9 липня відбулося громадське прощання з військовослужбовцем Збройних Сил України, головним сержантом Анатолієм Івановичем Куликом.
Анатолій Іванович Кулик народився 7 вересня 1967 року в селі Пилипківці Новоушицького району Хмельницької області. Із 1973 по 1981 рік навчався у Пилипковецькій восьмирічній школі.
У 15-річному віці став вихованцем Хмельницького військового оркестру.
З 1987 по 1990 рік навчався у Хмельницькому музичному училищі за спеціальністю «Духові та ударні інструменти (труба)».
Із серпня 1990 року працював викладачем духових інструментів у Славутській школі мистецтв.
У лютому 1993 року був прийнятий на військову службу за контрактом до військового оркестру Славутського гарнізону, де прослужив сім років — до завершення терміну контракту.
Після цього працював артистом Нетішинського муніципального духового оркестру. У вересні 2024 року був звільнений із займаної посади за станом здоров’я.
Коли Батьківщина опинилася в небезпеці, Анатолій Іванович, попри попереднє звільнення за станом здоров’я, знову став до лав захисників України. 27 жовтня 2025 року його було призвано на військову службу за мобілізацією.
Головний сержант Анатолій Кулик самовіддано проходив службу у військовій частині А4977 на посаді старшого стрільця 3-го відділення охорони взводу охорони батальйону управління. Він сумлінно виконував завдання із забезпечення безпеки підрозділу та захисту держави.
Здоров’я, підірване військовою службою, не витримало випробувань. 5 липня 2026 року життя військовослужбовця передчасно обірвалося. До останнього він залишався вірним військовій присязі та своєму обов’язку перед Україною.
За життя Анатолій Іванович дуже любив природу, захоплювався риболовлею, а найбільше цінував час, проведений із родиною. Він був люблячим батьком і дідусем, щиро любив дітей та онуків.
Міський голова, депутати Славутської міської ради, виконавчий комітет та вся Славутська громада висловлюють щирі співчуття рідним, близьким, друзям, побратимам і всім, хто знав та шанував Анатолія Івановича.
Головного сержанта Анатолія Кулика поховали з військовими почестями. Його відданість військовій присязі, мужність і внесок у захист України назавжди залишаться у пам’яті рідних, побратимів та всієї громади.
Вічна пам’ять Захиснику України!
Пресслужба Славутського МВК.