11 травня в міському Палаці культури відбулися громадські слухання з питань спорудження енергоблоків №3,4 Хмельницької АЕС. Згідно чинного законодавства у сфері ядерної енергії та радіаційної безпеки право ініціювання проведення даних громадських слухань належить до компетенції органів місцевого самоврядування. Саме тому виконавчим комітетом Славутської міської ради було ініційовано проведення громадських слухань щодо добудови 3-го, 4-го енергоблоків ХАЕС з метою отримання громадськістю професійної, об’єктивної інформації з даного приводу.
В результаті попередньої домовленості із Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», ВП Хмельницькою АЕС та, зважаючи на пропозиції громадян міста, у даних громадських слуханнях прийняли участь двадцять фахівців в галузі ядерної енергетики. ДП НАЕК «Енергоатом» представляв директор центру взаємодії з органами державної влади та ОРЕ – радник президента К. Запайщиков; ВП Хмельницьку АЕС: генеральний директор М. Панащенко, заступник генерального директора з капітального будівництва О Рахлінський, заступник генерального директора з кадрів та соціального розвитку В. Демидюк, начальник цеху радіаційної безпеки В. Костенко, начальник відділу охорони навколишнього середовища О. Левицький, начальник відділу роботи з громадськістю і ЗМІ Т. Лиситчук; ВП «Атомпроектінжиніринг»: генеральний директор В. Бронніков, Перший заступник генерального директора – директор з проектів та інвестицій Г. Сазонов, Директор з будівництва В. Дубінкін, директор з нових ядерних установок О. Рибчук, заступник директора з проектів та інвестицій – керівник виробничо-технічної служби Д. Сергеєнко, головний фахівець – начальник відділу головного фахівця з загальностанційних систем дирекції з нових ядерних установок С. Виборнов, провідний інженер відділу технічного планування дирекції з нових ядерних установок О. Шевченко, начальник відділу роботи з громадськістю адміністративно-інформаційного управління І. Ловцова; Державний науково-інженерний центр систем контролю та аварійного реагування (ДНЩ СКАР) – Директор Л. Литвинський; Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» – головний інженер проекту А. Баранович, заступник головного інженера проекту, керівник групи авторського нагляду А. Нікітчук.
Головуючий громадських слухань – міський голова Василь Сидор після представлення присутніх надав інформацію про стан справ міста Славута та перспективи його розвитку при добудові енергоблоків №3 та №4 Хмельницької АЕС:
– Потенціал Славути у вільних земельних ділянках та будівлях. Однією з переваг міста в будівництві житлового масиву є наявність 50 га вільної земельної ділянки та 10 будівель колишніх казарм військового містечка, площею близько 32 тис. кв. м. На згаданій земельній ділянці можна збудувати до 3 тисяч квартир разом із інфраструктурою. Для розвитку виробничих потужностей та допоміжних підприємств є доступною територія 250 га. Наявність вільної земельної ділянки, яка забезпечена необхідними мережами (водопостачання та водовідведення, газопостачання, енергозабезпечення, під’їзні дороги) та є власністю територіальної громади міста Славути, дає можливість рахувати, що будівництво житла в м. Славута значно дешевше (приблизно у два рази), ніж в м. Нетішин.
Інший вагомий аспект вбачає в собі використання містом своїх регіональних ресурсів. У нас – це електроенергія. Необхідним є встановлення інвестиційно-привабливого тарифу на електроенергію, який би сприяв розвитку регіону, в тому числі впровадженню енергозберігаючих технологій і розвитку конкурентоспроможного виробництва; зменшення тарифу як для населення, так і для інших установ. Використання в теплопостачанні електроенергії може стати серйозною альтернативою традиційному газовому опаленню.
Василь Богданович також звернув увагу на те, яким був стан справ у місті після будівництва блоків №1 та №2 ХАЕС:
– Потрібно відмітити, що із будівництвом першого енергоблоку було в місті Славута побудовано Солодовий та Силікатний заводи, шляхопровід через залізничну колію на село Ганнопіль та інші об’єкти. Разом з тим, із будівництвом другого енергоблоку було скасовано пільгу на 50% пільговий тариф на електроенергію для населення. Об’єкти, що передбачалось побудувати у зоні спостереження не були побудовані (як приклад, евакодороги). Закон України «Про використання ядерної енергії та радіоактивну безпеку», конкретно ст. 12, до 2010 року не виконувався. 2010 року було виділено всього 75% коштів від передбачених законом, які надійшли до громад зони спостереження лише на кінець року.
– Ми сподіваємося, що з будівництвом 3 та 4 енергоблоків, держава виконає свої обов’язки перед населенням зони спостереження, що дасть змогу зону потенційного ризику перетворити на регіон інвестиційної привабливості, який буде мати максимальний соціально-економічний захист, – зауважив міський голова.
Директор Державного науково-інженерного центру систем контролю і аварійного реагування Міністерства палива та енергетики України Людвиг Литвинський розповів про процес консультацій ДП НАЕК «Енергоатом» з громадськістю з питань спорудження енергоблоків ХАЕС-3,4. Зокрема, здійснив огляд законодавчих вимог, порядку формування плану-графіку консультацій з громадськістю, кінцевих результатів консультацій та шляхи оприлюднення результатів.
Заступник генерального директора з капітального будівництва ХАЕС Олег Рахлінський надав інформацію щодо техніко-економічного обґрунтування спорудження енергоблоків №3,4 Хмельницької АЕС, включаючи оцінку впливів на навколишнє середовище. Зокрема, обґрунтування необхідності та доцільності спорудження енергоблоків №3,№4, розміщення нових блоків, безпеки, організації будівництва, експлуатації ХАЕС-3,4, поводження з технологічними відходами Хмельницької АЕС, оцінки впливів на навколишнє середовище енергоблоків Х-3, Х-4, соціально-економічних аспектів будівництва енергоблоків №3, №-4 Хмельницької АЕС. Повна інформація по темі виступаючих була розміщена в друкованих матеріалах, підготовлених ВП ХАЕС та розданих учасникам громадських слухань.
Радник Президента НАЕК «Енергоатом» Костянтин Запайщиков розповів про структуру атомної енергетики у порівнянні з іншими альтернативними видами енергопостачання; негативний вплив т. зв. перехресного субсидіювання, соціально-економічну компенсацію ризику населеним пунктам зони спостереження.
У своєму виступі начальник головного управління промисловості та розвитку інфраструктури Хмельницької обласної державної адміністрації Микола ГКатеринчук зауважив, що розвиток атомної енергетики – це той потужний потенціал, який повинна використати наша область. Разом з тим, необхідно створити усі потрібні умови для підтримки, розвитку 30-кілометрової зони спостереження. Зокрема, при добудові нових енергоблоків необхідно виконати усі ті умови, які не були виконані при будівництві енергоблоків №1 та №2.
Близько трьох годин тривало обговорення учасниками слухань питання спорудження ХАЕС-3,4 та їх впливів на навколишнє природне, соціальне та техногенне середовище. На більшість питань відповідав генеральний директор ВП «Хмельницька АЕС» Микола Панащенко. Питання, виступи та пропозиції прозвучали від громадян В. Калашникова, В. Золоторука, В. Смоляра, Р. Бачинського, С. Петруніна, М. Мартинюка, О. Сабія, Б. Станіслава, С. Микульського, І. Піголя, С. Рижука, І. Ткачук, А. Казімірова, В. Скоморохи, І. Панасенка та ін. Головним чином учасників слухань цікавив екологічний захист регіону, отримання соціально-економічних переваг від добудови нових енергоблоків, зменшення вартості електроенергії для жителів 30-кілометрової зони Хмельницької АЕС. Завдяки актиній участі громадян, висловленим ними пропозицій, редакційною колегією було підготовлено звернення учасників громадських слухань до депутатів Славутської міської ради для прийняття відповідного рішення.
Звернення учасників громадських слухань
з питань спорудження енергоблоків № 3 та № 4 Хмельницької АЕС, проведених 11 травня 2011 року у місті Славуті Хмельницької області до депутатів Славутської міської ради
У громадських слуханнях взяли участь 359 представників територіальної громади міста Славута Хмельницької області.
Історично так склалося, що у нашому регіоні розміщена Хмельницька атомна електростанція, де працює два енергоблоки. За даної ситуації завдання громад зони спостереження – це отримання від добудови 3-го і 4-го енергоблоків Хмельницької АЕС преференцій, спрямованих на розвиток громади міста та регіону.
Ми повинні мати гарантію безпечної експлуатації ядерних енергоблоків з недопущенням негативного впливу на екологію регіону та з дотриманням міжнародних стандартів безпеки, урахуванням досвіду, отриманого в результаті співпраці з провідними енергетичними компаніями cвіту.
Позитивними наслідками реалізації проекту визнано:
– Соціально-економічний розвиток регіону та міста Славута, зокрема, за рахунок 10% коштів від кошторисної вартості будівництва блоків Хмельницької АЕС, спрямованих на розвиток 30-кілометрової зони спостереження.
– Створення додаткових робочих місць, підвищення добробуту населення.
– Надходження додаткових фінансових коштів, державних субвенцій на розвиток соціальної інфраструктури.
– Збільшення відрахувань до бюджетів всіх рівнів.
– Можливість перетворення зони ризику на інвестиційно-привабливий регіон за рахунок встановлення пільгового тарифу на електроенергію для всіх споживачів (юридичних та фізичних осіб) та здійснення інших заходів.
До недоліків спорудження двох нових енергоблоків на майданчику Хмельницької АЕС відноситься:
– Відсутність 100% гарантії забезпечення безпечної експлуатації енергоблоків та впливу на екологію регіону.
– Втрата економічної привабливості регіону. Інвестори побоюються вкладати кошти в зону ризику.
– Відсутність соціального захисту громади міста.
– Втрата довіри та відсутність зацікавленості громади 30-кілометрової зони спостереження, а це 236 тисяч 119 громадян, у продовженні будівництва енергоблоків через неповне виконання статті 12 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» щодо компенсації ризику, а також зобов’язань щодо будівництва об’єктів соціального призначення при спорудженні енергоблоку №2.
– Низький рівень економічного стимулу для промислових підприємств регіону і міста та відсутність процедури компенсації ризику.
– Відтік висококваліфікованих фахівців з міста та регіону на будівництво Хмельницької АЕС.
Учасники громадських слухань вважають, що підтримка спорудження енергоблоків № 3 та № 4 Хмельницької АЕС може бути з урахуванням наступних пропозиції:
– Проведення постійного екологічного моніторингу флори і фауни зони впливу Хмельницької АЕС.
– Забезпечення щорічного, своєчасного та в повному обсязі виділення субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів із соціально-економічної компенсації ризику населенню, що повинна становити 2% обсягу реалізації електроенергії, що виробляється на Хмельницькій АЕС, за відповідний період, яка має розподілятися у такому співвідношенні: обласні бюджети – 30 відсотків; бюджети районів та міст обласного значення зон спостереження – 70 відсотків без вилучення в Держбюджет в кінці року у разі їх не освоєння. Збільшення фінансування заходів на соціально-економічну компенсацію ризику населення пов’язано з тим, що до компетенції органів місцевого самоврядування віднесено питання організації системи заходів захисту населення і території у разі надзвичайної ситуації: забезпеченні засобами індивідуального захисту (таблетками йодистого калію, марлевими пов’язками, приладами дозиметричного і хімічного контролю), утримання захисних споруд, систем оповіщення та інших заходів.
– Виділення коштів в обсязі 10% від суми кошторисної вартості, що інвестується в будівництво нових енергоблоків, на будівництво об’єктів соціального призначення в 30-кілометровій зоні спостереження, яка повинна розподілятися бюджетам районів та міст обласного значення зон спостереження відповідно до кількості проживаючого населення без вилучення в Держбюджет в кінці року у разі їх не освоєння. Виділення коштів місцевим бюджетам здійснювати щомісячно по мірі їх освоєння на будівництві енергоблоків.
– Врахування пропозицій територіальної громади міста щодо будівництва житла та об’єктів соціально-побутового призначення в місті Славута для працівників, які будуть задіяні при споруджені енергоблоків Хмельницької АЕС, на запропонованих вільних земельних ділянках із використанням наявних споруд і мереж, які є комунальною власністю територіальної громади міста Славута.
– Встановлення інвестиційно-привабливого тарифу на електроенергію, який повинен складати не більше 50% діючого тарифу для всіх споживачів електроенергії (фізичних та юридичних осіб) та здійснення інших заходів, які сприятимуть інвестиційній привабливості регіону.
– Проведення страхування всіх суб’єктів господарювання незалежно від форми власності, а також фізичних осіб та їх майна у 30-кілометровій зоні спостереження.
– Максимальне задіяння наявних виробничих потужностей та кадрового потенціалу жителів регіону Хмельницької області при будівництві Хмельницької АЕС.
– Проведення постійного медичного моніторингу стану здоров’я жителів 30-кілометрової зони спостереження. Покращення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я.
– – Розробити порядок виплати цільових надбавок для працівників бюджетної сфери і житлово-комунального господарства.
Крім того, необхідно здійснити заходи з:
– Розроблення регіональних програм по екології, енергозбереженню та енергопостачанню, транспортному сполученню, будівництву полігону для твердого сміття, інформаційному забезпеченню та оповіщенню населення.
Схвалено учасниками Громадських слухань
11 травня 2011 року
місто Славута Хмельницької області