У ніч з 25 на 26 квітня 1986 р. на Чорнобильській АЕС, розташованій поблизу села Копачі, у 160 км на північний схід від Києва і в 15 км на північний захід від Чорнобиля (Київська обл.), сталася найбільша в світовій історії техногенна катастрофа, що спричинила тяжкі наслідки для людей і навколишнього природного середовища. Більше, ніж два десятиліття відокремлює нас від тієї страшної ночі, але і сьогодні важко оцінити масштаби катастрофи. Число потерпілих тільки в нашій країні перевищує 3 млн. чоловік. Величезні економічні втрати викликав вибух реактора на Чорнобильській АЕС, який спричинив катастрофічні наслідки в екологічній та соціальній сфері життя трьох слов’янських держав Білорусії, Росії та України. Аварія на Чорнобильській АЕС завдала великих збитків, з усіх забруднених територій найбільше постраждало Українське Полісся.
Біда, що сталася, відгукнулася болем в серцях мільйонів радянських людей, схвилювала міжнародну громадськість. Наша країна вперше зустрілась з такою грізною силою, як ядерна енергія, що вийшла з-під контролю.
Люди різних національностей, віку й професій, віри та вподобань стояли на рубежі ядерної біди, закриваючи собою рідний край, дорогі серцю міста й села, древній Київ і всю нашу Україну.
Аварія на Чорнобильській АЕС за своїми економічними наслідками є однією із найбільш масштабних катастроф сучасності, справжнім національним лихом українського народу та інших народів.
Одразу після аварії великі витрати були зроблені для її локалізації, для будівництва об’єкта «Укриття», дезактивації проммайданчика і прилеглої до станції території, для захисту джерел водопостачання, а також для реалізації широкомасштабної операції з евакуації населення 30-кілометрової зони ЧАЕС. При цьому основні ресурсні витрати понесла Україна.
Ліквідація наслідків катастрофи змусила державні органи залучати значні зусилля та кошти, проте коло пов’язаних з нею невідкладних проблем залишається і зараз надзвичайно широким.
Протягом 21 року наша незалежна Україна самостійно фінансує витрати на подолання наслідків аварії.
Саме у Законі України від 28 лютого 1991 р. “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” закладено основи законодавчого забезпечення соціального захисту постраждалого населення. Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв’язання пов’язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території.
Проблемами чорнобильців в місті займається багато установ та організацій, зокрема, міське управління праці та соціального захисту населення.
Славутське міське управління праці та соціального захисту населення веде облік та проводить виплату коштів державного бюджету, які передбачені на виплату компенсацій, допомог та наданню пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи по кожному окремому виду виплат, згідно затверджених кошторисів на поточний рік.
Сьогодні в м. Славута проживає 365 громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи а саме: 37 чол. є інвалідами і мають статус постраждалого від Чорнобильської катастрофи 1 категорії; 142 чол. мають 2 категорію – із них 125 ліквідаторів, 13 чол. евакуйованих, 4 чол., які постійно проживали у зоні безумовного (обов’язкового) відселення з моменту аварії; 87 чол. мають 3 категорію із них 30 ліквідатори; 87 дітей, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи; 12 дружин померлих громадян із числа ліквідаторів, смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою.
За 2011 рік для виплати компенсацій, допомог та надання пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачено коштів з державного бюджету в сумі 746,3 тис. грн., а це: надання додаткової відпустки – 64,1 тис. грн., компенсація сім’ям з дітьми та видатки на безплатне харчування дітей – 14,5 тис. грн., компенсації за пільгове забезпечення продуктами харчування громадян – 386,4 тис. грн., допомоги на оздоровлення – 43,2 тис. грн., обслуговування банківських позик, наданих на пільгових умовах до 1999 року громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи – 13,4 тис. грн., пільги на медичне обслуговування – 22,7 тис. грн., пільги на житлово-комунальні послуги – 177,8 тис. грн., пільги за користування електрозв’язком – 20,4 тис. грн., пільги на безплатний проїзд один раз на рік до будь-якого пункту України і назад автомобільним або повітряним, або залізничним, або водним транспортом з правом першочергового придбання квитків громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи – 2,3 тис. грн., пільги для придбання твердого палива – 1,5 тис. грн.
На 2012 рік для виплати компенсацій, допомог та надання пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи передбачено бюджетом в сумі 782,1 тис. грн.
В 2011 році сформовано групи дітей для оздоровлення в санаторіях та оздоровчих комплексах України. 20 дітей отримали безкоштовні путівки через Головне управління праці та соціального захисту населення Хмельницької облдержадміністрації. 35 чоловік отримали путівки (1 та 2 категорії) та 2 путівки для дитини у супроводі до 10 років.
Минає рік за роком після найстрашнішої в світі техногенної катастрофи, а в серцях людей досі звучить відлуння тих трагічних подій. Ми не маємо права забувати про самопожертву героїв, які пройшли через усі кола ядерного пекла задля збереження життя і здоров’я прийдешніх поколінь. Будьмо ж гідними їх, згадаймо поіменно загиблих, шануймо усіх, хто сьогодні поряд з нами. Наш спільний обов’язок оточити їх належною увагою та турботою.
Хочеться, щоб у серці кожного з нас він знаходив вдячний відгук. Щоб ми пам’ятали нашу історію, її уроки й робили все, аби наші нащадки мали майбутнє. Щасливе майбутнє! Земний уклін Вам наші ліквідатори, наша довічна вдячність усім тим, хто, ризикуючи своїм здоров’ям і життям, брав участь у ліквідації наслідків аварії, відроджував і продовжує відроджувати до нового життя обпалену радіацією землю, це – священна пам'ять про всенародний подвиг, котрий ніколи не зітреться з історії людської, не згасне у віках.
Начальник управління праці та
соціального захисту населення П.М. Козелець

