Земляки спроможні здивувати…

Минулої неділі у Луцьку, з нагоди Дня матері, відбувся третій Всеукраїнський фестиваль «Вишиті обереги єднання».
Кожна місцевість у нашій державі має свої традиції у побуті та мистецтві, зокрема, й у вишиванні рушників. За стилістикою візерунків досвідчені етнографи можуть легко відрізнити витвори гуцульських вишивальниць від наддніпрянських чи слобожанських. Свій колорит має і волинська вишивка. У цьому змогли переконатися жителі та гості Луцька, які взяли участь у фестивалі вишитих рушників. Він розпочався біля стін старовинного замку князя Любарта. Тут фольклорні колективи представили свій самобутній репертуар, до них долучився духовий оркестр обласного управління внутрішніх справ. Разом зі студентами місцевого університету вони взяли участь у параді, який пройшов центральними вулицями міста.
Міліціонери радували перехожих запальними мелодіями і відблиском на сонці мідних музичних інструментів. Можна було оглянути і численні вишиті рушники, які демонстрували учасники дійства. Всі поспішали на Театральну площу, де розпочалось культурно-мистецьке дійство з нагоди Дня матері.
Першими тут господарювали дітлахи. Вони за допомогою кольорової крейди відображали на асфальті свої подяки рідним мамам. У кожній композиції неодмінно були присутні візерунки, якими оздоблюються рушники.
В урочистому відкритті фестивалю «Вишиті обереги єднання» біля стін обласного музично-драматичного театру ім. Т.Г. Шевченка взяли участь священики Української православної та Української греко-католицької церков, Луцький міський голова Микола Романюк, секретар міської ради Григорій Пустовіт, ініціатор фестивалю, заслужений діяч мистецтв України Віталій Іваницький, а також міський голова Славути Василь Сидор.
Останній закликав свято берегти народні традиції, а також повідомив, що делегації зі Славути є чим подивувати учасників фестивалю, бо ж, як мовиться, приїхали не з порожніми руками, а з сюрпризами.
…На Театральному майдані та на вулиці Лесі Українки панує пожвавлення, саме тут збираються учасники фестивалю зі своїми вишитими рушниками, щоб взяти участь у встановленні рекорду. Першими до дійства долучаються луцькі семінаристи. Вони демонструють рушники, вишиті прихожанами, а також великі вишиті ікони.
Поступово формується вервечка з вишитих рушників. Поряд із священнослужителями стали очільники територіальних громад – міський голова Луцька Микола Романюк, секретар міської ради Григорій Пустовіт, міський голова Славути Василь Сидор.
Жива шеренга зростає щомиті. Ось в руках у літнього лучанина вишитий рушник, на якому відтворено рік – 1937. На старому полотні орнаменти виконані у темних тонах. Це сум за тими, кому довелось потрапити до сталінських катівень.
Ще один рушник із візерунками і датою – 1942-й. За словами його власника пана Миколи, того року побралися його батьки, вони на рушнику складали присягу Всевишньому і пережили воєнне лихоліття. Тепер цей весільний атрибут став сімейною реліквією.
– Основна мета нашого фестивалю закладена в його назві – «Вишиті обереги єднання», – каже Віталій Іваницький. – Ми прагнемо об’єднати різних за віком, політичними уподобаннями людей не тільки на Волині, а й по всій нашій державі. Приємно, що сьогодні плече до плеча стали представники різних релігійних конфесій. Вишиті рушники є оберегами нашого народу, ними прокладається шлях до справжнього об’єднання. Нам же ділити нічого, ми ж українці, наша держава є рідною і для представників інших національностей. Ми повинні жити у мирі та злагоді.
На третьому Всеукраїнському фестивалі вишитих рушників автору цих рядків випала почесна місія представляти національний проект «Книга рекордів України» і засвідчити рекорд на найбільший вишитий рушник. Три роки тому, коли в Луцьку були започатковані «Вишиті обереги єднання», лучанам і гостям міста вдалось продемонструвати полотняну смугу завдовжки 1 кілометр 610 метрів.
Цьогоріч, після процедури вимірювання, було зафіксовано загальну довжину всіх представлених вишитих рушників – 1 кілометр 130 метрів. Отож, досягнення трирічної давнини покращити не вдалося. Але це не засмутило учасників фестивалю, бо вони завітали сюди не заради рекордів. Духовна єдність є найвищим мірилом.
…Свято продовжується. На імпровізованій сцені змінюють один одного колективи художньої самодіяльності. Ведуча оголошує, що делегація з Хмельниччини приїхала з унікальним вишитим прапором міста Славута. В цей момент лунає пісня у виконанні юної славутчанки Божени Поліщук. Вона – неодноразовий дипломант міжнародних та всеукраїнських пісенних конкурсів, а тепер радує своїм талантом і учасників фестивалю.
Міський голова Славути, голова асоціації міст-супутників АЕС, наказовий отаман Хмельницької Міжнародної громадської організації «Козацтво Запорізьке» Василь Сидор, представник мерії Роман Бачинський демонструють вишитий прапор міста.
До вишивання полотнища долучилось більше дванадцяти тисяч жителів Славути та її гостей. Свої стіжки на ньому залишили Герой України Левко Лук’яненко, заступник голови Верховної Ради України Микола Томенко, митрополит Української Православної Церкви блаженнійший Володимир, який і освятив символ територіальної громади.
Багато лучан скористалися нагодою зробити на пам'ять знімок поруч з унікальним прапором та Романом Бачинським, який у козацьких обладунках виглядав доволі колоритно на фестивалі. Інтерес до прапора Славути виявили і представники мас-медіа.
Після консультацій із керівництвом національного проекту «Книга рекордів України» стало відомо, що на сьогодні ще не зафіксовано жодного вишитого прапора міст нашої держави, отож у славутчан є всі шанси потрапити до «Книги рекордів України».
Коли розглядалось питання про участь міст у проведенні Євро-2012, мова не велась про участь у престижному футбольному форумі міста Луцьк. Але тут зуміли довести, що волиняни є запеклими пропагандистами міжнародних змагань. Зокрема, торік у Луцьку, за проектом заслуженого діяча мистецтв України Віталія Іваницького, був виготовлений м’яч з сала заввишки 2 метри 30 сантиметрів. А тепер за допомогою вишитих рушників учасники фестивалю відтворили великий напис «Євро-2012». У створенні композиції було використано і вишитий прапор міста Славута.
Під час фестивалю було сказано багато зворушливих слів на адресу мам, які є берегинями сім’ї та роду. Саме вони часто створюють неповторні рушники, якими пишається і буде пишатись не одне покоління. А рушники можуть об’єднувати. Це вже вкотре було доведено у старовинному Луцьку.
О. Шустерук,