ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ РОБОТОДАВЦІВ ЗА НЕНАЛЕЖНЕ ОФОРМЛЕННЯ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН

Управління Держпраці в межах наданих повноважень надає роз’яснення щодо відповідальності роботодавця за неналежне оформлення трудових відносин.
Трудові відносини роботодавця із працівником розпочинаються із укладання трудового договору, який оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» від 17 червня 2015 року № 413, повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
– засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
– на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
– на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Зауважимо, що Законом України від 28.12.2014 р. № 77 викладено у новій редакції штрафну ст. 265 Кодексу законів про працю України щодо відповідальності за порушення законодавства про працю.
Так, тепер юридичні та фізичні особи — підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичної роботи повний робочий час та виплати зарплати (винагороди) без нарахування і сплати ЄСВ — у 30-кратному розмірі мінімальної зарплати (на сьогодні це 36 540 грн.), встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення.
Також за порушення встановлених строків виплати зарплати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплату їх не в повному обсязі передбачено штраф у 3-кратному розмірі мінімальної зарплати, встановленої на момент виявлення порушення (тобто на сьогодні — 3654 грн.).
Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці карається штрафом 10-кратному розмірі мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення (на сьогодні це 12 180 грн.).
За порушення інших вимог трудового законодавства передбачено відповідальність у розмірі мінімальної заробітної плати (тобто на сьогодні 1218 грн.).
Зазначені штрафи накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.

Головний державний інспектор
Управління Держпраці у Хмельницькій області
Данчевська Н.В.

ПЕРЕВЕДЕННЯ НА ІНШУ РОБОТУ. ЗМІНА ІСТОТНИХ УМОВ ПРАЦІ

Управління Держпраці у Хмельницькій області в межах наданих повноважень надає роз’яснення стосовно змін істотних умов праці у зв’язку із переведенням на іншу роботу.
Відповідно до статі 32 Кодексу законів про праці України переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.
Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Власник або уповноважений ним орган не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров'я.
У зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці – систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших – працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Головний державний інспектор
Управління Держпраці у Хмельницькій області Данчевська Н.В.

ЧИ МОЖНА ЗВІЛЬНИТИ ВАГІТНУ ЖІНКУ ЗА ПОРУШЕННЯ ТРУДОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ — ПРОГУЛ?

Законодавством України встановлено спеціальні норми, покликані не допустити обмеження трудових прав жінки у зв’язку з її статевою належністю і потребою поєднувати роботу з материнством.
Недопущення дискримінації стосовно жінок, які працюють, і надання їм додаткових гарантій декларуються й міжнародними договорами та угодами, ратифікованими Україною. Так, відповідно до статті 8 Європейської соціальної хартії (переглянутої), ратифікованої Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, вважається незаконним, якщо роботодавець надсилає жінці попередження про звільнення з роботи у період від дати повідомлення нею свого роботодавця про вагітність до закінчення її відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.
Згідно зі статтею 184 КЗпП України заборонено звільняти вагітних жінок з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. Таке звільнення можливе лише у разі повної ліквідації підприємства, установи чи організації, але з обов’язковим працевлаштуванням жінки. Тобто роботодавець має запропонувати жінці іншу роботу за її спеціальністю на цьому ж самому або на будь-якому іншому підприємстві. При цьому розрив у часі між звільненням і працевлаштуванням не допускається. Така ж заборона стосується і звільнення вагітної працівниці в разі закінчення строкового трудового договору: роботодавець зобов’язаний працевлаштувати зазначену працівницю, а на період працевлаштування зберегти за нею середню заробітну плату, але не більше трьох місяців із дня закінчення строкового трудового договору.
Отже, звільнити вагітну жінку за ініціативою власника чи уповноваженого ним органу не можна, крім випадку повної ліквідації підприємства, з її обов’язковим працевлаштуванням.

Головний державний інспектор
Управління Держпраці у Хмельницькій області
Данчевська Н.В

ЯКІ ГАРАНТІЇ ДЛЯ МОБІЛІЗОВАНИХ ПРАЦІВНИКІВ У РАЗІ ЗАКІНЧЕННЯ СТРОКУ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ?

Останнім днем строкового трудового договору буде день закінчення проходження військової служби.
Управління роз'яснило, що прямої заборони щодо звільнення мобілізованого працівника у зв'язку із закінченням строкового трудового договору чинним законодавством не передбачено.
Одночасно, згідно зі ст. 119 КЗпП України, за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації зберігається місце роботи, посада і компенсується з бюджету середній заробіток на підприємстві, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій з бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Держбюджету.
За працівниками, які були призвані під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом, але не більше ніж на строк укладеного контракту, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України Постановою від 4 березня 2015 року № 105 «Про затвердження Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період».
Гарантії, визначені у ч. 3та 4 статті 119 КЗпП України, зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров’я) та перебувають на лікуванні у медичних закладах, а також потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми, на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах після їх звільнення з військової служби у разі закінчення ними лікування в медичних закладах незалежно від строку лікування, повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими.
Таким чином, останнім днем строкового трудового договору буде день закінчення проходження військової служби, про що працівник повинен бути повідомлений письмово.

Головний державний інспектор
Управління Держпраці у Хмельницькій області
Данчевська Н.В.

ПОРЯДОК НАДАННЯ ДОДАТКОВОЇ ВІДПУСТКИ ПРАЦІВНИКАМ, ЯКІ МАЮТЬ ДІТЕЙ

Управління Держпраці у Хмельницькій області роз’яснило порядок надання додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про відпустки» (далі — Закон) жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, матері інваліда з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або інваліда з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або інваліда з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 КЗпП України).
Згідно зі статтею 24 Закону у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.
Зазначена відпустка є соціальною і надається у будь-який час календарного року, незалежно від відпрацьованого часу та часу народження дитини, до чи після. Але право на неї має лише жінка, яка працює. Тому реалізувати своє право на використання цієї відпустки вона може за умови, якщо на день початку відпустки має стаж роботи в рахунок року, за який просить надати їй відпустку, тривалістю хоча б один день.
Період перебування у відпустці для догляду за дитиною не зараховується до стажу роботи, що дає право на зазначену соціальну відпустку.
Чинним законодавством не визначено строку давності, після якого працівник втрачає право на додаткові соціальні відпустки. Якщо він з якихось причин не скористався своїм правом на таку відпустку за попередній рік чи за кілька попередніх років, він має право використати її, а у разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні цієї відпустки.
Таким чином, якщо працівник звільняється з роботи у відповідному році і має невикористану соціальну відпустку за цей рік, йому має бути виплачена за неї грошова компенсація. На новому місці роботи він не матиме права на отримання додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, оскільки така відпустка надається один раз протягом відповідного календарного року.

Головний державний інспектор
Управління Держпраці у Хмельницькій області Данчевська Н.В.

Триває ямковий ремонт доріг міста Славута

Доки на дворі зберігається суха та тепла погода, працівники Славутського ЖКО намагаються оперативно завершити ямковий ремонт доріг нашого міста.

Окрім цього, комунальники вже приступили до нанесення дорожньої розмітки та заміни старих дорожніх знаків на нові.

До уваги мешканців Славутчини!

Спростовано чергову інформацію газети “Трудівник Полісся”, яка не відповідає дійсності.

«Пан Сидор не хоче аудиту тарифів?» Саме під такою назвою побачила світ замітка Світлани Климович, яку без будь-яких пояснень з іншої сторони, люб'язно оприлюднила та ж таки газета «Трудівник Полісся» (№33 від 13 серпня 2015 року). 
У ній невідома для широкого загалу читачів авторка, від імені того ж таки народного депутата України Романа Мацоли, поставила під сумнів компетентність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), а також звинуватила міського голову Славути Василя Сидора, чи не у блокуванні доступу незалежних аудиторів до відповідної тарифної документації.
Мовляв, після багатьох звернень громадян щодо обґрунтованості комунальних тарифів, Роман Миколайович особисто ініціював незалежні аудиторські перевірки та направив своє звернення до міського голови Славути з проханням, цитуємо: «…забезпечити доступ аудиторів до документації».
«…Оскільки йшлося про комунальні підприємства, то депутат звернувся до власника в особі міського голови, аби він допоміг отримати доступ до відповідної документації. На жаль, до сьогодні такої можливості аудиторам надано не було…» – підсумовує авторка.
Насправді ж, після отримання звернення від народного депутата України Романа Мацоли про надання можливості проведення аудиту порядку нарахування витрат на послуги з водопостачання, водовідведення та теплопостачання на підприємствах житлово-комунального господарства міста Славути, в терміни визначені чинним законодавством (!), міський голова Василь Сидор надіслав народному обранцю обґрунтовану відповідь в якій, зокрема, зазначив наступне, цитуємо: «…щодо питання проведення незалежного аудиту розрахунків витрат, встановлення дати і часу, доступу до первинної документації, на основі якої формувалися розрахунки на житлово-комунальні послуги, то з даного питання Вам слід звернутися безпосередньо до керівництва Славутського управління водопровідно-каналізаційного господарства та комунального підприємства «Славутське житлово-комунальне об’єднання», оскільки виконавчий комітет Славутської міської ради не уповноважений встановлювати дату та час проведення аудиту…»
І далі: «…звертаємо Вашу увагу на те, що при зверненні до підприємств з питання проведення аудитів Вам слід надати сертифікат аудитора чи аудиторської фірми , що визначає її кваліфікаційну придатність на заняття аудиторською діяльністю на території України, а також свідоцтво відповідного зразка, чи включений аудитор або аудиторська фірма до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів».
Іншими словами, міський голова Василь Сидор аж ніяк не заперечив проти проведення так званої незалежної аудиторської перевірки існуючих у місті Славута тарифів, а лише вказав народному депутату України на необхідність дотримання з цього приводу певних правових вимог, як то: звернення за належністю до керівників комунальних підприємств міста, а також відповідну сертифікацію аудиторів. І кому, як не законодавцю, про це знати!
Бо ж з певною метою та за гарні гроші, прислати на перевірку можна будь-якого «незалежного» аудитора. Питання лише в тому, чи буде така перевірка об'єктивною?!
До речі, щодо об’єктивності.
А чому б у несамовитій боротьбі за полегшення життя пересічного споживача, Роману Миколайовичу не ініціювати в стінах парламенту такий само незалежний аудит собівартості українського газу та електроенергії? Адже не секрет, що саме ціни на енергоносії стали головною причиною підняття комунальних тарифів для населення! Чи цього очевидного факту народному депутату України також не відомо?
Втім, про що в даному випадку можна говорити, якщо з приводу цього надболючого для людей питання, наш обранець не відповів навіть на офіційне звернення до нього Славутської міської ради…
Довідково. Василь Сидор не є власником комунальних підприємств міста Славута. Власником комунальних підприємств міста Славута є територіальна громада.

«Росинка» матиме оновлену музичну залу та басейн

У дошкільному навчальному закладі №3 «Росинка» взялися за реконструкцію плавального басейну та музичної зали.

Наразі, при активній підтримці Славутської міської ради та управління освіти, роботи «киплять» на повну потужність.

Окрім цього, керівництво закладу вже замінило мийки та двері харчоблоку, а також поклало нову облицювальну плитку.

Реконструкція мікрорайону «Сонячний» набирає обертів

Набирають обертів роботи щодо реконструкції об’єктів благоустрою мікрорайону «Сонячний».

Наразі, підрядник здійснює облаштування доріг і тротуарів, а також проводить монтаж стовпів вуличного освітлення.

Нагадаємо, що в попередні роки, у зв’язку з несвоєчасним проходженням платежів через Держказначейство, виконавець був змушений призупинити зазначені роботи.

До уваги мешканців Славутчини!

Головне територіальне управління юстиції у Хмельницькій області
інформує, що 17 – 18 серпня 2015 року у Хмельницькій області відбудеться
прийом громадян радником Міністра юстиції України Алексєєвим Ігорем
Сергійовичем. 

17 серпня з 12.00 до 13.00 год. – у приміщенні Головного територіального
управління юстиції у Хмельницькій області (м.
Хмельницький,вул.Грушевського, 87, ІІ поверх), з 16.00 – 17.00 год. – у
м. Старокостянтинів (вулиця Острозького, 2/1); 
18 серпня з 14.00 – 15.00
год. – у м. Кам'янці-Подільському (в приміщенні Реєстраційної служби
Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції, проспект
Грушевського, 42).