Що необхідно для того, щоб стати справжнім вихователем?
Передусім, любити маленьких дітей, мати бажання працювати з ними. І ось уже 25 років, вихователь дошкільного навчального закладу №2 «Подоляночка» Нагурна Тетяна Петрівна щоранку з любов’ю в серці поспішає до своїх вихованців. Лагідно, з щирою доброзичливою посмішкою зустрічає батьків. По-особливому уважна в ранішні години до кожної дитини, яку зустрічає з теплом і ласкою.
Це – педагог за покликанням. Вона вміло працює з колегами, правильно планує щоденну роботу з дітьми та батьками. Її потенціал не вичерпаний. Це особистість, яка постійно самовдосконалюється. За роки плідної праці, наша Тетяна Петрівна, має багато напрацювань, які варті вивчення та розповсюдження.
Вивчаючи особливості своїх дошкільнят, їх інтереси, здібності, вона постійно знаходиться в процесі творчого пошуку.
У роботі використовує освітні технології, орієнтовані не тільки на передачу готових знань, а й на формування вміння розуміти та визнавати іншу точку зору, організацію творчої співпраці, повагу до особистості дорослого чи малюка. Тетяною Петрівною розроблено творчий проект «Метод проектування в українознавстві».
А почала вона цю складну роботу з найпростішого: спочатку вивчила декілька козацьких ігор спортивного характеру, потім організувала гурток. Вихователь разом з дошкільниками читала книги, дивилась фільми, проводила розваги, заняття, свята, просто цікаві бесіди. Їй допомагали батьки, бабусі й дідусі, цим питанням зацікавився і сам міський голова Василь Богданович Сидор, який запропонував їй створити в закладі Залу козацької слави.
Ідея працівникам закладу сподобалася. Тож, швидко всі до праці. Тетяна Петрівна була одна із найактивніших педагогів, яка вивчала побут козаків, їх життя в минулому і сьогоденні. Нею власноруч виготовлено макети куреню, вогнища, литаврів, гармат, зробила вона навіть козацький корабель «Чайка».
Робота над вивченням цього питання продовжується і сьогодні. Вона, як керівник музею, радо зустрічає гостей у Залі козацької слави, музеї народознавства. Наші маленькі екскурсоводи доступно та з радістю розповідають про життя козаків, їх побут та перемоги. Дівчатка отримують масу вражень від практичної роботи: вишивання одягу, створення народних іграшок власними руками, облаштування української світлиці.
Кожного року, на свято Покрови, в нашому закладі проходить дійство «Посвяти в козачата», за участю міського голови В.Б.Сидора, членів міського управління освіти, гостей міста, батьківської громади. Тетяна Петрівна щоразу, по-особливому, готується до цього відкритого заходу, адже вона є його ведучою, яка з хвилюванням та радістю представляє до вступу в козачата своїх гуртківців – старших дошкільнят. Вона ділиться з хлопчиками своїми знаннями, вчить їх бути сміливими, на заняттях з фізкультури та на прогулянці загартовує в них козацький дух.
Цей педагог не тільки шанує минуле, а й іде в ногу із сучасним. Потяг до прекрасного, до мистецтва, до життя – це так необхідно тендітній маленькій душі, що починає свій шлях у цьому цікавому, складному та невгамовному світі. І особливу роль тут грає вона – вихователь. Завдяки її правильно спланованій роботі, розкривається талант дитини і відбувається її розвиток. Цілком природно, що саме на мистецтво Тетяна Петрівна покладає найвідповідальніше завдання – виховання духовно здорової дитини та розвиток її творчого потенціалу, адже саму її Бог наділив різними талантами: вона вміє шити, вишивати, гарно малює, вміло вирізає, оволоділа новими техніками оригамі, квілінгу, а як вміло вона працює з ниткою. В її «золотих руках» народжуються неповторні експонати мистецтва, які є зразком для дітей та прикрасою групи. Дуже цікавим ще є світ ниткографії, або, як Тетяна Петрівна іще її називає – «пухнастої» аплікації. Це новий вид мистецтва яким оволодів цей педагог. Саме тут дитина може фантазувати, маніпулювати з ниткою різними способами, створюючи при цьому образ курчатка, рибки, змії, доповнюючи натюрморт смачними яблуками, медовими грушами
Повсякденна систематична праця цього творчого педагога визнана кращою в місті. Її група «Соняшник» у міському конкурсі «На кращий куточок із зображувальної діяльності» була відзначена дипломом І ступеню, а у цьому році , вона є переможцем міського етапу Всеукраїнського конкурсу «Вихователь року – 2013». На належному рівні представила дошкілля Славути на обласному конкурсі у Хмельницьку.
Сьогодні батьки вихованців щиросердечно радіють, що вихователем їх дітей є саме Тетяна Петрівна, а ми, працівники закладу, гордимося тим, що маємо такого досвідченого, творчого, мудрого педагога.
Дякуємо їй за гарну, плідну роботу, і бажаємо успіхів у подальшій праці з дітьми.
Л. І. Бродюк,
вихователь-методист