Сьогодні наше місто, наша рідна земля знову вдяглися в чорні шати невимовного жалю і скорботи. Славутчани зібралися, щоб віддати останню шану старшому сержанту Івану Васильовичу Галушці – справжньому Сину України, мужньому Воїну, схилити голови перед його світлою пам’яттю та подвигом, назавжди вписаним у важкий літопис нашої боротьби за свободу.
Іван народився 27 лютого 1986 року в Приморському краї. Та саме Славута стала для нього рідною домівкою — місцем, де минуло його юнацтво, де формувалися мрії та гартувався міцний, чесний і працьовитий характер. Тут він навчався у школі № 3, зростав щирим, добрим і надійним другом, на якого завжди можна було покластися.
Після закінчення школи Іван обрав для себе просту, але надзвичайно потрібну людям професію — закінчив Нетішинський професійний ліцей за спеціальністю слюсар.
Працював за фахом на підприємствах Славути, а згодом — за кордоном. Проте справжнім покликанням його життя було будівництво. Іван понад усе любив творити власними руками: зводив будинки, будував плани на майбутнє, мріяв про затишок для своєї родини та мирне життя. У вільний час захоплювався футболом, цінуючи командний дух, швидкість і чесну гру, яка приносила радість йому та його друзям.
Але коли у 2014 році на українську землю прийшов підступний ворог, чоловік, який понад усе прагнув будувати мирне життя, без вагань повернувся в Україну, щоб це життя захистити.
16 серпня 2014 року Івана Галушку було призвано за мобілізацією. До 2015 року він зі зброєю в руках захищав рідну землю в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
За виняткову мужність, самовідданість і професіоналізм, виявлені під час виконання бойових завдань, Іван Васильович був нагороджений високою державною нагородою — орденом «За мужність» ІІІ ступеня, а також відомчими грамотами з нагоди Дня захисника України та Дня ракетних військ і артилерії.
Коли ж у лютому 2022 року повномасштабне вторгнення принесло біль у кожну українську домівку, досвідчений Воїн не зміг залишитися осторонь. З 1 березня 2022 року старший сержант Іван Галушка передавав свій бойовий досвід молодим військовослужбовцям, обіймаючи посаду інструктора навчального взводу навчальної роти навчального батальйону танкових засобів артилерії військової частини А3211.
Згодом був прикомандирований до військової частини А4699 — легендарної 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура», де став у перші лави піхоти на найважчих ділянках фронту.
Він був розважливим і мужнім Воїном, турботливим наставником для підлеглих та надійною опорою для побратимів.
Та 6 липня 2024 року пекельний вогонь війни обірвав його бойовий шлях. Під час виконання надскладного бойового завдання на Донеччині, поблизу села Євгенівка Покровського району, серце нашого Захисника зупинилося в бою.
Відтоді для його рідних настали довгі й нестерпно важкі місяці життя між надією і невідомістю. Це був час пекучого болю, коли кожна мить вимірювалася молитвами, а кожен світанок тримався лише на тендітній, мов нитка, надії. Та зрештою її зруйнувала жорстока правда. Іван Галушка повернувся «на щиті», віддавши найдорожче — своє життя — заради України, заради миру, заради майбутнього кожного з нас.
Міський голова, виконавчий комітет, депутати Славутської міської ради та вся Славутська громада висловлюють найглибші й найщиріші співчуття рідним, близьким, друзям і побратимам Героя. Ваш біль — це біль усієї Славутської громади.
Вічна слава Івану Галушці!
Слава Україні! Героям Слава!
Пресслужба Славутського МВК.
