Обговорення законопроекту

Шановні громадяни! Пропонуємо вам ознайомитися із законопроектом «Про ринок земель». Цей Закон визначає правові та економічні засади організації і функціонування ринку земель, а також порядок проведення земельних торгів. Свої зауваження та пропозиції ви можете залишити на форумі даного веб-сайту:
https://www.slavuta-mvk.gov.ua/syte/text/forummini/index.php?id=0011809
(скопіювати і вставити в адресну строку браузера)

Відділ з питань регулювання земельних відносин ПРОЕКТ Вноситься Кабінетом Міністрів України ЮМ. АЗАРОВ
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про ринок земель
Цей Закон визначає правові та економічні засади організації і функціонування ринку земель, а також порядок проведення земельних торгів.
Розділ I
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Глава 1. Основні положення
Стаття 1. Визначення основних термінів
1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
аукціон — форма проведення земельних торгів, за якою лот продається учаснику, що запропонував за нього найвищу ціну, зафіксовану у ході проведення торгів ліцитатором;
виконавець земельних торгів (виконавець) — юридична особа, яка має ліцензію на проведення земельних торгів та уклала з організатором договір про проведення продажу об’єкта торгів на земельних торгах;
гарантійний внесок — сума грошей (певна частка від стартової ціни продажу лота), яку вносять учасники земельних торгів як гарантію своїх платіжних зобов’язань у вигляді початкового завдатку;
земельний масив — сукупність земельних ділянок сільськогосподарського призначення (сільськогосподарських угідь) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства та несільськогосподарських угідь, необхідних для їх обслуговування (зокрема, земель під польовими дорогами, меліоративними системами, господарськими шляхами, прогонами), що мають спільні межі та обмежені природними та/або штучними елементами рельєфу (автомобільними дорогами загального користування, полезахисними лісовими смугами та іншими захисними насадженнями, водними об’єктами тощо);
іноземні особи — іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні підприємства, підприємства, в статутному (складеному) капіталі яких не менш як десять відсотків становить іноземна інвестиція, іноземні юридичні особи, іноземні держави, міжнародні урядові та неурядові організації;
консолідація земель сільськогосподарського призначення — комплекс заходів, що полягає в економічно обґрунтованому об’єднанні земельних ділянок всіх форм власності, що призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та особистого селянського господарства, сформовані в процесі виділення в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), та/або зміні їх меж, угідь з метою створення земельних ділянок сільськогосподарського призначення, місце розташування, розміри, конфігурація та склад угідь яких забезпечують стале землекористування;
крок аукціону — мінімальна надбавка, на яку в ході аукціону здійснюється підвищення стартової та кожної наступної ціни лота;
ліцитатор — ведучий земельного аукціону, що має спеціальну підготовку, і призначається виконавцем;
лот — об’єкт земельних торгів (земельна ділянка або права на неї) із якісними та кількісними характеристиками, що виставляється для продажу на торгах;
обіг земельних ділянок (прав на них) — перехід права на земельну ділянку від однієї особи до іншої на підставі правочинів, у тому числі укладених за результатами земельних торгів;
організатор земельних торгів (організатор) — фізична або юридична особа, орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, державний орган приватизації, уповноважений здійснювати відчуження земельної ділянки, призначеної для продажу, або державний виконавець під час виконанні вимог передбачених законом виконавчих документів;
переможець земельних торгів (переможець) — особа з числа учасників земельних торгів, яка визначається у ході проведення земельних торгів та за результатами земельних торгів має право на укладення договору купівлі-продажу лота;
пов’язана особа — будь-яка особа, яка разом або узгоджено з іншою особою провадять господарську діяльність, у тому числі разом або узгоджено впливає на господарську діяльність будь-якої іншої особи, а також, яка має пов’язані фінансові стосунки через договори позики, застави, поруки, переведення боргу тощо. До пов’язаних осіб не належать члени сім’ї фізичної особи;
покупець — переможець, який уклав договір купівлі-продажу та здійснив у повному обсязі розрахунки за придбаний на аукціоні лот;
польові дороги, призначені для обслуговування земельних ділянок земельного масиву, — дороги, спроектовані згідно з документацією із землеустрою, що використовуються для забезпечення доступу до земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);
реєстраційний внесок — плата, що вноситься учасником за реєстрацію його участі у земельних торгах і використовується для організації та проведення таких торгів. Сума реєстраційного внеску встановлюється виконавцем земельних торгів і поверненню не підлягає;
ринок земель — система правовідносин між відчужувачами земельних ділянок (прав на них), та особами, які набувають право на земельні ділянки, органами державної влади, державних органів приватизації та органів місцевого самоврядування, пов’язаних з укладенням, виконанням, зміною та припиненням цивільно-правових договорів, які передбачають відчуження земельних ділянок або прав на них;
рівноцінні земельні ділянки — земельні ділянки сільськогосподарського призначення однакового виду використання, площі, бонітування та складу угідь;
стартова ціна — вартість земельної ділянки (права на неї), з якої розпочинається продаж лота на торгах;
суб’єкти консолідації земель сільськогосподарського призначення —власники та користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що належать до земельного масиву, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його територіальні органи, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування;
учасник земельних торгів (учасник) — особа, яка відповідає встановленим законодавством вимогам, подала відповідні документи для участі в земельних торгах та зареєстрована виконавцем відповідно до цього Закону;
ціна продажу — фіксована ціна продажу земельної ділянки (права на неї), сплачена покупцем;

черезсмужжя — розташування між декількома земельними ділянками, які належать на праві власності одній особі і розташовані в одному земельному масиві, земельних ділянок, які належать на праві власності іншій особі;
члени сім’ї фізичної особи: чоловік, дружина, діти, батьки, рідні брати та сестри, дід, баба, онуки, племінники і племінниці, тітки, дядьки, у тому числі двоюрідні, громадяни, які перебувають на утриманні фізичної особи, усиновлювачі, усиновлені;
Термін “контроль” вживається у значенні, наведеному у статті 1 Закону України “Про захист економічної конкуренції”.
Стаття 2. Правове регулювання ринку земель
1. Правове регулювання ринку земель здійснюється відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, цього Закону, Законів України “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)”, “Про землеустрій”, “Про оцінку земель”, “Про охорону земель”, законодавства про приватизацію та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них.
2. Набуття прав на земельні ділянки відповідно до цього Закону здійснюється з дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції.
Стаття 3. Суб’єкти та об’єкти ринку земель
1. Суб’єктами ринку земель є відчужувачі та набувачі земельних ділянок (прав на них):
громадяни та юридичні особи України;
органи місцевого самоврядування;
держава в особі відповідних органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, державних органів приватизації, центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його територіальних органів або державного виконавця;
іноземні особи.
2. Об’єктами ринку земель є:
земельні ділянки державної або комунальної власності відповідного цільового призначення та виду використання в межах певної категорії земель, в тому числі разом з розташованими на них об’єктами, що підлягають приватизації, крім земельних ділянок, визначених частиною третьою статті 83 та частинами третьою, четвертою статті 84 Земельного кодексу України;
земельні ділянки відповідного цільового призначення та виду використання в межах певної категорії земель, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб, або частки у праві спільної власності на земельні ділянки;
права на земельні частки (паї);
право оренди земельної ділянки на встановлений строк оренди або право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій);
частки у праві спільної власності на землю.
Стаття 4. Органи, що здійснюють продаж земельних ділянок державної або комунальної власності та права оренди на них
1. Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або права оренди на них здійснюють органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, державні органи приватизації, уповноважені здійснювати відчуження земельних ділянок, призначених для продажу, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його територіальні органи або державний виконавець під час виконання вимог передбачених законом виконавчих документів.
Стаття 5. Інформування громадськості та врахування громадських інтересів під час здійснення продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або права оренди на них
1. Під час підготовки до продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або права оренди на них органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень:
інформують населення через засоби масової інформації, зокрема через власні комунікаційні канали — офіційний веб-сайт, журнали, бюлетені, засновником яких є організатор за наявності, та/або офіційний веб-сайт центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів про продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності (прав на них);
залучають представників громадських організацій, а також землевласників і землекористувачів до участі в обговоренні заходів щодо розвитку ринку земель;
забезпечують врахування інтересів територіальних громад у ході розробки та здійснення заходів щодо розвитку ринку земель.
2. Під час розміщення оголошення про продаж земельних ділянок державної або комунальної власності (прав на них) на офіційному
веб-сайті центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів технологічні та програмні засоби повинні забезпечувати всім бажаючим можливість пошуку інформації за датою розміщення оголошення, датою та місцем проведення продажу, видом майна, ціною, видом договору, що укладається, а також можливість анонімного перегляду, копіювання та роздрукування інформації на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, цілодобово, без обмежень та безоплатно.
3. Розміщення оголошень про продаж земельних ділянок державної або комунальної власності (прав на них) на спеціалізованому Інтернет-сайті центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснюється без стягнення плати.
Розділ ІІ
ОБІГ ЗЕМЕЛЬ
Глава 2. Продаж та передача в оренду земельних
ділянок несільськогосподарського призначення
Стаття 6. Продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення державної та комунальної власності на неконкурентних засадах
1. Продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення державної та комунальної власності на неконкурентних засадах у випадках, установлених частиною другою статті 134 Земельного кодексу України, здійснюється органами державної влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень в порядку, встановленому статтею 128 Земельного кодексу України.
Стаття 7. Передача в оренду земельних ділянок державної та комунальної власності несільськогосподарського призначення на неконкурентних засадах
1. Передача в оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення державної та комунальної власності на неконкурентних засадах у випадках, установлених частинами другою та третьою статті 134 Земельного кодексу України, здійснюється на підставі рішення відповідного органу державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування в порядку, встановленому статтею 123 Земельного кодексу України.
Стаття 8. Продаж та передача у користування земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб, на неконкурентних засадах
1. Продаж та передача у користування земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб, здійснюється за ініціативою їх власників.
2. У разі продажу учасником належної йому частки у спільній частковій власності із складу земельної ділянки несільськогосподарського призначення інші учасники мають переважне право купівлі такої частки.
3. У разі продажу виділеної із складу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, що перебуває у спільній сумісній власності, окремої частки переважне право купівлі такої частки мають інші співвласники.
4. Продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення іноземним юридичним особам здійснюється у порядку, встановленому статтею 129 Земельного кодексу України, за договором купівлі-продажу, укладеним, нотаріально посвідченим в установленому порядку.
Стаття 9. Продаж земельних ділянок разом з об’єктами, які підлягають приватизації
1. Продаж земельних ділянок державної власності (права на їх оренду) разом з розташованими на них об’єктами, які підлягають приватизації, здійснюється державними органами приватизації відповідно до вимог законодавства про приватизацію.
2. Рішення державного органу приватизації про продаж об’єкта приватизації, про внесення земельної ділянки державної власності до статутного капіталу господарського товариства є підставою для розроблення документації із землеустрою.
Глава 3. Обіг земель сільськогосподарського призначення
Стаття 10. Обмеження щодо набуття у власність земель сільськогосподарського призначення
1. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва можуть набувати у власність за цивільно-правовими договорами лише:
громадяни України;
фермерські господарства, створені відповідно до закону;
держава в особі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів чи територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування.
2. Іноземні особи не можуть набувати у власність землі сільськогосподарського призначення за цивільно-правовими договорами.
3. Іноземні особи та особи, що не зазначені у частині першій цієї статті, які після набрання чинності цим Законом набули право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, зобов’язані відчужити їх протягом одного року з дати набуття.
4. Юридичні особи, що мають у власності земельні ділянки сільськогосподарського призначення та набули статусу іноземної особи, згідно з цим Законом внаслідок збільшення у їх статутному (складеному) капіталі частки іноземних осіб зобов’язані відчужити належні їм земельні ділянки сільськогосподарського призначення протягом одного року з дати придбання іноземною особою частки у статутному (складеному) капіталі, внаслідок якого частка іноземних осіб перевищила десять відсотків статутного (складеного) капіталу.
5. Особи, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті, не мають права обтяжувати належні їм земельні ділянки сільськогосподарського призначення правами третіх осіб, в тому числі передавати їх у користування, заставу, іпотеку, крім передачі в оренду на строк, що не перевищує строку, за який вони зобов’язані відчужити ці земельні ділянки.
6. Право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які не були відчужені в установлений строк особами, що зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті, примусово припиняється в судовому порядку за позовом центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів або його територіального органу за місцем розташування земельної ділянки.
7. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення, право власності на які примусово припинене в судовому порядку згідно з частиною шостої цієї статті, переходять у власність держави.
8. Забороняється внесення права на земельну частку (пай) до статутних (складених) капіталів господарських товариств.
Стаття 11. Продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності (права оренди) вільних від забудови, не наданих у користування
1. Продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності (права оренди), не наданих у користування, на яких відсутні будівлі, споруди та інші об’єкти нерухомого майна, здійснюється на конкурентних засадах (аукціонах), крім випадків, установлених Земельним кодексом України.
2. Стартова ціна продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності (права оренди) не може бути нижчою за її вартість, визначену на підставі експертної грошової оцінки, яка проводиться за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Стаття 12. Продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності, на яких розташовані господарські будівлі і двори
1. Продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності, на яких розташовані господарські будівлі і двори, що перебувають у власності фізичних чи юридичних осіб, здійснюється цим особам за рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування відповідно до проектів землеустрою щодо відведення зазначених ділянок, затверджених у порядку, встановленому Земельним кодексом України.
2. Розмір такої земельної ділянки встановлюється з урахуванням державних будівельних норм і правил, що відповідають умовам обслуговування та експлуатації зазначених будівель і споруд.
Стаття 13. Продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності з розстроченням платежу
1. Договором купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності може бути передбачено продаж земельних ділянок з розстроченням платежу.
Розстрочення платежу надається покупцям за умови:
обов’язкової сплати покупцем протягом 30 календарних днів після нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу не менш як 50 відсотків частини платежу, що зараховується до державного та місцевого бюджетів;
встановлення заборони на продаж або інше відчуження покупцем земельної ділянки до повного розрахунку за договором купівлі-продажу.
Розрахунки з розстроченням платежу здійснюються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

2. Право на придбання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також для ведення фермерського господарства, особистого селянського господарства понад норму безоплатної приватизації із земель державної або комунальної власності з розстроченням платежу мають громадяни України, які відповідають хоча б одній з таких умов:
до введення в дію цього Закону отримали ці земельні ділянки в постійне користування або оренду для ведення фермерського господарства;
протягом останніх п’яти років ведуть особисте селянське господарство і набувають у власність ці земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності з метою створення фермерського господарства чи ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
є молодими спеціалістами, які мають сільськогосподарську освіту і купують земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, створення особистих селянських і фермерських господарств;
купують деградовані та малопродуктивні земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності для заліснення, залуження або створення об’єктів природно-заповідного фонду.
3. Строк розстрочення платежу у разі продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності не може перевищувати п’яти років.
4. У разі купівлі земельної ділянки з розстроченням платежу у договорі купівлі-продажу обов’язково зазначається, що відповідне право переходить до набувача після сплати першого платежу, який є підставою для видачі правовстановлюючого документа.
Стаття 14. Вимоги щодо придбання деградованих та малопродуктивних земель сільськогосподарського призначення із земель державної та комунальної власності
1. Громадяни можуть придбавати за плату у власність деградовані та малопродуктивні земельні ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної та комунальної власності для залісення, залуження або створення об’єктів природно-заповідного фонду.
2. Залісення, залуження або організація територій об’єктів природно-заповідного фонду здійснюється на підставі затверджених відповідних проектів.
Стаття 15. Обмеження щодо граничних площ земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва
1. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва можуть продаватись громадянам України та фермерським господарствам, створеним відповідно до закону, в розмірах, що не перевищують граничної максимальної загальної площі земельних ділянок у приватній власності однієї особи з урахуванням пов’язаних осіб та осіб, пов’язаних з нею відносинами контролю, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у відповідному природно-сільськогосподарському регіоні.
2. До загальної площі земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у приватній власності однієї особи з урахуванням пов’язаних осіб та осіб, пов’язаних з нею відносинами контролю, включається площа земельних ділянок, якими ця особа володіє на праві спільної часткової власності.
3. Гранична максимальна площа земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у приватній власності однієї особи у разі розташування їх у різних природно-сільськогосподарських зонах (гірських областях) в цілому не може перевищувати 2100 гектарів.
У межах природно-сільськогосподарської зони (гірської області) гранична максимальна загальна площа земельних ділянок у приватній власності однієї особи для ведення товарного сільськогосподарського виробництва становить, гектарів:
Полісся — 1500;
Лісостеп — 1750;
Степ, Степ посушливий, Сухий степ — 2100;
Карпатська гірська область — 900;
Кримська гірська область — 1100.
4. Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення приватної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва може перевищувати граничну максимальну площу земельних ділянок у приватній власності однієї особи для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у відповідному регіоні у разі успадкування земельних ділянок.

Стаття 16. Перехід права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення з меліоративними системами
1. Перехід права власності на земельну ділянку, на якій розташовані інженерна інфраструктура меліоративних систем та її окремих об’єктів, а також інженерна інфраструктура міжгосподарських меліоративних систем та її окремих об’єктів, які не перебувають у власності власника земельної ділянки, не тягне за собою перехід права власності на зазначені об’єкти.
Стаття 17. Відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення банківськими та іншими кредитними установами
1. Відчуження банківськими та іншими кредитними установами земельних ділянок сільськогосподарського призначення, право власності на які перейшло до них у рахунок погашення заборгованості за договірними зобов’язаннями, проводиться протягом шести місяців з дня набуття земельної ділянки шляхом продажу органам державної влади чи органам місцевого самоврядування або через проведення аукціону.
Стаття 18. Перехід права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення із багаторічними насадженнями
1. Перехід права власності на земельні ділянки, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, на яких розташовані багаторічні насадження, що у процесі приватизації державного майна в агропромисловому комплексі були внесені до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, здійснюється за умови попереднього відшкодування власнику багаторічних насаджень їх вартості (крім випадків придбання земельної ділянки власником багаторічних насаджень).
2. Відшкодування вартості багаторічних насаджень здійснюється за незалежною оцінкою майна відповідно до Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”.
3. Відомості про внесення багаторічних насаджень до статутного капіталу господарських товариств у процесі приватизації державного майна в агропромисловому комплексі надаються державними органами приватизації безоплатно не пізніше п’яти робочих днів за запитом власника земельної ділянки або власника багаторічних насаджень.
Стаття 19. Переважне право на придбання земельної ділянки сільськогосподарського виробництва призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та особистого селянського господарства, що перебуває у власності громадян та юридичних осіб, або прав на неї
1. Переважне право на придбання земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та особистого селянського господарства, що перебуває у приватній власності, за ціною, оголошеною для продажу, мають:
держава в особі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його територіальних органів — щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів;
органи місцевого самоврядування — щодо земельних ділянок, розташованих в межах населених пунктів;
орендар чи користувач чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб;
власники суміжних земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
2. Переважне право на придбання земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та особистого селянського господарства, що перебуває у спільній сумісній та спільній частковій власності, мають її співвласники.
3. Особа, що має намір відчужувати земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та особистого селянського господарства, зобов’язана повідомити суб’єктів переважного права на купівлю земельної ділянки шляхом опублікування оголошення у друкованих засобах масової інформації з місцевою сферою розповсюдження за місцем розташування земельної ділянки, вказавши ціну та інші умови, на яких вона її продає.
Переважне право на придбання земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та особистого селянського господарства не поширюється на випадки продажу таких земельних ділянок членам сім’ї фізичної особи, що є власником земельної ділянки.
4. Суб’єкти права на переважну купівлю земельної ділянки мають право упродовж одного місяця з дня опублікування оголошення, зазначеного у частині третій цієї статті, письмово заявити про свій намір придбати земельну ділянку за оголошеною ціною та внести вартість земельної ділянки в депозит нотаріуса.
5. Якщо упродовж одного місяця після опублікування оголошення про намір продажу земельної ділянки у місцевій пресі за місцем розташування земельної ділянки органи та особи, які мають право переважної купівлі земельної ділянки, письмово не повідомлять власникові земельної ділянки про своє рішення та не внесуть вартість ділянки в депозит нотаріуса, вважається, що такі особи відмовилися від реалізації свого права.
У такому разі продавець має право відчужити земельну ділянку за оголошеними у повідомленні умовами іншій особі.
6. У разі коли намір реалізувати переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та особистого селянського господарства за оголошеною ціною виявили кілька осіб, пріоритет на реалізацію переважного має держава в особі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів — щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, та органи місцевого самоврядування — щодо земельних ділянок, розташованих в межах населених пунктів.
7. У разі зменшення власником земельної ділянки ціни продажу, заявленої в повідомленні, власник земельної ділянки зобов’язаний знову поінформувати осіб, що мають переважне право на придбання земельної ділянки, відповідно цього закону.
8. У разі продажу земельної ділянки на земельних торгах особа, що має право переважної купівлі, може реалізувати своє право шляхом надання згоди на ціну, на яку погодились інші учасники торгів.
9. Договір купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та особистого селянського господарства проданої з порушенням вимог цієї статті щодо переважного права, є недійсним (нікчемним).
Стаття 20. Ціна земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності у разі
їх продажу
1. Ціна продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності не може бути нижчою за її експертну грошову оцінку, встановлену на час продажу відповідно до закону.

Стаття 21. Вимоги щодо купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка входить в єдиний масив та використовується в сівозміні
1. Продаж земельних ділянок, які входять в єдиний масив та використовуються в сівозміні, відповідно до проекту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, здійснюється за умови використання земельних ділянок у сівозміні до закінчення періоду ротації сівозміни.
Стаття 22. Продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення спільної власності
1. У разі продажу співвласником належної йому частки у спільній частковій власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення інші співвласники спільної власності мають переважне право купівлі частки.
Стаття 23. Заборона зміни цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення, придбаних із земель державної та комунальної власності
1. Забороняється здійснювати зміну цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів, які були набуті із земель державної та комунальної власності протягом 10 років з дня укладення договору відчуження, крім випадків, установлених частиною четвертою цієї статті та статтею 14 цього Закону.
2. Вимоги цієї статті поширюються на земельні ділянки, придбані із земель державної та комунальної власності з часу набрання чинності цим Законом, а також на випадки, коли зазначені земельні ділянки (або їх частини) в подальшому були відчужені іншим особам (крім відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону).
3. Обмеження щодо зміни цільового призначення земельних ділянок, зазначені у частині першій цієї статті, підлягають державній реєстрації в державному земельному кадастрі відповідно до закону.
4. Зміна цільового призначення земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, ведення фермерського господарства, особистого селянського господарства здійснюється виключно на підставі затверджених в установленому законом порядку схем землеустрою відповідних адміністративно-територіальних одиниць, що містять зонування земель за їх категоріями.
Глава 4. Консолідація земель
сільськогосподарського призначення
Стаття 24. Способи консолідації земель сільськогосподарського призначення
1. Консолідація земель сільськогосподарського призначення може здійснюватись суб’єктами консолідації шляхом:
добровільного обміну земельної ділянки, розташованої у земельному масиві, на іншу земельну ділянку, розташовану у цьому ж або іншому масиві, згідно з вимогами Цивільного кодексу України, Закону України “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)”;
об’єднання суміжних земельних ділянок їх власником за технічною документацією із землеустрою відповідно до закону;
обміну, зміни меж, впорядкування угідь земельних ділянок за проектами землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному цим Законом;
іншими способами, які не суперечать законодавству.
2. Способи консолідації обираються суб’єктами консолідації самостійно.
Стаття 25. Ініціювання розроблення проекту консолідації земель сільськогосподарського призначення
1. Консолідація земель сільськогосподарського призначення може здійснюватись за проектом землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення (далі — проект консолідації земель) у випадках, коли земельний масив характеризується черезсмужжям, що призводить до економічно необґрунтованого використання земельних ділянок, розташованих у ньому.
2. Ініціаторами розроблення проекту консолідації земель можуть бути особи, яким в сукупності належить право власності на земельні ділянки, що становлять не менш як 75 відсотків земельного масиву.
3. Для отримання дозволу на розроблення проекту консолідації земель ініціатори його розроблення подають заяву до територіального органу центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів. До заяви додаються:
письмове обґрунтування необхідності розроблення проекту;
перелік власників та користувачів земельних ділянок, які ініціюють розроблення проекту, а також кадастрових номерів (за наявності), цільового призначення, площі таких земельних ділянок;
копії документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки ініціаторів розроблення проекту;
інформація про встановлені обмеження у використанні земельних ділянок, обтяження речових прав на них;
письмова згода орендарів, заставодержателів земельних ділянок на розроблення проекту (за наявності);
письмова згода на встановлення заборони на відчуження, надання у користування земельних ділянок, які підлягають консолідації.
До заяви також можуть бути додані пропозиції ініціаторів щодо заходів проекту консолідації земель сільськогосподарського призначення.
Підписи ініціаторів розроблення проекту на заяві, а також підписи орендарів, заставодержателів земельних ділянок на письмовій згоді, засвідчуються нотаріально.
4. Територіальний орган центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів розглядає упродовж одного місяця подану заяву та у разі її відповідності вимогам, зазначеним у частині третій цієї статті, якщо земельний масив розташований в межах населених пунктів, надсилає її органу, уповноваженому приймати рішення про видачу дозволу на розроблення проекту. Разом із заявою надсилається викопіювання з кадастрової карти (плану) відповідної адміністративно-територіальної одиниці із зазначенням земельних ділянок, які входять до земельного масиву з відомостями про кадастрові номери (за наявності), площі земельних ділянок, їх власників та користувачів.
Стаття 26. Видача дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення
1. Рішення про видачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення приймається відповідним територіальним органам центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів упродовж одного місяця з дня отримання документів, зазначених у частині третій статті 25 цього закону.
Дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення надається відповідним територіальним органам центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів безоплатно і діє протягом одного року з моменту його видачі.
2. Рішенням про видачу дозволу на розроблення проекту консолідації земель сільськогосподарського призначення визначаються:
орієнтовна площа земельного масиву, що підлягає консолідації;
земельні ділянки, розташовані у земельному масиві (із зазначенням кадастрових номерів (за наявності), площі, місця розташування таких земельних ділянок, а також відомостей про їх власників та користувачів);
строк розроблення проекту, який не може перевищувати трьох місяців.
3. До рішення про видачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення додається викопіювання із кадастрової карти (плану) відповідної адміністративно-територіальної одиниці із зазначенням земельних ділянок, що входять до земельного масиву, який підлягає консолідації.
4. Про прийняте рішення у десятиденний строк з дня його прийняття письмово повідомляються власники та користувачі земельних ділянок, які входять до земельного масиву. Письмове повідомлення здійснюється шляхом надання органом, що прийняв рішення, засвідченої копії цього рішення під розписку або надіслання такої копії цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення.
5. Рішення територіального органу центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органу місцевого самоврядування про видачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення підлягає опублікуванню у місячний строк з дня його прийняття у друкованих виданнях, засновниками яких є Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, на території яких розташована відповідна земельна ділянка, та оприлюдненню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Оприлюднення рішення на зазначеному сайті здійснюється безоплатно.
Стаття 27. Порядок розроблення та погодження проекту землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення
1. Розробниками проекту із землеустрою щодо консолідації земель є юридичні та фізичні особи, які отримали ліцензію на проведення робіт із землеустрою.
2. Правила розроблення проектів землеустрою щодо консолідації земель визначаються галузевим стандартом, що затверджується центральним органом виконавчої влади, до повноважень якого належить здійснення нормативно-правового регулювання у сфері земельних відносин.

3. Проектом землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення можуть передбачатись заходи щодо:
зміни меж земельних ділянок з метою усунення черезсмужжя, ламаності меж як цих ділянок, так і земельного масиву;
зміни угідь земельних ділянок сільськогосподарського призначення;
визначення земельних ділянок, які передбачається обміняти на рівноцінні земельні ділянки, самостійне використання яких окремо від земельного масиву неможливо або суттєво ускладнює використання інших земельних ділянок;
об’єднання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у власності однієї особи;
формування земельних ділянок під польовими дорогами, які призначені для доступу до окремих земельних ділянок земельного масиву;
присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам, розташованим у земельному масиві, у разі, коли такі номери не були присвоєні раніше.
4. Об’єднання, зміна меж земельних ділянок, які перебувають в користуванні, заставі, здійснюється за письмовим погодженням з їх користувачами, заставодержателями. Підписи на письмовому погодженні мають бути засвідчені нотаріально.
5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, межі якої були змінені, не може бути меншою нормативної грошової оцінки такої земельної ділянки до проведення зміни її меж.
6. Земельний масив, сформований внаслідок затвердження проекту консолідації, має забезпечувати:
вільний доступ з дороги, яка розташована на межі масиву, до кожної земельної ділянки (сукупності декількох земельних ділянок, поєднаних спільними межами, які перебувають у власності однієї особи) за відсутності необхідності проходу (проїзду) через іншу земельну ділянку;
відсутність у складі масиву черезсмужжя, ламаності меж.
7. Земельні ділянки, що згідно з проектом передбачається обміняти, мають бути рівноцінними і розташовуватись у цьому ж земельному масиві або у суміжному земельному масиві, якщо можливості доступу до земельної ділянки не погіршаться порівняно з доступом до земельної ділянки, що обмінюється (якщо їх власниками письмово не погоджено інше).
8. Проект землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення підлягає погодженню:
власниками земельних ділянок, зміна меж, обмін, об’єднання яких передбачені проектом, що в сукупності становлять не менше як 75 відсотків площі земельного масиву, або їх представниками;
орендарями земельних ділянок, зміна меж, обмін, об’єднання яких передбачені проектом, що в сукупності становлять не менше як 75 відсотків площі земельного масиву;
заставодержателями земельних ділянок, зміна меж, обмін, об’єднання яких передбачені проектом.
Справжність підписів власників земельних ділянок або уповноважених ними осіб на письмовому погодженні засвідчується нотаріально.
Погодження проекту землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення здійснюється безоплатно і діє протягом одного року з моменту його видачі.
9. Розроблення проекту землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення здійснюється відкрито, з наданням можливості висловити пропозиції та зауваження щодо його змісту всім суб’єктам консолідації.
10. Зауваження та пропозиції до проекту подаються суб’єктами консолідації розробникові проекту у письмовій формі.
11. З метою вироблення узгодженої позиції суб'єктів консолідації щодо заходів, які має передбачати проект землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення, опрацювання зауважень та пропозицій до його змісту, розробник проекту зобов’язаний організовувати проведення зборів таких суб'єктів.
12. Подання проекту на погодження здійснюється шляхом надіслання його примірника цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або вручається особисто під розписку.
13. Особа, яка отримала проект, зобов’язана протягом 14 днів письмово погодити проект або подати його розробникові мотивовану відмову у такому погодженні із зазначенням підстави, а також зауважень, які висловлюються до його змісту.
Під час погодження проекту орендар, заставодержатель земельної ділянки, яку згідно з проектом передбачається об’єднати з іншою земельною ділянкою, має право вимагати укладення попереднього договору оренди, застави об’єднаної земельної ділянки на умовах, на яких були укладені договори оренди, застави земельних ділянок, що підлягають обміну.
14. Розроблений та погоджений в порядку, визначеному цією статтею, проект землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення подається до територіального органу центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, який протягом 14 днів з дня його отримання видає висновок про відповідність проекту вимогам цього Закону та правилам розроблення проектів землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення.
Стаття 28. Затвердження проекту землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення
1. Проект землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення затверджується територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органами місцевого самоврядування, зазначеними у частині першій статті 26 цього Закону.
2. Рішенням про затвердження проекту визначаються:
земельні ділянки, які підлягають обміну (із зазначенням власників земельних ділянок, кадастрових номерів, цільового призначення, нормативної оцінки земельних ділянок, серії та номерів державних актів, що посвідчують право власності на ці ділянки);
земельні ділянки державної чи комунальної власності, формування яких передбачено проектом (із зазначенням власників земельних ділянок, кадастрових номерів, експертної грошової та нормативної оцінки, цільового призначення земельних ділянок);
земельні ділянки, межі та/або угіддя яких змінені (з визначенням кадастрових номерів земельних ділянок, їх існуючих та проектних площ, площ угідь кожної земельної ділянки);
розмір відшкодування збитків, завданих у зв’язку із здійсненням заходів, передбачених проектом, суб’єктам консолідації, а також третім особам.
3. У десятиденний строк з дня затвердження проекту, примірник проекту землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення, а також засвідчена копія рішення про його затвердження видаються кожному власнику, користувачу, заставодержателю земельних ділянок, розташованих у земельному масиві.
Стаття 29. Права та обов’язки суб’єктів консолідації, яка здійснюється за проектом консолідації земель сільськогосподарського призначення
1. Особи, яким належить право власності на земельні ділянки, розташовані у земельному масиві, в процесі розроблення проекту консолідації мають право:
отримувати інформацію про заходи, які передбачається здійснити згідно з проектом;
подавати пропозиції, зауваження розробникові проекту консолідації щодо таких заходів;
оскаржувати в судовому порядку дії або бездіяльність інших суб’єктів консолідації, якщо такі дії порушують їх права та охоронювані законом інтереси.
2. Особи, яким належить право власності на земельні ділянки, розташовані у земельному масиві, зобов’язані здійснювати заходи, передбачені затвердженим проектом консолідації земель сільськогосподарського призначення.
3. Розробник проекту консолідації земель сільськогосподарського призначення в процесі його розроблення зобов’язаний:
письмово інформувати власників, користувачів, заставодержателів земельних ділянок, які входять до земельного масиву, про заходи, що передбачається здійснити згідно з проектом;
роз’яснювати власникам, користувачам земельних ділянок, що входять до земельного масиву, їх права та обов’язки;
розглядати пропозиції, зауваження до зазначених заходів, надані власниками, користувачами земельних ділянок до моменту затвердження такого проекту;
організовувати на вимогу суб’єктів консолідації проведення зборів власників, користувачів земельних ділянок для обговорення зазначених заходів;
дотримуватись вимог цього Закону, інших вимог законодавства.
4. Розробник проекту консолідації земель сільськогосподарського призначення для здійснення заходів, пов’язаних з розробленням такого проекту, має право:
отримувати з Державного земельного кадастру інформацію про землі та земельні ділянки, які входять до земельного масиву, їх власників та користувачів;
безперешкодного доступу до земельних ділянок, розташованих у земельному масиві;
отримувати від власників, користувачів земельних ділянок, територіальних органів центрального органу виконавчої влади із земельних ресурсів інформацію, необхідну для розроблення проекту консолідації.

Стаття 30. Передача земель державної власності, зайнятих польовими дорогами у приватну власність в процесі консолідації земель сільськогосподарського призначення
1. Земельні ділянки зайняті польовими дорогами, які підлягають передачі у приватну власність, визначаються проектом землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення.
2. Власники земельних ділянок, розташованих у земельних масивах, мають право на безоплатне отримання у власність земельних ділянок державної та комунальної власності під польовими дорогами для обслуговування цих земельних ділянок (крім доріг, які обмежують земельні масиви). Надання зазначених ділянок у власність, користування інших осіб забороняється, крім випадків їх надання в оренду особам, які є орендарями земельних ділянок, доступ до яких здійснюється через земельні ділянки під польовими дорогами.
Землі під дорогами, призначеними для обслуговування декількох земельних ділянок, передаються їх власникам у спільну часткову власність.
3. Безоплатне надання земельних ділянок, зазначених у цій статті, здійснюється понад норми безоплатної приватизації, визначені у статті 121 Земельного кодексу України.
4. Розмір та конфігурація земельної ділянки, що безоплатно передається у власність згідно із цієї статтею, визначається з дотриманням вимог щодо:
забезпечення вільного доступу до земельної ділянки безпосередньо з доріг, що розташовуються на межі земельного масиву, за відсутності необхідності проходу (проїзду) через інші земельні ділянки;
забезпечення можливості доступу до інших земельних ділянок.
5. Безоплатна передача у власність земельних ділянок в порядку, визначеному цією статтею, здійснюється за проектом землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення.
Стаття 31. Порядок здійснення заходів, передбачених проектом консолідації земель
1. Затверджений проект консолідації земель є підставою для здійснення таких заходів:
укладення договорів міни земельних ділянок, яка ним передбачена;
державної реєстрації земельних ділянок, формування яких передбачено проектом;
внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну меж та/або угідь земельних ділянок;
передачі у приватну власність земельних ділянок державної та комунальної власності, зайнятих польовими дорогами, призначеними для обслуговування земельних ділянок земельного масиву;
присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам, розташованим у земельному масиві, у разі, коли такі номери не були присвоєні раніше.
Здійснення заходів, передбачених проектом консолідації, здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
2. Обмін, зміна меж земельних ділянок, які перебувають у заставі, оренді, є підставою для внесення змін до договорів застави, оренди земельних ділянок в частині відомостей про орендодавця, заставодавця, а також відомостей про земельні ділянки, які є об’єктом оренди, застави.
3. Кадастрові номери земельних ділянок, межі яких були змінені за проектом землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення, не скасовуються, а до Державного земельного кадастру вносяться відомості про такі зміни.
Розділ ІІІ
ПРОДАЖ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК ТА ПРАВ
НА НИХ НА ЗЕМЕЛЬНИХ ТОРГАХ
Глава 5. Суб’єкти земельних торгів та
професійна підготовка ліцитаторів
Стаття 32. Суб’єкти земельних торгів
1. Суб’єктами земельних торгів є:
юридична особа, яка має дозвіл (ліцензію) на проведення земельних торгів;
центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, який здійснює ліцензування проведення земельних торгів та організовує підготовку ліцитаторів для обслуговування земельних торгів відповідно до цього Закону;
фізична або юридична особа, орган виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, державний орган приватизації, уповноважений здійснювати відчуження земельної ділянки, призначеної для продажу, або державний виконавець при виконанні передбачених законом виконавчих документів.

Стаття 33. Здійснення підготовки ліцитаторів
1. Ліцитаторами можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають вищу освіту, володіють державною мовою, склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво ліцитатора з проведення земельних торгів відповідно до вимог цієї статті.
Ліцитатором не може бути особа, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.
2. Професійна підготовка ліцитаторів складається з навчання за програмою підготовки та підвищення кваліфікації ліцитаторів з проведення земельних торгів на базі навчальних закладів, які уклали відповідний договір з центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Вимоги до програм підготовки та підвищення кваліфікації ліцитаторів з проведення земельних торгів установлюються центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
3. Фізичним особам, що пройшли навчання за програмою підготовки ліцитаторів та склали кваліфікаційний іспит, видається кваліфікаційне свідоцтво ліцитатора з проведення земельних торгів.
Порядок проведення кваліфікаційних іспитів та анулювання кваліфікаційного свідоцтва ліцитатора з проведення земельних торгів установлюється центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства.
Особи, які не склали кваліфікаційний іспит, допускаються до його повторного складення не раніше ніж через один рік.
Ліцитатори з проведення земельних торгів зобов’язані не рідше одного разу на три роки підвищувати кваліфікацію за програмою підвищення кваліфікації.
Видача кваліфікаційного свідоцтва ліцитатора з проведення земельних торгів та видача дубліката здійснюється навчальним закладом.
Строк видачі кваліфікаційного свідоцтва ліцитатора з проведення земельних торгів або надання письмового повідомлення про відмову у видачі кваліфікаційного свідоцтва ліцитатора з проведення земельних торгів становить 10 днів з дня складення кваліфікаційного іспиту.
Строк дії кваліфікаційного свідоцтва необмежений у часі. Невиконання вимоги, зазначеної в абзаці четвертому частини третьої цієї статті, є підставою для зупинення дії кваліфікаційного свідоцтва ліцитатора з проведення земельних торгів.

4. Підставою для відмови у видачі кваліфікаційного свідоцтва ліцитатора з проведення земельних торгів є непроходження курсу підготовки ліцитаторів з проведення земельних торгів та/або нескладення кваліфікаційного іспиту на отримання кваліфікаційного свідоцтва.
5. Кваліфікаційне свідоцтво ліцитатора може бути анульовано центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів:
а) з власної ініціативи ліцитатора;
б) у випадках:
винесення щодо ліцитатора обвинувального вироку суду, який набрав чинності;
винесення рішення суду, що набрало законної сили, про обмеження дієздатності особи (ліцитатора), визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, оголошення її померлою;
набрання законної сили рішенням суду про порушення ліцитатором вимог законодавства під час проведення земельних торгів.
6. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів веде Державний реєстр ліцитаторів з проведення земельних торгів, які отримали кваліфікаційне свідоцтво.
Порядок формування, ведення та користування Реєстром ліцитаторів з проведення земельних торгів установлюється центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства.
Глава 6. Порядок продажу земельних
ділянок та прав на них на аукціоні
Стаття 34. Добір та формування переліку земельних ділянок державної та комунальної власності, які виставляються для продажу на аукціоні або права на які виставляються для такого продажу
1. Організатор визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності для продажу на аукціонах таких ділянок або права оренди на них окремими лотами.
2. Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності для формування переліку, зазначеного у частині першій цієї статті, здійснюється:
щодо земельних ділянок для містобудівних потреб — відповідно до затвердженої в установленому законодавством порядку документації із землеустрою та плану зонування або детального плану території;
щодо земельних ділянок не для містобудівних потреб — відповідно до затвердженої в установленому законодавством порядку документації із землеустрою.
3. Земельні ділянки, включені до переліку, зазначеного у частині першій цієї статті, не можуть надаватися у користування для будь-яких цілей, зокрема в оренду, до завершення аукціону.
Стаття 35. Підготовка лотів до продажу на аукціоні
1. Підготовку лотів до продажу на аукціоні забезпечує організатор.
Підготовка лотів щодо продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або права оренди на них включає:
виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі зміни цільового призначення земельної ділянки та у разі, коли межі земельної ділянки не встановлені в натурі);
визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками;
проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки чи права оренди на неї та встановлення стартової ціни лота, яка не може бути нижчою за її вартість, визначену на підставі експертної грошової оцінки, яка проводиться за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України;
виготовлення територіальним органом центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів технічного паспорта земельної ділянки в разі його відсутності.
Підготовка лотів щодо продажу земельних ділянок приватної власності або права оренди на них включає:
присвоєння кадастрового номера земельної ділянки (у разі його відсутності);
проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки чи права оренди на неї та її рецензування відповідно до Закону України “Про оцінку земель”, встановлення стартової ціни лота, яка у разі звернення стягнення на земельну ділянку, що перебуває у власності громадянина або юридичної особи, дорівнює 80 відсоткам від вартості земельної ділянки або права на неї, визначеної за результатами експертної грошової оцінки, що проведена за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, а в інших випадках установлюється організатором земельних торгів;
державну реєстрацію речового права на земельну ділянку, що підлягає продажу.
Виготовлення землевпорядної та землеоціночної документації здійснюється суб’єктами господарювання, які отримали ліцензію на проведення таких робіт, відповідно до договору з організатором.
У разі необхідності виготовлення технічного паспорта організатор після затвердження землевпорядної та землеоціночної документації, зазначеної в абзацах третьому і п’ятому цієї частини, передає відповідні документи і матеріали територіальному органові центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів для виготовлення технічного паспорта земельної ділянки.
2. Після виготовлення технічного паспорта земельної ділянки та інших матеріалів організатор передає відповідну документацію і матеріали виконавцю.
Виконавець земельних торгів визначається організатором торгів відповідно до законодавства про здійснення державних закупівель, а у разі, коли законодавство про здійснення державних закупівель не застосовується, — на конкурсних засадах у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства.
Основним критерієм визначення виконавця на конкурсних засадах є наявність ліцензії та запропонована ним вартість послуг.
Документація щодо кожного лота оформляється виконавцем в окрему справу і після закінчення аукціону передається покупцеві.
Із зазначених документації та матеріалів виконавець формує інформаційну картку на лот.
3. Закупівля послуг (землевпорядних та землеоціночних робіт) за державні кошти у процесі підготовки до продажу земельних ділянок та прав на них здійснюється у порядку, визначеному законодавством про здійснення державних закупівель.
4. Умови, оголошені перед проведенням аукціону, не підлягають зміні під час укладення договору купівлі-продажу або договору оренди.
Стаття 36. Підготовка до проведення аукціону
1. Аукціон проводиться виконавцем на підставі договору з організатором.
Виконавець не пізніше п’яти робочих днів після підписання зазначеного договору та отримання матеріалів на лот публікує у друкованих засобах масової інформації загальнодержавної, регіональної та місцевої сфери розповсюдження а також на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів оголошення із зазначенням дати проведення аукціону та переліку лотів.
2. В оголошенні зазначаються:
розміри земельної ділянки;
цільове призначення, а для містобудівних потреб — також види використання (пріоритетні та допустимі);
умови продажу та стартова ціну;
містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки;
місце і час проведення торгів;
відомості про дату припинення реєстрації заяв на участь у земельних торгах;
сума реєстраційного внеску та сума гарантійного внеску, що повинні сплачуватися учасниками, порядок їх сплати;
номер рахунка виконавця, відкритого в банку, для сплати реєстраційного та гарантійного внесків;
найменування та адреса установи, прізвище та посада, номер телефону особи, в якої можна ознайомитися з технічним паспортом земельної ділянки.
3. Аукціон проводиться не раніше ніж через 30 днів та не пізніше 60 днів після опублікування зазначеного оголошення.
Стаття 37. Скасування аукціону
1. Організатор має право відмовитися від проведення аукціону у випадку надходження документів, які тягнуть за собою внесення змін до землевпорядної та землеоціночної документації на земельну ділянку, яка підлягає продажу, але не пізніше ніж за 10 днів до початку аукціону. У разі відмови організатора від проведення аукціону він у десятиденний строк після прийняття рішення про відмову від проведення аукціону відшкодовує виконавцю фактично понесені витрати, але не більше максимальної суми винагороди, що встановлена частиною п’ятою статті 44 цього Закону, а виконавець протягом п’яти днів повертає сплачені гарантійні та реєстраційні внески учасникам.
2. Повідомлення про скасування аукціону надсилається не пізніше наступного дня після прийняття відповідного рішення організатором усім особам, що подали заяву про участь в аукціоні.
3. У разі скасування аукціону виконавець повертає учасникам сплачені ними реєстраційні та гарантійні внески не пізніше п’яти банківських днів з дати скасування.

Стаття 38. Учасники аукціону
1. В аукціоні можуть брати участь особи, що відповідно до Земельного кодексу України мають право на набуття у власність або в оренду земельних ділянок і сплатили реєстраційний та гарантійний внески.
Стаття 39. Порядок подання документів для участі в аукціоні та реєстрації його учасників
1. Особа, що бажає взяти участь в аукціоні, подає виконавцю:
заяву про участь в аукціоні (не пізніше ніж за три робочих дні до його проведення);
витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних
осіб — підприємців (для юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців) або реєстраційний номер облікової картки платника податку, крім випадків, коли фізична особа через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України;
документи, що підтверджують сплату реєстраційного та гарантійного внесків (копії розрахункових документів, виписки з рахунків).
Представник фізичної чи юридичної особи подає, крім зазначених документів, відповідну довіреність та копію свого паспорта.
2. Виконавець приймає документи в учасників — фізичних осіб та представників учасників — юридичних осіб і видає довідку про отримання документів із зазначенням їх переліку.
3. Виконавець після отримання документів, зазначених у частині першій цієї статті, записує у книгу реєстрації учасників порядковий номер учасника і номер лота, який він виявив бажання придбати.
Крім того, в книзі зазначаються:
для фізичних осіб — прізвище, ім’я та по батькові, зареєстроване місце проживання (за наявності) та ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів;
для юридичних осіб, заснованих громадянами України або юридичними особами України, — найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України;
для іноземних осіб: для іноземців та осіб без громадянства — громадянство, прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), постійне місце проживання за межами України; для інших іноземних осіб — найменування, місцезнаходження та держава, в якій зареєстрована така юридична особа (для іноземних юридичних осіб), і держава, в якій зареєстровано засновників (учасників) спільних підприємств, заснованих за участю іноземних юридичних і фізичних осіб.
4. Інформація про особу учасника (його представника), що міститься в поданих ним документах, не підлягає розголошенню, крім випадків, установлених законом.
5. Після реєстрації учаснику видається вхідний квиток, інформаційна картка на лот та картка учасника (із зазначенням на зворотному боці умов проведення аукціону).
6. У день проведення аукціону виконавець реєструє присутніх учасників. Учасник (його представник) зобов’язаний пред’явити паспорт (доручення на вчинення дій під час аукціону, зокрема участь в торгах та підписання протоколу про результати торгів, і паспорт).
Після цього виконавець видає учаснику табличку з номером.
Реєстрація починається за три години та закінчується за 20 хвилин до початку аукціону.
Незареєстровані особи до участі у торгах не допускаються.
7. Форми заяв про участь в аукціоні, довідки про отримання документів виконавцем, книг реєстрації учасників, вхідного квитка, інформаційної картки на лот та картка учасника, типового договору купівлі-продажу лота затверджуються центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики т

Розміщенно в Без категорії