Як уже повідомлялося в попередньому номері газети міський голова Василь Сидор побував з навчальним візитом, присвяченим передачі польського досвіду реформ, використанню передвступних програм і практичної презентації компетенції польського самоврядування  у м.Сопот (Польща).
Першим пунктом порядку денного стала зустріч із представниками влади і управління міста. Мер міста Сопот Яцек Карновскі та Василь Сидор на початку зустрічі обмінялися пам’ятними подарунками. Далі Василь Богданович познайомився з секретарем міста Войцехом Землею та головою Ради міста – В’ячеславом Аугустиняком. Під час зустрічі керманичі міста розповіли українським делегатам про роль місцевого самоврядування  та про процес децентралізації влади у Польщі.
На прохання славутського міського голови бургомістр організував програму на час перебування, яка відповідала інтересам та потребам нашого міста. За короткий час Василь Богданович ознайомився з роботою окремих організацій, установ та органів місцевого самоврядування.
До вашого відома подаємо інформацію про основні сфери управління місцевого самоврядування в Польщі.
Медицина
У Польщі існує чотири види медичної системи: англійська (безкоштовна, усе фінансує держава), німецька Бісмарка (50% фінансується через касу хворих, 50% безкоштовна), система Семашка, що діяла ще в СРСР (частина витрат фінансується з бюджету) та страхова медицина, яка завойовує позиції у всьому світі. Саме така система нині ефективно працює у Польщі. Перш за все страхова медицина має кошти на лікування хворих, на оснащення лікарень медикаментами, апаратурою. Поляки, аби система справно працювала, сплачують сім відсотків податку. Медицину там поділено на дві частини: гостру і хронічну. Якщо лікар вважає, що людині треба зробити УЗД чи МРТ, то він скеровує на безкоштовне обстеження. Коли ж люди бажають пройти обстеження без направлення лікаря – сплачують гроші.
У Польщі є лікарні залежні від приватних фірм, і є такі, що підпорядковані гмінам. Але ці медзаклади співпрацюють зі страховим фондом, який купує всю апаратуру. У Польщі немає лікарень для, скажімо, СБУ, міліції тощо.
Приватна клініка може отримати дотації з європейських фондів на сучасне обладнання та реконструкцію приміщення, яке має відповідати міжнародному сертифікату якості ISO. На побудову клініки допомога від Європейського союзу надходить у межах 20 відсотків від загальної суми, що потрібна.
Щодо державної медицини таке фінансування може сягнути і 80 відсотків від усієї вартості.
Безпека міста
Охорона порядку
У місті функціонують різноманітні державні та самоврядувальні неурядові служби, діяльність котрих сконцентрована на охороні здоров’я, безпеці та житті людей, що проживають чи тимчасово перебувають у місті.
Поліція – це офіційна державна служба, покликана забезпечити безпеку людей, збереження майна, а також охорону громадського порядку.
Міська служба охорони
Особливим різновидом поліції у місті є служба охорони порядку (Straż miejska). Це муніципальна служба, яка утворюється радою даного міста і до обов’язків котрої належить нагляд за дотриманням громадського порядку на його території. Муніципальна охорона має права, певною мірою схожі до прав поліції. До міського патруля можна звернутися в критичній ситуації. Крім того, муніципальна охорона уповноважена штрафувати за різного роду правопорушення на території міста – за паркування у недозволеному місці, порушення громадського спокою (наприклад, вживання алкоголю в заборонених місцях і т.д). Також до обов’язків цієї служби входить забезпечення правопорядку в публічних місцях, контроль за дорожним рухом, допомога на місці аварії, охорона місць загального користування.
Пожежна охорона – це служба порятунку, яка займається боротьбою з пожежами та їх профілактикою, а також протиборством із іншими загрозами людському життю (крім злочинності). До обов’язків пожежників належить також ліквідація наслідків стихійних лих та катастроф. У відділі пожежної служби у Сопоті налічується 29 працівників. Також до роботи залучаються волонтери зі своєю технікою, які допомагають здійснювати відповідні завдання.
Служба порятунку на воді
Добровільні загони служби порятунку на воді – це товариства, які мають загальнодержавне значення і об’єднують добровольців, відданих справі порятунку на воді. Рятівники слідкують за безпекою туристів в акваторіях, призначених для купання та занять різними видами водного спорту.
При виникненні непередбачених ситуацій в Сопоті, як і у інших містах Польщі діє номер 112 (стандарт системи GSM), який є найбільш відомим телефонним номером термінової допомоги. За цим номером вас з’єднують з потрібними службами незалежно від використовуваної вами мережі. За цим номером можна отримати будь-яку допомогу.
Велика увага у Польщі приділяється безпеці громадян, охороні порядку. Можливість корупції виключена. Міська варта контролює порядок та спокій у місті, а поліція займається кримінальними справами. Дотримуватися правил громадського порядку стимулює ефективна система штрафів.
Недержавні організації
Діяльність неурядових організацій в Польщі полягає не лише в задоволенні потреб суспільства, але й надає можливість кожній людині впливати на процеси, що відбуваються в державі. В Сопоті є близько 350  організацій, з яких діє лише 150.
Неурядовою організацією в Польщі може бути також, організація, котра не є юридичною особою. Окрім того, неурядова організація може здійснювати господарську діяльність, якщо всі доходи від такої діяльності призначаються на досягнення статутних цілей.
В Польщі існує дві основні форми самоорганізації громадянського суспільства, а водночас – основні типи неурядових організацій – товариства та фундації.
Як фундації, так і товариства, підлягають обов'язковій реєстрації в реєстрі об'єднань, інших громадських і професійних організацій, фундацій та публічних закладів опіки Державного судового реєстру. З моменту реєстрації ці суб'єкти набувають юридичного статусу.
Товариство є об'єднанням осіб, котрі прагнуть реалізувати певну спільну мету. Ціль товариства не обов'язково повинна бути суспільно важливою, тобто товариство може реалізовувати інтереси вузької групи осіб (наприклад, товариство прихильників відпочинку в горах). Товариства в Польщі поділяються на звичайні товариства, зареєстровані товариства, об'єднання товариств та спортивні клуби, що функціонують у формі товариств.
Звичайні товариства окреслюються як спрощена форма організацій. Вони не мають статусу юридичної особи і реалізують свої цілі, опираючись на положення про діяльність.
Єдиним дозволеним джерелом отримання коштів звичайного товариства є членські внески.
Для того, щоб отримати статус юридичної особи, товариство повинно пройти реєстрацію в Державному судовому реєстрі. Зареєстроване товариство може отримувати дотації та гранти, брати участь у конкурсах на отримання фінансування, укладати умови про надання соціальних послуг, проводити господарську діяльність, створювати об'єднання, залучати юридичних осіб до своєї діяльності, створювати регіональні відділення, подавати заявки на отримання статусу організації суспільної користі.
Серед цілей, для реалізації яких може бути створена фундація, виділяють, зокрема, такі, як: охорона здоров'я, розвиток економіки та науки, освіти і виховання, культура і мистецтво, опіка і суспільна допомога, охорона середовища і культурної спадщини.
Фундація утворюється шляхом повідомлення засновника про її створення і виділення певних коштів на реалізацію цілей фундації. Іншими словами можна сказати, що фундація – це капітал (гроші, цінні папери, рухоме та нерухоме майно), призначений засновником на реалізацію важливих соціальних або економічних цілей. Згідно з польським законодавством, не можна бути членом фундації, а лише обіймати певну посаду в керівних органах.
Відповідно до польського законодавства, фундації підлягають обов'язковій реєстрації в Державному судовому реєстрі. З моменту винесення судом рішення про внесення фундації до реєстру товариств, інших громадських і професійних організацій, фундацій та публічних закладів охорони здоров'я, фундація отримує статус юридичної особи.
Загалом слід зазначити, що можливості діяльності та отримання коштів в Польщі є однаковими як для товариств, так і для фундацій. Основні відмінності полягають у способі утворення та внутрішній структурі організації.
Громадський бюджет
«Громадський бюджет» – це складова частина загальноміського бюджету, коли мешканці самостійно визначають, на які потреби повинні йти кошти, які належать громаді. В Польщі такі бюджети мають практично всі головні міста країни.
Є декілька  шляхів визначення найбільших проблем, які турбують громадян. Одним із них є анкетування. Кожного року жителям надсилаються бюлетені, в яких зазначено перелік робіт до виконання. Люди обирають, те, що найбільше їх турбує і направляють ці бюлетені до Ради міста. Там же оцінюються кошти, які потрібно на виконання поставлених цілей. Також є інший варіант – люди на зборах (будинкових, вуличних тощо) вирішують, які проблеми для них є найактуальнішими, та обирають зі свого середовища представників, які узгоджують пропозиції з юридичними службами міста. Якщо запропоновані проекти можна реалізувати, то міська влада просто зобов’язана схвалити рішення пересічних громадян.
Сопот у 2011 році став першим містом у Польщі, яке запровадило громадський бюджет. І хоча суми громадського бюджету не є надто великими, але все ж вони є стимулом для того, аби міські громади брали активнішу участь в управлінні рідним містом.
Впровадження механізму “партиципаторного бюджету” дозволяє розширити діалог з місцевою громадою, максимально враховувати думку жителів міста у частині формування місцевого бюджету, більш чітко визначити пріоритети мешканців та підвищити рівень прозорості процесу прийняття рішень міською владою, отже й рівень довіри громади до міської влади.
Продовження читайте у наступному номері газети.
Прес-служба Славутського МВК

