«Ми відповідаємо за тих, кого приручили»

Собака – друг людини! Собака – вірний охоронець! Такі сталі поняття ще з дитинства супроводжують кожного з нас. Захищати, охороняти, рятувати та радувати є основними, якщо можна так висловитись, функціями собаки. Та до цього списку, на жаль, додалось ще декілька характеристик: нападати, кусати, травмувати. Все частіше у пресі, на телебаченні, в Інтернеті з’являється інформація про напади собак на людей. Також ми можемо натрапити на повідомлення, що агресія окремих порід собак це лише видумка засобів масової інформації, що не існує такого поняття, як бійцівська собака і взагалі наймилішим створінням на землі є бультер’єр і натягувати на цього лагідного песика намордник просто по-варварськи. Звичайно, кожен має право на думку. У будь якому разі, впадати в крайнощі не потрібно, адже на думку експертів, зокрема ІПС-кінолога Кам’янець-Подільського МВ УМВС України в Хмельницькій області, сержанта міліції Романа Владиславовича Корецького причиною нападу собаки на людину, чи домашніх чи безпритульних собак є захист своєї території. Тобто ви мимоволі вторглися в той простір, який собака вважає своїм і відповідно намагається захистити. Також стати жертвою нападу собаки можна через її неправильне дресирування, особливо це стосується бійцівських порід. Напасти може хвора на сказ собака або та, яку застосував проти вас сам господар. «Ні в якому разі не потрібно тікати від собаки. Оскільки це заздалегідь програшний для вас варіант. Звичайно, якщо поблизу вас є під’їзд чи високий паркан і ви можете там сховатися, це також один з варіантів залишитись цілими та неушкодженими. Якщо собака вже напала на вас, то намагайтесь підставити під удар руку, оскільки це стане для вас менш травматичним. Можете намотати на руку верхній одяг, що також значно зменшить, а часом і вбереже вас від травмування. Якщо ви маєте під руками чи то палку, чи парасолю, чи інший предмет який може вас захистити обов’язково його використайте. Але якщо на вас напали більше двох собак, то краще палкою не махати, а завмерти. Тоді є шанс, що собаки втратять до вас інтерес», – наголошує Роман Владиславович, – Не повертайтеся до собаки спиною чи боком, а обличчям і не роблячи різких рухів, потроху спробуйте покинути її територію. Найбільш уразливими місцями собаки є кінчик носа, перенісся, пах, середина спини, основа черепа, сонячне сплетіння, живіт, язик. Головне зберігайте спокій, оскільки відчувши ваш страх та свою перевагу собака обов’язково атакує».
Часто на вулицях нашого міста ми можемо спостерігати як вигулюють собак. Найулюбленішими місцями чомусь і досі залишаються ділянки, неподалік дитячих майданчиків, садочків, місця найбільшого скупчення людей. Цікаво, смішно, а деколи і боязко споглядати, як міцний вгодований боксер вигулює свою хазяйку, бабусю, яка навряд чи втримає пса коли той захоче випробувати гостроту своїх зубів на кішці, іншій собаці чи людині. А ще ми можемо зустріти дитину років 11-13 яку волочить за собою підбультер’єр. І найголовніше собаки абсолютно вільні робити усе, що вони хочуть. Це ще може пощастити якщо нам зустрінеться собака хоча б на повідку. Бо про намордник говорити нічого. Таке враження, що наші любителі екстремального співжиття з бійцівською собакою навіть і не чули про такий вид захисту. Звичайно, у першу чергу за собаку відповідає її господар. Оскільки лише він може зроби так, щоб його улюбленець не зашкодив іншим. Особливо ще дивує, коли ці ж господарі кажуть: «Не ходіть біля мого двору, бо моя собака може перестрибнути та покусати». Цікаво чи взагалі така людина думає, що говорить і чи варто їй дозволяти тримати у себе пітбультер’єра.
Отже, бійцівські породи собак, яких найбільше полюбляють славутчани: пітбультер’єр, бультер’єр, боксер, ротвейлер, бульдог та тер’єр. Наприклад пітбультер’єри заборонені в більшості країн Євросоюзу, але в США і в країнах СНД порода дозволена. Вони вважаються надзвичайно агресивними, хоча насправді в більшості випадків причиною нападу стають або власники собак, або ж постраждалі. Проте, саме ця порода заборонена в більшій кількості країн, чим будь-яка інша. Чому славутчани обирають саме ці породи собак? Важко сказати. Можливо таким чином вони почуваються у безпеці чи це певна дань моді. Можливо це круто. Тільки тренувати таку собаку потрібно у спеціальних закладах зі спеціалістами-кінологами. Можливо тоді вона й буде надійним другом та охоронником.
«У місті Славута та у Славутському районі зареєстровано 13369 тис собак, щеплено від сказу 13085 тис собак. За минулий рік було покусано 150 осіб. 36 осіб одержали медичну допомогу. За минулий рік у нас наявні 5 випадків захворювання на сказ у тварин – 3 лиси, 1куниця та 1 борсук. Це говорить про те, що щеплення які ми проводимо серед собак дають позитивний результат, тобто захворювання виявлялись лише у диких тварин. Якщо трапляються випадки захворювання тварин на сказ, то у районі виявлення хвороби оголошуються карантинні обмеження і протягом місяця проводяться відповідні міроприємства аби запобігти розповсюдженню хвороби: вакцинації, постійний нагляд, – розповідає заступник начальника Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини Михайло Олексійович Сологуб, – Якщо все таки вас покусала собака, то одразу потрібно звернутися до лікаря, тому що є небезпека занесення до рани інфекції, а також захворіти, зокрема на сказ. Це захворювання вірусної природи, яке може виникнути після укусу зараженої тварини, чи попадання її слини на пошкоджену ділянку вашого тіла та характеризується важким ураженням нервової системи. Сказ, на жаль, не піддається лікуванню, і в основному може закінчитись летально. Коли до медиків звертається людина, яку покусали, вони, в свою чергу, обов’язково надають усю інформацію ветеринарам. Тоді ми одразу починаємо нагляд за твариною аби виявити чи є вона носієм небезпечної хвороби. Протягом 10 днів ми спостерігаємо за твариною і якщо вона клінічно здорова, адекватно поводиться, немає ніяких відхилень від норми, ми повторно її щеплюємо та повертаємо господарю. Якщо травмована людина не може точно вказати яка саме собака її покусала, тобто тварина була безпритульною чи домашня собака, яка побігла в невідомому напрямку, то тоді в обов’язковому порядку постраждалий повинен отримати курс антирабічної допомоги».
Що стосується безпритульних собак, то у нашому місті є собачий притулок, який був створений у 2007 році. На даний час там перебуває 13 собак, 7 з яких стерилізовано і вони знаходяться в спеціальному, для кожної окремому вольєрі, аби відновитися після операції. Реабілітаційний період триває близько двох неділь. «Працівниками ККП проводиться відловлювання безпритульних собак. Як тільки вони потрапляють до притулку, спеціалісти ветеринарної медицини обстежують їх. Собак у притулку годують два рази на день: сухим кормом та кашами. Їх лікують, якщо це необхідно, щеплюють та стерилізують. Після повного відновлення, собак відпускають на волю, – зазначає начальник Комбінату комунальних підприємств Сергій Петрович Смернін, – Керуючись Положенням про притулок для тварин, безпритульні собаки після відповідних медичних заходів повертаються до ареалу їх перебування або їм шукають власників. У нашому притулку існує така практика, коли люди приходять і обирають собі собаку. Ми їм наголошуємо на тому, що вони відповідальні за тварину, мають гуманно з нею поводитись та не викинути її через деякий час на вулицю. Для кожної собаки, яка перебувала у притулку, перед тим як її випустити ставиться кліпса з номером, який вноситься до реєстру. Що стосується кількості безпритульних собак у нашому місті, то тут багато залежить від самих людей. Оскільки основною причиною їх появи є саме неналежний догляд за собаками самими господарями. Часто вони їх просто викидають на вулицю або ж не тримають на прив’язі чи у вольєрах і вони вільно розгулюють по місту. Якби господарі краще слідкували за своїми тваринами, то можливо і безпритульних собак було б значно менше».
«Декілька разів на місяць ми перевіряємо міський собачий притулок, робимо щеплення, лікуємо та стерилізуємо, – розповідає Михайло Олексійович Сологуб, – На даний час умови перебування собак у притулку прийнятні. Звичайно, немає меж до вдосконалення, і усі, хто займається притулком намагаються зробити усе можливе, щоб притулок функціонував і знаходився на належному рівні. Усі наші зауваження по санітарному стані притулку, умовах утримання, догляду та годівлі повністю враховуються та стають кращими».
Що ж, у нашому місті широкий вибір собак. Усі вони мають повне право на довге та щасливе існування. За домашніх улюбленців відповідають їхні господарі, безпритульними вони стають також з легкої руки самої людини. Та як би ми не любили своїх домашніх тварин, чи як би нам не було шкода милої собачки, яку викинули на смітник, ми не маємо права нехтувати елементарними засобами безпеки, які, якщо вам байдуже до власного здоров’я, вбережуть хоча б вашого сусіда. Для домашніх тварин, чи бійцівська вона чи ні існують такі правила утримання: обов’язкова реєстрація нової тварини, щеплення, вигулювання на короткому повідку та в наморднику. Якщо це безпритульна тварина і вам її шкода, намагайтеся не прикормлювати її біля під’їздів, оскільки ви не єдині, хто там мешкає. Можете нагодувати песика подалі від будинків, можете знайти йому господаря або забрати для себе. Пам’ятаймо, тільки ми, ніхто інший, відповідаємо за тих, кого приручили.
ВеронікаЧернега

Розміщенно в Без категорії