До відома славутчан!

Кафедра географії природничо-географічного факультету Вінницького державного педагогічного факультету імені Михайла Коцюбинського на своєму засіданні 06 квітня 2016 року (протокол № 16) на прохання громадськості міста Славути Хмельницької обл. розглянула лист члена Національної спілки краєзнавців України Станіслава Францовича Ковальчука на предмет можливості повернення річці Утка, яка протікає Славутою її первісної назви.

Картографічні джерела, зокрема люб'язно надані п. С.Ф. Ковальчуком, а також літературні й інші інформаційні ресурси, опрацьовані співробітниками кафедри географії свідчать про наступне.

З історії й гідрономіки (науки про походження назв річок) добре відома безліч випадків, коли одна і та ж річка мала різні назви у верхів'ях, середній і нижній течіях. Не є виключенням і нинішня ситуація з назвою притоки р.Горині, яка протікає Славутою.

Формування назв річок «Богушівка й «Утка» відбувалося у далекі часи і пов'язані з означенням характеру місцевості по якій ці річки протікали. Як вірно зауважує дописувач листа, старослов'янське слово «богушівка» походить від слова «бог», означало річку, яка протікає заболоченою місцевістю. Водотік під назвою Утка, найімовірніше, не пов'язаний із російським словом «утка», а є сплавом тюрської та слов'янської генези.

У минулому серед тюркських народів в означення трави широко вживаним було слово «ут», причому воно означало не просто траву взагалі, а траву соковиту, багату поживними речовинами. Слов'яни рідко замінювали укорінені назви, вони лише пристосовували їх для зручної вимови. З допомогою суфіксу «ка» гідронім набув іншого звучання, але не втратив першопочаткового «качка – це річка з хорошою травою у заплаві». Річки з подібною назвою досить часто зустрічаються у Сибіру, на що зауважували його дослідники (Миллер Г.Ф. «История Сибири», т.1, с.210). 

Отже, назви обох річок є породженням та віддзеркаленням історичної уяви про річкове довкілля у житті населення території Славутчини.

На підставі одержаних результатів на наше переконання, річці, яка витікає з під с. Хутір Шепетівського району й протікає через с. Романіни і м. Славуту необхідно повернути першопочаткову історичну назву, себто Богушівка. Річку ж, витоки якої знаходяться на північ від залізничної станції Цвітоха варто і в подальшому іменувати Уткою та вважати лівою притокою Богушівки. Необхідні корективи стосовно цих гідронімів бажано буде внести на нові мапи.

З повагою, завідувач кафедри географії
Вінницького державного педуніверситету
імені Михайла Коцюбинського проф. Денисик Г.І.

Заступник декана з наукової роботи
природничо-географічного факультету
Вінницького державного педуніверситету
імені Михайла Коцюбинського проф. Гудзевич А.В.

Прес-служба Славутського МВК.