В Національному плані дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки, підписаної Президентом Януковичем 12 березня цього року, йдеться мова про корпоратизацію НАЕК «Енергоатом». Відповідні доручення з цього приводу вже надані Кабінету Міністрів та Міністерству палива та вугільної промисловості. Як говорять Інтернет-джерела, корпоратизація – це перетворення державних підприємств в акціонерні товариства, акції яких належать державі (початковий етап приватизації). У чинному законодавстві України визначення корпоратизації міститься в Указі Президента України від 15 червня 1993 року №210/93. Спрямованість процесу корпоратизації викладена у преамбулі цього документу: реформування управління державним сектором економіки, підвищення відповідальності державних підприємств за результати економічної діяльності та підготовки їх до приватизації. Отже, за українською традицією, корпоратизація є початковим етапом на шляху до приватизації. Водночас, пунктом 1 згаданого указу встановлено, що його дія не поширюється на підприємства, які не підлягають приватизації відповідно до законодавства. Законом України «Про перелік об’єктів державної власності, що не підлягають приватизації» визначено, що ДП НАЕК «Енергоатом» не може бути приватизоване, однак може бути корпоратизоване. Але, на превеликий жаль, з досвіду останніх років можу переконливо зазначати, що у нашій державі законотворча діяльність дуже легко коригується та важливі нормативно-правові акти приймаються без врахування думки громадян, так би мовити «кулуарно». Отож, вочевидь, що на разі від корпоратизації державного підприємства до його приватизації один крок.
Експерти-енергетики стверджують, що акціонерне співтовариство більш гнучке у виборі тих чи інших шляхів розширення діяльності, зокрема, залучення інвесторів, але що чекає енергетичну галузь на перспективу легко здогадатися. Зважаючи на те, що технологічний цикл від проектування до закриття енергоблоку складає приблизно 100 років, а термін експлуатації – 60 років, потреба галузі в коштах досить велика. Адже для прикладу, в 2020 році 12 енергоблоків в Україні вичерпають терміни експлуатації. То чи дійсно наша енергетична галузь така приваблива для іноземних інвесторів? – Уже зараз, із засобів масової інформації, відомо, що при всьому цьому, величезний інтерес до «Енергоатома» спостерігається лише з боку державної російський ядерного монополіста «Росатом». Стверджується, що Російська Федерація дуже зацікавлена в приватизації особливо Хмельницької та Рівненської АЄС, які знаходяться в цікавому для них "коридорі" експорту електроенергії". Цілком ймовірно, що в подальшому «Росатом» може спробувати поглинути «Енергоатом», – припускають сучасні експерти-економісти. На мою думку, такі потужні прибуткові державні підприємства як «Енергоатом» повинні залишатися лише у власності держави, натомість усі зусилля повинні бути спрямовані на пошук, згідно конкурсних умов, інвесторів, які зможуть фінансово забезпечити будівництво енергоблоків №3 та №4 Хмельницької АЕС за новітніми технологіями з дотриманням усіх умов безпеки. Прийняття такого рішення сприятиме створенню конкурентного середовища та зменшенню фінансових витрат на будівництво енергоблоків.
НАЕК «Енергоатом» без перебільшення є основою української енергетики і для нашої країни залишатиметься найважливішим джерелом електроенергії. Ми вже цілком і повністю залежні від Росії у газовому питанні, то чи не за горами ще й електроенергетична залежність? Якщо, під видом корпоратизації, в подальшому буде допущено передачу цього стратегічного об’єкту в руки монополіста – це неодмінно призведе до підвищення закупівельних цін на електроенергію, що виробляється українськими АЕС. За нинішньої практики ціноутворення на енергоринку таке підвищення в результаті призведе до значного зростання цін на електроенергію й для кінцевого споживача – населення. Та чи готові будуть громадяни сприйняти цю непосильну ношу?!
Громада обговорила – уряд вирішив
Ще зовсім нещодавно громадам зони впливу Хмельницької атомної електростанції було надано можливість висловити свою думку щодо намірів будівництва 3-го та 4-го енергоблоків ХАЕС. Оприлюднені на громадських слуханнях висновки фахівців-енергетиків головним чином зводилися до одного – таке будівництво буде вкрай вигідним для подальшої розбудови нашого регіону. Звернення учасників громадських слухань з питань спорудження енергоблоків № 3 та № 4 Хмельницької АЕС, проведених у зонах спостереження, були підтримані ДП НАЕК «Енергоатом». Зокрема, підтримка державної енергетичної компанії стосувалася також пункту, в якому громади висловили сподівання на виділення коштів в обсязі 10% від суми кошторисної вартості, що інвестується в будівництво нових енергоблоків, на будівництво об’єктів соціального призначення в 30-кілометровій зоні спостереження.
Однак, плідний діалог між громадою та енергетиками урядом був проігнорований. Свідченням того є прийняте розпорядження Кабміну від 4 липня 2012р. №498-р «Про схвалення техніко-економічного обґрунтування будівництва енергоблоків №3 і №4 Хмельницької атомної електростанції», де замість обіцяних 10% громади отримали лише 2 % на фінансування будівництва об’єктів соціального призначення на території зони спостереження. Одразу на думку спадають слова: «громади обговорили-уряд вирішив». Інакше кажучи – навіщо було робити вигляд, що саме від громадян залежить прийняття рішення щодо будівництва енергоблоків та подальший напрямок розвитку регіону, якщо все і так вирішено, знову ж таки «кулуарно»?!
Разом із членами Асоціації громад 30-кілометрової зони Хмельницької АЕС та за активної підтримки керівництва ДП НАЕК «Енергоатом» та Хмельницької АЕС нам вдалося відстояти право на соціально-економічну компенсацію ризику у розмірі 1% вартості реалізованої електроенергії атомної електростанції, яка розподіляється в рамках зони спостереження пропорційно до кількості населення територіальних громад. Це стосується і законодавчо закріпленого права населення зон спостереження на здійснення плати за користування електроенергією у розмірах 70% від загальної її вартості на ринку. Сьогодні чи варто мовчати, коли при вирішенні такого стратегічного для нашого регіону питання, як будівництво 3-го та 4-го енергоблоків ХАЕС, думку громад зони спостереження не враховано? – Кожен голова територіальної громади, яка входить в зону спостереження має відстояти своє право на отримання належних коштів, пропорційно до кількості населення, на будівництво об’єктів соціальної інфраструктури в населених пунктах.
_______________________________________________________________
Зважаючи на актуальність піднятих питань вважаю за потрібне їх активне обговорення усіма членами Асоціації громад 30-кілометрвоовї зони Хмельницької АЕС та побудови подальшої співпраці у напрямку захисту законних прав громад зони спостереження.
Василь Сидор,
Голова Асоціації громад 30-км зони ХАЕС,
Славутський міський голова