Сьогодні, 24 травня, жителі Славутчини провели в останню путь свого земляка, захисника України, солдата 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Сергія Тимощука.
Громадське прощання з Героєм відбулося в міському Палаці культури.
Із сумом слова співчуття, поваги та вдячності за виховання сина родині захисника висловили перший заступник міського голови Сергій Микульський та представник 80-ї окремої десантно-штурмової бригади, у якій служив Сергій.
Згадували Сергія як добру та щиру людину, люблячого сина та брата, надійного товариша та хороброго воїна.
Похоронили Сергія Тимощука на міському кладовищі із усіма військовими почестями.
Довідково: Народився Сергій 16 вересня 1995 року у місті Славуті. Навчався у загальноосвітній школі № 7, де закінчив 9 класів, а потім вступив до державного професійно-технічного навчального закладу «Славутський професійний ліцей», де отримав спеціальність «автослюсар».
16 грудня 2013 року був призваний до лав Збройних Сил України на військову службу за контрактом та направлений для подальшого проходження служби у 80-ту окрему десантно-штурмову бригаду. З початком збройної російської агресії проти України, у червні 2014 року, разом зі своїм підрозділом був направлений в зону проведення АТО.
Брав участь в боях за Луганський міжнародний аеропорт, де у повному оточенні, без наземного сполучення, українські десантники тримали оборону з квітня 2014 року.
Внаслідок серпневого наступу російських окупаційних військ аеропорт повторно потрапив у оточення. Його будівлі були вщент зруйновані російською артилерією. У ніч з 31 серпня на 1 вересня 2014 року, після 146 днів оборони, українські захисники вийшли з руїн аеропорту, знищивши при цьому декілька одиниць бронетехніки противника. На жаль, пробитися до своїх вдалося не всім. 31 серпня 2014 року, захищаючи Україну від російського агресора, десантник Сергій Тимощук загинув смертю Героя.
Після захоплення території аеропорту, тіло мужнього воїна потрапило до рук окупантів. Родині Героя, громаді міста та командуванню Збройних Сил України знадобилося майже шість років для того, аби повернути його на рідну землю.
У Сергія залишилися матір, Марія Василівна, та дві сестри, Тетяна та Людмила.
Вічна шана і слава тобі, солдате! Вибач, що не вберегли!
Пресслужба Славутського МВК