Компенсація особам, які надають соціальні послуги

Компенсація призначається непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами), призначається щомісячна компенсаційна виплата (далі – компенсація).
Компенсація призначається виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у таких розмірах:
15 відсотків – фізичним особам, які надають соціальні послуги інвалідам I групи;
10 відсотків – фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам II групи та дітям-інвалідам;
7 відсотків – фізичним особам, які надають соціальні послуги інвалідам III групи та хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, визнаним такими в порядку, затвердженому МОЗ.
Компенсація фізичним особам пенсійного віку, які надають соціальні послуги, призначається у зазначених розмірах виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність
Фізична особа, яка надає соціальні послуги, має право одержувати тільки одну компенсацію незалежно від кількості обслуговуваних осіб, видів та обсягу послуг.
Для призначення компенсації подаються такі документи:
Непрацюючою фізичною особою, яка надає соціальні послуги:
– заява про згоду надавати соціальні послуги;
– паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
– висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що стан її здоров'я дозволяє постійно надавати соціальні послуги;
– копія трудової книжки;
– довідки органу державної податкової служби про те, що особа не займається підприємницькою діяльністю;
– довідка державної податкової служби про відсутність даних про доходи цієї особи.
Особою, яка потребує надання соціальних послуг:
– заява про необхідність надання соціальних послуг;
– паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
– копія довідки медико-соціальної експертної комісії про групу інвалідності (надається інвалідом);
– висновок лікарсько-консультаційної комісії про необхідність постійного стороннього догляду та нездатність особи до самообслуговування;
законним представником дитини, яка потребує надання соціальних послуг:
– заява про необхідність надання соціальних послуг; копія свідоцтва про народження дитини;
– висновок лікарсько-консультаційної комісії про необхідність постійного стороннього догляду та нездатність дитини до самообслуговування.
Компенсація призначається на час встановлення групи інвалідності або на час, протягом якого особа, що подала заяву про необхідність отримання соціальних послуг, потребуватиме постійного стороннього догляду.
Компенсація не виплачується фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам, яким відшкодовуються витрати на надання послуг по догляду відповідно до Законів України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", "Про психіатричну допомогу" , "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам", а також які доглядають інвалідів та осіб досягши 80-ти річного вікупункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 р. N 832 "Про підвищення розмірів державної допомоги окремим категоріям громадян" та у разі надання фізичною особою соціальних послуг на платній основі.

В.о.начальника управління Мазур Н.С.

Розміщенно в Без категорії