяг, комунальні платежі. У нас же – не зрозуміло як. Чи може людина із заробітною платою 4000 тис. грн. сплачувати за опалення 2,5 тис. грн.?

Переведення усіх на субсидії – це корупційна схема, в якій зацікавлена невелика кількість людей, щоб забрати гроші в кожного українця. Якщо раніше гроші відмивалися через фінансування програм, то зараз заробляють на кожному українцю. Ті 30 мільярдів гривень субсидій, які мали б піти на підвищення соціальних стандартів, на здійснення першочергових заходів з енергозбереження перекочуються з одного місця в інше.

У 2015 році для населення міста нараховано 45 млн. грн. субсидій; на сьогоднішній день заборгованість держави перед комунальними підприємствами, ЖКО, газовим господарством складає 32 млн. грн. В залежність поставлені і люди, і комунальні підприємства міста, до яких не надходять вчасно кошти, внаслідок – їх не вистачає на заробітні плати працівникам, на сплату податків.

Тому – це не просто економічно неправильний, а й злочинний шлях, який може призвести до банкрутства комунальних підприємств, та шкодить державі через відсутність будь-яких стимулів для здійснення заходів з енергозбереження.

З 1 липня українці житимуть за новими правилами щодо утримання будинків та прибудинкових територій, управлятимуть самі. Чи готові славутчани до цього, чи добре обізнані з новими правилами? Чи багато буде тих, хто шукатиме управителя?

Інформаційний простір у нас відкритий і у будь-кого є можливість отримати інформацію та навчитися. Ми проводимо постійні навчання на місці, пропонуємо кваліфіковані навчання у великих містах, залучаємо громадські організації, фіскальні служби, інші державні органи для роз’яснень законодавства, для обміну досвідом -успішно функціонуючі об’єднання співвласників не лише нашого міста.

Питання створення відповідального власника є питанням номер один для всіх нас. Але сам механізм створення і функціонування потребує вдосконалення та доопрацювання на рівні Верховної ради, спільного обговорення на місцевому рівні, пошуку прийнятних для міста шляхів вирішення проблем. Звичайно, обговорювати ці питання набагато краще з уже створеними ОСББ (у місті налічується 31 таке об’єднання). Відрадно бачити ініціативу та зацікавленість людей, як формується відповідальний господар у місті. Вже на сьогодні вони мають кошти і можуть вирішувати, куди саме їх розподілити. Надалі будем опрацьовувати питання державних важелів: залучення державних коштів через програми, зокрема, уже існуючі з проведення заходів з енергозбереження, гранти тощо. Це питання професійних фахівців і після того, як люди визначаться з формою управління будинку, міська влада візьме на себе обов’язки з організації професійного навчання.

Чи буде вирішено питання пільгового перевезення? Як бути, якщо з державного бюджету фінансування на цю пільгу не надійде?

В січні народні депутати заявили про те, що помилилися при голосуванні за ЗУ «Про Державний бюджет на 2016 рік» і виправлять ситуацію. Справді, зміни до закону були внесені, але Президент так і не підписав їх в т.ч. і про фінансування професійно-технічної освіти. Народні депутати обіцяли, що подолають вето Президента, але так і не зробили це. Вони ніби з розумінням відносяться до проблем громад, годують нас обіцянками, але на справі виявляється зовсім інше. Нам вдалося закрити заборгованість перед перевізниками за минулий рік з обласного бюджету. Виділити кошти з міського бюджету у цьому році зможемо лише частково. З цього приводу направили не одне звернення до центральних органів влади. Нас не почули – тому готуємо судовий позов до Кабінету Міністрів України у зв’язку з невиконання ними своїх обов’язків.

Які шляхи вирішення посталих перед громадами проблем ви бачите? .

Ми бачимо у багатьох людей розчарування, уже безнадію та відчай. Але кожному необхідно починати із себе: «Що я зробив для людей і для свого міста?».  Дуже неприємно, коли у місті продовжуються факти викрадення декоративних кущів, висаджених дітьми, контейнерів для сміття, будівельних матеріалів. Так, наприклад, при виконанні робіт з благоустрою в мікрорайоні «Сонячний» «дбайливими господарями» викрадено 100 метрів плитки, завезеної для викладення тротуарів.Невже ми настільки втратили моральність, повагу один до одного, що самі обкрадаємо себе?

Позитивні зміни розпочнуться в країні лише тоді, коли ми почнемо поважати себе, людей, які поряд з нами, своє місто, свою Україну. Коли конкретними справами будемо це підтверджувати, чинити шляхетно та відповідально. На своїй споконвічній, щедрій, багатій землі український народ зобов’язаний бути господарем, приречений жити у вільній, демократичній державі.

Прес-служба Славутського МВК.

Розміщенно в Без категорії