Система гарантій прав людини і громадянина в демократичній державі

Під гарантіями прав людини та громадянина розуміють систему соціально-економічних, моральних, політичних, юридичних умов, засобів і способів, які забезпечують їх фактичну реалізацію, охорону та надійний захист.
Без гарантій права свободи та обов'язки людини і громадянина перетворюються на своєрідні «заяви про наміри», що не мають ніякої цінності ні для особи, ні для суспільства.
Згідно з принципом гарантованості прав людини і громадянина закріплення найва-жливіших з них у Конституції України здійснюється одночасно з фіксацією відповідних га-рантій як безпосередньо в статтях Конституції, так і в чинному законодавстві.
Суб'єктом, на якого покладаються обов'язки щодо гарантування прав людини і гро-мадянина, є держава. Роль держави як головного гаранта прав людини і громадянина випливає зі змісту статей Конституції України, і ця функція реалізується за допомогою різних правових засобів через усю систему органів державної влади.
Особливе місце в цій системі посідає Президент України гарант прав і свобод люди-ни і громадянина (ст. 102 Конституції України). Верховна Рада України здійснює захист прав і свобод людини і громадянина через відповідну законодавчу діяльність (ст. 92 Конституції України), призначає на посаду та звільняє з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (ст. 101 Конституції України). Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина (ст. 116 Конституції України).
На жаль, права людини і громадянина все ще не стали в Україні реальною цінністю. Це зумовлено насамперед бюрократизацією та корумпованістю державних структур, фор-мальним характером багатьох демократичних інститутів, нерозвиненістю ринкових відносин, що створює труднощі на шляху формування правової держави і громадянського суспільства в нашій країні. Проблема прав людини поки що не сприйнята більшістю керівників різного рівня як пріоритетна. Переважна більшість наших співвітчизників не має чіткого уявлення про свої права, надто про форми і методи їх захисту.
В цих умовах дуже важливою є діяльність усіх конституційних органів країни по за-хисту прав людини. Разом з судовою гілкою влади суттєву роль мають відігравати і позасу-дові механізми такого захисту. Як свідчить світова практика, одним із найефективніших механізмів позасудового захисту прав людини є інститут омбудсмана. В нашій державі – це Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (далі Уповноваженого). На нього згідно з Конституцією України покладено парламентський контроль за дотриманням конституційних прав людини та розгляд звернень громадян щодо захисту їхніх прав.
Виконуючи свої конституційні обов’язки, Уповноважений з прав людини постійно проводить системний моніторинг стану дотримання прав людини органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, результати якого пода-ються Верховній Раді України у щорічних доповідях Уповноваженого.
Отже, вищезазначене зумовлює призначення нормативно-правових гарантій, які містяться в Конституція і законах України та полягає в тому, щоб забезпечити найсприятливіші умови, за яких закріплений у Конституції України статус людини і грома-дянина став би юридичним і фактичним соціальним становищем кожної особи. Гарантії, та-ким чином, є тією ланкою, яка дає змогу здійснити необхідний у правовому статусі громадян перехід від передбаченої в Конституції та в законах України можливості до їх реалізації в житті.

Начальник
Славутського міськрайонного управління юстиції О.В.Мельник

Розміщенно в Без категорії